Рішення

від 07.07.2014 по справі 913/1086/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

07 липня 2014 року Справа № 913/1086/14

Провадження № 15н/913/1086/14

За позовом Заступника прокурора Луганської області, м.Луганськ

до відповідача-1 - Троїцької районної державної адміністрації, смт.Троїцьке Луганської області

відповідача-2 - Фермерського господарства "Східагротранс", смт.Троїцьке Луганської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Луганська обласна державна адміністрація, м.Луганськ

про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Троїцької районної державної адміністрації № 104 від 26.03.2013, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 2/13 від 20.05.2013, зобов'язання відповідача-2 повернути земельні ділянки

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Заєць С.І.

У засіданні брали участь:

від позивача - не прибув;

від відповідача-1 - не прибув;

від відповідача-2 - не прибув;

від 3-ої особи - не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Заступник прокурора Луганської області звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача-1 - Троїцької районної державної адміністрації, відповідача-2 - Фермерського господарства "Східагротранс" про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Троїцької районної державної адміністрації № 104 від 26.03.2013 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі в оренду земель водного фонду Фермерському господарству "Східагротранс"; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 2/13 від 20.05.2013, який укладений між Троїцькою районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Східагротранс", зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.05.2013; зобов'язання відповідача-2 повернути Троїцькій районній державній адміністрації земельні ділянки площею 37,0683 га під водним дзеркалом та площею 0,4461 га під гідротехнічною спорудою.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.04.2014 було порушено провадження у справі, її розгляд призначений на 19.05.2014, до участі у справі залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Луганську обласну державну адміністрацію.

Відповідач-1 листом № 876 від 12.05.2014 повідомив, що 25.11.2010 між Троїцькою райдержадміністрацією та Фермерським господарством "Східагротранс" був укладений договір оренди водних об'єктів, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, предметом якого є водний об'єкт площею дзеркала 37,0683 га, розташований на території Лантратівської сільської ради Троїцького району Луганської області для риборозведення; 08.08.2012 головою Троїцької райдержадміністрації було прийнято розпорядження № 299 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на землях водного фонду"; що на початку 2013 року надав до Троїцької райдержадміністрації виготовлену технічну документацію для її затвердження; що 26.03.2013 головою Троїцької районної державної адміністрації прийнято розпорядження № 104 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі в оренду земель водного фонду Фермерському господарству "Східагротранс" та укладені відповідні договори оренди землі № 1/13 від 20.05.2013 та № 2/12 від 20.05.2013. Також відповідач-1 просив розглянути справу без участі представника.

Третя особа поясненням б/н від 16.05.2014 позовні вимоги підтримала та повідомила, що відповідно ст.122 Земельного кодексу України органом, який мав право розпоряджатися земельною ділянкою площею 37,5144 га є Луганська обласна державна адміністрація; що поняття "водне господарство" та "рибне господарство" не є тотожними; що ст.51 Водного кодексу України чітко визначені потреби та цілі, для яких можуть надаватися водні об'єкти в оренду.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.05.2014 розгляд справи відкладений на 05.06.2014, а потім відповідною ухвалою - на 23.06.2014.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.06.2014 продовжено строк розгляду справи до 09.07.2014 та її розгляд відкладений на 07.07.2014.

Представники сторін та третьої особи не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечили участі повноважних та компетентним представників в судовому засіданні 07.07.2014, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Також відповідач-2 не надав суду відзив на позовну заяву, не забезпечив явку представника у судове засідання, не надання відзиву на позовну заяву та не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 07.07.2014 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Відповідно до ч. ст.1, ч.2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України державні та інші органи мають право звертатися до господарського суду у випадках, визначених законодавчими актами України.

Статтею 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 № 459/2011 є Державна інспекція сільського господарства України.

Разом з тим ст.ст.6, 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", якими передбачено повноваження зазначеного органу, визначено способи здійснення державного контролю за використанням та охороною земель та встановлені повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, проте не передбачено повноважень щодо звернення центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, до суду з відповідними позовами.

Не передбачено таких повноважень і Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 459/2011.

Відповідно до ч.2 ст.29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Враховуючи викладене, заступник прокурора Луганської області правомірно звернувся в межах наданих йому повноважень до суду з даним позовом.

Розпорядженням голови Троїцької районної державної адміністрації № 104 від 26.03.2013 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі в оренду земель водного фонду Фермерському господарству "Східагротранс" було затверджено технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення рибного господарства, яка надається в оренду Фермерському господарству "Східагротранс", розташованої за межами населених пунктів, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Лантратівській сільській раді Троїцького району (п.1 розпорядження) та вирішено передати в оренду Фермерському господарству "Східагротранс" земельну ділянку водного фонду загальною площею 37,5144 га, у т.ч. під водним дзеркалом площею 37,0683 га та гідроспорудою площею 0,4461 га, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Лантратівській сільській раді, терміном на 46 років (п.2).

10.04.2013 реєстраційною службою Троїцького районного управління юстиції Луганської області проведена державна реєстрація права власності на вищевказані земельні ділянки за Троїцькою районною державною адміністрацією.

На підставі розпорядження № 104 від 26.03.2013 між Троїцькою районною державною адміністрацією Луганської області та Фермерським господарством "Східагротранс" 20.05.2013 було укладено договір оренди землі № 2/13, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під водним дзеркалом для риборозведення, яка знаходиться на території Лантратівської сільської ради Троїцького району Луганської області (п.1 договору).

Відповідно до п.2 договору в оренду передається земельна ділянка державної власності (кадастровий номер 4425482500:15:002:0222) площею 37,0683 га під водним дзеркалом.

Згідно п.5 договору його укладено до 31.12.2059. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

В п.6 договору сторони передбачили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по луганській області (згідно розрахунку орендної плати) в касу або на рахунок Лантратівської сільської ради Троїцького району Луганської області.

На підставі розпорядження № 104 від 26.03.2013 між Троїцькою районною державною адміністрацією Луганської області та Фермерським господарством "Східагротранс" 20.05.2013 було укладено договір оренди землі № 1/13, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під гідротехнічною спорудою для риборозведення, яка знаходиться на території Лантратівської сільської ради Троїцького району Луганської області (п.1 договору).

Відповідно до п.2 договору в оренду передається земельна ділянка державної власності (кадастровий номер 4425482500:15:002:0221) площею 0,4461 га під гідротехнічною спорудою.

Згідно п.5 договору його укладено до 31.12.2059. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

В п.6 договору сторони передбачили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по луганській області (згідно розрахунку орендної плати) в касу або на рахунок Лантратівської сільської ради Троїцького району Луганської області.

Прокурор з посиланням на ст.ст.122, 123, 124, 134 Земельного кодексу України просить визнати розпорядження № 104 від 26.03.2013 недійсним та скасувати його, оскільки надання земельної ділянки для здійснення риборозведення відноситься до повноважень Луганської обласної державної адміністрації. Також позивач просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 2/13 від 20.05.2013, а договір оренди землі № 1/13 від 20.05.2013 вважає нікчемним, оскільки він не зареєстрований у встановленому законодавством порядку.

Частиною 1 ст.116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно до ч.ч.1-2 ст.1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Частинами 1-2 ст.6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Статтею 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Відповідно до ч.3 ст.122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

Частиною 5 зазначеної статті передбачено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Згідно ч.1 ст.123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Частинами 2 і 3 вказаної статті передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

В ст.1 Закону України "Про землеустрій" дається визначення проекту землеустрою - сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити протягом 5-10 і більше років.

Згідно ст.20 Закону України "Про землеустрій" землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності, зокрема, в разі надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Підпунктом а) ст.22 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що землеустрій здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою.

Відповідно до ст.50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів); розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

В даному випадку має місце формування нової земельної ділянки, яке повинно проводитися зі складанням проектів землеустрою земельних ділянок, що передаються в оренду, чого в порушення приписів земельного законодавства при винесенні оскаржуваного розпорядження № 104 від 26.03.2013 зроблено не було.

Оскаржуване розпорядження голови Троїцької районної державної адміністрації прийняте тільки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (а.с.31), що є порушенням вимог діючого законодавства.

Крім того, в розпорядженні Троїцької районної державної адміністрації № 104 від 26.03.2013 метою використання земельної ділянки визначено для ведення рибного господарства, в п.12 договорів оренди землі від 20.05.2013 № 1/13 та № 2/13 визначене цільове призначення земельної ділянки для рибогосподарських потреб.

Слід зазначити, що поняття "водне господарство" та "рибне господарства" мають різне значення.

Так, в постанові Верховної Ради України від 14.01.2000 № 1390 "Про Концепцію розвитку водного господарства України" водне господарство - визначено як галузь, завданням якої є забезпечення потреб населення і народного господарства у водних ресурсах, збереження, охорона та відтворення водного фонду, попередження шкідливої дії вод і ліквідація її наслідків.

Згідно ст.1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" галузь економіки, завданнями якої є вивчення, охорона, відтворення, вирощування, використання водних біоресурсів, їх вилучення (добування, вилов, збирання), реалізація та переробка з метою одержання харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції, а також забезпечення безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості.

Частиною 1 ст.51 Водного кодексу України передбачено, що у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Враховуючи викладені приписи законодавства, суд дійшов висновку про те, що Троїцька районна державна адміністрація не мала повноважень передавати спірну земельну ділянку в оренду саме для ведення рибного господарства, дані повноваження надані ст.122 Земельного кодексу України Луганській обласній державній адміністрації.

Частиною 1 ст.134 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 37,0683 га, яка передана Фермерському господарству "Східагротранс" на підставі договору оренди землі № 2/13 від 20.05.2013, є ділянкою, цільове призначення якої визначено як для рибогосподарських потреб, а тому необхідною умовою для її передачі в оренду мало бути проведення земельних торгів, за результатами яких укладається договір оренди.

Недотримання цієї процедури порушенням органом місцевого самоврядування господарської компетенції під час укладення договору оренди землі.

Дана правова позиція викладена в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 03.06.2014 у справі № 13/17/5022-675/2012 і відповідно до приписів ст.111 28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Статтею 152 Земельного кодексу України визначені способи захисту прав на земельну ділянку, зокрема, пп."г" ч.3 вказаної статті передбачений такий спосіб захисту як визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Абзацом 4 п.2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" передбачено, що вимоги про визнання акта державного чи іншого органу протиправним та про його скасування за своєю правовою природою тотожні вимогам відповідно про визнання його незаконним та про визнання його недійсним, а тому зазначені позовні вимоги підлягають розглядові господарським судом.

Таким чином, вимога про скасування акта є тотожною вимозі про визнання його недійсним, а отже, визнаючи недійсним розпорядження голови Троїцької районної державної адміністрації № 104 від 26.03.2013 господарський суд не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги прокурора про визнання недійсним розпорядження голови Троїцької районної державної адміністрації № 104 від 26.03.2013 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі в оренду земель водного фонду Фермерському господарству "Східагротранс".

Відносно вимоги про визнання недійсним договору оренди землі № 2/13 від 20.05.2013, який укладений між Троїцькою районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Східагротранс", суд зазначає наступне.

Стаття 203 Цивільного кодексу України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до вимог даної статті умовами чинності правочинів є дотримання низки вимог щодо їх змісту, дієздатності сторін, характеру волевиявлення, форми, ставлення до настання наслідків, спеціальних вимог тощо.

Стаття 215 Цивільного кодексу України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.16 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Також, відповідно до пп.2.29. п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" звернути увагу господарських судів на те, що договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою. Одночасно з визнанням договору недійсним господарський суд повинен зазначити в рішенні, що цей договір припиняється лише на майбутнє.

Оскільки розпорядження голови Троїцької районної державної адміністрації № 104 від 26.03.2013 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі в оренду земель водного фонду Фермерському господарству "Східагротранс", на виконання якого укладено договір оренди землі № 2/13 від 20.05.2013, визнається судом недійсним, то і договір оренди землі № 2/13 від 20.05.2013, який укладений між Троїцькою районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Східагротранс" підлягає визнанню недійсним і припиняється на майбутнє.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Підпунктом 2.3 п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" передбачено, що якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 ГПК, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину (абзац другий частини п'ятої статті 216 ЦК України). Реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони (на відміну від припису пункту 2 частини першої тієї ж статті ГПК).

Суд знаходить необхідним за власною ініціативою визнати недійсним, припинивши на майбутнє, і договір оренди землі від 20.05.2013 № 1/13, з тих же підстав, що і договір оренди землі № 2/13.

Доводи позивача про те, що зазначений договір є нікчемним, оскільки він не зареєстрований у встановленому законодавством порядку, а тому фактично не укладений, судом відхиляються, з огляду на наступне.

Момент укладення договору визначений ст.ст.638, 640 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Частинами 1, 2 ст.640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Водночас, ч.1 ст.210 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Господарський суд відзначає, що наразі чинним законодавством України не передбачена обов'язкова державна реєстрація договорів оренди землі. Така державна реєстрація була передбачена ст.18 Закону України "Про оренду землі". Проте вказана стаття була виключена Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" N 1878-VI від 11.02.2010.

Прокурором безпідставно ототожнено державну реєстрацію договору оренди землі, яка була передбачена ст.18 Закону України "Про оренду землі" до виключення відповідної статті, з державною реєстрацією права оренди як речового права у відповідності до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Таким чином, договір оренди землі від 20.05.2013 № 1/13 є укладеним, але підлягає визнанню недійсним з припиненням на майбутнє з вищевикладених підстав.

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про зобов'язання Фермерське господарство "Східагротранс" повернути Троїцькій районній державній адміністрації земельні ділянки площею 37,0683 га під водним дзеркалом та площею 0,4461 га під гідротехнічною спорудою.

Позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору, суд виходить з наступного.

Позивачем при зверненні з позовом до суду було заявлено 4 вимоги немайного характеру (визнання розпорядження недійсним; визнання недійсним договору оренди землі від 20.05.2013 № 2/13; зобов'язання повернути земельну ділянку площею 37,0683 га; зобов'язання повернути земельну ділянку площею 0,4461 га).

Підпунктом 3.17.3 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що визнаючи недійсним повністю чи в певній частині пов'язаний з предметом спору договір (пункт 1 статті 83 ГПК) або виходячи у разі необхідності за межі позовних вимог (пункт 2 тієї ж статті), господарський суд за результатами розгляду справи повинен з урахуванням вимог частин першої - четвертої статті 49 названого Кодексу вирішувати питання про стягнення та розподіл відповідних сум судового збору.

Судом за власною ініціативою додатково розглянуто немайнову вимогу (визнання недійсним договору оренди землі від 20.05.2013 № 1/13), тому судовий збір з розглянутих позовних вимог в сумі 6090 грн 00 коп. покладається на відповідачів порівну у розмірі 3045 грн. 00 коп., згідно приписів ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. В порядку п.1 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 1/13 від 20.05.2013, який укладений між Троїцькою районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Східагротранс", відносно земельної ділянки площею 0,4461 га під гідротехнічною спорудою, припинивши його на майбутнє.

2. Позов заступника прокурора Луганської області до відповідача-1 - Троїцької районної державної адміністрації, та відповідача-2 - Фермерського господарства "Східагротранс" задовольнити повністю.

3. Визнати недійсним розпорядження голови Троїцької районної державної адміністрації № 104 від 26.03.2013 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі в оренду земель водного фонду Фермерському господарству "Східагротранс".

4. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 2/13 від 20.05.2013, який укладений між Троїцькою районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Східагротранс", відносно земельної ділянки площею 37,0683 га під водним дзеркалом, припинивши його на майбутнє.

5. Зобов'язати Фермерське господарство "Східагротранс", вуд.Корольова, б.8, смт.Троїцьке Луганської області, ідентифікаційний код 33540238, повернути Троїцькій районній державній адміністрації, просп.Перемоги, б.60, смт.Троїцьке Луганської області, ідентифікаційний код 21758586, земельну ділянку площею 37,0683 га під водним дзеркалом, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Зобов'язати Фермерське господарство "Східагротранс", вуд.Корольова, б.8, смт.Троїцьке Луганської області, ідентифікаційний код 33540238, повернути Троїцькій районній державній адміністрації, просп.Перемоги, б.60, смт.Троїцьке Луганської області, ідентифікаційний код 21758586, земельну ділянку площею 0,4461 га під гідротехнічною спорудою, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. Стягнути з Фермерського господарства "Східагротранс", вуд.Корольова, б.8, смт.Троїцьке Луганської області, ідентифікаційний код 33540238, в доход державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Луганській області, одержувач - УДКСУ у м.Луганську, МФО 804013, код за ЄДРПОУ 37991503, код класифікації доходів (ККД): 22030001, назва "Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності банку: 206, судовий збір у сумі 3045 грн 00 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили Троїцькому відділенню Сватівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області.

8. Стягнути з Троїцької районної державної адміністрації, просп.Перемоги, б.60, смт.Троїцьке Луганської області, ідентифікаційний код 21758586, в доход державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Луганській області, одержувач - УДКСУ у м.Луганську, МФО 804013, код за ЄДРПОУ 37991503, код класифікації доходів (ККД): 22030001, назва "Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності банку: 206, судовий збір у сумі 3045 грн 00 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили Троїцькому відділенню Сватівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.07.2014.

Суддя С.В. Смола