Рішення

від 27.05.2014 по справі 641/13416/13-ц

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2/641/471/2014 Справа № 641/13416/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року

Комінтернівський районний суд міста Харкова

у складі : головуючого -судді: Курганникової О.А.

за участю секретаря судових засідань: Войтікової А.М.

позивача: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

відповідача: ОСОБА_4

представника відповідача: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, третя особа: Приватний нотаріус Харківського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання договору недійсним, витребування майна та визнання права власності на квартиру, -

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6, третя особа: Приватний нотаріус Харківського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання договору недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на квартиру, посилаючись на те, що з 1968 року вона постійно проживала та була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1, яка належить їй на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про право власності на житло.

Так, 27 вересня 2013 року їй стало відомо, що, невідомі особи, шляхом вчинення шахрайських дій, вчинили продаж вищевказаної квартири відповідачці ОСОБА_4, за якою на цей час зареєстровано право власності на квартиру.

Перед цим, 19 вересня 2013 року, на підставі підробленого рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.08.2009р., наданого невідомими особами до Комінтернівського PB ГУ ДМС України у Харківській області, її було знято з реєстрації за місцем проживання в квартирі, та лише після її письмового звернення, зняття з реєстраційного обліку було скасовано.

26 вересня 2013 року, відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_8 уклали договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу ОСОБА_9, яка в той же день внесла запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на цю квартиру за ОСОБА_4

За дев'ять днів до продажу цієї квартири відповідачці ОСОБА_4, продавцем ОСОБА_10, сам ОСОБА_10 купив цю квартиру у ОСОБА_11, на підставі договору купівлі - продажу від 17 вересня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7

Підставою реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, за гр. ОСОБА_11, перед її продажем ним, на користь ОСОБА_12, слугував договір купівлі - продажу цієї квартири, нібито укладений між ОСОБА_11, як покупцем, та ОСОБА_2, як продавцем, зареєстрований 13 грудня 1999 року, на Харківській біржі нерухомості за № 3-799.

Проте, ні позивачка особисто, ні інші особи за її дорученням, будь-яких правочинів щодо відчуження належної їй квартири будь-кому, а зокрема і договору купівлі - продажу № 3-799 від 13.12.1999р., ніколи не укладала, а громадяни ОСОБА_11 та ОСОБА_13, їй взагалі не відомі.

Позивачка просить визнати вищезазначений договір недійсним та як на підставу позову посилається по перше на те, що підпис від її імені на договорі купівлі - продажу № 3-799 від 13.12.1999р. виконаний ні нею, а іншою особою, а також, кругла печатка та штамп КП ХМБТІ відбитки яких містяться на договорі купівлі-продажу квартири не відповідають назві цього органу та суттєво відрізняються від печатки цього органу, яка використовується, підписи працівників не відповідають оригінальним підписам, тобто договір містить вочевидь наявні ознаки підробки.

По друге: договір не посвідчено нотаріально та в установленому законом порядку не зареєстровано в КП ХМБТІ.

По третє: в договорі купівлі-продажу допущені не застережені виправлення в даті реєстрації в КП ХМБТІ, 1989 р. виправлено на 1999 р. у зв'язку з чим нотаріус не вправі була реєструвати право власності на підставі такого договору.

Як на факт приналежності спірної квартири на праві приватної власності позивачка посилається на знаходження у неї оригіналів свідоцтва про право власності № 44604 від 10.08.1999р та доданого до нього технічного паспорту, та вона є єдиною зареєстрованою особою за даним адресом з 22.03.1968р. до 19.09.2013р. Особовий рахунок відкритий на її ім'я.

Як наслідок визнання договору купівлі продажу № 3-799 від 13.12.1999р недійсним просить суд витребувати квартиру АДРЕСА_1, з незаконного чужого володіння не застосовуючи реституцію, оскільки квартира вибула із її володіння всупереч її волі, внаслідок шахрайських дій невідомих осіб, і в тому числі внаслідок неправомірних дій приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_7, та визнати за нею право власності.

Позивачка та її представник ОСОБА_14 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову у повному обсязі.

Представник відповідачки ОСОБА_4 - ОСОБА_5 заперечував проти задоволення позову у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову у повному обсязі та пояснив, що працює водієм автобусу та півтора роки тому у нього були викрадені документи, а саме: паспорт, копія індіфікаційного коду та посвідчення водія, про що ним була надана заява до правоохоронних органів. Договір купівлі продажу в 1999 році він не підписував, підпис не його.

Третя особа: Приватний нотаріус Харківського нотаріального округу ОСОБА_7 до судового засідання не з'явилась, до канцелярії суду надала письмові пояснення в яких заперечувала проти позову у повному обсязі та просила слухати справу без її участі.

Третя особа: ОСОБА_8 до судового засідання не з'явився, повідомлений належним чином у встановленому Законом порядку.

Суд, вислухавши думку, пояснення, доводи сторін по справі, свідків, ознайомившись та дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає позов не підлягаючим задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК УРСР редакції 1963 року та ЦК України у редакції 2003 року.

Відповідно до договору купівлі - продажу № 3-799 від 13.12.1999р укладений на товарної біржі нерухомості ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_15 купив квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 70).

Правовідносини виникли у 1999 р., а тому судом повинні бути застосовані норми ЦК України в редакції 1963 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 48 ЦК України (ред. 1963 р. ) недійсною є угода , яка не відповідає вимогам закону.

Доводи позивачки та її представника про те, що підпис від імені ОСОБА_2 на договорі купівлі - продажу № 3-799 від 13.12.1999р. виконаний ні нею, а іншою особою, а також те, що кругла печатка та штамп КП ХМБТІ відбитки яких містяться на договорі купівлі-продажу квартири не відповідають назві цього органу та суттєво відрізняються від печатки цього органу, яка використовується, підписи працівників не відповідають оригінальним підписам, тобто договір містить вочевидь наявні ознаки підробки, суд вважає не доведеними, оскільки, з'ясування цього питання потребує спеціальних знань.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

В ході судового розгляду встановити відповідні факти та перевірити їх доказами не уявилось за можливе, оскільки позивачка та її представник підтримуючи позов посилались тільки на свої пояснення з цього приводу. Позивачем та її представником не було надано доказів на підтвердження відповідних доводів, заяв від осіб, які брали участь у справі про призначення експертизи не надходило, незважаючи на те, що з'ясування цього питання потребує спеціальних знань, а закон покладає обов'язок доводити обставини на сторону яка на такі обставини посилається згідно до вимог ст. 60 ЦПК України.

Крім того в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив, що в 1999 році він працював на Харківської біржі нерухомості на посаді президента біржі. При наданні для огляду договору купівлі продажу № 3-799 від 13.12.1999 р. (а. с. 70) підтвердив свій підпис та вказав, що це дійсно фірмовий бланк біржі. Наявність у ОСОБА_2 оригіналу свідоцтва про право власності на житло, не виключає факту викрадення документу.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні при наданні для огляду договору купівлі продажу № 3-799 від 13.12.1999 р. (а. с. 70) підтвердила свій підпис та вказала, що працювала в 1999 р. на Харківської біржі нерухомості на посаді брокера. При укладанні договору купівлі продажу у даному випадку виступала за дорученням покупця ОСОБА_6, з яким було укладено договір поруки, оригінал якого повинен знаходитись в інвентаризаційній справі, яка була передана до архіву після ліквідації товарної біржі.

Ствердження позивачки та її представника про те, що договір повинен бути посвідчений нотаріально є безпідставними, оскільки Договір є біржовою угодою і відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» не підлягає нотаріальному посвідченню та являється укладеним з моменту реєстрації на товарній біржі. Закон України «Про товарну біржу» являється спеціальним законом який регулює відносини з приводу укладання угод на товарній біржі (біржових) та прямо передбачає звільнення біржової угоди від нотаріального посвідчення.

Підставою позову про ви знання договору купівлі продажу недійсним не може бути посилання позивачки та її представника на той факт, що в установленому законом порядку договір купівлі продажу не зареєстровано відповідачем ОСОБА_6 в КП ХМБТІ, оскільки цей факт правового значення, для дійсності договору та виникнення права власності не має, так, як відповідно до положень ч. 1 ст. 128 ЦК України (ред. 1963 р. ) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Тобто, для виникнення права власності необхідно , щоб між набувачем майна та його відчужувачем був укладений договір купівлі продажу відповідно до п. 4.1 якого продавець зобов'язується передати покупцеві товар до 31.12.1999 р., а покупець дає на це свою згоду. (а. с. 70).

Ствердження позивачки та її представника про те, що в договорі купівлі-продажу допущені не застережені виправлення в даті реєстрації в КП ХМБТІ, 1989 р. виправлено на 1999 р. у зв'язку з чим нотаріус не вправі була реєструвати право власності на підставі такого договору В ході судового розгляду встановити цей факт та перевірити його доказам не уявилось за можливе, оскільки, надана позивачкою копія договору виготовлена на ксероксі чорно-білого кольору, з якої суду не можливо встановити виправлення.

Відповідно до положень ст.. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Позивачем та її представником не надано оригінал договору для підтвердження свого твердження, та спростування позиції відповідача.

Доводи представника позивача про те, що при укладенні договору купівлі продажу № 3-799 від 13.12.1999р шахраї скористувались втраченими документами відповідача ОСОБА_6 спростовуються поясненнями наданими в судовому засіданні відповідачем ОСОБА_6, який пояснив, що документи він втратив тільки півтора роки тому.

До пояснень відповідача ОСОБА_6 про те, що підпис на договорі купівлі продажу виконано не ним, суд ставиться критично, оскільки на підтвердження цього факту відповідачем не надано жодного доказу, а з'ясування цього питання потребує спеціальних знань.

Також відповідач не скористувався своїм правом на звернення до суду з клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи, про що письмово повідомив суд.

Сам по собі факт наявності у ОСОБА_2 оригіналу свідоцтва про право власності на житло та факт її реєстрації в спірної квартирі не є підставою для задоволення позову.

Посилання представника позивачки на практику Верховного суду України , а саме на рішення Верховного суду України від 01.09.2010 року в цивільній справі 6 20014св10 в даному випадку є безпідставним, оскільки у вищезазначеному рішенні зовсім інші підстави позову.

Як зазначено в пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», реституція як спосіб захисту цивільного права ( частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину. Норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.

Частина 1 ст. 388 ЦК України передбачає, що у випадку, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки позивачкою та її представником не доведено той факт, квартира вибула із її володіння всупереч її волі, внаслідок шахрайських дій невідомих осіб, тому й відсутні правові підстави у позивача вимагати витребування вказаної квартири із незаконного володіння відповідача та визнання за позивачем права власності на вказану квартиру .

Проте, у випадку набрання законної сили обвинувальним вироком у кримінальній справі щодо незаконного заволодіння спірною квартирою, позивачка не позбавлена права вимагати перегляду судових рішень щодо відмови у визнанні недійсним договору купівлі продажу № 3-799 від 13.12.1999р , визнання права власності на вищевказану квартиру та заявляти вимоги про витребування її з незаконного володіння.

Суд, розглянувши справу повно, всебічно, об'єктивно, неупереджено, в межах заявлених вимог, приймаючи до уваги, що позивачем не було надано доказів порушення його прав, дійшов обґрунтованого висновку відсутності правових підстав у вимогах позивача, а тому позов задоволенню не підлягає за недоведеністю.

Керуючись ст.. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, ч. 1 ст. 48, ч. 1 ст. 128 ЦК України (ред. 1963 р. ), ч. 1 ст. 388 ЦК України (ред. 2004р.), п. 10 постанови Пленуму ВСУ №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних прав про визнання правочинів недійсними» , суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити у повному обсязі за недоведеністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О. А. Курганникова