Ухвала

від 08.07.2014 по справі 826/15750/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" липня 2014 р. м. Київ К/800/17331/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Муравйова О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2013 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2014 року

у справі № 826/15750/13-а

за позовом Приватного підприємства «Геракс»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Геракс» (далі по тексту - позивач, ПП «Геракс») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2013 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2014 року апеляційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У запереченні на касаційну скаргу ПП «Геракс», посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ДПІ залишити без задоволення.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до вимог ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП «Геракс» за жовтень 2012 року, за результатами якої складено акт від 27.06.2013 року № 344/15.5-61.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 50.1 ст. 50 , п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України , а саме: зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2012року у розмірі 1 286 167,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.07.2013 року № 000010150122, яким ПП «Геракс» зменшено суму бюджетного відшкодування, у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів, з податку на додану вартість на 1 286 167,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 321 541, 75 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно абз. 3 п. 50.1 ПК України - платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Коригування поданого і прийнятого податкового розрахунку проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені органом ДПС.

Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Звітний новий та уточнюючий податковий розрахунок подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише по рядках та реквізитах, які уточнюються.

Пунктом 50.2 . ст. 50 ПК України передбачено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Геракс» подало до податкового органу податкову накладну з податку на додану вартість.

05.06.2013 року позивачем було надіслано до ДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2012 року.

Вказаним уточнюючим розрахунком ПП «Геракс» зменшено суму рядка « 23.2» «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах » на 1 286 167,00 грн. та збільшено на зазначену суму значення рядка « 23.1» «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку ».

26.06.2013 року ПП «Геракс» було подано новий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2012 року, яким відповідно уточнено показник - відкориговано суму, позивач отримав на електронну адресу квитанцію, згідно якої відповідачем отримано уточнюючий розрахунок.

Враховуючи, що уточнюючі розрахунки за жовтень 2012 року були подані ПП «Геракс» до початку перевірки ДПІ, колегія погоджується з висновками судів про відсутність у відповідача належних правових підстав для неврахування даних вказаних уточнюючих розрахунків при обчисленні валових витрат за відповідний податковий період.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішення від 03.07.2013 року №947/10/15.5-53 уточнюючий розрахунок поданий ПП «Геракс» 26.06.2013 року не прийнятий відповідачем як податкова звітність у зв'язку із зазначенням у такому недостовірних відомостей щодо податкової адреси.

Відповідно до вимог п. 45.2 . ст. 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Згідно п. 48.2 ст. 48 ПК України обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Пунктом 48.3 ст. 48 ПК України зокрема передбачено, що податкова декларація повинна містити такий обов'язкові реквізит, як місцезнаходження (місце проживання) платника податків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП «Геракс» зареєстровано та безпосередньо знаходиться за адресою - 04107, м. Київ, вулиця Нагірна, буд. 20.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно уточнюючого розрахунку від 26.06.2013 року до декларації з ПДВ за жовтень 2012року, у графі « 6 податкова адреса» ПП «Геракс» зазначено: 04107, м. Київ, вулиця Нагірна, буд. 20.

Таким чином, з урахуванням викладеного, податковий орган мав керуватись даними останнього поданого позивачем уточнюючого розрахунку податкової звітності.

Колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2013 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2014 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов