Ухвала

від 20.10.2014 по справі 826/15750/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

20 жовтня 2014 року м. Київ В/800/4566/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Карася О.В. (головуючого),

Бившевої Л.І., Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.,

перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.07.2014 № К/800/17331/14

у справі № 826/15750/13-а

за позовом Приватного підприємства "Геракс"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція звернулось до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.07.2014 № К/800/17331/14.

Відповідно до ст. 239 1 КАС України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів"), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239 2 та 240 КАС України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.07.2014 № К/800/17331/14 заявник послався на неоднакове застосування судами касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права податкового законодавства, а саме п. 50.1 ст. 50, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

На підтвердження зазначеного позивач надав ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15.07.2013 К/9991/65007/12, в якій, на його думку, інакше застосовано одні й ті самі норми права.

Виконуючи положення ст. 240 КАС України щодо вирішення питання про допуск вищим спеціалізованим судом справи до її провадження у Верховному Суді України з метою здійснення правосуддя та забезпечення однакового застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції, колегія Вищого адміністративного суду України не виявила неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, оскільки правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних відмінних між собою обставин, яким надавалася правова оцінка, тобто такі правовідносини не є подібними, в яких ухвалено різні судові рішення з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Зокрема, предметом розгляду у справі № 2а-13563/11/2070 (К/9991/65007/12) становили обставини щодо неврахування державним податковим органом уточнюючих показників раніше задекларованих даних у податковій декларації з ПДВ, в якій позивач не задекларував від'ємне значення з ПДВ до бюджетного відшкодування, тобто не скористався правом на включення сум ПДВ до розрахунку сум бюджетного відшкодування, зробивши це (задекларував від'ємне значення) в уточнюючому розрахунку.

А зі змісту ухвали касаційної інстанції, про перегляд якої поставлено питання у заяві, суд, виконуючи завдання по здійсненню правосуддя щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, застосовував норми податкового законодавства до правовідносин, які полягали у декларуванні платником податку даних у рядку декларації з ПДВ 23.2 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ в наступних звітних (податкових) періодах", які у подальшому були виправлені шляхом подання уточнюючого розрахунку, згідно якого дані суми рядка декларації 23.2 зменшено та на вказану суму збільшено дані рядка 23.1 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку".

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження у Верховному Суді України.

Керуючись ст. ст. 235-240 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволені заяви Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про допуск справи до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.07.2014 № К/800/17331/14 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Карась О.В.

Судді Бившева Л.І.

Голубєва Г.К.

Рибченко А.О.

Федоров М.О.