Ухвала

від 07.07.2014 по справі 2а-1670/7890/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2014 року м. Київ К/800/27513/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2013

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2013

у справі № 2а-1670/7890/12

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

до Приватного підприємства "ПВК Профіт"

про стягнення коштів платника податків з рахунків у банку та накладення арешту на кошти, що знаходяться у банку,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2013, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2013, позов про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг в сумі 26 873,73 грн. з рахунків у банку та накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку, задоволено частково: стягнуто з рахунків Приватного підприємства "ПВК Профіт" кошти в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в сумі 26 873,73 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення яким позов задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом документальної невиїзної перевірки податкових декларацій відповідача з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, складено акт перевірки від 09.06.2010 року № 2833/15-227/34169931, яким встановлено порушення статті 21 ЗУ «Про оренду землі», що призвело до заниження суми орендної плати за землю за січень-грудень 2008 року на загальну суму 19 198,04 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки, було прийнято податкове повідомлення-рішення №000632150310/0/2049 від 21.06.2010 на суму 28 797,08 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 19 198,04 грн., та за штрафною (фінансовою) санкцією в розмірі 9 599,04 грн. За рахунок переплати в розмірі 824,40 грн. заборгованість відповідача частково погашена.

За результатами адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення №000632150310/0/2049 залишено без змін, а скарга ПП «ПВК Профіт» без задоволення, та відповідно винесено податкове повідомлення-рішення № 0006321503/1/2848 від 06.09.2010.

Згідно рішення про результати розгляду повторної скарги № 2910/10/25-016 від 05.11.2010, скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 21.06.2010 № 0006321503/0/2049, №0006321503/1/2848 від 06.09.2010, а також, рішення Кременчуцької ОДПІ № 33064/10/25-010 від 26.08.2010, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, в частині визначення платникові донарахованої суми зобов'язання (основний платіж) в розмірі 732,63 грн. та 366,32 грн. штрафної санкції, всього на суму 1098,95 грн. В іншій частині зазначені вище податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ залишено без змін, а скаргу приватного підприємства «ПВК Профіт» в цій частині без задоволення, та відповідно винесено нове податкове повідомлення-рішення № 0010861503/2/3804 від 15.11.2010 на загальну суму 27 698,13 грн., в тому числі за основним платежем в суму 18 465,41 грн. та за штрафною (фінансовою) санкцією в сумі 9 232,72 грн.

Згідно рішення про результати розгляду повторної скарги, Державна податкова адміністрація України залишила без змін податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 21.06.2010 №0006321503/0/2049 з урахуванням рішення ДПА у Полтавській області від 05.11.2010 № 2910/10/25-016, прийнятого за розглядом повторної скарги, а скаргу приватного підприємства «ПВК Профіт» залишено без задоволення. Та відповідно винесено податкове повідомлення-рішення від 02.02.2011 № 0010861503/3/139.

Не погодившись з результатами адміністративного оскарження, відповідач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0006321503/0/2049 від 21.06.2010 та № 0010861503/3/139 від 02.02.2011. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.03.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2011 у справі № 1498/11, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Матеріали справи свідчать, що предметом позову у справі є вимога податкового органу щодо накладення адміністративного арешту на кошти відповідача, що знаходяться в банку.

Відповідно до пп. 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Аналізуючи вказану норму, судами вірно зазначено , що право на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку та який має податковий борг у органу державної податкової служби виникає у разі, коли:

- відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу,

- та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Проте, позивачем не надано доказів на підтвердження відсутності у позивача виробничих запасів, основних засобів або наявності їх балансової вартості у розмірі меншому, ніж сума податкового боргу.

Слід зазначити, що в матеріалах справи наявні довідки Кременчуцького ВРЕВ ДАЇ, КП "Кременчуцького МБТІ", управління Держкомзему у м. Кременчук Полтавської області, які свідчать про відсутність у власності відповідача нерухомого майна та автомобілів, однак, вони не підтверджують відсутність рухомого майна, виробничих запасів, основних засобів.

Згідно із п. 94.1. ст. 94 Податкового Кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Підпунктом 94.6.2. пункту 94.6. статті 94 Податкового кодексу України визначено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

У відповідності із п. 1.1 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1398 (далі - Порядок), цей Порядок розроблений відповідно до статті 94 розділу II Податкового кодексу України, що визначає загальну процедуру застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Пунктом 7.3 Порядку встановлено, що для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, необхідною умовою для набуття права звернення до суду із адміністративним позовом про накладення арешту коштів на рахунку платника податків є прийняття керівником податкового органу рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

З урахуванням того, що позивачем порушено процедуру звернення до суду про накладення арешту коштів на рахунку платника податків, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо накладення арешту на кошти відповідача у банку.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 220 1 , 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль