Ухвала

від 19.06.2014 по справі 826/1625/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

19 червня 2014 року м. Київ В/800/2491/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Голубєва Г.К., Рибченко А.О., Степашко О.І., Федоров М.О.,

розглянувши заяву державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України

ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.04.2014

у справі № 826/1625/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Мастер»

до ДПІ

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.01.2013 № 0001002208.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.04.2014 зазначені судові акти попередніх інстанцій залишено без змін.

ДПІ звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.04.2014, в якій просить скасувати рішення усіх судових інстанцій зі спору та направити справу на новий касаційний розгляд, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права (зокрема, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України), внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанову Вищого адміністративного суду України від 01.12.2011 у справі № 6/461-НА.

Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У пункті 4 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17.04.2014 у справі № 826/1625/13-а та постанову цього ж суду від 01.12.2011 у справі № 6/461-НА.

Адже, як вбачається зі змісту ухвали від 17.04.2014, про перегляд якої подано заяву, у прийнятті цього рішення Вищий адміністративний суд України, виходячи з установлених судами обставин справи, погодився з висновком судів щодо реальності виконання операцій з придбання позивачем товару у спірного контрагента, що обумовлює правомірність врахування Товариством витрат на сплату ПДВ, понесених у зв'язку з таким придбанням, при визначенні об'єкта оподаткування податку на додану вартість. Водночас у постанові від 01.12.2011 у справі № 6/461-НА, на яку посилається заявник, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що податковий кредит було сформовано платником на підставі фіктивних первинних документів, які оформлені з порушенням вимог чинного законодавства та не можуть виступати підставою для формування даних податкового обліку.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать про різні обставини справ щодо дійсного виконання господарських операцій, за наслідками оцінки яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків.

З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 236-240 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у допуску справи № 826/1625/13-а до провадження Верховного Суду України.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Г.К. Голубєва А.О. Рибченко О.І. Степашко М.О. Федоров