Ухвала

від 07.07.2014 по справі 288/91/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №288/91/14-к Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ч.1 ст.286 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2014 року. Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю: прокурора ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

представника потерпілого ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 на вирок Попільнянського районного суду Житомирської області від 05.03.2014 року, яким

ОСОБА_10 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, і призначено покарання у виді 1 року 6 місяців виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням 15% його заробітку в дохід держави без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Позов прокурора Попільнянського району в інтересах Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського до ОСОБА_10 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину в сумі 5999 гривень 75 копійок задоволено. Стягнуто з ОСОБА_10 на користь Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського, розрахунковий рахунок 31411544700001 в ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, код 02313476 - 5999 гривень 75 копійок.

Позов прокурора Попільнянського району в інтересах Попільнянської центральної районної лікарні до ОСОБА_10 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину в сумі 2281 грн. 42 коп. задоволено. Стягнуто з ОСОБА_10 на користь Попільнянської центральної районної лікарні, розрахунковий рахунок 35428201040220 в УДКСУ у Попільнянському районі, МФО 811039 код 01991889 - 2281 грн. 42 коп.

Речові докази: автомобіль Мітсубісі Ланцер н.з. НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні у обвинуваченого, залишено його власнику - ОСОБА_10 , мотоцикл МТ - 11, д.н.з. НОМЕР_2 , який знаходиться на зберіганні на штрафному майданчику Попільнянського РВ УМВС України в Житомирській області, повернуто потерпілому ОСОБА_11 .

Стягнуто з ОСОБА_10 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової автотехнічної експертизи №3/665 від 24.10.2013 року в сумі 391,20 гривень, експертизи технічного стану транспортного засобу №3/664 від 22.10.2013 року в сумі 391.20 гривень, експертизи обставин та механізму ДТП №3/666 від 28.10.2013 року в сумі 391,20 гривень, судової транспортно-трасологічної експертизи №3/663 від 25.10.2013 року в сумі 391.20 гривень, а всього в загальній сумі 1564 гривень 80 копійок.

Відповідно до вироку суду першої інстанції ОСОБА_10 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення при наступних обставинах.

27 липня 2013 року близько 22 години, в темну пору доби, ОСОБА_10 керував власним технічно справним автомобілем, марки «Міцубісі Ланцер», державний номер НОМЕР_1 та рухався автодорогою Т-06 11 Ставище - Брусилів - Попільня - Вчорайше, між селами Турбівка, Попільнянського району Житомирської області та Соловіївка, Брусилівського району Житомирської області, де виконуючи обгін невстановленого транспортного засобу, проявив неуважність, не переконався в тому, що зустрічна смуга руху на яку він виїжджає вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані та зміна напрямку руху буде безпечною і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення автомобіля, яким керував, з мотоциклом МТ-11, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_11 з пасажиром ОСОБА_7 , внаслідок чого ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді переломів обох кісток лівої гомілки, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, а ОСОБА_7 отримав закриту тупу травму лівої нижньої кінцівки у вигляді уламкового перелому середньої третини стегнової кістки та забійної рани колінного суглобу, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

На вирок суду надійшла апеляційна скарга захисника, в якій він просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_10 закрити за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що фара на мотоциклі вмикалася шляхом ручного скручування проводів, акумуляторна батарея не відповідає даному типу мотоциклів, встановлена в непередбаченому для цього заводом-виробником місці і з`єднання її з електрообладнанням мотоцикла зроблено кустарним способом, а тому перебої в роботі системи освітлення, що також підтвердив експерт в судовому засіданні, можливі як перед початком руху, так і під час руху мотоцикла до моменту зіткнення. Вказує, що всі свідки зі сторони обвинувачення є зацікавленими особами, не були безпосередніми очевидцями ДТП та їхні показання містять чисто суб`єктивний характер, які не підкріплені об`єктивними даними. В той час показання обвинуваченого та свідка ОСОБА_12 , які суд повністю відхилив, не зазначивши навіть чому, повністю підтверджуються об`єктивними даними, а саме висновком експертизи технічного стану мотоцикла від 24.10.2013 року, в якій крім вищевказаного зазначено, що спіраль розжарювання світла лампи фари мотоцикла від`єднана від електроду та світло направляючої заслінки і це пошкодження, на думку сторони захисту, могло виникнути до ДТП. Вказує на те, що експертом дана лампочка під час огляду мотоцикла не досліджувалась, а була вилучена слідчим пізніше і надіслана експерту, а також на те, що на досудовому розслідуванні не встановлено об`єктивну видимість перешкоди (мотоцикла) з місця водія автомобіля, що є обов`язковим в умовах обмеженої видимості. Зазначає, що водій мотоцикла взагалі не має посвідчення водія, рухався значно перевищуючи безпечну швидкість за умовами видимості дороги, в той час як ОСОБА_10 працює водієм-експедитором, у зв`язку з чим має значний досвід керування автомобілями.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника ОСОБА_9 , які просили задовольнити подану апеляційну скаргу, пояснення потерпілого та його представника, які просили вирок суду залишити без зміни, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд прийшов до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Сформульовані у вироку висновки про вину ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну й об`єктивну оцінку в їх сукупності та взаємозв`язку. Діям обвинуваченого дана правильна юридична оцінка.

Доводи викладені захисником обвинуваченого в поданій апеляційній скарзі, на переконання апеляційного суду, є необґрунтованими і спростовуються наявними у справі доказами.

Як вбачається з матеріалів провадження, обвинувачений ОСОБА_10 свою вину в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_11 середньої тяжкості тілесні ушкодження не визнав та в судовому засіданні пояснив, що 27 липня 2013 року він їхав на своєму автомобілі Міцубісі Ланцер з пасажиром ОСОБА_12 з м. Києва в сторону смт. Попільня. Проїжджаючи між селами Турбівка та Соловіївка, він, включивши лівий поворот та впевнившись, що зустрічна смуга вільна, почав здійснювати обгін автомобіля Мерседес, який рухався попереду нього. Їхав на ближньому світлі фар зі швидкістю приблизно 60-70 км/год. Здійснюючи обгін та зрівнявшись з Мерседесом зіткнувся з мотоциклом, який їхав без світла. Перед зіткненням з мотоциклом побачив тускле світло. Подія відбулася так швидко, що він не встиг загальмувати і не зрозумів, з чим зіткнувся. При обгоні попередній автомобіль давав йому сигнал лівою фарою, що зустрічна полоса зайнята. Після зіткнення вийшовши з автомобіля побачив в кюветі мотоцикл.

Апеляційний суд бере до уваги наявність певних протиріч, які маються в показаннях обвинуваченого ОСОБА_10 в порівнянні з результатами слідчого експерименту, який було проведено 08.09.2013 року за його участю.

Так, слідчим експериментом було встановлено, що ОСОБА_10 перебував за кермом легкового автомобіля, рухався із ближнім світлом фар у напрямку с.Турбівка. Попереду його автомобіля рухався із швидкістю близько 60 км/год. мікроавтобус, в якому було ввімкнено ближнє світло фар. Рухався він за даним мікроавтобусом на відстані 15 м. В момент обгону мікроавтобуса він рухався із швидкістю 70 км/год. Коли він виконував маневр обгону, та рухаючись по зустрічній смузі руху, на відстані 6,5 м. від задньої частини мікроавтобуса, він побачив на відстані 4,5 м. від нього тускле світло транспортного засобу. Видимість елементів дороги для нього була 41 м.

Аналіз даних обставин, зокрема в частині видимості елементів дороги для ОСОБА_10 (яка становила 41 м.), спростовує його пояснення, що в момент зіткнення він не бачив з чим саме відбулося зіткнення його автомобіля. Ці дані в сукупності свідчать про прояв неуважності водія ОСОБА_10 при здійсненні вказаного маневру, що і стало причиною створення дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, апеляційний суд вважає, що твердження обвинуваченого ОСОБА_13 та захисника ОСОБА_9 з приводу того, що мотоцикл рухався без ввімкненого світла фар спростовуються показаннями самого ОСОБА_10 , який в судовому засіданні пояснив, що перед зіткненням з мотоциклом побачив тускле світло та підтвердив той факт, що автомобіль Мерседес, який рухався попереду нього дав йому сигнал лівою фарою, що зустрічна смуга зайнята. На думку апеляційного суду, поведінка водія попереднього автомобіля свідчить про те, що він бачив, що навпроти їде мотоцикл, бачив небезпечний намір ОСОБА_10 здійснити обгін, намагався попередити останнього не здійснювати маневр, проте ОСОБА_10 проявив неуважність, не переконався в тому, що зустрічна смуга руху на яку він виїжджає вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані та зміна напрямку руху буде безпечною і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення автомобіля, яким керував, з мотоциклом під керуванням потерпілого ОСОБА_11 .

Згідно показань потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , даних в судовому засіданні, 27 липня 2013 року біля 22 години вони їхали в с.Соловіївку на мотоциклі, яким керував останній. При цьому, на мотоциклі було увімкнено світло фар. На автодорозі їм на зустріч на їхню полосу дороги, здійснюючи обгін, раптово виїхав автомобіль «Міцубісі Ланцер». ОСОБА_11 вивернув кермо мотоцикла вправо на обочину, але не зміг уникнути зіткнення з автомобілем. Зіткнення відбулося на рівні з автомобілем Мерседес, якого обганяв «Міцубісі Ланцер».

У вироку суд першої інстанції, належним чином проаналізувавши, обґрунтовано визнав показання потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_11 правдивими, а показання обвинуваченого ОСОБА_10 , як такі, що дані з метою уникнення кримінальної відповідальності, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, оскільки наведені у вироку з цього приводу спростування є переконливими і обґрунтованими. При цьому, суд у вироку проаналізував доводи обвинуваченого ОСОБА_10 про його невинність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_10 , його вина повністю підтверджується належними, достатніми та допустимими доказами, здобутими стороною обвинувачення та належно дослідженими судом першої інстанції, а саме: показаннями потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , показаннями свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (журнал судового засідання, технічний носій, на якому зафіксоване судове провадження), протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 27.07.2013 року з схемою до нього (а.с.99-101), постановою про визнання речових доказів та передання їх на зберігання від 05.08.2013 року (а.с.102), актом обстеження дорожніх умов (а.с.103), протоколом огляду речей і документів від 21.10.2013 року (а.с.104), висновком експерта №3/665 від 24.10.2013 року (а.с.107-116), висновком експерта №3/664 від 22.10.2013 року (а.с.119-135), висновком експерта №3/666 від 28.10.2013 року (а.с.144-147), висновком експертів №3/663 від 25.10.2013 року (а.с.150-162), висновком експерта №2752 від 30.09.2013 року (а.с.163-164), висновком експерта №2751 від 30.09.2013 року (а.с.166-167), протоколом проведення слідчого експерименту від 08.09.2013 року з план схемою до нього за участю свідка ОСОБА_11 (а.с.136-138), протоколом проведення слідчого експерименту від 08.09.2013 року з план схемою до нього за участю ОСОБА_19 (а.с.136-138).

Посилання в апеляційній скарзі захисника обвинуваченого на те, що всі свідки по кримінальному провадженню є зацікавленими особами тільки з причин, що ОСОБА_14 працює на різних роботах у ОСОБА_15 , який являється кумом ОСОБА_18 , яка в свою чергу є матір`ю потерпілого ОСОБА_11 , а ОСОБА_16 є братом ОСОБА_17 , яка в свою чергу являється дівчиною потерпілого ОСОБА_7 , а також на те, що всі показання свідків носять суб`єктивний характер, на думку апеляційного суду, не заслуговують на увагу. Апеляційний суд вважає, що з урахуванням того, що під час надання свідчень в суді всі свідки по кримінальному провадженню були належним чином попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та приведені до присяги (а.с.50-51), суд першої інстанції дав вірну оцінку їх показанням, які є послідовними та однотипними, повністю узгоджуються з показаннями потерпілих і не суперечать іншим доказам, наявних у матеріалах провадження.

Апеляційний суд також не бере до уваги доводи сторони захисту про те, що свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 не були безпосередніми очевидцями дорожньо-транспортної пригоди, і вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано у вироку послався на їх показання, оскільки вони є непрямими доказами у кримінальному провадженні, так як відображають обставини справи до моменту виникнення дорожньо-транспортної пригоди, підтверджують той факт, що світло на мотоциклі під час руху було в справному стані та ввімкнене.

Що ж стосується показань свідка ОСОБА_12 , в частині того, що вона світла фари мотоцикла не бачила, то апеляційний суд вважає, що з урахуванням того, що вона також не бачила як попередній автомобіль Мерседес включив лівий поворот, що в свою чергу бачив і підтвердив в судовому засіданні сам обвинувачений, даний свідок, на думку апеляційного суду, не слідкувала з достатньою повнотою за дорожньою обстановкою, а тому, враховуючи також раптовість дорожньо-транспортної пригоди, місце розташування свідка в автомобілі (переднє пасажирське місце з правого боку від водія) вона і не бачила світла фари мотоцикла.

Посилання захисника на те, що свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_21 не допитувались в судовому засіданні, до уваги апеляційним судом не беруться, так як в судовому засіданні від 13.02.2014 року в ході судового розгляду, після оголошення головуючим про виконання органами внутрішніх справ судового доручення на встановлення особи ОСОБА_21 , коли вирішувалося питання про виклик вказаних свідків, захисник ОСОБА_9 не наполягав на виклику даних свідків у судове засідання для їх допиту (журнал судового засідання а.с.91-92, технічний носій, на якому зафіксоване судове провадження).

Висновком експерта № 3/666 від 28.10.2013 року встановлено, що у даній дорожній обстановці водієві автомобіля Мітсубісі Ланцер н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_10 необхідно було діяти відповідно до вимог п.п. 10.1, 12.6 (г), 14.2 (в) Правил дорожнього руху України. В діях водія автомобіля Мітсубісі Ланцер н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_10 вбачається невідповідність вимогам п.п. 10,1, 14,2 (в) Правил дорожнього руху України. У даній дорожній обстановці водієві мотоцикла МТ - 11 н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_11 необхідно було діяти відповідно до вимог п.п. 12.2. 12.3, 14.2 (в) Правил дорожнього руху України. В діях водія мотоцикла МТ - 11 н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_11 вбачається невідповідність вимогам п. 12.2 Правил дорожнього руху України. В наведених дорожніх умовах, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП знаходиться саме виїзд автомобіля Мітсубісі Ланцер н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_10 на смугу зустрічного руху, коли водій мотоцикла МТ - 11 н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_11 своїми односторонніми діями не міг уникнути даної дорожньо-транспортної пригоди.

Посилання захисника ОСОБА_9 на те, що якби водій мотоцикла ОСОБА_11 рухався не із швидкістю 70 км/год, а із меншою, безпечною швидкістю, то ДТП не сталося б, не заслуговують на увагу, так як згідно даного висновку в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП знаходиться саме виїзд автомобіля Мітсубісі Ланцер н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_10 на смугу зустрічного руху, коли водій мотоцикла МТ - 11 н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_11 своїми односторонніми діями вже не міг уникнути даної дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно висновку експертів №3/663 від 25.10.2013 року на автомобілі Mitsubishi-Lancer н.з. НОМЕР_1 сліди і пошкодження ударно-динамічного характеру сконцентровані в його передній лівій частині кузова і виражені слідами вдавлювання, згину, тертя з відшаруванням власного ЛФП та нашаруванням речовини чорного кольору. При цьому загальний напрямок сліду утворюючої сили був спрямований спереду назад відносно подовжньої осі автомобіля. Вказані сліди мають єдиний механізм утворення і виходячи з фабули та обставин пригоди, могли утворитися в процесі зіткнення автомобіля Mitsubishi-Lancer н.з. НОМЕР_1 з мотоциклом МТ - 11, д.н.з. НОМЕР_2 . На мотоциклі МТ-11 н.з НОМЕР_2 сліди і пошкодження ударно - динамічного характеру, сконцентровані в його лівій частині (ліва ручка рульової труби, ліве дзеркало заднього виду, лівий циліндр двигуна з трубою вихлопу відпрацьованих газів, ліва захисна дуга, ліва частина захисного крила переднього колеса) і виражені слідами згину, зминання, тертя, відриву металу. При цьому загальний напрямок сліду утворюючої сили був спрямований спереду назад відносно поздовжньої осі мотоцикла. Вказані сліди мають єдиний механізм утворення і, виходячи з фабули та обставин пригоди, могли утворитися в результаті зіткнення автомобіля Mitsubishi-Lancer н.з. НОМЕР_1 з мотоциклом МТ -11. д.н.з. НОМЕР_2 . Первинний контакт досліджуваних транспортних засобів відбувся між лівою кутовою частиною переднього бампера автомобіля Mitsubishi-Lancer н.з. НОМЕР_1 із лівим циліндром двигуна разом з трубою вихлопу відпрацьованих газів мотоцикла МТ -11, д.н.з. НОМЕР_2 , далі проходив послідовний контакт інших кузовних частин транспортних засобів. В момент зіткнення (первинного контакту ТЗ) поздовжні вісі мотоцикла МТ - 11, д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля Mitsubishi-Lancer н.з. НОМЕР_1 розташовувалися під кутом близько 180±5°, при загальному розташуванні транспортних засобів в зустрічному напрямку. Зіткнення автомобіля Mitsubishi-Lancer н.з. НОМЕР_1 та мотоцикла МТ -11, д.н.з. НОМЕР_2 відбулось на смузі руху в напрямку смт. Брусилів, перед зафіксованими уламками пластмаси позначеними № 3 на схемі до протоколу огляду місця ДТП.

Факт спричинення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а потерпілому ОСОБА_11 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я та тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості повністю підтверджується висновками судово-медичних експертиз. Так, згідно висновку експерта № 2752 від 30.09.2013 року у ОСОБА_7 виявлено закриту травму лівої нижньої кінцівки у вигляді уламкового перелому середньої третини стегнової кістки та забійної рани колінного суглобу, які утворилися від дії тупих твердих предметів, не виключено при дорожньо-транспортній події, в термін та за обставин, вказаних в постанові про призначення судово-медичної експертизи та відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я. Згідно висновку експерта №2751 від 30.09.2013 року у потерпілого ОСОБА_11 виявлено множинні забійні поверхневі рани на лівій кисті, лівому колінному суглобі, гомілці та стопі (без зазначення в медичних документах детальної локалізації, форми, розмірів, глибини ран, а також даних первинної хірургічної обробки), які утворилися від дії тупих твердих предметів з обмеженою та необмеженою контактуючими поверхнями, відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я; переломи обох кісток лівої гомілки, які утворилися від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я. Вищевказані тілесні ушкодження у ОСОБА_11 могли утворитися в термін та за обставин, вказаних в постанові про призначення судово-медичної експертизи.

Посилання захисника ОСОБА_9 на показання обвинуваченого ОСОБА_10 в частині того, що на мотоциклі під час руху не були ввімкнені світлові прилади, які на думку сторони захисту, підтверджуються висновком експертизи технічного стану мотоцикла від 24.10.2013 року №3/665, згідно якого встановлено, що акумуляторна батарея, встановлена в задній частині даного мотоцикла, не відповідає даному типу мотоциклів та має своє примінення переважно на серії легкових автомобілів. На панелі приладів відсутній замок запалювання, замість якого встановлено трамблер з`єднання роз`єднання електричного кола даного мотоцикла. При вмиканні даного трамблера в режим роботи (ввімкнено) та перемикачів світлового обладнання візуально видно, що ні одна із ламп світлової сигналізації не ввімкнулася. При перевірці акумуляторної батареї (АКБ), приєднувалась контрольна лампа накалювання потужністю 1W до клем акумуляторної батареї, в результаті чого лампа загоралась, що свідчить про працездатність АКБ. Електроживильний провід генератора, який з`єднується з АКБ від`єднано, а також електроживильні проводи контрольної лампи панелі приладів від`єднанні від останньої, на переконання апеляційного суду не свідчать про те, що на момент руху, а саме на момент зіткнення автомобіля Mitsubishi-Lancer з мотоциклом МТ -11, в мотоциклі не були ввімкнені зовнішні світлові прилади, а вказаний висновок експерта свідчить про те, що саме на момент огляду експертом зовнішні світлові прилади мотоцикла МТ-11 н.з. НОМЕР_2 знаходилися в технічно непрацездатному стані, яка полягає в роз`єднанні електричного кола від АКБ генератор та контрольної лампи панелі приладів. Згідно висновку експерта №3/665 від 24.10.2013 року встановити час виникнення непрацездатності світлових приладів мотоцикла, встановити чи знаходилось на момент ДТП світлове обладнання мотоцикла в технічно працездатному стані не представилося можливим, так як огляд даного мотоцикла проводився за тривалий час після скоєння дорожньо-транспортної пригоди та, у зв`язку з чим, на оголених кінцях живильного електропровода генератора й контрольної лампи панелі приладів відсутні характерні ознаки, за якими можна встановити час виникнення даних пошкоджень.

Крім того, згідно вищевказаного висновку експерта спіраль розжарювання ближнього світла даної лампи на момент огляду не мала пластичних деформацій, витки спіралі рівномірні, сама спіраль прогинів відносно осьової лінії не має, нитка розжарювання має характерний металево срібний колір, сама спіраль від`єднана від електроду та світло направляючої заслінки, що могло утворитися в процесі транспортування даної лампи на дослідження.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_22 , будучи належно попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та приведений до присяги, повністю підтвердив зроблений ним висновок експертизи №3/666 від 28.10.2013 року щодо обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди та додатково пояснив, що коли оглядався мотоцикл та вилучалася лампа дального, ближнього світла, спіралі лампи як і дального так і ближнього світла всі знаходились на своїх місцях, лампа була без будь-яких пошкоджень, лампа підключалась напряму до акумулятора та була повністю працездатна, однак коли вона надійшла в лабораторію виявилося, що спіраль вже була пошкоджена, відламалася від електродротів. Вихідних даних для нього було достатньо, щоб зробити експертний висновок.

Твердження захисника з приводу того, що експерт в судовому засіданні під час його допиту підтвердив той факт, що у зв`язку з тим що акумуляторна батарея не відповідає даному типу мотоциклів та встановлена в непередбаченому для цього місці і з`єднання її з електрообладнанням мотоцикла зроблено кустарним способом, та те, що фара вмикалась шляхом ручного скручування проводів, а тому перебої в роботі системи освітлення можливі як на початку руху, так і під час руху, не в повній мірі відповідають дійсності. З технічного носія, на якому зафіксоване судове засідання вбачається, що експерт в судовому засіданні на запитання захисника чи може вийти з ладу система освітлення під час руху, враховуючи технічний стан мотоцикла, пояснив, що з ладу може вийти будь-коли та будь-який транспортний засіб, в тому числі і новий.

Посилання захисника на показання потерпілого ОСОБА_11 , згідно яких фара на мотоциклі вмикалась шляхом ручного скручування двох проводів, що свідчить про те, що перебої в роботі системи освітлення можливі як перед початком руху так і під час руху мотоцикла до моменту зіткнення, на думку апеляційного суду, ґрунтуються на припущеннях.

Що ж стосується доводів сторони захисту з приводу не зазначення в експертному висновку експертом ОСОБА_22 проведеного дослідження на предмет працездатності лампи на майданчику затриманого автотранспорту Попільнянського РВ УМВС та в протоколі огляду від 21.10.2013 року, то на переконання суду апеляційної інстанції, хоч це і є певним процесуальним недоліком, однак в цілому не вплинуло на висновки експертизи та не дає суду підстав сумніватися в об`єктивності, достовірності та достатності цих висновків.

Що стосується доводів захисника про не встановлення об`єктивної видимості, то вказана обставина була предметом дослідження при проведенні слідчого експерименту за участю ОСОБА_10 . Результати цього слідчого експерименту були враховані експертом при виконанні автотехнічної експертизи №3/666 від 28.10.2013 року. Зазначені протокол слідчого експерименту та висновок експертизи були належно досліджені судом першої інстанції та обґрунтовано покладені в основу вироку як доказ вини ОСОБА_10 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Посилання захисника на те, що обвинувачений ОСОБА_10 є молодою людиною, недавно одружився, має постійне місце роботи та проживання, характеризується позитивно, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався були враховані судом першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому.

Вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Підстави для зміни чи скасування вироку за мотивами викладеними в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_9 відсутні.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Попільнянського районного суду Житомирської області від 05.03.2014 року щодо ОСОБА_10 без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді :