ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2013 р.Справа № 2а/1570/6344/2011
Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
Судді доповідача - Потапчука В.О.
суддів - Коваля М.П.
- Семенюка Г.В.
при секретарі - Алексєєвої Н.М.
За участю представника апелянта Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - Астахової Ю.М.
Представника Товариства з обмеженою відповідальністю « Грегорі Арбер» - Шер Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Грегорі Арбер» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень.
ВСТАНОВИЛА:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Грегорі Арбер»до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення-рішення від 27.07.2011 року за № 0001422301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 144104 грн. та частково податкового повідомлення-рішення від 27.07.2011 року за № 0001432301, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4305676 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність в його діях порушень вказаних норм податкового законодавства, посилаючись на те, що ним при включенні до податкового кредиту та при віднесені до валових витрат, амортизаційних відрахувань відповідних сум дотримано вимоги податкового законодавства, а реальність господарських операцій підтверджується первинними та іншими супутніми документами.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2012 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Грегорі Арбер» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси від 27.07.2011 року № 00001422301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 144104 грн. 00 коп. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси від 27.07.2011 року № 00001432301 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 3422764 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 855690,75 грн.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог позивача.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Представник позивача Шер Ю.О. надала до Одеського апеляційного адміністративного суду заяву про закриття провадження по справі, в якій просила залишити апеляційну скаргу без задоволення та закрити провадження у даній справі в зв'язку із ліквідацією ТОВ «Торговий дім "Грегорі Арбер"».
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заяви про закриття провадження у справі, а також перевіривши судове рішення щодо правильності застосування судом 1-ї інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а провадження у справі підлягає закриттю, з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Грегорі Арбер»(надалі ТОВ «ТД «Грегорі Арбер») зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради 26.07.2002 року, номер запису 15561050009001706, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію № 265120 серії А00 (т.1, а.с.17-18).
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 492284, основними видами діяльності ТОВ «ТД «Грегорі Арбер»за КВЕД є: 18.22.0 виробництво верхнього одягу; 51.90.0 інші види оптової торгівлі; 52.43.0 роздрібна торгівля взуттям та шкіряними виробами; 70.20.0 здавання в оренду власного нерухомого майна; 52.48.9 роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань (т.1, а.с.15-16).
Позивач знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Суворовському районі м. Одеси та у період, за який проводилась перевірка, ТОВ «ТД «Грегорі Арбер»було зареєстровано, зокрема, платником податку на додану вартість та платником податку на прибуток.
На підставі направлень, виданих державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси від 31.05.2011 року № 1189/23-1, № 1191/35-0, № 1190/35-0, № 1167/17-1, № 1047/22-0, №1177/24-1, у відповідності до п.75.1 ст.75, п.77.1 ст.77 Податкового Кодексу України та згідно наказу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 26.04.2011 № 854 «Про проведення перевірки», Наказу ДПІ у Суворовському районі м.Одеси від 14.06.2011 № 1267 «Про продовження терміну планової виїзної перевірки», Наказу ДПІ у Суворовському районі м.Одеси від 21.06.2011 № 1327 «Про продовження терміну планової виїзної перевірки»(т.3, а.с.40, 43), посадовими особами ДПА в Одеській області та посадовими особами ДПІ у Суворовському районі м. Одеси з 31.05.2011 року по 28.06.2011 року проведена виїзна планова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Грегорі Арбер», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009р. по 31.03.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 31.03.2011р.
Про проведення перевірки позивач був завчасно повідомлений, копії наказів та направлень на перевірку були вручені головному бухгалтеру підприємства, а перевірку проведено з відома директора ТОВ «ТД «Грегорі Арбер»та в присутності фінансового директора та головного бухгалтера товариства.
За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт перевірки від 13 липня 2011р. за №3033/23-1/32093824 «Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Грегорі Арбер», код ЄДРПОУ 32093824, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 31.03.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.03.2011»(т.2, а.с.184-250, т.3, а.с.1-38). У висновках вказаного акту встановлено порушення позивачем п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 , п. 4.1 ст. 4, п.п.7.2.6 п.7.2; пп. 7.3.1 п. 7.3; пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, п.п.5.3.3 п.5.3, п.5.11, п.п.5.12.5 п.5.12 розділу 5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №166, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 3444541, в тому числі: за лютий 2010 року на суму 38326 грн., за квітень 2010 року на суму 21777 грн., за липень 2010 року на 635651грн., за серпень 2010 року на 596896 грн., за вересень 2010 року на 526758 грн., за жовтень 2010 року на 399458 грн., за листопад 2010 року на 352900 грн., за грудень 2010 року на 866295 грн., за січень 2011 року на 6147 грн., за лютий 2011 року на 333 грн. та порушення п.5.1, п.п.5.2.1, п.п.5.2.7 п.5.2; п.п.5.5.1 п.5.5; п.5.3.9 п.5.3; п.5.9 ст.5, п.п.8.1.2 п.8.1,п.п.8.3.2 п.8.3, п.п.8.4.1п.8.4 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.1.6 "Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства", затвердженого наказом ДПА України 29.03.2003 за №143; п.2 ст.3, п.1,п.2, п.5 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 115283 грн., в тому числі, за 1 кв.2010 року заниження на суму 592075 грн., за 3 кв. 2010 року заниження на суму 420077 грн., за 4 кв. 2010 року завищення на суму 909196 грн., за 1 кв. 2011 року заниження на суму 12327 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті: податкове повідомлення № 0001422301 від 27.07.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 144104 грн., у тому числі: за основним платежем у сумі 115283 грн. та за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) у сумі 28821 грн. (т.2, а.с.141) та податкове повідомлення № 0001432301 від 27.07.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 4350676 грн., у тому числі: за основним платежем у сумі 3444541грн. та за штрафними (фінансовим) санкціями у сумі 861135 грн. (т.2, а.с.142).
При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси від 27.07.2011 року № 0001422301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 144104 грн. 00 коп. та податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси від 27.07.2011 року № 0001432301 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в оскаржуваній частині підлягають скасуванню, як такі, що винесені протиправно, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.
З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що В акті перевірки зазначається, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період 4кв.2009, 1,2,3,4 кв.2010 та 1кв.2011 років встановлено його завищення на 3384438 грн., у т.ч. по періодах: за липень 2010 року на 635651грн., за серпень 2010 року на 596896 грн., за вересень 2010 року на 526758 грн., за жовтень 2010 року на 399458 грн., за листопад 2010 року на 352900 грн., за грудень 2010 року на 866295 грн., за січень 2011 року на 6147 грн., за лютий 2011 року на 333 грн.
Доходячи висновку про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»та вимог Податкового кодексу України, відповідач взяв до уваги відомості, зазначені в акті ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 01.04.2011 року № 432/23-513/36612865 «Про неможливість проведення документальної перевірки субєкта господарювання ПП «КЛИН-МАРКЕТ»щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у період березень-листопад 2010 року (т.3, а.с.74), в якому вказується, що враховуючи те, що у ПП «КЛИН-МАРКЕТ»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою згідно до частини 1,5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначена угода має ознаки нікчемності у відповідному перевіряємому періоді.
Також, перевіряючими при проведенні перевірки взято до уваги акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 07.04.2011 року № 502/23-513/36921440 «Про неможливість проведення перевірки ПП «Орвіл-Трейдінг»з питань правомірності формування податкових зобовязань та податкового кредиту за березень-жовтень 2010 року»(т.3,а.с.75-79), в якому вказується, що відповідно до автоматизованої інформаційної системи «АІС РПП»основним видом діяльності ПП «Орвіл-Трейдінг»є посередництво в торгiвлi товарами широкого асортименту, фактично, у звязку з відсутністю податкової декларації з ПДВ за листопад 2010 року не можливо встановити фактичний вид діяльності ПП «Орвіл-Трейдінг»у аналізуємому періоді. Згідно з даними податкової звітності (форма 1-ДФ), наданої підприємством ПП «Орвіл-Трейдінг»до ДПІ у Приморському районі м. Одеси, загальна чисельність працюючих за 4 квартал 2010 становить 1 особа, та разом з цим у вказаному акті також зазначається, що згідно з даними податкової звітності (форма 1-ДФ), наданої підприємством ПП «Орвіл-Трейдінг»до ДПІ у Приморському районі м. Одеси, загальна чисельність працюючих за 4 квартал 2010 становить 6 осіб. Як висновок зазначається, що враховуючи те, що у ПП «Орвіл-Трейдінг»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням згідно з частинами 1,5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, угоди з контрагентами-покупцями (серед яких є позивач), мають ознаки нікчемності у відповідному перевіряємому періоді.
Разом з тим, як підставу для висновків відповідача прийнято до уваги акти ДПІ у Приморському районі м. Одеси: від 18.03.2011 року № 1105/23-512/37351391 «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП «Оск Компані»щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків відомостей за січень 2011 року», від 04.03.2011 року №271/23-513/37351391 «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП «Оск Компані»щодо правомірності формування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року», від 05.04.2011 року №452/23-5/37351391 «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП «Оск Компані»щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у листопаді 2010 року»(т.3, а.с.58-64), у висновках яких зазначено, що враховуючи те, що у ПП «ОСК КОМПАНІ» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням згідно з частинами 1,5 ст. 203, пунктами 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України угоди з контрагентами за період листопад 2010 року мають ознаки нікчемності, угоди з контрагентами за період грудень 2010 року мають ознаки нікчемності та угоди з контрагентами за період січень 2011 року мають ознаки нікчемності.
Крім того, взято до уваги акт ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 26.04.2011 року №503/233-37213815 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Спрінгфілд»(код ЄДРПОУ 37213815), з питання дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р.»(т.3, а.с.65-68), в якому зазначено, що згідно довідки по формі 1 ДФ за I кв. 2011р. штатна чисельність на підприємстві становить 4 особи, основні засоби відсутні, а також зазначено, що враховуючи те, що на момент проведення перевірки первинні та інші документи, відсутні; підприємство за адресою (вказаною в реєстраційних документах) м. Дніпропетровськ, вул. Воззєднання, 25 не знаходиться; місцезнаходження посадових осіб, які б надали ці документи не відомо, тому встановлено порушення вимог п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2756-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення податкових зобовязань за лютий 2011р. на загальну суму 989 617 грн., та податкового кредиту за лютий 2011р. на загальну суму 954 436 грн. І як висновок зазначено, що враховуючи те, що у ТОВ «Спрінгфілд», відсутні необхідні умови для ведення господарської, економічної діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно до ч. 1 ст.203, ст.228, ст.662, ст.655, ст.656 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.
На підставі викладеного, в акті перевірки відповідачем зазначено, що ПП «КЛИН-МАРКЕТ», ТОВ «Спрінгфілд», ПП «Оск Компані», ПП «Орвіл-Трейдінг»не могли поставити товар на адресу ТОВ «ТД «Грегорі Арбер», але при цьому виписували податкові накладні із зазначенням в них сум податку на додану вартість (податкового зобовязання), які до бюджету не сплачувалися, тому податковий кредит з податку на додану вартість, предявлений покупцем товарів (робіт, послуг) до відшкодування з бюджету не приймається, оскільки податковий кредит не підтверджується податковим зобовязанням продавця цих товарів (робіт, послуг), а податкові накладні не виконують своєї функції і не можуть розглядатись в якості необхідного підтвердження податкових зобовязань, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, чим порушено вимоги п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст. 4 , п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Як висновок, відповідач в акті перевірки зазначає, що внаслідок вищенаведеного, на підставі матеріалів перевірок контрагентів, у звязку відсутністю здійснення оплат за відповідними договорами на користь контрагентів, відсутністю підтвердження податкового кредиту ТОВ «ТД «Грегорі Арбер»податковими зобовязаннями постачальників, відсутністю утримання та внесення до бюджету податку на додану вартість контрагентами з операцій щодо продажу ТМЦ та ОФ ТОВ «ТД «Грегорі Арбер», на порушення вимог п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п.7.2.6 п.7.2; пп. 7.3.1 п. 7.3; пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), п.198.3, п.198.6 ст. 198 Розділу V «Податок на додану вартість»Податкового Кодексу України, ТОВ «ТД «Грегорі Арбер»безпідставно віднесено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість суму ПДВ у розмірі 3384438 грн.
Статтею 1 Закону Про бухгалтерський облік визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обовязок в платника податків на формуються показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону Про бухгалтерський облік, на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.
Відповідно до положення п.1.7 ст. 1 Закону (який діяв на час формування податкового кредиту) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з п.п. 3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону (який діяв на час формування податкового кредиту), об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.
Пунктом 4.1. ст.4 Закону (який діяв на час формування податкового кредиту) визначено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг)визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості,визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
Порядок обчислення, сплати податку на додану вартість, порядок формування податкового кредиту передбачено ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на час формування податкового кредиту).
Відповідно до п.7.1 ст.7 вказаного Закону (який діяв на час формування податкового кредиту) поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.
Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на час формування податкового кредиту) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Згідно п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на час формування податкового кредиту) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до абз. 1 п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на час формування податкового кредиту) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно пп. 7.3.1. п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на час формування податкового кредиту) Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону (який діяв на час формування податкового кредиту) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вищенаведеного Закону (який діяв на час формування податкового кредиту) передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на час формування податкового кредиту) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Аналогічні норми містяться в Податковому кодексі України (ПК України), який набрав чинності 01.01.2011 року.
Відповідно до п.п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2. ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих(сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів(основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Таким чином, колегія суддів вважає правильною позицію суду першої інстанції податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Згідно п. 201.1. ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору;
Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.
Разом з тим, як зазначалося вище, до Одеського апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника ТОВ «Торговий Дім «Грегорі Арбер» про закриття провадження у справі з підстав, передбачених п.5 ч.1 ст.157 КАС України, тобто у зв'язку з тим, що 23.07.2013р. до Єдиного державного реєстру внесено запис про проведення державної реєстрації припинення ТОВ «ТД «Грегорі Арбер».
На підтвердження даного факту припинення цієї юридичної особи (т.б. позивача) представник ТОВ «ТД «Грегорі Арбер» надав копію ухвали Господарського суду Одеської області по справі №916/1132/13 від 16.07.2013р., якою було припинено юридичну особу - ТОВ «Торговий Дім «Грегорі Арбер», копію постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.08.2013р., якою ухвалу суду першої інстанції - залишено без змін, а також витяг з Єдиного державного реєстру про проведення 23.07.2013р. державної реєстрації припинення ТОВ «Торговий Дім «Грегорі Арбер».
Відповідно до змісту п.5 ч.1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі - у разі ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.
Згідно з приписами ч.2 ст.203 КАС України, якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.
Таким чином, з врахуванням вищезазначеного, судова колегія, відповідно до ст.203 КАС України, вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову суду 1-ї інстанції - визнати нечинною та, відповідно, закрити провадження у даній справі на підставі п.5 ч.1 ст. 157 КАС України.
Керуючись ст.ст. 198, 203, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Грегорі Арбер» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень, - визнати нечинною.
Провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Грегорі Арбер» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень,- закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлено 24 грудня 2013 року.
Суддя-доповідач: Потапчук В.О.
Судді: Коваль М.П.
Семенюк Г.В.
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2013 |
Оприлюднено | 15.07.2014 |
Номер документу | 39711495 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Потапчук В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні