Постанова

від 11.07.2014 по справі 815/646/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/646/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.

секретар судового засідання Філіппова Ю.В.

за участю сторін:

представника позивача - Глиняної Г.В. (за довіреністю)

представника відповідача - Смірнова А.В.(за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янський винзавод» до Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, суд, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янський винзавод» (далі - ТОВ «Кам'янський винзавод») до Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - Арцизька ОДПІ), в якому з урахуванням уточненого адміністративного позову позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Арцизької ОДПІ від 24.12.2013 року № 0000512200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 556135 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення Арцизької ОДПІ від 29.01.2014 року № 0000082200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 556135 грн..

У своєму позові позивач зазначив, що Арцизькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту ТОВ «Кам'янський винзавод» в частині формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Південні традиції» за період з 01.10.2012 року по 28.02.2013 року, за результатами якої встановлено порушення п. 198.1,

п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.6, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2013 року на суму 556135 грн.. На підставі складеного за результатами зазначеної перевірки акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.12.2013 року № 0000512200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 556135 грн.. Позивач вважає проведення зазначеної перевірки незаконним, а прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню. В акті перевірки зазначено, що позивачем до перевірки не надано документів, що підтверджують формування від'ємного значення рядка 24 в період з 01.10.2012 року по 28.02.2013 року по взаємовідносинах з

ТОВ «Південні традиції». При цьому, як зазначає позивач, відповідачем не враховано, що позивачем втрачено первинні документи та їх надання є неможливим. Всупереч даним акта перевірки позивач звертався до контролюючого органу із повідомленням про втрату та пошкодження первинної документації від 06.09.2013 року. Строк для відновлення документів відповідно мав закінчитися 05.12.2013 року. Посилаючись на норми п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України, позивач зазначає, що платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктів строків. Так, наказ ОДПІ від 22.11.2013 року № 209 про проведення перевірки вручено особисто директору під розписку - 29.11.2013 року. 02.12.2013 року позивач засобами факсимільного та поштового зв'язку направив лист з повідомленням про отримання наказу та повторно повідомив про втрату документації, однак перевірка проведена з 26.11.2013 року по 02.12.2013 року із порушенням п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України. При цьому, на думку позивача, посадові особи взагалі не мали права на проведення такої перевірки у зв'язку зі втратою документів. Натомість, як зазначено у позові, позивачем відновлено всі необхідні первинні документи по вказаних операціях з ТОВ «Південні традиції». Крім того, за результатом проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2013 року

ТОВ «Кам'янський винзавод», за результатами якої зроблено висновок про завищення

ТОВ «Кам'янський винзавод» показника рядка 24 на суму 556135 грн. внаслідок ігнорування підприємством акта про результати документальної позапланової перевірки від 06.12.2013 року №217/22-38019160 та податкового повідомлення-рішення від 24.12.2013 року № 0000512200 на суму від'ємного значення ПДВ - 556135 грн., у зв'язку з чим 29.01.2014 року відповідачем прийнято відповідне податкове повідомлення-рішення № 0000082200, яке позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки грошове зобов'язання за вказаним повідомленням є неузгодженим.

Відповідач надав до суду заперечення (т. 3 а.с. 49-51), а також письмові пояснення (т. 3 а.с.231-232), в яких зазначив, що до моменту проведення позапланової невиїзної перевірки фахівцями ДПІ здійснені заходи з метою проведення позапланової виїзної перевірки, про що наявна інформація в акті перевірки. Під час виходу за адресою підприємства директору вручені копія наказу, направлення та наданий запит про надання документів. Проте, директором підприємства повідомлено, що первинна документація втрачена, на підтвердження чого надані акти про пошкодження документів від 06.02.2013 року, про знищення документів від 06.02.2013 року та наказ про створення комісії. На думку відповідача, саме з 06.02.2013 року у позивача виник обов'язок щодо сповіщення податкового органу про втрату первинної документації. З метою дотримання вимог п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України підприємству вручений лист від 13.03.2013 року з роз'яснення обов'язку відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів. Втім, 06.09.2013 року позивачем направлений лист про втрату документації, однак положеннями п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України не передбачено можливість продовження строків відновлення втраченої первинної документації, у зв'язку з чим після спливу 90-денного терміну, на думку відповідача, у нього були законні підстави для проведення перевірки. Після спливу вказаних 90 календарних днів на підставі направлень від 08.08.2013 року № 39/22, № 40/22, наказу Арцизької ОДПІ від 08.08.2013 року № 71, з метою проведення позапланової виїзної документальної перевірки здійснено виїзд за місцезнаходженням позивача 09.08.2013 року, однак у зв'язку з відсутністю посадових осіб підприємства складений відповідний акт. Після спливу вказаного терміну позивач не повідомив контролюючий орган про відновлення документації. Лише після неможливості проведення двох виїзних перевірок відповідачем проведено невиїзну позапланову перевірку, під час якої в силу відсутності первинної документації по взаємовідносинах з ТОВ «Південні традиції» контролюючим органом встановлено безтоварність відповідних господарських операцій. Відповідач також зауважив на безпідставності посилання позивача про те, що ним не заявлялась сума до бюджетного відшкодування, оскільки за період з 01.10.2012 року по 28.02.2013 року позивачем у рядку 24 декларації задекларовано від'ємне значення податку на додану вартість у розмірі 556135 грн., що є можливістю платника податків отримати бюджетне відшкодування (р. 23) фактично сплаченої отримувачем товарів/послуг постачальникам чи спрямувати належні до відшкодування суми у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів, або у зменшення податкового боргу з податку на додану вартість (р.20.1). Відповідач звернув увагу, що первинні документи по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Південні традиції» надані лише до суду, та складені із порушеннями чинного законодавства, зокрема, у товарно-транспортних накладних відсутні посади і прізвища осіб, які прийняли товар до перевезення, не надано документів, що підтверджували б взаємовідносини позивача із ТОВ «Бетта», яке визначено перевізником. Крім того, виходячи з наданих товарно-транспортних накладних, постачання товару відбувалось з різних сіл та селищ, які знаходяться на значній відстані від позивача, що не було передбачено укладеним договором. Також відповідач наголосив на відсутність доказів оприбуткування нібито придбаного позивачем товару та відображення відповідних господарських операцій у бухгалтерському обліку.

Стосовно вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.01.2014 року № 0000082200 у своїх додаткових поясненнях (т. 3 а.с. 81-82) відповідач зазначив, що за результатами проведеної камеральної перевірки встановлено, що позивачем до складу від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2013 року включено суму у розмірі 556135 грн., які зменшені на підставі акта документальної позапланової перевірки від 06.12.2013 року. Відповідач наголосив, що відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, однак зауважив, що відповідно до п. 200.14,

п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. З урахуванням наведеного, на думку відповідача, платник податків не має права декларувати оскаржувані суми у складі податкового кредиту чи відображати їх у складі від'ємного значення податку на додану вартість за будь-який податковий період до моменту набрання рішенням законної сили, а може вносити уточнюючі розрахунки до декларацій після набрання законної сили судовим рішенням.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на доводи, викладені ним у запереченнях проти позову.

Суд, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову, заперечень проти нього, пояснення сторін, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.

На підставі наказу Арцизької ОДПІ від 22.11.2013 року № 209 (т. 1 а.с. 49), пп. 75.1.2

п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1. ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України у період з 26.11.2013 року по 02.12.2013 року Арцизькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту ТОВ «Кам'янський винзавод», код ЄДРПОУ 38019160, в частині формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Південні традиції», код ЄДРПОУ 37550936, за період з 01.10.2012 року по 28.02.2013 року.

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 06.12.2013 року № 217/22-38019160, яким встановлено, що перевіркою не підтверджено відображене ТОВ «Кам'янський винзавод» у декларації з податку на додану вартість від 12.11.2012 року № 9006212437 за січень 2013 року від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 556125,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Південні традиції», що свідчить про порушення п. 198.6, п. 198.2, п. 198.1 ст. 198, п. 201.6, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації з ПДВ) на суму 556135,00 грн., в тому числі за січень 2013 року - у сумі 556135,00 грн. (т. 1 а.с. 34-47).

На підставі зазначеного акта перевірки Арцизькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.12.2013 року № 0000512200, яким ТОВ «Кам'янський винзавод» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 556135 грн. за звітний період січень 2013 року (т. 1 а.с. 48).

Як вбачається з наведеного акта перевірки, під час її проведення посадовими особами

ТОВ «Кам'янський винзавод» не надано жодного документа стосовно формування від'ємного значення рядка 24 за період з 01.10.2012 року по 28.02.2013 року по взаємовідносинах з

ТОВ «Південні традиції».

Досліджуючи обставини проведення перевірки, суд встановив таке. 13.03.2013 року Арцизькою ОДПІ прийнято наказ № 199 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Кам'янський винзавод», код ЄДРПОУ 38019160, з 13.03.2013 року по 19.03.2013 року, проведення якої зумовлено ненаданням на запит контролюючого органу засвідчених копій документів щодо закупленого у жовтні 2012 року винограду та виникнення у 2012 році від'ємного значення з податку на додану вартість, сформованого за рахунок збільшення податкового кредиту на загальну суму 553740 грн. по контрагенту ТОВ «Південні традиції»(т. 3 а.с. 10, 12).Того ж дня Арцизькою ОДПІ також видано відповідне направлення на перевірку № 180/22 (т. 3 а.с. 11). Крім того, з метою забезпечення проведення зазначеної перевірки відповідачем складено запит про надання документів від 13.03.2013 року № 1824/10/22 з проханням забезпечити надання до перевірки всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема, фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку (т. 3 а.с. 13).

Втім, в ході зазначеної перевірки директором ТОВ «Кам'янський винзавод» надано завірені копії документів, якими засвідчено пошкодження та знищення пошкоджених документів, у зв'язку з чим приступити до безпосереднього проведення позапланової документальної перевірки не було можливості, у зв'язку з чим посадовими особами Арцизької ОДПІ складено акт про неможливість проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Кам'янський винзавод» від 14.03.2013 року № 287/22-38017160, в якому, зокрема, наведено положення п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України, відповідно до якого платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу, тобто, до 12.06.2013 року, а термін перевірки за таких обставин переноситься до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах відповідних строків (т. 3 а.с. 14).

До суду надана копія наказу ТОВ «Кам'янський винзавод» від 06.02.2013 року про створення комісії з розслідування причин затоплення приміщення лабораторії ТОВ «Кам'янський винзавод» 05.02.2013 року (т. 3 а.с. 137), копія акта про псування документів від 06.02.2013 року № 1, серед яких зазначений договір про постачання винограду від 10.09.2012 року № 12/09-ПВ, укладений із ТОВ «Південні традиції», 129 податкових накладних, виписаних ТОВ «Південні традиції», 129 видаткових накладних та 120 товарно-транспортних накладних по контрагенту ТОВ «Південні традиції» (т. 3 а.с. 138-148), а також копія акта від 06.02.2013 року № 2 про знищення вищезазначених документів (т. 3 а.с. 149-159).

08.08.2013 року, тобто після спливу встановленого ТОВ «Кам'янський винзавод» терміну для відновлення втраченої документації терміну, Арцизькою ОДПІ прийнято наказ № 71 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки зазначеного підприємства з питань правомірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість (т. 3 а.с. 16). Проте, здійснивши виїзд за місцезнаходженням позивача з метою проведення відповідної перевірки, посадові особи Арцизької ОДПІ встановили відсутність посадових осіб ТОВ «Кам'янський винзавод», про що складений відповідний акт від 09.08.2013 року № 97/22-38089160 (т. 3 а.с. 17).

Листом від 06.09.2013 року № 06/09-УД позивач звернувся до Арцизької ОДПІ з повідомленням про втрату документації ТОВ «Кам'янський винзавод», додавши до вказаного повідомлення лист Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 06.09.2013 року про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР стосовно факту виявлення відсутності документів (т. 1 а.с. 50-51)

22.11.2013 року Арцизькою ОДПІ прийнято наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кам'янський винзавод», яким посадовим особам контролюючого органу доручено провести з 26.11.2013 року тривалістю 5 робочих днів (т. 1 а.с. 49).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.3 зазначеної статті платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

При цьому п. 44.5 ст. 44 Кодексу визначено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Пунктом 44.6. ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Зі змісту наведених норм вбачається, що, у разі втрати, пошкодження чи дострокового знищення документів та відповідному перенесенні проведення контролюючим органом перевірки, платник податків зобов'язаний відновити відповідну документацію у 90-денний термін та надати її для перевірки контролюючим органом у відповідний термін.

Проте, з матеріалів справи не вбачається, що після спливу наданого позивачеві терміну для відновлення документації (12.06.2013 року), відновлені документи направлялись ним до Арцизької ОДПІ. При цьому, враховуючи неможливість проведення відповідної виїзної перевірки через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб ТОВ «Кам'янський винзавод», суд вважає обґрунтованими дії посадових осіб Арцизької ОДПІ з призначення та проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кам'янський винзавод» з питань визначення достовірності декларування від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року. З урахуванням невиконання позивачем обов'язку направити до податкового органу відновлені документи протягом встановленого для нього 90-денного терміну, суд також вважає безпідставним посилання позивача на свій лист від 06.09.2013 року № 06/09-УД про повторну втрату таких документів як на підставу надання йому повторного 90-денного терміну для її відновлення, оскільки позивачем не доведено, що відповідна документація взагалі була відновлена. Натомість з наданого до суду листа 1-го заступника начальника Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про відсутність підстав для внесення відомостей про втрату документації ТОВ «Кам'янський винзавод» до ЄРДР від 06.09.2013 року (т. 1 а.с. 51) не вбачається, що серед втрачених документів містилась також документація по взаємовідносинах із ТОВ «Південні традиції».

З огляду на вищезазначене суд вважає необґрунтованими посилання позивача на протиправність проведення позапланової перевірки ТОВ «Кам'янський винзавод» з питань визначення достовірності декларування ним від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Таким чином, іншим визначеним законодавством обов'язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства. З урахуванням зазначеного право платника на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є також залежним від забезпечення ведення ним належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій.

Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. За таких умов наявність належним чином оформлених первинних документів з приводу проведення певної господарської операції не може розглядатись як безумовне підтвердження наявності у платника податку права на формування витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту з податку на додану вартість по відповідних господарських операціях.

Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.

Втім, позивачем до перевірки документів щодо підтвердження правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Південні традиції» не надано, тоді як з реєстру виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2012 року вбачається, що податковий кредит у відповідному звітному періоді сформований виключно за податковими накладними, виданими ТОВ «Південні традиції» (т. 2 а.с. 196-204). Крім того, листом від 04.12.2013 року № 04/12-13 (т. 1 а.с. 53) позивач повідомив контролюючий орган про відновлення втраченої документації, проте не надав до суду доказів про надання такої документації контролюючому органу для перевірки.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги положення п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку про правомірність висновку Арцизької ОДПІ про порушення позивачем п. 198.6, п. 198.2, п. 198.1 ст. 198, п. 201.6, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України в силу відсутності документів, які підтверджують показники податкової звітності, в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації з ПДВ) на суму 556135,00 грн., в тому числі за січень 2013 року - у сумі 556135,00 грн..

Поряд з цим, надаючи оцінку наданим до суду документам по взаємовідносинах позивача із ТОВ «Південні традиції» (т. 1 а.с. 55-250, т. 2 а.с. 1-194, т. 3 а.с. 107-115, 173-222), суд звертає увагу на відсутність доказів оплати поставленого контрагентом товару, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей особами, якими забезпечувався прийом товару, а також неможливість ідентифікації з наданих до суду доказів факту використання у господарській діяльності саме товару, який був поставлений позивачеві ТОВ «Південні традиції».

Таким чином, суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення Арцизької ОДПІ від 24.12.2013 року № 0000512200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 556135 грн..

Разом з тим, судом встановлено, що 28.01.2014 року Арцизькою ОДПІ складено акт

№ 25/22-39019160 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Кам'янський винзавод» у податковій декларації з податку на додану вартість від 15.01.2014 року № 9087209599 за грудень 2013 року (т. 3 а.с. 56-63).

У вказаному акті наведений висновок про завищення ТОВ «Кам'янський винзавод» показника рядка 24 нарахування від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму ПДВ 556135,00 грн. внаслідок ігнорування підприємством ТОВ «Кам'янський винзавод» акта про результати документальної позапланової невиїзної перевірки правомірності нарахування від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту від 06.12.2013 року № 217/22-38019160 та податкового повідомлення-рішення від 24.12.2013 року № 0000512200 на суму завищення від'ємного значення ПДВ у розмірі 556135,00 грн..

На підставі зазначеного акта камеральної перевірки Арцизькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.01.2014 року № 0000082200, яким ТОВ «Кам'янський винзавод» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2013 року у розмірі 556135 грн. (т. 3 а.с. 64).

Проте, відповідачем не враховано, що на момент подання ТОВ «Кам'янський винзавод» податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2013 року грошове зобов'язання, донараховане йому за результатом зазначеної документально перевірки, виступало предметом процедури адміністративного оскарження.

Положеннями ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

200.4. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Поряд з цим, виходячи з положень пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 вказаного Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

При цьому згідно з п. 54.5 ст. 54 цього Кодексу якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Зі змісту ст. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України вбачається, що реалізація обов'язку контролюючого органу щодо визначення суми грошових зобов'язань або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків відбувається шляхом прийняття цим органом відповідного податкового повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Положеннями ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Крім того, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

При цьому у податковому повідомленні-рішенні від 24.12.2013 року № 0000512200, на підставі якого, на думку відповідача, ТОВ «Кам'янський винзавод» мало скоригувати показники рядка 24 у декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року, визначено, що частина суми від'ємного значення податку на додану вартість, яка була врахована у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, зменшується у картці особового рахунка платника податків, що ведеться в органі державної податкової служби, протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення (при проведенні процедури адміністративного або судового оскарження - протягом десяти календарних днів, наступних за днем її закінчення).

Вищенаведене у сукупності свідчить, що правові наслідки зменшення контролюючим органом платнику податку від'ємного значення суми податку на додану вартість наступають лише з моменту закінчення процедури адміністративного або судового оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення. З огляду на той факт, що за встановленим чинним законодавством механізмом розрахунку суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість впливає на розмір суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, відповідне коригування від'ємного значення суми податку на додану вартість у податковій звітності має також відбуватись лише після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження.

Зазначене, зокрема, відповідає змісту процедури адміністративного або судового оскарження як гарантованих законодавством України прав осіб на захист, завданням яких виступає, зокрема, недопущення порушення прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин з боку органів публічної влади при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства. У зв'язку з цим виконання рішень органів публічної влади, що є предметом перевірки на відповідність вимогам чинного законодавства в рамках регламентованої процедури оскарження, суперечить меті застосування особами такого права.

При цьому суд вважає безпідставним посилання відповідача на вимоги п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Наведеною вище нормою закону визначений порядок відшкодування платникам податку на додану вартість суми від'ємного значення за неузгодженими податковими зобов'язаннями, який не впливає на порядок декларування відповідних зобов'язань платників податків. При цьому згідно з пп. «а» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

За таких умов недекларування позивачем неузгодженої суми податкового зобов'язання розцінювалось би контролюючим органом як відмова від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування.

Виходячи з наведеного, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 29.01.2014 року № 0000082200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2013 року у розмірі 556135 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94, 158-163, 167,186, 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янський винзавод» до Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області від 29.01.2014 року № 0000082200, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Кам'янський винзавод» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2013 року у розмірі 556135 грн..

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янський винзавод» решту судового збору у сумі 3897,60 грн., який підлягає перерахуванню за реквізитами: отримувач коштів - ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ отримувача 37607526, банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, рахунок отримувача 31212206784005, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 11.07.2014 року.

Суддя С.М. Корой

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янський винзавод» до Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області від 29.01.2014 року № 0000082200, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Кам'янський винзавод» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2013 року у розмірі 556135 грн..

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янський винзавод» решту судового збору у сумі 3897,60 грн., який підлягає перерахуванню за реквізитами: отримувач коштів - ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ отримувача 37607526, банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, рахунок отримувача 31212206784005, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 11.07.2014 року.

Суддя С.М. Корой

11 липня 2014 року