Ухвала

від 10.06.2015 по справі 815/646/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2015 року м. Київ К/800/59056/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Загороднього А.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2014 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року у справі № 815/646/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янський винзавод" до Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кам'янський винзавод" (далі - позивач, ТОВ "Кам'янський винзавод") звернулось в суд з позовом до Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач, ОДПІ) в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 24 грудня 2013 року №0000512200, від 29 січня 2014 року №0000082200.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 29 січня 2014 року № 0000082200 У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити. Скасовано податкові повідомлення-рішення ОДПІ від 24 грудня 2013 року №0000512200, від 29 січня 2014 року №0000082200.

В касаційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що 13 березня 2013 року ОДПІ прийнято наказ № 199 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Кам'янський винзавод", з 13 березня 2013 року по 19 березня 2013 року, проведення якої зумовлено ненаданням на запит контролюючого органу засвідчених копій документів щодо закупленого у жовтні 2012 року винограду та виникнення у 2012 році від'ємного значення з податку на додану вартість, сформованого за рахунок збільшення податкового кредиту на загальну суму 553 740,00 грн. по контрагенту ТОВ "Південні традиції".

Під час перевірки, позивачем надано завірені копії документів, якими засвідчено пошкодження та знищення пошкоджених документів: копія наказу ТОВ "Кам'янський винзавод" від 06 лютого 2013 року про створення комісії з розслідування причин затоплення приміщення лабораторії; копія акта про псування документів від 06 лютого 2013 року № 1, серед яких договір про постачання винограду від 10 вересня 2012 року № 12/09-ПВ, укладений із ТОВ "Південні традиції", 129 податкових накладних, виписаних ТОВ "Південні традиції", 129 видаткових накладних та 120 товарно-транспортних накладних по названому контрагенту, а також копія акта від 06 лютого 2013 року № 2 про знищення вищезазначених документів.

У зв'язку з цим посадовими особами ОДПІ складено акт про неможливість проведення позапланової виїзної перевірки позивача.

Також, 08 серпня 2013 року ОДПІ прийнято наказ № 71 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань правомірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, про що складений відповідний акт від 09 серпня 2013 року № 97/22-38089160.

Листом від 06 вересня 2013 року № 06/09-УД позивач звернувся до ОДПІ з повідомленням про втрату документації, додавши до вказаного повідомлення лист Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 06 вересня 2013 року про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР стосовно факту виявлення відсутності документів.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1. статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та на підставі наказу від 22 листопада 2013 року № 209, у період з 26 листопада 2013 року по 02 грудня 2013 року податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту ТОВ "Кам'янський винзавод" в частині формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Південні традиції", за період з 01 жовтня 2012 року по 28 лютого 2013 року.

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 06 грудня 2013 року № 217/22-38019160, яким встановлено, що перевіркою не підтверджено відображене ТОВ "Кам'янський винзавод" у декларації з податку на додану вартість від 12 листопада 2012 року № 9006212437 за січень 2013 року від'ємного значення з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Південні традиції", що свідчить про порушення пункту 198.6, 198.2, 198.1 статті 198, пункту 201.6, 201.4 статті 201 ПК України, в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації з ПДВ) на суму 556 135,00 грн., в тому числі за січень 2013 року - у сумі 556135,00 грн.

На підставі наведених висновків ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 грудня 2013 року № 0000512200, яким ТОВ "Кам'янський винзавод" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 556 135,00 грн. за звітний період січень 2013 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 статті 200 ПК України, встановлені вимоги до податкової накладної, передбачено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10. статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (далі - Закон) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до статті 9 зазначеного Закону, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на прибуток та податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, що спричиняє зміни майнового стану платника податків, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в підтвердження факту придбання товару (винограду) у ТОВ "Південні традиції" та його використання у господарській діяльності, позивачем надано: копія вагового журналу приймання винограду, який використовувався при надходженні товару до покупця - ТОВ "Кам'янський винзавод". При надходженні, здійснювалось зважування винограду та вносились дані до журналу; копії актів про переробку винограду; бухгалтерські документи, які свідчать про придбання товару, його відображення в бухгалтерському обліку товариства та перероблення до кінцевого продукту (виноматеріалу).

Товар з моменту його придбання зберігався на підприємстві та проходив переробку на виноматеріали. Із придбаного товару (винограду) в січні місяці 2014 року виготовлено виноматеріали (столові та коньячні), які було відображено в бухгалтерському обліку та які зберігались на підприємстві.

Згідно договору поставки № 14/08-КВМ від 04 серпня 2014 року укладеному між позивачем (постачальник) та ТОВ "Котовський винзавод" (покупець) останній придбав виноматеріали.

Щодо оплати товару, судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання своїх зобов'язань позивачем передано ТОВ "Південні Традиції" простий вексель серії АА 2611451 з позначкою «за пред'явленням» на суму 3 322 437,00 грн. за актом приймання передачі векселя від 28 лютого 2012 року.

Зазначені вище операції були відображені позивачем у податковому та бухгалтерському обліку, що підтверджується обліковими документами, а саме: видатковими накладними; податковим накладними; реєстром виданих та отриманих податкових накладних; деклараціями з ПДВ; звітами про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за 2012 рік., з відмітками про отримання податковою; звітами про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за 12 місяців 2013 року, з відмітками про отримання податковою; звітами про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за 9 місяців 2014 року, з відмітками про отримання податковою; актом інвентаризації винопродукції.

Крім того, на ТОВ "Кам'янський винзавод", відповідно до Наказу від 11 січня 2011 року № 14 "Про затвердження Порядку роботи представників органів державної податкової служби на акцизних складах та податкових постах" було організовано роботу податкового посту із затвердженням представників органу державної податкової служби, які здійснюють нагляд у тому числі за отриманням товару (винограду), переробкою винограду та виробництвом винопродукції.

Перевезення товару (винограду) від Продавця здійснювалось перевізником ТОВ "Бетта" відповідно до умов договору № 01102012 від 01 жовтня 2012 року, про що крім самого договору свідчать наступні документи: акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000192; податкові накладні № 47-50; товарно-транспортні накладні; платіжні доручення № 70, 73, 78-82.

Враховуючи наведені обставини та сукупність досліджених доказів, колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції щодо правомірності нарахування позивачем від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, безпідставності прийняття податкового повідомлення-рішення від 24 грудня 2013 року № 0000512200 та задоволення позовних вимов в частині його скасування.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 29 січня 2014 року №0000082200, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що 28 січня 2014 року ОДПІ складено акт № 25/22-38019160 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Кам'янський винзавод" у податковій декларації з податку на додану вартість від 15 січня 2014 року № 9087209599 за грудень 2013 року.

За висновками названого акта, позивачем при нарахуванні від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту не прийняті до уваги висновки акта від 06 грудня 2013 року № 217/22-38019160 та податкового повідомлення-рішення від 24 грудня 2013 року № 0000512200 на суму завищення від'ємного значення ПДВ у розмірі 556 135,00 грн.

На підставі зазначеного акта камеральної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29 січня 2014 року № 0000082200, яким ТОВ "Кам'янський винзавод" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2013 року у розмірі 556 135,00 грн.

Положеннями статті 56 ПК України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З урахуванням строків давності, статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Наведене свідчить, що правові наслідки зменшення контролюючим органом платнику податку від'ємного значення суми податку на додану вартість наступають лише з моменту закінчення процедури адміністративного або судового оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення. З огляду на той факт, що за встановленим чинним законодавством механізмом розрахунку суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість впливає на розмір суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, відповідне коригування від'ємного значення суми податку на додану вартість у податковій звітності має також відбуватись лише після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження.

Аналізуючи наведені норми та враховуючи, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29 січня 2014 року №0000082200 прийняте за висновками акта камеральної перевірки та на підставі податкового повідомлення-рішення, яке було оскаржено в судовому порядку та в подальшому скасованим, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог в частині його скасування.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, про те, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Згідно з частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для його скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року у справі № 815/646/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: