Постанова

від 03.07.2014 по справі 804/6173/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 р. Справа № 804/6173/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі - Варушка Ю.А.

за участю:

представника позивача - Китаєвої І.В.

представника відповідача - Курпай Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріворд» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що 19 березня 2014 року засобами електронного зв'язку ТОВ «Ріворд» до ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2014 року з відповідними додатками. Однак, актом про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 09.04.2014 р. № 803/04-61-22-3/33563653 ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська повідомила ТОВ «Ріворд», що зазначена податкова звітність з податку на додану вартість за лютий 2014 року заповнена з порушеннями пп.198.6. ст.198, п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України. В результаті чого позивачем завищено рядок 19 декларації з податку на додану вартість «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» на 3 421 087 грн. та заниження суми ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного попереднього звітного періоду на 47 грн. ТОВ «Ріворд» вважає дії ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська щодо послідуючого внесення коригувань до податкової звітності з ПДВ незаконними.

В подальшому відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 12.05.2014 р. №0002002203 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 421 087 грн. та № 0002012203 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 70,5 грн. Позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки винесені відповідачем з порушенням норм законодавства та прийняті на підставі акту перевірки, висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи. За таких обставин, позивач з урахуванням зміни позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.05.2014 року № 0002002203 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 421 087 грн. та № 0002012203 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 70,5 грн. (основний платіж - 47 грн., штрафна (фінансова) санкція - 23,5 грн.), які винесені ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області ТОВ «Ріворд», за результатами перевірки оформленої актом про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 09.04.2014 р. № 803/04-61-22-3/33563653;

- визнати протиправними дії відповідача з внесення коригування до Рядка 19 декларації з податку на додану вартість «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» у розмірі 3 421 134 грн. у податковій декларації ТОВ «Ріворд» з податку на додану вартість за лютий 2014 року;

- зобов'язати відповідача відновити показники Рядка 19 декларації з податку на додану вартість «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» у розмірі 3 421 134 грн. у податковій декларації ТОВ «Ріворд» з податку на додану вартість за лютий 2014 року;

- судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити, з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнала та зазначила, що дійсно ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська було проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - лютий 2014 року ТОВ «Ріворд». Перевіркою встановлено, що підприємством визначено податковий період, який дорівнює місяцю. Згідно показників податкової декларації з податку на додану вартість, додатку № 5 та Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2014 року встановлено, що до складу податкового кредиту ТОВ «Ріворд» включено суму ПДВ у розмірі 3 421 134 грн. згідно податкових накладних від 11.02.2014 року № 5, від 13.02.2014 року № 6, від 17.02.2014 року № 7, виписаних платником податку на додану вартість - продавцем товару ПП «Хостек».

Так, по даним податкової звітності ПП «Хостек», а саме декларацій з ПДВ, не встановлено отримання чи повернення товару, підприємство не декларувало податкові зобов'язання. Крім того, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН платник податку - покупець може скористатись правом на віднесення сум податку до податкового кредиту на підставі заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН) у випадку подання такої Заяви за встановленою формою разом з податковою декларацією за звітний (податковий) період, в якому така накладна була складена (мала бути складена). При цьому до такої заяви обов'язково повинні бути додані копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Таким чином, винесені ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податкові повідомлення-рішення від 12.05.2014 року № 0002002203 та № 0002012203 є цілком вірними та законними. Дії відповідачем з внесення коригування до Рядка 19 декларації з податку на додану вартість «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» у розмірі 3 421 134 грн. у податковій декларації ТОВ «Ріворд» з податку на додану вартість за лютий 2014 року взагалі не проводились. Крім того, самі висновки перевіряючого які викладені в акті перевірки, не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів особи. Зроблені в акті перевірки висновки можуть в подальшому стати підставою для прийняття рішення податковим органом, які в свою чергу і можуть бути предметом оскарження, а тому представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, що приймають участь у справі, свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріворд» (код ЄДРПОУ 33563653) перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Судом також встановлено, що посадовою особою ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська, на підставі пункту 75.1. статті 75, в порядку статті 76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - лютий 2014 року ТОВ «Ріворд», код ЄДРПОУ 33563653.

Так, підприємством ТОВ «Ріворд» до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року надано наступні документи: податкова накладна від 11.02.2014 р. № 5 на загальну суму ПДВ 1 148 914,12 грн.; видаткова накладна від 11.02.2014 р. № 0000007 на загальну суму ПДВ 1 148 914,12 грн.; податкова накладна від 13.02.2014 р. № 6 на загальну суму ПДВ 1 117 756,72 грн.; видаткова накладна від 13.02.2014 р. на загальну суму ПДВ 1 117 756,72 грн.; податкова накладна від 17.02.2014 р. на загальну суму ПДВ 1 154 463,40 грн.; видаткова накладна від 17.02.2014 р. на загальну суму ПДВ 1 154 463,40 грн.

За наслідками перевірки складений акт про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 09.04.2014 р. № 803/04-61-22-3/33563653. Згідно висновків акту відповідачем вказано, що зазначена податкова звітність з податку на додану вартість за лютий 2014 року заповнена з порушеннями пп.198.6. ст.198, п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено рядок 19 декларації з податку на додану вартість «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» на 3 421 087 грн. та заниження суми ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного попереднього звітного періоду на 47 грн.

В акті також зазначено, що за результатами виїзду встановлено, що підприємство ТОВ «Ріворд» за податковою адресою вул.Балаклавська, буд.2 не знаходиться.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі виявлених порушень, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.05.2014 року № 0002002203 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 421 087 грн. та №0002012203 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 70,5 грн. (основний платіж - 47 грн., штрафна (фінансова) санкція - 23,5 грн.).

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового Кодексу з 01 січня 2012 року запроваджена реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тис.грн.

Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 01 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Порядок формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначено статтею 198 ПК України. Відповідно до пункту 198.2. статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6. статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 ПК України.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до ПК України.

Відповідно пункту 201.10. статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту після її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Отже, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН платник податку - покупець може скористатись правом на віднесення сум податку до податкового кредиту на підставі заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН) у випадку подання такої Заяви за встановленою формою разом з податковою декларацією за звітний (податковий) період, в якому така накладна була складена (мала бути складена). При цьому до такої заяви обов'язково повинні бути додані копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Так, ТОВ «Ріворд» визначено податковий період, який дорівнює місяцю. Податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ «Ріворд» за лютий 2014 року надана у терміни, встановлені пунктом 203.1. статті 203 ПК України.

Згідно показників податкової декларації з податку на додану вартість, додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2014 року встановлено, що до складу податкового кредиту позивачем включено суму ПДВ у розмірі 3 421 134 грн. згідно податкових накладних від 11.02.2014 року № 5, від 13.02.2014 року № 6, від 17.02.2014 року №7, виписаних платником податку на додану вартість - продавцем товару ПП «Хостек» (код ЄДРПОУ 35247664).

Відповідно до інформаційних баз даних АІС «Податковий блок», АІС «Співставлення Реєстру та Єдиного реєстру податкових накладних (Податковий кредит)», АС «Архів електронної звітності» встановлено дані, що податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2014 року ПП «Хостек» не визнана, як податкова звітність, ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська. Крім того, свідоцтво платника ПДВ ПП «Хостек» анульовано 24.02.2014 року. По даним податкової звітності ПП «Хостек», а саме декларацій з ПДВ, не встановлено отримання чи повернення товару. Підприємство не декларувало податкові зобов'язання.

Згідно листа ТОВ «Ріворд» від 19.03.2014 року № 19032014 до ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська було надано заяву про відмову продавця надати податкову накладну (порушення порядку реєстрації в Єдиному реєстрі) із відповідними додатками.

Суд зазначає, що надані позивачем до матеріалів справи первинні документи не можуть бути прийняті ним у якості доказу фактичного виконання договорів, укладених між позивачем та його контрагентом ПП «Хостек», з огляду на наступне.

Виходячи з системного аналізу норм чинного податкового законодавства, про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

При цьому, підтвердження фактичного виконання умов укладених, платником податку договорів, мають виступати не лише первинні документи, що підставою для віднесення сум податку до податкової звітності підприємства, такі як податкові накладні, а й документи, що відображають зміст, характер, періодичність, умови, обсяг здійсненої господарської операції.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, в обґрунтування свої позиції в судовому засіданні було зазначено про встановлення під час перевірки контрагента позивача неможливості здійснення ним господарської діяльності, та як наслідок відсутності необхідних господарських потужностей для надання послуг, обумовлених договорами укладеними з позивачем.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги або заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В матеріалах справи міститься пояснення ОСОБА_3 від 28.04.2014 року, в яких він зазначає наступне: «з приводу поставлених запитань пояснюю, що від співробітників податкової міліції я дізнався, що являюсь директором ТОВ «Ріворд» (код 33563653) м.Дніпропетровськ. Де, коли і ким відбувалося створення вказаного підприємства я не знаю. Ніякої участі у створенні і веденні фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ріворд» я не приймав. Щодо взаємовідносин ТОВ «Ріворд» з ПП «Хостек», нічого пояснити не можу, оскільки ніяких договорів я не укладав, податкові накладні та інші податкові та бухгалтерські документи і не підписував. Довіреності на будь-яке ім'я щодо здійснення господарської діяльності від мого імені я таких не видавав і не підписував. Можливо, хтось скористався ксерокопєю мого старого паспорту на ім'я ОСОБА_3, оскільки, вказаний документ (його копія) деякий час знаходився в ТОВ «Деталон» ( код підприємства не пам'ятаю). Теперішній паспорт на нове прізвище я отримав 12.02.2014 р. у Жовтоводському РВ.».

В свою чергу, підтверджуючи правомірність віднесення сум податку на додану вартість, за наслідками господарських відносин з ПП «Хостек» до податкової звітності представник позивача в судовому засіданні посилалася на наявність податкових та видаткових накладних, при цьому проігнорувавши свій обов'язок, як сторони у справі, підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, шляхом надання документів, які відображають суть, зміст, обсяг та характер господарських правовідносин, що оспорюються податковим органом. В акті перевірки зазначено, що згідно штату ПП «Хостек», чисельність працівників складає одна людина. Крім того, представником позивача не було надано таких документів - виписки з банківських установ, інших доказів, що підтвердили фактичну оплату за укладеними угодами між ТОВ «Ріворд» та ПП «Хостек», які свідчили б про реальність господарських операції та відображали їх фактичне здійснення, але більш того, представником позивача було зазначено, що дані документи взагалі відсутні.

Таким чином, надані позивачем до суду податкові накладні та видаткові накладні, втрачають силу первинних документів, не можуть слугувати належним підтвердженням права позивача на формування податкової звітності за наслідками господарських операцій, оскільки вказані операції не породжують наслідків, ними обумовлених.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо неправомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум ПДВ, за рахунок договорів, укладених позивачем та його контрагентом, оскільки ТОВ «Ріворд» не доведено у встановленому законом порядку реальності здійснення господарських правовідносин, обумовлених договорами з контрагентом ПП «Хостек».

Крім того, суд враховує той факт, що допитаний в судовому засіданні у якості свідка - директор ТОВ «Ріворд» ОСОБА_3 так і не зміг зазначити, за якою юридичною та фактичною адресою знаходиться підприємство ТОВ «Ріворд», керівником якого він є. Які саме господарські угоди, та в якій період, укладалися між ТОВ «Ріворд» та ПП «Хостек». Які самі первинні документи надавались в підтвердження можливих укладених договорів між підприємствами. Зазначив, що не звертався до правоохоронних органів із скаргами на дії посадових осіб щодо відібрання від нього пояснень 28 квітня 2014 року, та вказав до на теперішній час відкрито кримінальне провадження щодо посадових осіб ТОВ «Ріворд».

За таких обставин, суд критично відноситься до його пояснень ОСОБА_3 від 11.06.2014 року. /а.с.108/.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає, що спірні податкові-повідомлення рішення від 12.05.2014 р. № 0002002203 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 421 087 грн. та № 0002012203 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 70,5 грн., прийняті відповідачем, винесені на законних підставах та у спосіб передбачений чинним законодавством. Оскільки, дійсно в порушення пункту 198.6. статті 198, пункту 201.10. статті 201 ПК України позивачем завищено рядок 19 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» на 3 421 087 грн. та заниження суми ПДВ, що підлягає нарахуванню сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на 47,0 грн.

Що стосується позовних вимог щодо визнання протиправними дії відповідача з внесення коригування до Рядка 19 декларації з податку на додану вартість «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» у розмірі 3 421 134 грн. у податковій декларації ТОВ «Ріворд» з податку на додану вартість за лютий 2014 року та зобов'язання відповідача відновити показники Рядка 19 декларації з податку на додану вартість «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» у розмірі 3 421 134 грн. у податковій декларації ТОВ «Ріворд» з податку на додану вартість за лютий 2014 року, суд вважає їх також необґрунтованими. Так як матеріали справи цих даних не містять, доказів зворотнього позивачем не надано, в акті перевірки про дані факти відповідачем взагалі не зазначено. В судовому засіданні представником відповідача зазначено, що які-небудь коригування податковим органом до податкової звітності позивача за вказаний період не вносились.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

За таких обставин, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити та стягнути з ТОВ «Ріворд» на користь Державного бюджету України решту ставки судового збору в розмірі 4 384,8 грн. Оскільки позивачем за подання до суду адміністративного позову було сплачено 487,20 грн., що становить 10 відсотків ставки судового збору, а загальна ставка судового збору по даній справі становить 4 872 грн., які встановлюються згідно Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ (з подальшими змінами та доповненнями).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріворд» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріворд» на користь Державного бюджету України решту ставки судового збору в розмірі 4 384,8 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складений 08 липня 2014 року.

Суддя Кучма К.С.