Постанова

від 10.07.2014 по справі 816/2024/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 року м. Полтава Справа № 816/2024/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дрижирук М.І.,

представників позивача - Міхалевич В.П., Несвітайло О.М., Веснянко О.М.,

представника відповідача - Боровик Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Бетон" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

22 травня 2014 року Приватне акціонерне товариство "Бетон" (далі - ПАТ "Бетон", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.03.2014 №0001052202/357.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що господарські взаємовідносини позивача з його контрагентами - ТОВ "Блокбудсіті" та ТОВ "Стоун Девелопмент" мали реальний характер та були спрямовані на настання правових наслідків, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, у зв'язку з чим висновки акту перевірки Кременчуцької ОДПІ №1511/16-03-22-02-12/30661791 від 21.02.2014 є безпідставними, а прийняте за його наслідками податкове повідомлення-рішення від 18.03.2014 №0001052202/357 таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача заперечувала проти позову та просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях №925 від 04.06.2014 (том 3 а.с. 1-2).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ "Бетон" (ідентифікаційний код 30661791) 16.06.2000 зареєстроване в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області (том 1 а.с. 20). Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість (том 1 а.с. 21, 23, 25).

У період з 10.02.2014 по 14.02.2014 Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ "Бетон" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Блокбудсіті" (код 38291784) за період з 01.02.2013 по 30.04.2013, ТОВ "Стоун Девелопмент" (код 338451572) за період з 01.10.2013 по 31.10.2013.

Підстави та порядок проведення перевірки позивачем на оспорюються.

За результатами перевірки контролюючим органом 21.02.2014 складено акт №1511/16-03-22-02-12/30661791 (том 1 а.с. 32-83), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на загальну суму 408015,00 грн, у тому числі за лютий 2013 року в сумі 24688,00 грн, за березень 2013 року в сумі 149711,00 грн, за квітень 2013 року в сумі 133616,00 грн, за жовтень 2013 року в сумі 100000,00 грн.

Як слідує зі змісту акта перевірки та письмових заперечень Кременчуцької ОДПІ №925 від 04.06.2014, висновок про заниження ПАТ "Бетон" податку на додану вартість на загальну суму 408015,00 грн відповідач обґрунтовує тим, що згідно "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" (Інтегрована автоматизована інформаційна система ДПС Система "Податковий блок") встановлено відхилення між сумами податкових зобов'язань ТОВ "Блокбудсіті", ТОВ "Стоун Девелопмент" та сумами податкового кредиту ПАТ "Бетон" відповідно у сумах 308014,83 грн та 100000,00 грн.

Також висновки перевіряючих про порушення ПАТ "Бетон" вимог податкового законодавства ґрунтуються на висновках актів ДПІ у Печерському районі Головного правління Міндоходів у м. Києві:

- №2476/26-55-22-01/38291784 від 25.11.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Блокбудсіті" код 38291784 з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських відносин з платниками податків ТОВ "Співпраця" код 1210082, ТОВ "ТВМ" код 21519367 за період діяльності з 01.02.2013 по 28.02.2013";

- №1910/26-55-22-10-03/38291784 від 24.10.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Блокбудсіті" код 38291784 щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Інтерфукс" код 38241419, ТОВ "ТВМ" код 21519367 за період діяльності з 01.03.2013 по 31.05.2013";

- №3138/26-55-22-01/38451572 від 26.12.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Стоун Девелопмент" код 38451572 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2012 по 30.11.2013".

Надані ПАТ "Бетон" до перевірки товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням норм діючого законодавства, а саме: - обов'язковий реквізит "пункт навантаження" не відповідає дійсності; - відсутні підписи водія (експедитора) за прийнятий вантаж; - відсутні номери подорожніх листів вантажних автомобілів. Зазначена в ТТН вага товару, що перевозився за одну поїздку, не відповідає технічним умовам транспортних засобів - автомобілів DAF №ВІ4188ВО, причіп №ВІ2960ХО, DAF №0717ВІ, причіп №6525ХХ, IVECO №17021СН, причіп №01510СК.

На підставі висновків акту перевірки №1511/16-03-22-02-12/30661791 від 21.02.2014, Кременчуцькою ОДПІ 18.03.2014 прийнято податкове повідомлення-рішення №0001052202/357, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 612022,50 грн, в тому числі 408015,00 грн - основний платіж, 204007,50 грн - штрафна (фінансова) санкція (том 1 а.с. 17-18).

Оцінюючи обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Судом встановлено, що позивачем у лютому, березні та квітні 2013 року віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в загальному розмірі 308014,83 грн за наслідками здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ "Блокбудсіті" товарно-матеріальних цінностей та робіт (послуг) на загальну суму 1808089,00 грн згідно договорів: - №10 від 05.02.2013 на виконання робіт по виготовленню металевої опалубки (том 1 а.с. 114); - №11 від 05.02.2013 на поставку піску, з урахуванням доповнення до вказаного договору (том 1 а.с. 140-141); - №12 від 05.02.2013 на поставку гранітної продукції, а саме, щебеню фракції 5/20 та фракції 20/40, з урахуванням доповнення до вказаного договору (том 1 а.с. 167-168); - №31 від 25.02.2013 на виконання робіт по виготовленню металевої опалубки Ф5-4 (том 1 а.с. 190); - №33 від 26.02.2013 на виконання робіт по виготовленню металевої опалубки ПБ-1 (том 1 а.с. 201); - №60 від 28.02.2013 на виконання робіт по виготовленню металевої опалубки Р-1А (том 1 а.с. 212); - №38 від 01.03.2013 на виконання робіт по виготовленню металевої опалубки Ф2-А (том 1 а.с. 207); - №62 від 01.03.2013 на виконання робіт по виготовленню металевої опалубки Р-1А (том 1 а.с. 233); - №63 від 04.03.2013 на виконання робіт по виготовленню металевої опалубки Р-1А (том 1 а.с. 244); - №64 від 04.03.2013 на виконання робіт по виготовленню армокаркасів (том 2 а.с. 6); - №44 від 05.03.2013 на виконання робіт по виготовленню металевої опалубки ПБ-1 (том 2 а.с. 42); - №66 від 07.03.2013 на виконання робіт по виготовленню металевої опалубки Ф6-4 (том 2 а.с. 64); - №69 від 11.03.2013 на виконання робіт по виготовленню металевої опалубки Ф2-А (том 2 а.с. 75); - №71 від 12.03.2013 на виконання робіт по встановленню пропарочних камер ПАТ "Бетон" (том 2 а.с. 86); - №72 від 12.03.2013 на виконання робіт по виготовленню металевої опалубки Ф5-АМ (том 2 а.с. 90); - №75 від 15.03.2013 на виконання робіт по виготовленню металевої опалубки Ф4-АМ (том 2 а.с. 100); - №85 від 18.03.2013 на виконання робіт по виготовленню металевої опалубки ПРГ-1М (том 2 а.с. 110); - №92 від 21.03.2013 на виконання робіт по виготовленню металевої опалубки ПРГ-1М (том 2 а.с. 121); - №112 від 02.04.2013 на виконання робіт по виготовленню металевої опалубки ПРГ-1М (том 2 а.с. 131); - №114 від 04.04.2013 на виконання робіт по виготовленню металевої опалубки Ф5-4 (том 2 а.с. 141); - №119 від 05.04.2013 на виконання робіт по виготовленню металевої опалубки Ф5-4 (том 2 а.с. 151); - №121 від 08.04.2013 на виконання робіт по виготовленню металевої опалубки ПРГ-1М (том 2 а.с. 161); - №125 від 11.04.2013 на виконання робіт по виготовленню металевої опалубки Ф5-4 (том 2 а.с. 171); - №131 від 12.04.2013 на виконання робіт по виготовленню металевої опалубки Ф5-4 (том 2 а.с. 182); - №133 від 15.04.2013 на виконання робіт по виготовленню металевої опалубки Ф3-А (том 2 а.с. 192); - №135 від 18.04.2013 на виконання робіт по виготовленню металевої опалубки Ф5-4 (том 2 а.с. 202); - №140 від 22.04.2013 на виконання робіт по виготовленню металевої опалубки Ф3-А (том 2 а.с. 212); - №142 від 24.04.2013 на виконання робіт по виготовленню металевої опалубки Ф5-4 (том 2 а.с. 222); - №145 від 26.04.2013 на виконання робіт по виготовленню металевої опалубки ПБ-1 (том 2 а.с. 232)№ - №150 від 29.04.2013 на виконання робіт по виготовленню металевої опалубки Ф5-4 (том 2 а.с. 242).

З метою доведення реальності здійснення вказаних господарських операцій та використання придбаних товарів та робіт у своїй господарської діяльності, ПАТ "Бетон" до матеріалів справи були долучені: довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3; договірні ціни, локальні кошториси, акти прийомки виконаних будівельних робіт, податкові накладні, рахунки-фактури, видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання-послуг), товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, платіжні доручення, акти використання металопрокату, наказ про прийняття на роботу водіїв, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, договори та первинні документи по автоперевізникам, докази використання придбаних товарів та робіт у господарській діяльності (акти виготовлення /формування/ залізобетонних виробів та вироблення бетону та витрат матеріалів на їх виробництво, акти списання ТМЦ у виробництво), акти зведення взаєморозрахунків (том 1 а.с. 29-31, 115-139, 142-166, 168а-189, 191-200, 202-211, 213-221, 223-232, 234-243, 245-249, том 2 а.с. 1-5, 7-41, 43-52, 54-63, 65-74, 76-85, 87-89, 91-99, 101-109, 111-120, 122-130, 132-140, 142-150, 157-160, 162-170, 172-181, 183-191, 193-201, 203-211, 213-221, 223-231, 233-241, 243-251, том 3 а.с. 51-241).

Крім того, позивачем у жовтні 2013 року віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 100000,00 грн за наслідками оформлення господарської операції з придбання у ТОВ "Стоун Девелопмент" робіт по виготовленню кришок на пропарочну камеру на загальну суму 600000,00 грн згідно договору на виконання робіт №25 від 01.10.2013 (том 1 а.с. 98).

З метою доведення реальності здійснення даної господарської операції позивачем надано суду: локальний кошторис, підсумкову відомість ресурсів, податкову накладну, платіжне доручення, рахунок-фактуру, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, акти зведення взаєморозрахунків, товарно-транспортні накладні (том 1 а.с. 99-111, том 3 а.с. 150, 152, 154).

Дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов до висновку, що вони не підтверджують фактичне здійснення останнім господарських операцій з придбання у ТОВ "Блокбудсіті" та ТОВ "Стоун Девелопмент" товарів та робіт (послуг) з огляду на наступне.

Так, досліджуючи питання руху активів у спірних правовідносинах, суд виходить з того, що за змістом норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Податкового кодексу України наявність первинних документів є обов'язковою, але не достатньою умовою для формування податкового кредиту, оскільки факт виконання зобов'язання за правочином зумовлює складання й інших документів, а тому, формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції.

Податковий кредит з ПДВ може бути сформований платником податків лише за реально проведеною господарською операцією, тобто за господарською операцією, яка спричинила зміни у структурі та стані активів і зобов'язань суб'єкта господарювання, за умови, що проведення господарської операції підтверджується також і іншими документами, складання яких передбачено законодавством та є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

З огляду на викладене, реальність господарської операції з придбання товарів має підтверджуватись також документами про фізичне переміщення придбаних товарів у просторі.

Відповідно до абзацу 27 пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568; далі за текстом - Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 пункту 11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Згідно з підпунктами 11.5, 11.7 пункту 11 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом); перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Таким чином, у позивача, як отримувача товарів, обов'язково має залишатись один примірник товарно-транспортної накладної. Оприбуткування товарів без наявності товарно-транспортної накладної, в разі фізичного переміщення товарів в просторі за допомогою автомобільного транспорту, нормами чинного законодавства не передбачено.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 11.1 пункту 11 Правил №363, залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

За приписами підпункту 11.4 пункту 11 Правил №363 оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Відповідно до підпункту 11.5. вказаного нормативного акту товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Відповідно до підпункту 11.7. перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

В товарно-транспортних накладних вказується дата, марка та номер автомобіля, номер подорожнього листа, назва автопідприємства, ПІБ водія, вид перевезень, назва "Замовника", "Вантажовідправника", "Вантажоодержувача", адресу пункту навантаження та пункту розвантаження.

Так, на підтвердження фізичного переміщення товару, роботи по виготовленню якого придбавалися позивачем у ТОВ "Блокбудсіті" та ТОВ "Стоун Девелопмент", а також придбаної гранітної продукції та піску, ПАТ "Бетон" надано товарно-транспортні накладні, з яких встановлено, що перевезення товару здійснювалося автотранспортом ФО-П ОСОБА_5 та ФО-П ОСОБА_6, з якими підприємством укладалися договори про надання автопослуг.

З наданих позивачем товарно-транспортних накладних слідує, що пунктом навантаження ТМЦ є "Товарний двор" без зазначення його адреси та місцезнаходження. В товарно-транспортних накладних відсутні номери подорожніх листів вантажних автомобілів, відсутні підписи водія-експедитора за прийнятий вантаж, відсутні відомості про здійснення вантажно-розвантажувальних робіт. Зазначена в ряді ТТН вага товару, що перевозився за одну поїздку, не відповідає технічним умовам транспортних засобів - автомобілів DAF №ВІ4188ВО, причіп №ВІ2960ХО, DAF №0717ВІ, причіп №6525ХХ, IVECO №17021СН, причіп №01510СК.

Представники позивача пояснили, що сипучі матеріали доставлялися у середньому по 20 тн за кожний рейс, а не як зазначено в ТТН по 66 тн, 59 тн, 131 тн, а приймалися однією сумарною ТТН. Працівник складу ПАТ "Бетон" ОСОБА_7 вела картки складського обліку матеріалів та по закінченню звітного місяця подавала зведену відомість, у вигляді матеріального звіту, в бухгалтерію для подальшої обробки.

Судом вказані пояснення щодо оформлення однієї ТТН на декілька рейсів, які здійснювалися у різні дні, оцінюються критично, оскільки відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Позивачем не доведено суду неможливість складення ТТН у дні фактичного відвантаження та транспортування товарів. Складення ТТН сумарним способом чинним законодавством не передбачено.

З витягу з журналу "Охорона ПАТ "Бетон", який наданий позивачем на підтвердження дати та часу фактичного прибуття на підприємство автомобілів з товаром, що зазначений у ТТН, не можливо встановити фактичного вантажовідправника вказаного товару.

З огляду на викладене, з долучених представниками ПАТ "Бетон" товарно-транспортних накладних суд позбавлений можливості встановити пункт навантаження товарів, а у зв'язку з відсутністю подорожніх листів не можливо встановити рух перевезення товару від продавця до покупця.

Крім того, досліджуючи порядок заповнення ТТН судом встановлено, що до позовної заяви при зверненні до суду позивачем були надані ТТН, в яких відсутні відбиток штампу автопідприємств-перевізників ФО-П ОСОБА_6 та ФО-П ОСОБА_8 При цьому, в наданому на вимогу суду щодо підтвердження взаємовідносин позивача з перевізниками придбаних ТМЦ пакеті документів наявні ТТН вже з відбитками печаток перевізників, тобто до матеріалів справи долучені ТТН датовані одними датами, проте в різних редакціях (наприклад, ТТН від 29.04.2013 том 1 а.с. 166, том 3 а.с. 197).

Відповідно до пункту 57 Статуту автомобільного транспорту навантаження вантажів на автомобіль, закріплення, укриття й ув'язування вантажів повинні проводитися відправником вантажу, а розвантаження вантажів з автомобіля, зняття кріплень і покриттів - вантажоодержувачем.

Згідно з пунктом 47 вантажовідправник повинен подати автотранспортному підприємству або організації на вантажі товарного характеру, що пред'являються до перевезення, товарно-транспортні накладні, а на вантажі нетоварного характеру, по яких не ведеться складський облік товарно-матеріальних цінностей, але організовано облік шляхом заміру, зважування, геодезичного заміру, - акти заміру (зважування).

Товарно-транспортні накладні і акти заміру (зважування) є основними транспортними документами, які визначають взаємовідносини між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та автотранспортними підприємствами і організаціями.

Товарно-транспортна накладна є єдиним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку. Облік транспортної роботи і розрахунки за перевезення провадяться виключно на підставі путьових листів та прикладених до них товарно-транспортних накладних або актів заміру (зважування).

Вантажовідправник і вантажоодержувач несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних ними в товарно-транспортних документах. Автотранспортні підприємства і організації мають право перевіряти правильність цих відомостей.

Таким чином, надані до матеріалів справи ТТН не підтверджують факту перевезення та отримання товару, що спростовує доводи позивача про реальність отримання придбаних ТМЦ та товарів, виготовлених згідно укладених з ТОВ "Блокбудсіті" та ТОВ "Стоун Девелопмент" договорів на виконання робіт.

Окрім цього, відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання ; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, у наданих суду актах здачі-прийняття робіт в рядку "Місце складання" зазначено "0", тобто вказані акти не відповідають вимогам до оформлення первинних документів.

В ході дослідження письмових доказів у справі судом встановлено, що предметом договору підряду №71 від 12.03.2013, укладеного позивачем з ТОВ "Блокбудсіті", є виконання робіт по установці пропарочної камери. Разом з тим, з представлених суду первинних документів слідує, що вони складалися задля фіксації фактичного виконання робіт не по установці, а по виготовленню пропарочної камери, що не відповідає умовам договору.

Також встановлено складення ТОВ "Блокбудсіті" податкової накладної №635 від 15.03.2013 (том 1 а.с. 171а) щодо реалізації на користь позивача піску та щебеню фракції 20/40 та 5/20 згідно договору купівлі-продажу від 05.02.2013 №12. З наявного у матеріалах справи договору від 05.02.2013 №12 (том 1 а.с. 167-168) слідує, що його предметом є поставка покупцю лише гранітної продукції, а саме, щебеню фракції 20/40 та 5/20. Додаткових угод щодо зміни предмету договору матеріали справи не містять.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що позивачем не доведена реальність здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ "Блокбудсіті" та ТОВ "Стоун Девелопмент" товарів та робіт, а відтак неправомірність включення ПАТ "Бетон" у спірних періодах (лютий, березень, квітень, жовтень 2013 року) до складу податкового кредиту суми ПДВ у загальному розмірі 408015,00 грн.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

За висновком суду, Кременчуцькою ОДПІ на підставі вказаних норм правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції спірним податковим повідомленням-рішенням від 18.03.2014 №0001052202/357 у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 18.03.2014 №0001052202/357 прийняте Кременчуцькою ОДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. А відтак позовні вимоги ПАТ "Бетон" про визнання його протиправним та скасування задоволенню не підлягають.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014 становить 1218,00 грн.

Отже ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру в даному випадку складає 4872,00 грн.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Разом з тим, згідно платіжного доручення від 19.05.2014 №334 позивачем при зверненні до суду сплачено 100 відсотків розміру ставки судового збору, а саме - 4872,00 грн.

Таким чином, відповідно до приписів статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем присудженню з Державного бюджету України на його користь не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Бетон" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 11 липня 2014 року.

Суддя О.В. Гіглава