Постанова

від 03.07.2014 по справі 820/7695/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 липня 2014 р. № 820/7695/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Сальниковій А.В.,

за участю представників сторін: позивач - ОСОБА_1, відповідач 1, відповідач 2 - Серпутько А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Корнєєвої Наталії Сергіївни про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду із адміністративним позовом до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Корнєєвої Наталії Сергіївни, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення відповідача 2 №9168071 від 17.12.2013року про відмову у державній реєстрації права власності та зобов`язати відповідача 1 повторно, з урахуванням висновків суду, здійснити розгляд заяви позивача про державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва-садовий будинок літ. "Б-2", площею 240,8кв.м., який розташований на земельній ділянці кадастровий номер № 6310136600:06:060:0029, загальною площею 0,1200га, по АДРЕСА_1.

В обґрунтування заявлених вимог, представник позивача зазначив, що ОСОБА_3 звернулась до Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об`єкту незавершеного будівництва, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Проте, 17.12.2013року державним реєстратором було прийнято рішення № 9168071 про відмову у проведенні зазначених реєстраційних дій, у зв'язку з тим, що подані позивачем документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Позивач вважає, що вказане рішення є необґрунтованим, незаконним та таким, що не відповідає вимогам Постанови КМ України від 22.06.2-11року № 703 «Про затвердження порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно», а отже порушує його права та законні інтереси, на підставі чого, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, представник відповідача 1 та відповідача 2 зазначив, що державним реєстратором було правомірно відмовлено в державній реєстрації прав та їх обтяжень на об`єкт незавершеного будвництва, на підставі встановленого та документально підтвердженого факту наявності об`єкту саме завершеного будівництва за вказаною позивачем адресою: АДРЕСА_1 на підставі чого правомірно прийнято оскаржуване рішення від 17.12.2013року № 9168071. Таким чином, державний реєстратор діяв відповідно до вимог чинного законодавства України, а отже підстави для скасування вказаного рішення відсутні, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні 03.07.2014року представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.12.2013 року Реєстраційною службою Харківського районного управління юстиції зареєстровано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (реєстраційний номер 4299296) для проведення державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:06:060:0029

17.12.2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Корнєєвою Наталією Сергіївною прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 9168071.

Вказану відмову мотивовано тим, що в процедурі розгляду заяви проведено консолідовані пошуки інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно, в результаті яких встановлено, що згідно даннним РПВН (запис 29859250 в актуальному стані) за вищезазначеною адресою зареєстровано право власності на житловий будинок літ. «А-3» за іншою фізичною особою. Таким чином, Державний реєстратор зазначив, що заява та документи, додані до неї містять розбіжності і суперечності між відомостями, що зазначені в заяві, відомостями, які містяться у документах та відомостями, що містяться в Державному реєстрі речових прав. також відповідачем було зауважно на тому, що державна реєстрація права власності на об`єкт закінченого будівництва не є тотожним з реалізацією заявником свого права на реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва. Додатково, відповідачем було зауважено на тому, що у відповідності до норм діючого законодавства, на об`єкт незавершеного будівництва заявник також додає технічний паспорт на об`єкт незавершеного будівництва, який містить відомості щодо відсотка готовності такого об`єкту.

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо відмови позивачу у проведенні державної реєстрації та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені відповідачем в основу оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку про наступне.

Суд зазначає, що у своїй діяльності, при проведені державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції керується Конституцією України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядком надання інформації з "Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013р (Порядок № 868).

Обов'язковість процедури реєстрації речових прав встановлена ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Виходячи з положень ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор в процедурі розгляду заяви про реєстрацію речових прав на нерухоме майно повинен встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2)встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п 37 Порядку № 868, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є:1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати;5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону;6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат;7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 р. органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею;10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Відповідно по п.1 ст.16 Закону, заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції надана заява про державну реєстрацію об`єкту незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. У відповідності до вимог вищезазначених норм права, до вказаної заяви представником позивача долучено пакет документів, зокрема, повідомлення про початок виконання будівельних робіт (про заміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт) від 05.04.2012року № 7010121 та технічний паспорт на садовий (дачний) будинок за вказаною вище адресою, що підтверджується листом Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції від 11.06.2014 року № 04.02.11/444.

Приписами п.4 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Суд вважає за потрібне зауважити, що об'єкти незавершеного будівництва - будівлі, споруди або передавальні пристрої, які фактично не експлуатуються внаслідок того, що перебувають у недобудованому стані. (п. 1 Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого Постановою КМ України від 28.10.2004року № 1442 на Наказу ФДМ України від 15.03.2006 року 3 461).

В матеріалах справи наявний технічний паспорт, в якому міститься запис, відповідно до якого зазначено, що садовий (дачний) будинок побудований в 2012 році, а також в п. 11 декларації від 25.08.2012 року № ХК 14212173914 про готовність об`єкту до експлуатації вказано дату закінчення будівництва - 13.09.2012року.

Водночас, відповідно до п. 49 Порядку № 868, документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 5 серпня 1992 р., є технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

Процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. N 461(Надалі-Порядок № 461).

Відповідно до п.2 Порядку № 461, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).

Вказана норма кореспондує приписам ч1. ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2012року № 3038-VI, відповідно до якої, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Таким чином, для віднесення об`єкту до категорії завершеного будівництва необхідною умовою є наявність декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Порядок реєстрації декларацій передбачений пп. 17-21 Порядку № 461, відповідно до яких реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Декларація приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта. Реєстрацію декларації здійснює Інспекція за місцезнаходженням об'єкта на безоплатній основі.

Згідно п. 18 Порядку № 461, замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 1.У разі подання декларації до дозвільного центру він передає її Інспекції не пізніше наступного робочого дня. Один примірник декларації після проведення реєстрації повертається замовнику, а другий - залишається в Інспекції, яка її зареєструвала.

Відповідно до п.19 Порядку № 461, замовник відповідно до закону відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.

Згідно п.16. Порядку № 461, відомості щодо зареєстрованих декларацій та виданих сертифікатів вносяться до єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів (далі - єдиний реєстр).

Положеннями п. 11 Порядку № 461 та п. 5 ст.39 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

З наведеного вбачається, що декларація про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрована в установленому порядку Інспекцією (щодо об'єктів I - III категорії складності) є документом, який підтверджує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, та має подаватися для оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна.(положення п.2, Розділу 1 Методичних рекомендацій стосовно документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, схвалених Рішенням колегії Державної реєстраційної служби України від 11.12.2012 року, протокол № 3).

Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2012р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області за № ХК 14212173914 зареєстровано декларацію про готовність об`єкту до експлуатації (за особистим підписом ОСОБА_3.), яка у відповідності до вищезазначених норм права є документом, щго засвідчує прийняття в експлуатацію об`єкта завершеного будвництва. У той час суд вважає за потрібне зауважити, що із заявою про реєстрацію об`єкту саме незавершеного будівництва, позивач звернувся 03.12.2013року, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що позивач був завчасно обізнаний про факт існування даної декларації, на підставі якої об`єкт за вищезазначеною адресою введенний в експлуатацію, а отже і про факт віднесення зазначеної будівлі до категорії об`єктів завершеного будівництва. Вказані обставини не дають змогу встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Окрім того, як вбачається зі змісту п. 15 декларації, достовірність даних якої підтверджена особистим підписом ОСОБА_3, на об`єкті виконано всі передбачені проектною документацією згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, а вказаний об`єкт вважається закінченим будівництвом та готовий до експлуатації.

Відповідно до положень п.28 Положення № 868, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Також, представником позивача у судовому засіданні зазначено, що він не позбавлений права здійснювати реєстраційні дії щодо будь-якого об`єкта: як і до завершеного, так і щодо незавершеного будівництва.

Вказані доводи представника позивача не приймаються судом до уваги з огляду на їх безпідставність та необгрунтованість.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що за наслідком розгляду заяви позивача № 4299296 від 03.12.2013р. державний реєстратор в межах повноважень та у строк визначений Законом і Порядком прийняв обґрунтоване рішення про відмову у державній реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тому підстав для задоволення позову суд не вбачає.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача 1 повторно, з урахуванням висновків суду, здійснити розгляд заяви позивача пор державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва-садовий будинок літ. "Б-2", площею 240,8кв.м., який розташований на земельній ділянці кадастровий номер № 6310136600:06:060:0029, загальною площею 0,1200га, по АДРЕСА_1, суд зазначає, що вони є похідними від першої позовної вимоги, у задоволенні якої судом відмовлено, з огляду на що, позов в цій частині вимог також задоволенню не підлягає.

Положеннями частини 1 статті 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача не обґрунтовані та не доведені у судовому засіданні, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 Кодексу адміністративного суду України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Корнєєвої Наталії Сергіївни про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 09.07.2014року.

Суддя Горшкова О.О.