Ухвала

від 08.09.2014 по справі 820/7695/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2014 р.Справа № 820/7695/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2014р. по справі № 820/7695/14

за позовом ОСОБА_1

до Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області (далі - перший відповідач), Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Корнєєвої Наталії Сергіївни (далі - другий відповідач), в якому просила суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Корнєєвої Наталії Сергіївни №9168071 від 17.12.2013року про відмову у державній реєстрації права власності

- зобов`язати Реєстраційну службу Харківського районного управління юстиції Харківської області повторно, з урахуванням висновків суду, здійснити розгляд заяви позивача про державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва-садовий будинок літ. "Б-2", площею 240,8кв.м., який розташований на земельній ділянці кадастровий номер № 6310136600:06:060:0029, загальною площею 0,1200га, по АДРЕСА_1.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2014р. зазначений позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, надання правової оцінки фактам, які не входили до предмету доказування, порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ч.4 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» п.п. 72-76 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2011р. № 703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.12.2013 року Реєстраційною службою Харківського районного управління юстиції зареєстровано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (реєстраційний номер 4299296) для проведення державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:06:060:0029

17.12.2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Корнєєвою Наталією Сергіївною прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 9168071.

Вказану відмову мотивовано тим, що в процедурі розгляду заяви проведено консолідовані пошуки інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно, в результаті яких встановлено, що згідно даними РПВН (запис 29859250 в актуальному стані) за вищезазначеною адресою зареєстровано право власності на житловий будинок літ. "А-3" за іншою фізичною особою. Таким чином, Державний реєстратор зазначив, що заява та документи, додані до неї містять розбіжності і суперечності між відомостями, що зазначені в заяві, відомостями, які містяться у документах та відомостями, що містяться в Державному реєстрі речових прав. Також відповідачем було зауважено на тому, що державна реєстрація права власності на об`єкт закінченого будівництва не є тотожним з реалізацією заявником свого права на реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва. Додатково, відповідачем було зауважено на тому, що у відповідності до норм діючого законодавства, на об`єкт незавершеного будівництва заявник також додає технічний паспорт на об`єкт незавершеного будівництва, який містить відомості щодо відсотка готовності такого об`єкту.

Приймаючи рішення про залишення без задоволення адміністративного позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з правомірності дій відповідача - державного реєстратора щодо відмови позивачу у проведенні державної реєстрації права власності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень визначає Закон України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон).

Обов'язковість процедури реєстрації речових прав встановлена ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Згідно ст. 8 зазначеного Закону орган державної реєстрації прав: проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; забезпечує ведення Державного реєстру прав; надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 4 статті 9 Закону передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в такій реєстрації.

За приписами ст. 15 Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст. 18 цього закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Таким чином, державний реєстратор під час розгляду заяви про реєстрацію речових прав на нерухоме майно повинен встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 19 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі:

- договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

- свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

- свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

- державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

- рішень судів, що набрали законної сили;

- інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції подано заяву про державну реєстрацію об`єкту незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. До зазначеної заяви представником позивача долучено пакет документів, зокрема, повідомлення про початок виконання будівельних робіт (про заміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт) від 05.04.2012року № 7010121 та технічний паспорт на садовий (дачний) будинок за вказаною вище адресою, що підтверджується листом Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції від 11.06.2014 року № 04.02.11/444.

Приписами п.4 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

З матеріалів справи вбачається, позивачем було подано до Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області заяву про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме - об'єкт незавершеного будівництва.

Разом з тим, в матеріалах справи наявний технічний паспорт, в якому міститься запис, відповідно до якого садовий (дачний) будинок побудований в 2012 році, а також в п. 11 декларації від 25.08.2012 року № ХК 14212173914 про готовність об`єкту до експлуатації вказано дату закінчення будівництва - 13.09.2012року (а.с. 30-38, 80-83).

Відповідно до ч. 1 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2012року № 3038-VI, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Таким чином, для віднесення об`єкту до категорії завершеного будівництва необхідною умовою є наявність декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Згідно ч.5 ст. 39 зазначеного закону датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Отже, декларація про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрована в установленому порядку Інспекцією (щодо об'єктів I - III категорії складності) є документом, який підтверджує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, та має подаватися для оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2012р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області зареєстровано декларацію про готовність об`єкта (будинку в АДРЕСА_1) до експлуатації (а.с. 84).

Отже, реєстрація зазначеної декларації свідчить про прийняття в експлуатацію будинку по АДРЕСА_1 як об`єкта завершеного будівництва.

Таким чином, на момент подання позивачем заяви від 03.12.2013р. про державну реєстрацію права власності на будинок по АДРЕСА_1 як об'єкта незавершеного будівництва, зазначений будинок 25.09.2012р. був введений в експлуатацію як об'єкт завершеного будівництва.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені обставини не дають змогу встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Отже, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що державний реєстратор при розгляді заяви позивача від 03.12.2013р. правомірно відмовив у державній реєстрації прав на нерухоме майно, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2014р. по справі № 820/7695/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В. Судді (підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 15.09.2014 р.