Постанова

від 08.07.2014 по справі 910/1083/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2014 р. Справа№ 910/1083/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Калатай Н.Ф.

Сітайло Л.Г.

За участю представників сторін:

Від позивача - Рожанський О.О. ( довір. б/н від 24.03.14р.);

Від відповідача - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кисневий завод"

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.14р.

у справі №910/1083/14 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Приватного підприємства "Левіт № 1"

до Публічного акціонерного товариства "Кисневий завод"

про стягнення 77 578, 32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2014р. у справі №910/1083/14 позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Кисневий завод" на користь Приватного підприємства "Левіт №1" - 74 854 грн. 84 коп. основного боргу, 2 106 грн. 18 коп. пені, 486 грн. 04 коп. - 3% річних, 1 823 грн. 90 коп. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині в позові відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором вартість наданих послуг охорони у визначений договорами строк не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем за період з жовтня по грудень 2013 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2014р. у справі №910/1083/14 у повному обсязі, відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що оскільки підпис на актах здачі-приймання належить невстановленій особі такі акти є недійсними, а тому не можуть бути доказом надання позивачем послуг відповідно до договору на фізичну охорону об'єкта №150/ф від 01.12.2012року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2014р. апеляційну скаргу призначено на 10.06.2014р.

10.06.2014р. в судовому засіданні оголошено перерву до 08.07.2014р.

Враховуючи те, що представник відповідача про час та місце розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить розписка від 10.06.2014р., судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника відповідача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

Між Київською філією Приватного підприємства "Левіт №1" та Публічним акціонерним товариством "Кисневий завод" 01.12.2012р. укладено договір на фізичну охорону об'єкта № 150/ф, відповідно до п. 1.1. якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе виконання обов'язків щодо організації та забезпечення контрольно-пропускного режиму та охорону майна, прийнятого під охорону на об'єкті відповідача: Кисневий завод, що розташований за адресою: м. Київ, пр. Відрадний, 93/2.

Відповідно до п. 4.1. договору він укладений на строк з 01.12.2012р. по 31.12.2012р.

Згідно з п. 4.2. договору після закінчення дії даного договору, він буде автоматично пролонгований на тих самих умовах на черговий календарний рік, якщо жодна із сторін не заявила в письмовій формі про його розірвання не пізніше, чим за 10 (десять) діб до закінчення терміну його дії.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що 15.09.2013р. відповідачем було подано лист з пропозицією про розірвання договору, письмової відповіді на який позивач не надав, тому по спливу 20 днів за відсутності письмової відповіді позивача, відповідач, за його твердженням мав усі підстави вважати, що такий договір розірваний, та не може бути пролонгований на тих самих умовах на черговий календарний рік.

Судова колегія зазначає про те, що в матеріалах справи зазначений лист від 15.09.2013р. відсутній. Отже, сторонами доказів в підтвердження розірвання договору не подано.

Відповідно до п. 5.1. договору щомісячна вартість послуг з охорони об'єкта становить 25 500,00 грн.

Згідно п. 6.2. договору здача-приймання виконаних робіт (послуг) оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг), підписаним обома сторонами, який подається позивачем відповідачу не пізніше останнього дня календарного місяця.

Позивачем подано акти здачі-приймання робіт (надання послуг), які підписані та скріплені печатками обох сторін:

№ У0Х-000370 від 31.10.2013 на суму 25 500,00 грн.,

№УоХ-000408 від 30.11.2013 на суму 25 500,00 грн.,

№ УоХ-000458 від 31.12.2013 на суму 23 854,84 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що відповідач сплачує позивачу до 5 числа поточного місяця суму вартості наданих останнім послуг з охорони, відповідно до умов даного договору. Оплата здійснюється відповідачем на підставі рахунку-фактури, виставленого позивачем.

В матеріалах справи наявні рахунки-фактури № СФо-002167 від 01.10.2013 на суму 25 500,00 грн., № СФо-002206 від 01.11.2013 на суму 25500,00 грн., № СФо-002250 від 02.12.2013 на суму 23 854,84 грн.

У відповідності до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором вартість наданих послуг охорони у визначений договорами строк не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем за період з жовтня по грудень 2013 року, яка згідно підписаного та скріпленого печатками обох сторін акту звірки взаєморозрахунків складає 74 854,84 грн. та яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що оскільки підпис на актах здачі-приймання належить невстановленій особі такі акти є недійсними, а тому не можуть бути доказом надання позивачем послуг відповідно до договору на фізичну охорону об'єкта №150/ф від 01.12.2012р., до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки акти здачі-прийняття підписані та скріплені печаткою юридичної особи - відповідача. Доказів того, що печатка відповідача вибувала з підприємства в результаті злочинних дій третіх осіб відповідачем не надано, отже акти є дійсними та такими що підтверджують надання послуг з охорони позивачем та прийняття їх відповідачем, як замовником, а отже й обов'язок з оплати таких послуг.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.4. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати згідно п. 6.1. даного договору, перераховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від суми простроченої оплати за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня після останньої дати платежу.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті послуг охорони відповідач не виконав, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені, у розмірі 2 106,18 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 486,04 грн. - 3% річних.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кисневий завод" залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2014р.у справі №910/1083/14 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1083/14.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 14.07.2014р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Н.Ф. Калатай

Л.Г. Сітайло