Ухвала

від 08.07.2014 по справі 910/1149/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/1149/14 08.07.14

За скаргою Національного комплексу «Експоцентр України»

на дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління

юстиції у м. Києві

У справі за позовом Дочірнього підприємства «МС-СН»

До Національного комплексу «Експоцентр України»

Про стягнення 120 567,14 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Шпак О.Л. - по дов. № 9 від 17.02.2014

від відповідача Північук Л.І. - по дов. № 02-11/27 від 17.01.2014

від органу ДВС не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/1149/14 від 04.03.2014 частково задоволені позовні вимоги та стягнуто з Національного комплексу «Експоцентр України» на користь Дочірнього підприємства «МС-СН» 83 326,80 грн. основного боргу, 2 296,78 грн. - 3% річних, 1 166,57 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 1 735,80 грн. витрат по сплаті судового збору.

18.03.2014 Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

06.06.2014 на адресу суду надійшла поштою скарга Національного комплексу «Експоцентр України» на дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві, відповідно до якої просить суд

- визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві при винесенні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.05.2014 ВП № 42670411;

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.05.2014 ВП № 42670411;

- зняти накладені постановою Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.05.2014 ВП № 42670411 заборону на відчуження майна та арешт;

- зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві виконати всі дії для зняття накладених постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.05.2014 ВП № 42670411 заборону на відчуження майна та арешт.

Скаржник в обґрунтування скарги посилається на те, що відповідач є державною установою, майно якого закріплюється за ним на праві оперативного управління та на яке не може бути накладений арешт. Зазначає, що накладений арешт на кошти на рахунках обмежує можливість виплачувати захищенні державою видатки такі як заробітну плату, пов'язанні із заробітною платою єдиний соціальний внесок та податок на доходи фізичних осіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/1149/14 від 06.06.2014 розгляд скарги призначено на 08.07.2014.

Скаржник в судовому засідання 08.07.2014 вимоги скарги підтримав повністю.

Позивач в судовому засіданні 08.07.2014 проти задоволення вимоги скарги заперечував повністю, оскільки будь-яких обмежень чи заборони, щодо накладення арешту на майно боржника, який відноситься до державного сектору економіки законодавством не передбачено, тому вважає дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ у м. Києві правомірними та законними. Крім того, з відповіді Київської філії АТ «Місто банк» вбачається, що НК «Експоцентр» незважаючи на дію постанови Голосіївського РУЮ у м. Києві про арешт коштів боржника має можливість виплачувати заробітну плату працівникам та сплачувати пов'язані з заробітною платою єдиний соціальний внесок та податок на доходи фізичних осіб за рахунок коштів на арештованих поточних рахунках. Отже, твердження скаржника, що арешт майна та коштів боржника призводять до порушення НК «Експоцентр» зобов'язань щодо виплати заробітної плати та пов'язаних з заробітною платою інших виплат є невірним.

ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві в судове засідання 08.07.2014 представника не направив, вимог ухвали суду від 06.06.2014 не виконав.

ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві належним чином повідомлений повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення 13.06.2014 поштового відправлення - ухвали від 06.06.2016.

Згідно з ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, встановив:

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Частиною 1 п. 1 статті 19 Закону визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно ст. 3 Закону примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема судових наказів.

26.05.2014 при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 910/1149/14 від 18.03.2014 про стягнення з Національного комплексу «Експоцентр України» на користь Дочірнього підприємства «МС-СН» заборгованості в розмірі 88 525,95 грн. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Коваль Л.І. винесено постанову ВП № 42670411 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, оскільки в наданий самостійний термін боржником рішення суду не виконано.

Даною постановою накладено арешт на все майно, що належить боржнику - Національному комплексу «Експоцентр України» у межах суми звернення стягнення - 88 525,95 грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна лише в межах суми боргу.

Доказів в підтвердження накладення державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві арешту на кошти Національного комплексу «Експоцентр України» скаржником не подано.

Разом з цим, слід зазначити наступне

Стаття 1 Бюджетного кодексу України визначає, що видатки бюджету це - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом.

Відповідно до ст. 55 Бюджетного кодексу України захищеними видатками бюджету визнаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень.

Захищеними видатками Державного бюджету України визначаються зокрема видатки загального фонду на оплату праці працівників бюджетних установ, нарахування на заробітну плату.

Згідно з ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Положення Закону України «Про виконавче провадження» не містять обмежень щодо накладення арешту на рахунки, з яких проводиться виплата заробітної плати та виплат пов'язаних із заробітною платою - єдиний соціальний внесок та податок на доходи фізичних осіб.

Більше того, обслуговуючим банком скаржника - Київською філією АТ «Місто Банк» було надано відповідь № 02-11/298 від 29.05.2014 про те, що НК «Експоцентр України» незважаючи на наявність арешту його коштів має можливість виплачувати зазначені вище платежі за рахунок коштів на арештованих поточних рахунках.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Стаття 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право

- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Стаття 27 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема шляхом винесення постанови про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Положення Закону України «Про виконавче провадження» не містять обмежень щодо накладення арешту на майно боржника, яке закріплено за ним на праві оперативного управління.

Натомість стаття 66 Закону України передбачає, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним .

Також дана норма містить черговість реалізації такого арештованого майна та передбачає необхідність державним виконавцем повідомити центральному органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно, або Фонду державного майна України про накладення арешту на це майно.

З урахуванням викладеного доводи скаржника щодо неправомірності дій при винесенні постанови від 26.05.2014 ВП № 42670411 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження є неправомірними.

Відповідно до п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи викладене господарський суд вважає, що скарга Національного комплексу «Експоцентр України» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає повністю.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги Національного комплексу «Експоцентр України» на дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві відмовити повністю.

СуддяВ.В.Сівакова