Рішення

від 10.07.2014 по справі 904/3407/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.07.14р. Справа № 904/3407/14

За позовом Департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради, м.. Дніпродзержинськ

до Релігійної громади Святої Анни Незалежної Євангелічно-Лютеранської Церкви в м.Дніпродзержинську, м.Дніпродзержинськ

про стягнення 3987,20грн. та зобов'язання звільнити орендоване приміщення

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: Попович А.Г., представник за довіреністю №04-01/16 від 09.01.14р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 20.05.14р. порушено провадження у справі №904/3407/14 за позовом Департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради, м.. Дніпродзержинськ (далі - позивач) до Релігійної громади Святої Анни Незалежної Євангелічно-Лютеранської Церкви в м.Дніпродзержинську, м. Дніпродзержинськ (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором оренди у розмірі 3987,20грн. (з яких 2919,30грн. орендної плати за період з 11.04.13р. по 10.04.14р.; 149,75грн. пені за період з 21.05.13р. по 20.05.14р.; 290,47грн. інфляційних втрат за період з 01.05.13р. по 01.05.14р.; 627,68грн. неустойки за період з 11.04.14р. по 20.05.14р.) та про зобов'язання відповідача звільнити орендоване вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 77,3кв.м., розміщене за адресою: вул.Москворецька, 48 м.Дніпродзержинськ, на цокольному поверсі житлового будинку шляхом підписання акту приймання-передачі. Судові витрати по справі позивач просить суд стягнути з відповідача. Справу призначено до розгляду на 17.06.14р.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Господарський суд виконав вимоги частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України шляхом надіслання сторонам ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи за належними адресами, тобто повідомленими суду позивачем, які співпадають з адресами, зазначеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про отримання копії ухвали про порушення провадження у справі представником позивача на прізвище Семенішев та явкою представника позивача в судове засідання, яке відбулося 10.07.14р.

Належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи підтверджується повернутою ухвалою суду з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення (а.с. 35, 36).

Суд розгляд справи відкладав з 17.06.14р. на 10.07.14р.

10.07.14р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 10.07.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпродзержинської міської ради 33 сесії VI скликання від 29.03.13р. за №746-33/ VI „Про внесення змін до установчих документів фонду комунальної власності м.Дніпродзержинська міської ради та затвердження положення про департамент комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради" (а.с. 25) внесено зміни до установчих документів фонду комунальної власності м.Дніпродзержинська міської ради у зв'язку з приєднанням до нього управління земельних відносин Дніпродзержинської міської ради; змінено назву фонду комунальної власності м.Дніпродзержинська міської ради на департамент комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради; затверджено положення про департамент комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради.

Пунктом 1.2 Положення про департамент комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради (а.с. 25) визначено, що департамент є правонаступником усіх прав, обов'язків фонду комунальної власності м.Дніпродзержинська міської ради та управління земельних відносин Дніпродзержинської міської ради.

11.04.13р. між фондом комунальної власності м.Дніпродзержинська міської ради (далі по тексту - позивач, орендодавець) та Релігійною громадою Святої Анни Незалежної Євангелічно-Лютеранської Церкви в м.Дніпродзержинську (далі по тексту - відповідач, орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Дніпродзержинська (далі по тексту - договір). Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування комунальне нерухоме майно вбудоване нежитлове приміщення площею 77,3 кв.м., розміщене за адресою: вул.Москворецька, 48 на цокольному поверсі житлового будинку, що перебуває на балансі комунального підприємства „Дніпродзержинське житлове об'єднання" (далі по тексту - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку і становить 84902,00грн.

Відповідно до пункту 1.2 договору майно передається в оренду з метою: розміщення релігійної організації на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності (проведення релігійних обрядів та церемоній).

Відповідно до пункту 1.3 договору стан майна на момент укладання договору - задовільний, визначається в акті приймання-передавання.

Відповідно до пункту 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Відповідно до пункту 2.3 договору передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку.

Пунктом 2.4 договору визначено, що обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендодавця.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна (пункти 3.1, 3.2 договору).

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (пункт 3.3 договору).

Згідно з пунктом 3.4 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно до користування (пункт 3.5 договору).

Відповідно до пункту 3.7 договору орендна плата перераховується до міського бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% відповідно:

Не пізніше останнього дня місяця за який здійснюється нарахування. В разі відсутності індексу інфляції за розрахунковий місяць перерахування здійснюється в сумі орендної плати визначеної в попередньому місяці (перший місяць оренди - в сумі орендної плати визначеної за результатами конкурсу) та до 20 числа місяця наступного за розрахунковим перераховується скоригована частина суми орендної плати визначена з урахуванням офіційно опублікованого індексу інфляції за розрахунковий місяць.

Сума заборгованості по орендній платі, яка виникла на перше число місяця слідуючого за розрахунковим підлягає корегуванню на індекс інфляції.

Орендна плата, яка перераховується пізніше 20 числа місяця слідуючого за розрахунковим, стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (пункт 3.8 договору).

Відповідно до пункту 3.11 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість з орендної плати, яка виникла у повному обсязі, ураховуючи санкції, до міського бюджету та балансоутримувачу.

Обов'язками орендаря, відповідно до розділу 5 договору зокрема є: використання орендованого майна відповідно до його призначення та умов договору (пункт 5.1 договору); своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату (пункт 5.4 договору); у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві або підприємству/товариству, указаному орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря (пункт 5.11 договору).

Відповідно до пункту 9.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Договір укладено строком до моменту відчуження, але не більше ніж на один рік, що діє з 11.04.13р. до 10.04.14р. включно (пункт 10.1 договору).

Пунктом 10.4 договору визначено, що орендар, який належним чином виконував обов'язки за договором оренди має право на продовження терміну його дії. За місяць до закінчення терміну договору оренди орендар для одержання дозволу на пролонгацію договору оренди нерухомого майна надає орендодавцю наступні документи: заяву на пролонгацію договору; копію договору страхування орендованого приміщення на ризик випадкової загибелі або пошкодження об'єкту оренди; копію дозволів на проведення робіт відповідних служб; інші документи, передбачені законодавством. У договорі на новий термін можуть бути передбачені зміни на підставі рішень органів місцевого самоврядування, інших нормативних актів відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 10.6 договору визначено, що чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації орендованого майна орендарем; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; ліквідації орендаря - юридичної особи; у разі смерті орендаря (якщо орендарем є фізична особа).

Пунктом 10.9 договору визначено, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Пунктом 10.10 договору визначено, що майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Пунктом 10.11 договору визначено, що якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

Пунктом 10.14 договору визначено, що у разі відмови орендодавця у пролонгації договору згідно з чинним законодавством нарахування та сплата за самовільне перебування його на об'єкті оренди не є підставою вважати договір автоматично пролонгованим на новий строк.

Згідно з пунктом 11.4 договору майно буде передано орендарю балансоутримувачем.

На виконання умов вищезазначеного договору, балансоутримувач передав, а відповідач прийняв передбачене договором нерухоме майно, що підтверджує Акт прийому - передачі від 11.04.13р. (а.с. 16).

Позивач зазначає, що в період з 11.04.13р. по 10.04.14р. відповідач неналежним чином виконував умови укладеного між сторонами договору, шляхом невнесення орендної плати в результаті чого утворилася заборгованість у загальній сумі 2919,30грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем неодноразово направлялися на адресу відповідача претензії (а.с. 18-20) з вимогами погасити заборгованість з орендної плати. Представники відповідача зазначені претензії отримували, що підтверджується долученими до матеріалів справи поштовими повідомленнями та фіскальним чеком (а.с.18-20), однак залишали їх без відповіді та задоволення.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за укладеним між сторонами договором позивачем на підставі п.3.8 договору нараховано для сплати відповідачу пеню у розмірі 149,75грн. (по кожному періоду окремо і з додержанням шестимісячного строку).

Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховані до сплати відповідачу інфляційні витрати у розмірі 290,47грн.

Позивач направив на адресу відповідача претензію за вих.№02-09/307 від 04.02.14р. (а.с.19) в якій зазначив, що у зв'язку з систематичним порушенням умов договору, на новий строк договір лонгуватися не буде. Позивач повідомив відповідача, що останній повинен звільнити приміщення 10.04.14р., інакше позивач буде нараховувати неустойку за користування приміщенням до моменту звільнення його відповідно до акту прийому-передачі.

Заяву за вих.№2313/14 від 09.04.14р. (а.с.21) відповідача про пролонгацію договору позивач отримав лише 11.04.14р. Заява за вих.№2313/14 від 09.04.14р. в якій відповідач просив позивача пролонгувати договір обґрунтована тим, що відповідач протягом всього періоду дії договору не мав можливості використовувати орендне приміщення для виконання статутних вимог, тим самим не мав можливості збору коштів на сплату оренди з причин правопорушень з боку посадових осіб, які зловживали посадовими правами та умисно перешкоджали відродженню та розвитку релігійної громади. Відповідач стверджує, що умисно була скрита інформація, яка стала основною причиною невикористання приміщення за договором оренди.

Позивач заяву за вих.№2313/14 від 09.04.14р. визнав грубим порушенням умов укладеного між сторонами договору та надіслав претензію за вих.№02-09/1213 від 16.04.14р. (а.с.20) в якій повідомив відповідача, що договір закінчив свою дію 10.04.14р. і з 11.04.14р. позивач нараховує неустойку за користування приміщенням до моменту звільнення його відповідно до акту прийому-передачі. Позивач вимагав в строк 5 днів з моменту отримання претензії сплатити заборгованість, звільнити приміщення та передати відповідно до діючого законодавства в іншому випадку позивач звернеться з позовом до суду.

Пунктом 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.13р. № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" визначено, що зі змісту статей 759, 763 і 764 Цивільного кодексу України, частини другої статті 291 Господарського кодексу України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Господарський суд констатує, що позивач заперечував проти укладення договору, що підтверджується претензію за вих.№02-09/307 від 04.02.14р. (а.с.19) та претензією за вих.№02-09/1213 від 16.04.14р. (а.с.20).

Щодо заяви відповідача за вих.№2313/14 від 09.04.14р. господарський суд констатує, що відповідач маючи можливість захистити свої права не надав суду жодного доказу невикористання орендованого приміщення, доказів відсутності можливості його використання, доказів, які підтверджують перешкоджання посадовими особами у використанні відповідачем права на користування орендованим приміщенням, доказів, які підтверджують факт зловживання посадовими особами шляхом перешкоджання у використанні приміщення, відповідач не конкретизує, яка саме інформація на момент підписання договору була скрита і яким чином мала вплив на неможливість використання відповідачем орендованого приміщення.

Господарський суд заяву відповідача за вих.№2313/14 від 09.04.14р. визнає необґрунтованою та такою, що має загальний характер, тому не є доказом наявності перешкод у використанні орендованим приміщенням. Крім того, в період дії договору відповідач не звертався до позивача з претензіями щодо неможливості використання орендованого приміщення (відповідні докази відсутні).

Пунктом 10.4 договору визначено право відповідача на продовження терміну дії договору лише у разі належного виконання обов'язків за договором, враховуючи, що докази належного виконання обов'язків за укладеним між сторонами договором оренди відповідач суду не надав господарський суд констатує відсутність права відповідача на продовження терміну дії договору.

Враховуючи положення пунктів 10.1 та 10.6 договору господарський суд дійшов висновку, що укладений між сторонами договір припинив свою дію 10.04.14р.

Всупереч вимогам пункту 10.9 відповідач не повернув майно балансоутримувачу, що підтверджується відсутністю складеного акта приймання-передавання майна за підписами відповідача та балансоутримувача, складення якого передбачає пункт 10.10. договору.

Таким чином, у зв'язку з неповерненням майна відповідачем позивачу останній на підставі пункту 10.11 договору за період з 11.04.14р. по 20.05.14р. нарахував для сплати відповідачу неустойку у розмірі 627,68грн.

Доказів виконання зобов`язання по вищезазначеному договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності міста на момент вирішення спору відповідач до господарського суду не надав. Окрім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3987,20грн. (з яких 2919,30грн. орендної плати за період з 11.04.13р. по 10.04.14р.; 149,75грн. пені за період з 21.05.13р. по 20.05.14р.; 290,47грн. інфляційних втрат за період з 01.05.13р. по 01.05.14р.; 627,68грн. неустойки за період з 11.047.14р. по 20.05.14р.) підлягають задоволенню.

Вимогу позивача про зобов'язання відповідача звільнити орендоване вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 77,3кв.м., розміщене за адресою: вул.Москворецька, 48 м.Дніпродзержинськ, на цокольному поверсі житлового будинку шляхом підписання акту приймання-передачі господарський суд визнає правомірною.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 760 Цивільного кодексу України визначено, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

В статті 762 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 286 Господарського кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до положень статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 291 Господарського кодексу України визначено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано, що позивач свої зобов'язання по договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності міста Дніпродзержинська виконав належним чином, а саме надав відповідачу в оренду нежитлове приміщення, що підтверджує Акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 11.04.13р. (а.с.16).

Враховуючи вищевикладені вимоги чинного законодавства України та умови укладеного між сторонами договору, господарський суд вважає вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по оплаті за оренду у розмірі 2919,30грн. обґрунтованими, доведеними, не спростованими відповідачем, у зв'язку з чим є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат у розмірі 290,47грн. за період з 01.05.13р. по 01.05.14р. та визнав його правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Господарський суд перевірив розрахунок пені у розмірі 149,75грн. за період з 21.05.13р. по 20.05.14р. по кожному періоду окремо і з урахуванням шестимісячного строку та визнав його правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Господарський перевірив розрахунок неустойку у розмірі 627,68грн. за період з 11.04.14р. по 20.05.14р. та визнав його правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Вимога позивача про зобов'язання відповідача звільнити орендоване вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 77,3кв.м., розміщене за адресою: вул.Москворецька, 48 м.Дніпродзержинськ, на цокольному поверсі житлового будинку шляхом підписання акту приймання-передачі узгоджуються з приписом пункту 5 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, яким передбачений такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як примусове виконання обов'язку в натурі. Господарський суд визнає її такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись положеннями Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 1, 9, 16, 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 759, 760, 762, 763, 764, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 285, 286, 291 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Релігійної громади Святої Анни Незалежної Євангелічно-Лютеранської Церкви в м.Дніпродзержинську (51934, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, вул.Магнітогорська, буд.11, кв.4; код ЄДРПОУ 38028462) на користь Департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради (51931, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пл.Дзержинського, буд. 2, код ЄДРПОУ 20268696) заборгованість по оплаті за оренду у розмірі 2919,30грн. (дві тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять грн. 30 коп.); пеню у розмірі 149,75грн. (сто сорок дев'ять грн. 75 коп.); інфляційні витрати у розмірі 290,47грн. (двісті дев'яносто грн. 47 коп.); неустойку у розмірі 627,68грн. (шістсот двадцять сім грн. 68 коп.); витрати по сплаті судового збору у розмірі 3045,00грн. (три тисячі сорок п'ять грн. 00 коп.).

Зобов'язати Релігійну громаду Святої Анни Незалежної Євангелічно-Лютеранської Церкви в м.Дніпродзержинську (51934, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, вул.Магнітогорська, буд.11, кв.4; код ЄДРПОУ 38028462) звільнити орендоване вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 77,3кв.м., розміщене за адресою: вул.Москворецька, 48 м.Дніпродзержинськ, на цокольному поверсі житлового будинку шляхом підписання акту приймання-передачі.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено

14.07.14р.

Суддя Н.Е. Петренко