cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 35/277 02.07.14
За позовомПершого заступника прокурора Шевченківського райоину міста Києва в інтересах держави в особі Шевченківської районної в м. Києві рад та Управління з питань коммунального майна приватизації та підприємництв Шевченківської районної у м. Києві ради до Профспілкової орагнізації працівників торгівлі "Єднання" простягнення 389 087,67 грн.
Головуюча суддя Літвінова М.Є.
Судді Грєхова О.А.
Цюкало Ю.В.
Представники сторін:
Від прокуратури: Долгорук С.М.
від позивача-1: Щербіна С.А. - представник за дов.;
від позивача-2: не зявились
від відповідача: не зявились
У судовому засіданні 02.07.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави, в особі 1) Шевченківської районної в місті Києві ради, 2) Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної в місті Києві ради до Профспілкової організації працівників торгівлі "Єднання" про стягнення з відповідача на користь Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної в місті Києві ради 389 087,67 грн. (45 838,82 грн. - неустойки та 343 248,85 грн. втраченої вигоди).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2008 року порушено провадження у справі №35/277. Розгляд справи призначений на 23.06.2008 року.
23.06.2008 відповідач надав суду відзив на позов в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив про те, що позивач вводить в оману суд про закінчення строку дії Договору оренди. Крім того, відповідач зазначив про незаконність проведення конкурсу на право оренди нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. В. Чорновола, 26/2, кв.56.
Відповідач у відзиві вказав про безпідставність нарахування неустойки за вказаний позивачем період, оскільки застосовується до її нарахування позовна даність в один рік. А суми вказані у колонці "сума з індексом інфляції та ПДВ" не відповідають рахункам виставлених відповідачу.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.06.2008 №35/277, на підставі ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладений до 07.07.2008.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2008 №35/277, розгляд справи відкладений до 11.08.2008.
Ухвалою від 11.08.2008, провадження у справі зупинено до вирішення справи №25/501 за позовом Шевченківської районної у м. Києві ради до Профспілкової організації працівників торгівлі "Єднання" про витребування з незаконного володіння та зобов'язання вчинити дії та за зустрічним позовом Профспілкової організації працівників торгівлі "Єднання" до Шевченківської районної у м. Києві ради про спонукання до укладення договору оренди.
Від прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження у справі враховуючи, що по справі 25/501 прийнято рішення 25.03.2014.
Ухвалою від 29.04.2014 провадження у справі поновлено.
Ухвалою від 29.04.2014 суд з власної ініціативи призначив колегіальний розгляд справи.
Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 29.04.2014 справу №35/277 доручено розгляд справи колегії суддів у наступному складі: головуюча суддя Літвінова М.Є., суддя Головіна К.І., суддя Ващенко Т.М.
Ухвалою від 29.04.2014 справу прийнято до провадження колегії суддів, розгляд справи призначено на 21.05.2014.
Ухвалою від 21.05.2014, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи №35/277 відкладений на 02.06.2014.
Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 02.06.2014, у зв'язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. на лікарняному, справу №35/277 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Мельник В.І., суддя Головіна К.І., суддя Ващенко Т.М.
Ухвалою від 02.06.2014 справу №35/277 прийнято до провадження колегії суддів, розгляд справи призначено на 02.07.2014.
Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 16.06.2014, у зв'язку з виходом судді Літвінової М.Є. з лікарняного та перебуванням судді Головіної К.І. у відпустці, справу №35/277 передано в провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Літвінова М.Є., суддя Ващенко Т.М., суддя Грєхова О.А.
Ухвалою від 16.06.2014 справу прийнято до провадження колегії суддів, розгляд справи призначено на 02.07.2014.
Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 02.07.2014, у зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відпустці, справу №35/277 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Літвінова М.Є., суддя Цюкало Ю.В., суддя Грєхова О.А.
Ухвалою від 02.07.2014 справу прийнято до провадження колегії суддів, розгляд справи призначено на 02.07.2014.
Представник відповідача у судові засідання після поновлення провадження у справі не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату судового засідання відповідач був повідомлений належним чином.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 01135, м. Київ, вул. В. Чорновола, 26/2, кв.56, на яку було відправлено ухвали суду, однак із зазначеної адреси до суду повернулась поштова кореспонденція з довідкою ф.20 "інші причини, що не дали змогу виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".
У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 02.07.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд міста Києва,-
ВСТАНОВИВ:
31.03.2006 між Шевченківською районною у м. Києві радою (позивач-1) в особі Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (позивач-2) (далі - орендодавець) та Профспілковою організацією працівників торгівлі "Єднання" (відповідач, орендар) укладений договір №1457/4 оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва (далі -Договір), за умовами якого(п.1.1), орендодавець на підставі розпорядження Шевченківської районної у м. Києві ради №272 від 2.11.2005 зобов'язується передати, а орендар - прийняти у тимчасове платне користування (оренду) нежиле приміщення загальною площею 69 кв.м., а саме 1 поверх з площею 69 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. В.Чорновола, 26/2.
Відповідно до п. 2.1 Договору, за користування об»єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розмір якої за перший місяць становить 1079,84 грн. та ПДВ 215,97 грн., всього - 1295,81 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць.
Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків власної господарської діяльності щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця на рахунок орендодавця (п. 2.5).
Відповідно до п. 8.2 Договору, строк його дії встановлений з 31.03.2006 по 24.11.2006.
Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав свої договірні зобов'язання щодо повернення об'єкту оренди, а тому, позивачі вважають, що відповідач зобов'язаний в порядку п. 7.8 Договору сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди, що дорівнює 45 838,82 грн. Крім того, позивачі заявили до стягнення збитки (упущену вигоду) у розмірі 343 248,85 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором оренди.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Умовами договору передбачено, що він припиняє дію в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено, згідно п. 8.4.1 Договору.
Також п. 8.3 Договору, передбачено, що продовження строку дії договору оренди на об»єкт оренди можливе лише у разі видання нових розпорядчих документів (розпорядження), тобто в порядку укладання нового договору.
Суду не надані належні докази на підтвердження видання нових розпорядчих документів на укладення нового договору з відповідачем.
Частина 2 ст.291 ГК України, ч.2 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
19.12.2006 першим відповідачем була надіслана позивачу заява про припинення договору оренди в зв'язку з закінченням строку його дії за № 7/9-353-33/58 від 19.12.2006, в якій зазначено, що 24.11.2006 закінчився термін дії договору № 1457/4 на приміщення по вул. В.Чорновола, 26/2 в м. Києві, загальною площею 69 кв.м.; п. 3.2.19 договору № 1457/4 зобов'язує орендаря в разі припинення дії договору повернути об'єкт оренди орендодавцю за актом приймання-передачі; якщо позивач у 7 денний термін з дня отримання даного листа не звернеться до відділу оренди першого відповідача з приводу передачі приміщення, воно буде звільнене в судовому порядку примусово. Факт надсилання вказаної заяви підтверджується описом вкладення у цінний лист від 19.12.2006 та фіскальним чеком підприємства поштового зв'язку за № 4400 від 19.12.2006.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
У постанові Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2008, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2008 у справі №36/408, встановлено, що відповідно до ч.4 ст. 284, ч.2 ст. 291 ГК України, ч.1 ст. 763 ЦК України, ч. 1 ст. 17, ч.2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір №1457/4 від 31.03.2006 припинив свою дію 24.11.2006.
У вказаній постанові також встановлено наступне: відповідач звернувся до Шевченківської районної у м. Києві ради із заявою від 16.11.2006 за № 3835, в якій просив продовжити договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 69 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. В.Чорновола, 26/2, кв. 56, яке використовується під адміністративне приміщення та орендується згідно з договором від 31.03.2006 № 1457/4, строк дії якого встановлений з 31.03.2006 по 24.11.2006, і укласти договір оренди на новий строк. При цьому до заяви були додані поверховий план орендованого нежитлового приміщення та довідка ЖЕКу про відсутність заборгованості за комунальні платежі.
Перший відповідач, листом за №7/9-039-28/58 від 08.02.2007 повідомив позивача, що його звернення стосовно продовження терміну оренди нежитлового приміщення загальною площею 69,0 кв.м. за адресою: вул. В.Чорновола, 26/2 розглянуто; відповідно до ст. 118 Закону України від 19.12.2006 "Про Державний бюджет України на 2007 рік" передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах; після розробки та затвердження нормативної бази щодо передачі комунального майна в оренду, буде вирішуватись питання щодо продовження договору оренди на нежитлове приміщення за вказаною адресою.
Частиною 1 ст. 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 № 489-V встановлено, що у 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах.
Згідно з ч. 1 ст. 7 та абз. 2 ч. 7 ст. 9 Закону № 2269 орендодавець може оголосити конкурс на право оренди майна у порядку, встановленому частиною сьомою статті 9 цього Закону; порядок проведення конкурсу визначається органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.
Рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради №162 від 15.02.2007 затверджено Порядок проведення конкурсу на право оренди комунального майна територіальної громади Шевченківського району м. Києва (далі - Порядок), пунктами 1.2, 1.3 якого встановлено, що цей порядок поширюється на нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення), що належить до комунальної власності, а також на об'єкти права комунальної власності щодо яких укладені договори оренди до 01.01.2007; конкурс на право оренди об'єкта полягає у визначенні орендаря, який запропонував найкращі умови стосовно використання та утримання комунального майна, які забезпечать найбільший ефект соціально-економічного розвитку інфраструктури територіальної громади району.
27.04.2007 відбулося засідання комісії з проведення конкурсу на право оренди комунального майна територіальної громади Шевченківського району м. Києва, на якому було прийняте рішення, оформлене протоколом № 3, витяг з якого наданий першим відповідачем, визначили ТОВ „Рованон Трейд" переможцем конкурсу на право оренди комунального майна територіальної громади Шевченківського району м. Києва, а саме: нежитлового приміщення першого поверху площею 69,0 кв.м. (мета оренди - офіс) за адресою: м. Київ, вул. Чорновола, 26/2, оскільки пропозиції ТОВ „Рованон Трейд" щодо розміру орендної ставки найбільш повно відповідають умовам і критеріям конкурсу та забезпечать найкращий ефект для соціально-економічного розвитку інфраструктури територіальної громади району.
Згідно з п. 5.9 Порядку за результатами конкурсу видається розпорядження голови Шевченківської районної у м. Києві ради про надання комунального майна в орендне користування переможцю конкурсу; розпорядження є підставою для укладання договору оренди, до умов якого включаються також пропозиції переможця конкурсу.
Відповідно до розпорядження голови Шевченківської районної у м. Києві ради „Про передачу в оренду переможцям конкурсу нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва" № 101 від 18.05.2007, витяг з якого наданий першим відповідачем, передано в орендне користування нежитлові приміщення строком до 15.05.2008, із врахуванням орендних ставок згідно з поданими пропозиціями, ТОВ „Рованон Трейд" нежитлове приміщення першого поверху площею 69,0 кв.м. за адресою: вул. Чорновола, 26/2 під офіс з орендною ставкою 220 грн./кв.м.
24.05.2007 був укладений договір оренди нежитлових приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва № 229/4 між ТОВ "Рованон Трейд", за договором орендарем, та Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, за договором орендодавцем, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі розпорядження голови Шевченківської районної у м. Києві ради № 101 від 18.05.2007 зобов'язується передати, а орендар - прийняти у строкове платне користування (оренду) нежитлове приміщення (будівлю, споруду) загальною площею 69,0 кв.м. згідно з поверховим планом приміщення, розміщене за адресою: вул. В.Чорновола, 26/2.
Частиною 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", визначено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін; умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін; у разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.
У постанові суд також зазначив, що з матеріалів справи не вбачається факту подання позивачем заявки на участь у конкурсі на право оренди нежитлового приміщення по вул. В.Чорновола, 26/2, із зазначенням пропозицій щодо умов договору оренди, та відповідно участі у вказаному конкурсі.
З урахуванням зазначеного, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що оскільки умови Договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін, а позивачем (відповідач у даній справі) відповідно до ст. 33 ГПК України не доведено факту досягнення домовленості щодо умов договору оренди нежитлового приміщення по вул. В. Чорновола, 26/2, площею 69,0 кв.м. на новий термін, переважне право позивача, передбачене ч. 1 ст. 285 ГК України, ч.1 ст. 777 ЦК України, ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна ", припинилось.
Також, Вищий господарський суд України у вказаній постанові від 10.07.2008 №36/408, зазначив, що конкурс на право оренди нежитлового приміщення по вул. В.Чорновола, 26/2 був проведений відповідно до норм чинного законодавства та на підставі, зокрема, з ч. 1 ст. 7 та абз. 2 ч. 7 ст. 9 Закону № 2269.
Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Наведений факт має преюдиційне значення та не підлягає повторному доведенню.
Отже, факти встановлені в рішенні суду приймаються судом як доказ в порядку ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, у справі №36/408 встановлений факт припинення дії договору № 1457/4 від 31.03.2006 - 24.11.2006.
Положення частини першої статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачають, що у разі закінчення строку дії договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених в договорі.
Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Умовами Договору передбачено обов'язок орендаря повернути орендоване приміщення (об'єкт оренди), обладнання, інвентар та інше майно у тому стані, у якому було передано за актом в оренду.
Тобто відповідач зобов'язаний був після припинення дії Договору (24.11.2006) повернути об'єкт оренди орендодавцю за актом приймання-передачі. Такий акт відсутній в матеріалах справи, тому слід вважати, що об'єкт оренди відповідачем не повернутий Управлінню, інших доказів в спростування зазначеного суду не надано.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що орендодавець 19.12.2006 звернувся до орендаря з листом №719-353-33/58 про повернення об'єкта оренди у семиденний термін з дня отримання цього листа. Докази направлення вказаного листа містяться в матеріалах справи (опис вкладення у цінний лист від 19.12.2006).
Після спливу терміну зазначеного в цьому листі, відповідач об'єкт оренди орендодавцю не повернув, що підтверджується матеріалами справи.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), згідно ст. 610 ЦК України.
Враховуючи зазначене, позивачі звернулись з вимогою до суду про стягнення з відповідача неустойку у розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди у розмірі 45 838,82 грн.
Відповідно до норми статті 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
З розрахунку позивача щодо ціни позову вбачається, що позивач розрахував неустойку за період з грудня 2006 року по березень 2008 року та виходив із суми 22 919,41 грн.
Однак, судом встановлено, що згідно з матеріалів справи (рахунків на оплату оренди за Договором та платіжних доручень), що за вказаний період відповідач сплатив орендну плату у розмірі 24 086,47 грн., тобто з цієї суми необхідно було розраховувати неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Однак, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, за відсутності клопотання заінтересованої сторони, суд не може виходити за межі позовних вимог.
Враховуючи клопотання заявлене відповідачем про застосування строку позовної давності на нарахування неустойки в один рік, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, та враховуючи, що позов поданий до суду 13.05.2008 (згідно штампу господарського суду міста Києва), правомірним є нарахування неустойки з 13 травня 2007 року по березень 2008 року, тобто в сумі 32 974,78 грн., враховуючи, що за вказаний період відповідач сплатив орендну плати у розмірі 16 487,39 грн.
Тому сума неустойки підлягає задоволенню у розмірі 32 974,78 грн. В іншій частині суми неустойки заявленої до стягнення за період з грудня 2006 року по 12.05.2007 року слід відмовити, оскільки вона нарахована поза межами строку позовної давності.
Крім того, з посиланням на п. 2 ст. 244 ГК України, п. 2 ст. 22 ЦК України, позивачі заявили до стягнення упущену вигоду у розмірі 30 673,27 грн., виходячи з різниці розміру орендної плати відповідача та переможця конкурсу - ТОВ "Рованон Трейд", яку він сплатив би за договором №229/4 від 24.05.2007, в разі повернення відповідачем об'єкта оренди.
Щодо цього судом встановлено наступне.
Так, законодавець зазначає, що ст. 623 ЦК України як загальна норма та статті 224, 225 ГК України як норми спеціальні, передбачають, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань боржником він повинен відшкодувати кредитору заподіяні цим збитки.
Нормами частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.
Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
У відповідності до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
За змістом ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з ч. 1 ст. 218 ГКУкраїни підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарських відносин.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 ЦК України.
Умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком невиконання зобов'язань, а не причиною.
Оскільки Профспілковою організацією працівників торгівлі "Єднання" не виконувались належним чином взяті на себе зобов'язання, щодо повернення об'єкта оренди за Договором від 31.03.2006 №1457/4, то Управлінню з питань комунального майна приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та Шевченківській районній в м. Києві дійсно спричинено збитків у вигляді різниці між орендною платою, яку сплатив відповідач за фактичне користування приміщенням по вул. В.Чорновола, 26/2 в м. Києві (з травня 2007 року по березень 2008 року - 17 038,03 грн.), та орендною платою ТОВ "Рованон Трейд" яку б він платив за договором №229/4 від 24.05.2007 (згідно з п. 2.2 цього Договору, орендна плата за перший місяць складає 31 969,08 грн. За кожний наступний місяць орендна плата визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць), тобто яку орендодавець міг би реально одержати на користь держави за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода).
Разом з тим, законодавець встановлює, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів.
Тобто підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком не отримання позивачем доходу, на який він розраховував.
Щодо зазначеного, позивачами доведено обставини про вжиття ними заходів для одержання доходів, зокрема укладення Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради договору №229/4 оренди нежилих приміщень (по вул. В. Чорновола, 26/2 в м. Києві) територіальної громади Шевченківського району м. Києва від 24.05.2007 з ТОВ "Рованон Трейд" - переможцем конкурсу проведеного 27.04.2007 на право оренди нежитлового приміщення по вул. В. Чорновола, 26/2 в м. Києві, що проводився на виконання ст. 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та рішення Київради від 28.12.2006 №531/588 "Про бюджет міста Києва на 2007 рік".
Однак, враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо повернення об'єкта оренди (по вул. В. Чорновола, 26/2 в м. Києві) за Договором №1457/4 від 31.03.2006, управління було позбавлено можливості для передачі вказаного нежитлового приміщення в оренду ТОВ "Рованон Трейд" за Договором №229/4 від 24.05.2007, розмір орендної плати за яким є більшим в порівнянні з розміром орендної плати, яку сплачував відповідач за фактичне користування цього нежитлового приміщення.
Таким чином, враховуючи, що за період з травня 2007 року по березень 2008 року відповідач, згідно наданих до справи платіжних доручень, сплатив орендну плату у розмірі 17 038, 03 грн., а враховуючи умови Договору №229/4 від 24.05.2007 ТОВ "Рованон Трейд" міг би сплатити за вказаний період 359 231,59 грн. (згідно обґрунтованого розрахунку доданого до позовної заяви), тому різниця між орендною платою за фактичне користування та орендною платою яку б сплатив ТОВ "Рованон Трейд", якби приміщення було звільнено відповідачем становить 342 193,56 грн.
Однак, при розрахунку розміру упущеної вигоди, позивачі вказали суму - 343 248,85 грн., що є не обґрунтованою, оскільки з вищевикладеного вбачається та підтверджується матеріалами справи сума - 342 193,56 грн.
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, позовні вимоги визнані судом правомірними, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню в частині неустойки - 32 974,78 грн. та упущеної вигоди - 342 193,56 грн. В іншій частині позовні вимоги судом визнані недоведеними.
Судові витрати в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Профспілкової організації працівників торгівлі "Єднання" (01135, м. Київ, вул. В. Чорновола, 26/2, кв. 56, код 20077358) на користь Управління з питань комунального майна приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (01030, м. Київ, бул. Шевченка, 26/4, код 21532540) неустойку у розмірі 32 974,78 грн. (тридцять дві тисячі дев'ятсот сімдесят чотири гривні 78 коп.), збитки (упущену вигоду) - 342 193,56 грн. (триста сорок дві тисячі сто дев'яносто три гривні 56 коп.).
3. Стягнути з Профспілкової організації працівників торгівлі "Єднання" (01135, м. Київ, вул. В. Чорновола, 26/2, кв. 56, код 20077358) в дохід Державного бюджету України судові витрати у розмірі 3 865,45 грн. (три тисячі вісімсот шістдесят п'ять гривень 45 коп.).
4.В іншій частині позову відмовити.
5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
6.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Дата підписання
повного тексту рішення: 07.07.2014
Головуюча суддя М.Є. Літвінова
Судді О.А. Грєхова
Ю.В. Цюкало
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2014 |
Оприлюднено | 15.07.2014 |
Номер документу | 39734502 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Літвінова М.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні