Постанова

від 21.10.2014 по справі 35/277

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2014 р. Справа№ 35/277

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Шевченка Е.О.

За участю секретаря судового засідання Ворони В.В.

представників сторін:

від прокуратури м. Києва - Греськів І.І., посв. № 002668 від 05.09.2012 року.

Інші представники сторін у судове засідання не з'явилися.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Заступника прокурора міста Києва

на рішення Господарського суду міста Києва

від 02.07.2014 року

у справі № 35/277 (головуючий суддя Літвінова М.Є.,

судді: Грєхова О.А., Цюкало Ю.В.)

за позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району

міста Києва в інтересах держави в особі:

1. Шевченківської районної в місті Києві ради;

2. Управління з питань комунального майна приватизації та

підприємництва Шевченківської районної в місті Києві

ради

до Профспілкової організації працівників торгівлі «Єднання»

про стягнення 389 087,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2014 року по справі № 35/277 позов задоволено частково.

Стягнуто з Профспілкової організації працівників торгівлі «Єднання» на користь Управління з питань комунального майна приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради неустойку у розмірі 32 974,78 грн., збитки (упущену вигоду) - 342 193,56 грн.

Стягнуто з Профспілкової організації працівників торгівлі «Єднання» в дохід Державного бюджету України судові витрати у розмірі 3 865,45 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2014 року по справі № 35/277 скасувати щодо відмови у стягненні частини неустойки та прийняти нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити повністю. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2014 року по справі № 35/277 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 29.09.2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 року розгляд справи № 35/277 відкладено на 21.10.2014 року.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник прокуратури Шевченківського району міста Києва у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2014 року по справі № 35/277 скасувати в частині відмови у стягненні частини неустойки та прийняти нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити повністю та стягнути 45 838,82 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати. В іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.

Представники позивачів та відповідача у судові засідання не з'являлися, будь-яких клопотань з цього приводу суду не надавали.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 вищезазначеної постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2014 року про прийняття апеляційної скарги до провадження та ухвала про відкладення розгляду справи надсилались сторонам за адресами вказаними у позовній заяві та апеляційній скарзі.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції по даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивачів та відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника прокуратури, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

31.03.2006 року між Шевченківською районною у м. Києві радою (далі - позивач-1) в особі Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (далі - позивач-2, орендодавець) та Профспілковою організацією працівників торгівлі «Єднання» (далі - відповідач, орендар) укладений договір № 1457/4 оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва (далі - Договір).

За умовами Договору орендодавець на підставі розпорядження Шевченківської районної у м. Києві ради № 272 від 28.11.2005 зобов'язується передати, а орендар - прийняти у тимчасове платне користування (оренду) нежиле приміщення загальною площею 69 кв.м., а саме 1 поверх з площею 69 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. В.Чорновола, 26/2.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розмір якої за перший місяць становить 1 079,84 грн. та ПДВ 215,97 грн., всього - 1 295,81 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць.

Відповідно до п. 2.5 Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків власної господарської діяльності щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Згідно з п. 8.2 Договору, строк його дії встановлений з 31.03.2006 року по 24.11.2006 року.

Продовження строку дії договору оренди на об'єкт оренди, згідно п. 8.3 Договору, можливо лише у разі видання нових розпорядчих документів (розпорядження), тобто в порядку укладання нового договору.

Як передбачено п. 8.4.1 Договору, він припиняє дію в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2008 року, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2008 року у справі № 36/408, встановлено, що відповідно до ч. 4 ст. 284, ч. 2 ст. 291 ГК України, ч.1 ст. 763 ЦК України, ч. 1 ст. 17, ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір № 1457/4 від 31.03.2006 року припинив свою дію 24.11.2006 року.

Також встановлено, що 27.04.2007 року комісією з проведення конкурсу на право оренди комунального майна територіальної громади Шевченківського району м. Києва: нежитлового приміщення першого поверху площею 69,0 кв.м. (мета оренди - офіс) за адресою: м. Київ, вул. Чорновола, 26/2, було визнано переможцем конкурсу ТОВ «Рованон Трейд». Дане рішення оформлене протоколом № 3.

18.05.2007 року розпорядженням голови Шевченківської районної у м. Києві ради «Про передачу в оренду переможцям конкурсу нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва» № 101, передано в орендне користування нежитлові приміщення строком до 15.05.2008 року, із врахуванням орендних ставок згідно з поданими пропозиціями, ТОВ «Рованон Трейд» нежитлове приміщення першого поверху площею 69,0 кв.м. за адресою: вул. Чорновола, 26/2 під офіс з орендною ставкою 220 грн./кв.м.

24.05.2007 року між ТОВ «Рованон Трейд» як орендарем та Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради як орендодавцем був укладений договір оренди № 229/4. За умовами якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар - прийняти у строкове платне користування (оренду) нежитлове приміщення (будівлю, споруду) загальною площею 69,0 кв.м. згідно з поверховим планом приміщення, розміщене за адресою: вул. В.Чорновола, 26/2.

Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, у справі № 36/408 встановлений факт припинення 24.11.2006 року дії Договору № 1457/4 від 31.03.2006 року, а також укладення на вказаний об'єкт оренди нового договору оренди від 24.05.2007 року з іншим орендарем - ТОВ «Рованон Трейд».

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що у разі закінчення строку дії договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених в договорі.

З матеріалів справи вбачається, що 19.12.2006 року орендодавець звернувся до орендаря з листом № 719-353-33/58 про повернення об'єкта оренди у 7-денний термін з дня отримання цього листа, у зв'язку з закінченням терміну дії Договору 24.11.2006 року. Докази направлення вказаного листа містяться в матеріалах справи (опис вкладення у цінний лист від 19.12.2006 року).

Відповідно до п. 3.2.19 Договору орендар зобов'язався у разі припинення дії договору повернути об'єкт оренди орендодавцю за актом приймання-передачі.

Якщо позивач у 7 денний термін з дня отримання даного листа не звернеться до відділу оренди першого відповідача з приводу передачі приміщення, воно буде звільнене в судовому порядку примусово. Надсилання вказаної заяви підтверджується описом вкладення у цінний лист від 19.12.2006 року та фіскальним чеком підприємства поштового зв'язку за № 4400 від 19.12.2006 року. Вказана обставина встановлена у вище дослідженій справі № 36/408.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідач зобов'язаний повернути об'єкт оренди орендодавцю за актом приймання-передачі, після припинення дії Договору 24.11.2006 року.

Докази повернення об'єкту оренди орендодавцю у матеріалах справи відсутні.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

На підставі вказаного, перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва звернувся в інтересах позивачів з вимогою про стягнення з відповідача 389 087,67 грн., а саме: 45 838,82 грн. неустойки за фактичне використання майна та 343 248,85 грн. втраченої вигоди.

Суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача 343 248,85 грн. втраченої вигоди, яка складається з різниці розміру орендної плати відповідача та переможця конкурсу - ТОВ «Рованон Трейд», яку він сплатив би за договором № 229/4 від 24.05.2007 року, в разі повернення відповідачем об'єкта оренди. Щомісячна різниця за даними позивача складає 30 673,27 грн.

З урахуванням положень ст.ст. 218, 224, 225 ГК України, ч. 2 ст. 22 ЦК України, враховуючи безпідставне продовження користування орендарем за Договором приміщенням, що передано в оренду ТОВ «Рованон Трейд», яке мало сплачувати більшу орендну плату, а також звернення орендодавця за Договором з вимогою про повернення об'єкту оренди та залишення вказаної вимоги без розгляду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність збитків у формі упущеної вигоду, завданих відповідачем.

Крім того, враховуючи, що за період з травня 2007 року по березень 2008 року відповідач, згідно наданих до справи платіжних доручень, сплатив орендну плату у розмірі 17 038,03 грн., а не 15 982,74 грн., як зазначено у позові, враховуючи, що за умовами Договору № 229/4 від 24.05.2007 року ТОВ «Рованон Трейд» могло би сплатити за вказаний період 359 231,59 грн. - різниця між орендною платою за фактичне користування та орендною платою, яку б сплатило ТОВ «Рованон Трейд», якби приміщення було звільнено відповідачем становить 342 193,56 грн., а не 343 248,85 грн., як зазначено у позовній заяві.

Враховуючи вказане вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення вимоги про стягнення збитків у формі упущеної вигоди за період з травня 2007 року по березень 2008 року в сумі 342 193,56 грн.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача 45 838,82 грн. неустойки, передбаченої ст. 785 ЦК України та п. 7.8 Договору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до норми статті 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

У позові неустойка розрахована із суми 22 919,41 грн. за період з грудня 2006 року по березень 2008 року, проте, суд першої інстанції з урахуванням рахунків на оплату оренди за Договором та платіжних доручень, дійшов висновку, що розрахунок неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення повинен бути проведений з суми 24 086,47 грн.

Однак, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, за відсутності клопотання заінтересованої сторони, суд не може виходити за межі позовних вимог.

За таких обставин, суд виходив з розрахунку вказаному в позові.

23.06.2008 року відповідачем було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності на нарахування неустойки в один рік, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Суд першої інстанції, враховуючи, що позов поданий до суду 13.05.2008 року, з урахуванням розрахунку позивача, дійшов висновку про задоволення вказаного клопотання про застосування строку позовної давності на нарахування неустойки в один рік, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, стягнувши з відповідача 32 974,78 грн. неустойки з 13.05.2007 року по березень 2008 року.

Апелянт, посилається на безпідставне застосування судом першої інстанції строків позовної давності, оскільки до неустойки, передбаченої ст. 785 ЦК України, не може бути застосовано спеціальний строк позовної давності в один рік.

Неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, а тому застосування до неї спеціальної позовної давності є неправильним.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 20.03.2012 року у справі № 40/117.

Таким чином, ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів ст. 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня).

Враховуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність застосування судом першої інстанції п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вказаної вимоги.

За таких обставин, зробивши арифметичний розрахунок, судова колегія дійшла висновку про задоволення вимогу позивача про стягнення з відповідача 45 838,82 грн. неустойки у розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди за період з грудня 2006 року по березень 2008 року.

Таким чином, суд першої інстанції повинен був задовольнити позовні вимоги про стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди за період з грудня 2006 року по березень 2008 року у сумі 45 838,82 грн. та частково задовольнити вимогу про стягнення збитків у формі упущеної вигоди в розмірі 342 193,56 грн. В іншій частині позовних вимог слід було відмовити.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені Заступником прокурора міста Києва в апеляційній скарзі, знайшли підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2014 року по справі № 35/277 прийнято з неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Заступника прокурора міста Києва підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення частковому скасуванню в частині відмови у стягненні 45 838,82 грн. неустойки у розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди.

У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Профспілкову організацію працівників торгівлі «Єднання».

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2014 року по справі № 35/277 у частині стягненні з Профспілкової організації працівників торгівлі «Єднання» на користь Управління з питань комунального майна приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради неустойки у розмірі 32 974,78 грн. скасувати.

3. В цій частині прийняти нове рішення, яким стягнути з Профспілкової організації працівників торгівлі «Єднання» (01135, м. Київ, вул. В. Чорновола, 26/2, кв. 56, код 20077358) на користь Управління з питань комунального майна приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (01030, м. Київ, бул. Шевченка, 26/4, код 21532540) 45 838,82 грн. неустойки.

4. В іншій частині рішення залишити без змін.

5. Стягнути з Профспілкової організації працівників торгівлі «Єднання» (01135, м. Київ, вул. В. Чорновола, 26/2, кв. 56, код 20077358) на користь Державного бюджету України 913,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити видачу відповідних наказів Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 35/277 повернути до Господарського суду міста Києва.

8. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.Ф. Синиця

Е.О. Шевченко

Повний текст рішення складено 24.10.2014 року.