Рішення

від 03.07.2014 по справі 470/425/14-ц

БЕРЕЗНЕГУВАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/470/183/14

Справа № 470/425/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого: судді Орлової С.Ф.,

при секретарі Михалюк С.І.,

за участю представника позивача Іванюченка А.Б., представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи Левченко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою фермерського господарства "Вікторія" до ОСОБА_4, третя особа Березнегуватська районна державна адміністрація Миколаївської області, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та третьої особи, у якому зазначив, що 24 грудня 2009 року між ним та Березнегуватською районною державною адміністрацією було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років. Березнегуватська райдержадміністрація не повідомляла їх про розірвання договору або зміну істотних чи інших умов Договору. Наприкінці червня 2013 року відповідач листом повідомив, що частина орендованої земельної ділянки належить йому на підставі свідоцтва на право власності. Від укладення договору оренди на належну відповідачеві земельну ділянку він відмовився та почав самостійно її обробляти. Посилаючись на те, що діями відповідача порушується право позивача на користування земельною ділянкою, просив суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою фермерському господарству «Вікторія» та стягнути судові витрати.

Представник позивача Іванюченко А.Б. (за довіреністю) уточнив позовні вимоги просив зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, шляхом заборони самостійно обробляти земельну ділянку до 24.12.2019 року.

Представник відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю) заперечував проти позовних вимог з тих підстав, що право власності на земельну ділянку площею 6,5129 га, зареєстровано 01.07.2013 року реєстраційною службою Березнегуватського районного управління юстиції, з метою реалізації права вільно розпоряджатися земельною ділянкою він звертався як до позивача так і до Березнегуватської райдержадміністрації про необхідність внесення змін до розпорядження та договору оренди землі, на що отримав відповідь, що має право використовувати земельну ділянку на власний розсуд.

Представник третьої особи Левченко О.І. (за довіреністю) заперечувала проти позовних вимог, суду пояснила, що позивачеві за договором оренди було надано земельну ділянку, яка складалась з невитребуваних паїв, після набуття відповідачем права власності на частину належної йому земельної ділянки, позивача було повідомлено про необхідність внесення змін до договору оренди, однак позивач уникає вирішення цього питання.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, суд доходить наступного.

Судом встановлено, що 24 грудня 2009 року між позивачем та Березнегуватською райдержадміністрацією було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 46,62 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на землях сільськогосподарського призначення розташованих у межах території Маліївської сільської ради, розпорядження райдержадміністрації № 711 від 26.11.2009 року. Вказаний договір було укладено строком на 10 років (а.с.2,3)

Згідно з абз. 2 розпорядження Березнегуватської райдержадміністрації № 711 від 26 листопада 2009 року об'єкт оренди, а саме земельна ділянка площею 46,62 га ріллі складали не витребуванні паї (а.с.36).

01.07.2013 року Державним реєстратором реєстраційної служби Березнегуватського районного управління юстиції за відповідачем на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія та номер 5504836, було зареєстроване право власності на земельну ділянку площею 6,5129 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Маліївської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, кадастровий номер 4821182600:01:000:0002 (а.с.9). Яка входила до загальної площі земельної ділянки орендованої позивачем.

Згідно позовної зави та пояснень сторін про виникнення права власності на частину земельної ділянки відповідач невідкладно письмово повідомив як позивача так і Березнегуватську райдержадміністрацію, після чого приступив до самостійного обробітку належної йому земельної ділянки.

З листа голови Березнегуватської райдержадміністрації від 19.02.2014 року №430/02-21 слідує, що позивача було повідомлено про необхідність внесення змін до існуючого між ними договору оренди землі, у зв'язку з набуттям відповідачем права власності на частину земельної ділянки площею 6,5129 га, та відповідно зменшенням загальної площі орендованої земельної ділянки (а.с.38). Однак за поясненнями представника позивача фермерське господарство «Вікторія» не зверталось до Березнегуватської райдержадміністрації для внесення змін до договору оренди землі від 24.12.2009 року, натомість запропонувало відповідачу укласти договір оренди належної йому частини земельної ділянки, однак від цієї пропозиції відповідач відмовився.

Також, з письмової відповіді Березнегуватської райдержадміністрації від 12.03.2014 року відповідачу убачається, що останньому роз'яснено про право використовувати належну йому земельну ділянку на власний розсуд (а.с.27).

Положення ст.ст.386,391 ЦК України передбачають можливість власника, або особи, яка відповідно до закону або договору має право володіння та користування майном, звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, у тому числі і у випадку, коли зазначені перешкоди чиняться власником такого майна. Однак на думку суду, слід також враховувати наступне.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»- нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

За п.37 договору оренди землі від 24.12.2009 року, укладеному між фермерським господарством «Вікторія» та Березнегуватською райдержадміністрацією - дія договору припиняється у разі придбання громадянами, які мають на це право, земельної ділянки у власність.

01 липня 2013 року відповідач зареєстрував право власності на земельну ділянку, відповідно з моменту реєстрації цього права, частина земельної ділянки що перебувала в оренді позивача змінила власника та свій статус, оскільки набула статусу конкретної земельної ділянки. Зазначене в свою чергу вплинуло на умови договору оренди землі від 24.12.2009 року, оскільки в частині оренди земельної ділянки площею 6,5129 га належної відповідачу, з 01.07.2013 року договір припинив свою дію, щодо іншої частини об'єкту оренди продовжує свою дію, але потребує внесення змін до його істотних умов, про що Березнегуватська райдержадміністрація (орендодавець) письмово повідомляла фермерське господарство «Вікторія».

Посилання позивача на п.40 договору оренди землі, за яким перехід права власності на орендовану земельну ділянку, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни або розірвання договору - як на підставу необхідності укладення договору з відповідачем, є необґрунтованими. Оскільки умови договору, як і норми Закону України «Про оренду землі» не можуть бути примусом для відповідача до укладення договору з позивачем, оскільки таке суперечитиме принципу свободи договору - змістом якого є укладення договору за наявності вільного волевиявлення особи, непорушності права власності та здійснення цього права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд доходить висновку, що дії відповідача, які полягали у самостійному обробітку земельної ділянки, не порушують право фермерського господарства «Вікторія» на користування земельною ділянкою за договором оренди землі від 24.12.2009 року, оскільки є проявом його правомочностей як власника, щодо належного йому нерухомого майна. Відповідно, позовні вимоги про усунення перешкод користуванням земельною ділянкою, шляхом заборони відповідачу самостійно обробляти земельну ділянку є безпідставними, та фактично такими, що направлені на обмеження реалізації відповідачем права власності на належну йому земельну ділянку, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Фермерського господарства "Вікторія" до ОСОБА_4, третьої особи Березнегуватської районної державної адміністрації про усунення перешкод користуванням земельною ділянкою - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С. Ф. Орлова