Ухвала

від 08.07.2014 по справі 814/3641/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/3641/13-а

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елетромережбуд" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області про визнання дій протиправними, скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.10.2013 року частково задоволено позов, а саме: визнано протиправним наказ податкового органу №63 від 17.07.2013 року про проведення перевірки підприємства; визнано протиправними дії податкового органу по проведенню перевірки позивача; визнано протиправними дії податкового органу по коригуванню показників податкових декларацій підприємства з ПДВ за квітень-грудень 2012 року і січень 2013 та зобов'язано поновити показники даних податкових декларацій.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нову постанову, якою в задоволені позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи та зроблено необґрунтований висновок щодо необхідності визнання вказаних дій протиправними, так як перевірку підприємства проведено на підставі податкової інформації, яка свідчить про можливе порушення платником податків законодавства, а тому оскаржуваний наказ прийнято правомірно.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.07.2013 податковим органом видано оскаржуваний наказ №63 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЕЛЕКТРОМЕРЕЖБУД» та на підставі даного наказу відповідачем проведено перевірку з 18.07.2013 року по 27.07.2013 року, про що складено акт №88/22-08/30900645 від 31.07.2013 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом, на підставі акту перевірки, здійснено коригування даних у картці особового рахунку позивача з ПДВ, а саме зменшено податковий кредит, на загальну суму 332 416,90грн.

Не погоджуючись з вказаним діями, позивачем оскаржено їх до суду.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, зроблено висновок щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог, з яким погоджується судова колегія, з наступних підстав.

Згідно положень ч.2 ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Підпунктом 20.1.2 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Як зазначено у підпункті 73.3 статті 73 Податкового кодексу України - контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Відповідно до п.1 цієї статті - письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до статей 54 і 58 Податкового кодексу України - контролюючий орган зменшує суму від'ємного значення з ПДВ (або збільшує суму грошового зобов'язання з ПДВ) шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень.

Документами, на підставі яких може бути здійснено коригування, згідно з розділом 4 Інструкції, є податкова звітність платника податку та податкові повідомлення-рішення.

Судовою колегією встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного наказу на проведення перевірки підприємства є неповне надання останнім пояснень та документів на запити ДПІ від 21.05.2013 року та від 04.07.2013 року (т.1, а.с.14).

У запиті №2682/10/22-222 від 21.05.2013 року взагалі не вказано жодних причин, із посиланням на відповідні докази та факти, які б свідчили про можливе порушення позивачем податкового законодавства, а лише заявлено вимогу про надання інформації та документів (т.1, а.с.13), що є порушенням вищевказаних вимог закону, а отже даний запит не набув статусу обов'язкового. Ненадання позивачем відповіді на даний запит не є підставою для призначення проведення перевірки.

Запит №24/10/22-08 від 04.07.2013 року отримано підприємством 04.07.2013 року (т.1, а.с.157), а тому строк для надання відповіді (10 робочих днів) сплинув лише 18.07.2013 року, проте оскаржуваний наказ видано 17.07.2013 року, що також вказує на неправомірність його прийняття.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що податковим органом допущено численні порушення вимог податкового законодавства при призначенні перевірки, а тому судом першої інстанції правомірно визнано даний наказ протиправним, а так само і дії по проведенню перевірки, які здійснено без законних на те підстав.

Колегія суддів також вважає протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності підприємства, які здійснено лише на підставі акту перевірки, оскільки відповідно до вищевказаних вимог податкового законодавства - документами, на підставі яких здійснюється коригування показників, є податкова звітність платника податку та податкові повідомлення-рішення. Оскільки підприємством не подано уточнюючих декларацій, а податковим органом за результатами перевірки не прийнято відповідних податкових повідомлень-рішень - останній не мав право самовільно коригувати показники податкової звітності позивача.

Такої правової позиції додержується й Вищий адміністративний суд України у своєму рішенні від 16.06.2014 року по справі №К/800/61168/13.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України - суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки постанову суду не оскаржено сторонами у справі, в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування наказу на проведення перевірки та в частині відмови у визнанні протиправними дій податкового органу по викладенню певних висновків в акті перевірки, то судова колегія не переглядає судове рішення в цій частині.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, що є підставою для залишення її без задоволення.

Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло