Постанова

від 10.07.2014 по справі 920/318/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2014 р. Справа № 920/318/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В. , суддя Потапенко В.І.

при секретарі Крупа О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Гришко Р.В.

відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1451 С/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від 03.04.14 р. у справі № 920/318/14

за позовом Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради, м. Суми

до Приватного підприємства "Укрбудтехінвест", м.Суми

про стягнення 223176,20 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - КП "Сумижитло" Сумської міської ради звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача - ПП "Укрбудтехінвест" 223176,20 грн. заборгованості (попередньої оплати за договором підряду) та судовий збір у сумі 4463,52 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 03.04.2014 р. у справі № 920/318/14 позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Укрбудтехінвест" на користь Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради 223176,20 грн. боргу, 4463,52 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення мотивоване з посиланням на законність та обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог, з тих підстав, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції у справі, тому позовні вимоги визнані правомірними та обґрунтованими, підлягаючими задоволенню та ін.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 03.04.2014 р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Позивач у своїх поясненнях зазначає про те, що господарське зобов'язання (роботи з поточного ремонту) відповідачем не виконані, у зв'язку з чим позивач направив відповідачу вимогу №138/15.01-05 від 30.09.2013 щодо повернення у десятиденний строк попередньо перерахованих грошових коштів у сумі 223176,20 грн. Але відповіді на зазначену вимогу відповідач не надав, грошових коштів не повернув та ін.

Відповідач у призначене судове засідання не з'явився.

Враховуючи факт належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду апеляційної скарги, та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, 01.05.2013 р. між Комунальним підприємством "Сумижитло" Сумської міської ради (замовник) та Приватним підприємством "Укрбудтехінвест" (підрядник) укладено договори підряду № 288, 289 на виконання робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, водовідведення, зливної каналізації (далі - договір № 288 та договір № 289).

Відповідно до п. 1.1. договору № 288, підрядник зобов'язався на власний ризик за дорученням замовника та у відповідності з вимогами цього договору виконувати роботи з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, водовідведення, зливної каналізації (далі - технічне обслуговування) та з ліквідації аварійних ситуацій у зазначених внутрішньобудинкових мережах із встановленим додатком № 1 до договору переліком будинків (далі - об'єкти), а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи у розмірах, встановлених у графіках на виконання робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, водовідведення, зливної каналізації, які складаються на кожен місяць з визначенням об'єктів та вартості виконаних робіт побудинково та є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 3.1. договору № 288, розрахункова вартість робіт на об'єктах замовника за рік становить 5251493,04 грн. у тому числі ПДВ 875248,84 грн.

Згідно з п. 5.1. договору № 288, замовник протягом 20 календарних днів після підписання актів виконаних робіт оплачує виконані підрядником роботи шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Згідно з п. 1.1. договору № 289, підрядник приймає на себе зобов'язання на власний ризик підготувати об'єкт та забезпечити виконання робіт з поточного ремонту конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, водовідведення та зливної каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядкування, розташованих на закріпленій в установленому порядку прибудинкової території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків) (ремонтно-будівельних робіт) за завданням замовника з використанням своїх матеріалів із встановленим додатком № 1 до договору переліком будинків, а замовник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти і оплатити в межах встановленого тарифу якісно та належно виконану роботу.

Згідно з п. 2.1. договору № 289, розрахункова вартість робіт на об'єктах замовника за рік становить 15523354,80 грн. у тому числі ПДВ 1293612,90 грн.

Відповідно до п. 2.2. договору № 289, загальна вартість робіт за даним договором складається з вартості робіт, зазначеної в актах приймання виконаних робіт за типовою формою № КБ-2 за місяць, а також в договорах про внесення змін до даного договору.

Відповідно до п. 4.1. договору № 289, розрахунок за фактично виконані роботи замовник здійснює протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за типовою формою КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за типовою формою КБ-3 та розрахунку.

На виконання умов укладених договорів № 288, 289 позивачем перераховані на розрахунковий рахунок відповідача кошти у розмірі 369510,71 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем на виконання умов укладених договорів виконані роботи тільки на суму 146334,51 грн.

У позовній заяві позивач наголошує на тому, що у якості авансу за виконання робіт у майбутньому роботи сплачено грошові кошти у сумі 223176,20 грн.

Крім того, позивач зазначив, що за спільною домовленістю з відповідачем роботи за договором підряду № 288, 289 припинені, а у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 223176,20 грн.

25.09.2013 р. між сторонами укладено акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.05.2013 р. по 25.09.2013 р., відповідно до якого відповідач визнав існування заборгованості в сумі 223176,20 грн., тобто в сумі, яка була заявлена позивачем до стягнення у даній справі.

30.09.2013 р. позивачем на адресу відповідача направлений лист № 138/15.01-05 з вимогою про повернення надлишково перерахованих коштів у сумі 223176,20 грн., проте, як зазначає позивач, відповіді від відповідача не надійшло, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, тому позовні вимоги визнані правомірними та обґрунтованими, підлягаючими задоволенню та ін.

Викладені в рішенні господарського суду висновки суд вважає такими, що відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування даного рішення.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України , цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України , договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та положень ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

За своєю правовою природою укладені між сторонами договори від 01.05.2013 р. № 288, 289 на виконання робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, водовідведення, заливної каналізації є договорами підряду.

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно з п. 3.1. договору № 288, розрахункова вартість робіт на об'єктах замовника за рік становить 5251493,04 грн. у тому числі ПДВ 875248,84 грн.

Згідно з п. 2.1. договору № 289, розрахункова вартість робіт на об'єктах замовника за рік становить 15523354,80 грн. у тому числі ПДВ 1293612,90 грн.

На виконання умов укладених договорів № 288, 289 позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача кошти у розмірі 369510,71 грн.

Відповідачем на виконання умов укладених договорів виконані роботи на суму 146334,51 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (т. 1 а. с. 164-230, т. 2 а. с. 1-189).

Позивач зазначає про те, що в якості авансу за виконання робіт у майбутньому сплачено грошові кошти у сумі 223176,20 грн.

Крім того, позивач зазначив, що за спільною домовленістю з відповідачем роботи по договорам підряду № 288, 289 припинені, а у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 223176,20 грн.

Пунктом 3 ст. 849 ЦК України передбачено, що якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконання належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

25.09.2013 р. між сторонами укладено акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.05.2013 р. по 25.09.2013 р. (т. 1 а. с. 17-44) відповідно до якого відповідач визнав існування заборгованості в сумі 223176,20 грн., тобто в сумі, яка була заявлена позивачем до стягнення у даній справі.

30.09.2013 р. позивачем на адресу відповідача надісланий лист № 138/15.01-05 (т. 1 а. с. 46) з вимогою про повернення надлишково перерахованих коштів у сумі 223176,20 грн., проте, як зазначає позивач, відповіді від відповідача не надійшло, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Таким чином, позивачем на рахунок відповідача були перераховані кошти у сумі 369510,71 грн., що підтверджується платіжними дорученнями долученими до матеріалів справи, роботи з поточного ремонту відповідачем виконані лише на суму 146334,51 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, отже сума, на яку відповідач не виконав роботи складає 223176,20 грн.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками господарського суду про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 223176,20 грн.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Сумської області від 03.04.14 р. у справі № 920/318/14 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Сумської області від 03.04.14 р. по справі № 920/318/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 10.07.2014 р.

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.

Суддя Потапенко В.І.