ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/1530/14 09.07.14
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропікана»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Київміськбуд-1»
про визнання недійсними договору
Cуддя Нечай О.В.
Представники учасників судового процесу:
від позивача: Приходько І.А., за довіреністю
від відповідача: Пилипенко Ю.В., за довіреністю
від третьої особи: не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Галуа Інвест», що діє в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Фонд інвестування в будівництво-2» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропікана» (далі - відповідач) про визнання недійсними договорів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/1530/14, розгляд справи призначено на 26.02.2014 р.
25.02.2014 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано клопотання про залучення документів до матеріалів справи.
26.02.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача був поданий відзив на позовну заяву.
26.02.2014 р. судове засідання не відбулось.
Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 26.02.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці, справу № 910/1530/14 було передано судді Босому В.П.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2014 р. справу № 910/1530/14 було прийнято до провадження суддею Босим В.П., розгляд справи призначено на 19.03.2014р.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 19.03.2014 р., справу № 910/1530/14 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2014 р. справу № 910/1530/14 було прийнято до провадження суддею Нечаєм О.В.
У судове засідання 19.03.2014 р. представники сторін з'явились.
У судовому засіданні 19.03.2014 р. судом, в порядку ст. 77 ГПК України, та в межах строку, встановленого ст. 69 ГПК України, було оголошено перерву до 09.04.2014 р.
19.03.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником Приватного акціонерного товариства «Київміськбуд-1» було подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи.
07.04.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані письмові пояснення на відзив відповідача.
У судове засідання 09.04.2014 р. представники сторін з'явились.
Розглянувши у судовому засіданні 09.04.2014 р. клопотання Приватного акціонерного товариства «Київміськбуд-1» про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, суд задовольнив вищезазначене клопотання.
Враховуючи необхідність витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 07.05.2014 р.
06.05.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи було подано клопотання про витребування доказів.
06.05.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи були подані письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог.
Представник позивача в судове засідання 07.05.2014 р. з'явився та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Представник відповідача в судове засідання 07.05.2014 р. з'явився та подав клопотання про продовження строків розгляду справи.
Представник третьої особи в судове засідання 07.05.2014 р. з'явився.
Розглянувши у судовому засіданні 07.05.2014 р. клопотання представника відповідача про продовження строків розгляду справи, суд задовольнив вищезазначене клопотання.
Розглянувши у судовому засіданні 07.05.2014 р. клопотання представника третьої особи про витребування нових доказів, суд задовольнив частково вищезазначене клопотання.
Враховуючи необхідність витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено до 28.05.2014 р.
08.05.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
12.05.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
13.05.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
28.05.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача була подана заява про доповнення правових підстав позову та письмові пояснення.
Представник позивача в судове засідання 28.05.2014 р. з'явився та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Представник відповідача в судове засідання 28.05.2014 р. з'явився.
Представник третьої особи в судове засідання 28.05.2014 р. не з'явився.
Враховуючи те, що представник третьої особи у судове засідання 28.05.2014 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 07.05.2014 р., розгляд справи було відкладено на 04.06.2014 р.
03.06.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача був поданий відзив на позовну заяву.
04.06.2014 р. судове засідання не відбулось.
Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 04.06.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. на лікарняному, справу № 910/1530/14 було передано для розгляду судді Стасюку С.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.06.2014 р. справа № 910/1530/14 була прийнята до провадження суддею Стасюком С.В., розгляд справи призначено на 25.06.2014р.
Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 10.06.2014 р., у зв'язку з виходом судді Нечая О.В. з лікарняного, справу № 910/1530/14 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2014 р. справа № 910/1530/14 була прийнята до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 25.06.2014 р.
23.06.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані письмові пояснення.
25.06.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник позивача в судове засідання 25.06.2014 р. з'явився та надав для огляду суду оригінали протоколів загальних зборів учасників позивача.
Представник відповідача в судове засідання 25.06.2014 р. не з'явився.
Представник третьої особи в судове засідання 25.06.2014 р. з'явився, подав клопотання про витребування доказів та клопотання про виклик посадових осіб у судове засідання.
Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.
Розглянувши у судовому засіданні 25.06.2014 р. клопотання представника третьої особи про витребування нових доказів, суд задовольнив вищезазначене клопотання.
Розгляд клопотання представника третьої особи про виклик посадових осіб у судове засідання суд відклав до наступного судового засідання.
Розглянувши у судовому засіданні 25.06.2014 р. клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд задовольнив вищезазначене клопотання.
Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 25.06.2014 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 07.05.2014 р., необхідністю витребування нових доказів та задоволенням клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 09.07.2014 р.
26.06.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи було подано письмове клопотання.
07.07.2014 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані письмові пояснення.
09.07.2014 р. представником третьої особи через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано клопотання про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 09.07.2014 р. представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 09.07.2014 р. з'явився, надав свої пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.
Представник третьої особи у судове засідання 09.07.2014 р. не з'явився.
Розглянувши у судовому засіданні 09.07.2014 р. клопотання представника третьої особи про відкладення розгляду справи, суд відмовив у його задоволенні у зв'язку з його необґрунтованістю.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
02.04.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Галуа Інвест», що діє в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Фонд інвестування в будівництво-2» (позикодавець) та Закритим акціонерним товариством «Київміськбуд-1» (позичальник) було укладено Договір позики № 1 (далі - Договір позики), відповідно до умов якого позикодавець, з метою фінансування будівництва мікрорайону «Ліски-2» на намивній території м. Миколаїв, передає у власність позичальнику грошові кошти в розмірі, установленому у п. 2.1. цього договору, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів, та сплатити йому проценти в розмірі та порядку, встановлених даним договором.
В подальшому між сторонами Договору позики було укладено низку Додаткових Угод.
26.09.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Галуа Інвест», що діє в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Фонд інвестування в будівництво-2» (далі - позивач, первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тропікана» (далі - відповідач, новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги № 1 (далі - Договір), відповідно до умов якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право грошової вимоги на суму відступлення за Договором позики № 1 від 02.04.2008 р., з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, укладений між первісним кредитором та Приватним акціонерним товариством «Київміськбуд-1» (далі - боржник, третя особа), що є боржником по відношенню до первісного кредитора.
Відповідно до п. 2.1 Договору первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги на частину суми заборгованості за Договором позики, а саме в розмірі 37 705 289,90 грн., що складає основну суму позики, проценти за користування, пеню та штрафні санкції за порушення боржником своїх обов'язків (у тому числі, але не виключно: 3% річних, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, інфляційні втрати), інші санкції, передбачені законодавством України та основним договором.
Пунктом 3.2 Договору передбачено, що новий кредитор зобов'язаний сплатити на користь первісного кредитора суму відступлення до 26.09.2021 р.
Позивач у своїй позовній заяві зазначає суду про те, що з боку позивача Договір було підписано Генеральним директором ОСОБА_1, яка станом на дату укладення оспорюваного правочину не мала необхідного обсягу повноважень.
В свою чергу, відповідач у своєму письмовому відзиві на позов та третя особа у своїх поясненнях щодо заявлених позовних вимог, зазначають суду про те, що позивачем не було надано суду належних доказів обмеження повноважень Генерального директора ОСОБА_1 на підписання Договору, а також про те, що позивачем виконувались умови Договору, що свідчить про прийняття та схвалення останнім оспорюваного правочину.
Суд не погоджується з даною позицією відповідача та третьої особи, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
З матеріалів справи вбачається, що оспорюваний Договір з боку позивача було підписано Генеральним директором ОСОБА_1, яка діяла на підставі Протоколу № 98 загальних зборів учасників від 16.06.2011 р. та Статуту.
Згідно з ч. ч. 1, 2 та 3 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Відповідно до п. п. 9.3.1, 9.3.2, 9.3.4, 9.3.6. Статуту позивача (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного Договору) управління поточною діяльністю Товариства здійснюється виконавчим органом - Генеральним директором Товариства.
Генеральний директор може вирішувати всі питання діяльності Товариства, крім тих, які відносяться до виключної компетенції Загальних зборів Учасників.
Генеральний директор підзвітний Загальним зборам Учасників, несе перед ними відповідальність за виконання їх рішень. Генеральний директор не вправі приймати рішення, обов'язкові для Учасників.
Генеральний директор Товариства без довіреності виконує дії від імені Товариства, укладає та підписує від імені Товариства договори (угоди) та зовнішньоекономічні контракти на суму, що не перевищує 500 000,00 грн. (п'ятсот тисяч гривень 00 копійок), за умови дотримання встановлених цим Статутом обмежень (передбачені підпункту м) п. 9.2.3. ст. 9 цього Статуту), відкриває та закриває банківські рахунки Товариства, видає довіреності, приймає на роботу, звільняє з роботи найманих працівників Товариства, видає накази, розпорядження і дає вказівки, обов'язкові для виконання всіма працівниками Товариства, має право першого підпису фінансових документів, виступає від імені Товариства і представляє його Інтереси в стосунках з державними, судовими органами, підприємствами, організаціями, установами всіх форм власності і підпорядкування, громадянами.
Згідно з п.п. м) п. 9.2.3 Статуту позивача до компетенції Загальних зборів Учасників належить попереднє погодження будь-яких правочинів (угод, договорів, контрактів), що вчиняються Товариством або від його імені і які передбачають зобов'язання Товариства на суму, що дорівнює або перевищує 500 000,00 (п'ятсот тисяч) гривень або її еквівалент у будь-якій іншій валюті за курсом Національного банку України на день вчинення правочину.
Враховуючи ціну Договору, передбачену п. 2.1, а також вимоги Статуту позивача, виконавчий орган позивача перед укладенням оспорюваного Договору повинен був отримати попереднє погодження Загальних зборів Учасників.
Проте, матеріали справи не містять жодного протоколу Загальних зборів Учасників з рішенням, яким би було надано Генеральному директору відповідне погодження.
В матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія Протоколу Загальних зборів Учасників позивача № 98 від 16.06.2011 р., на підставі якого, зокрема, діяла гр. ОСОБА_1 при підписанні Договору, з якого вбачається, що даним протоколом було зафіксовано рішення Загальних зборів учасників позивача про звільнення з посади Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Галуа Інвест» ОСОБА_2 та призначення на цю посаду ОСОБА_1 з 17.06.2011 р.
Таким чином, вищезазначений Протокол Загальних зборів Учасників позивача № 98 від 16.06.2011 р. не містить жодних рішень про надання Генеральному директору ОСОБА_1 дозволу на укладення оспорюваного Договору.
Також суд звертає увагу учасників судового процесу на преамбулу Договору, в якій зазначено про те, що Генеральний директор позивача при укладенні зазначеного Договору діє на підставі Протоколу № 98 Загальних зборів Учасників від 16 червня 2011 року та Статуту.
Відповідно до абз. 10 п. 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29 травня 2013 року N 11 (далі - Постанова) якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач при укладенні оспорюваного Договору був обізнаний з вищезазначеними обмеженнями повноважень Генерального директора позивача щодо підписання договорів на суму, що дорівнює або перевищує 500 000,00 грн.
Стосовно доводів відповідача та третьої особи щодо вчинення позивачем в подальшому дій, що свідчать про наступне схвалення оспорюваного Договору, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 241 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
В п. 3.4 Постанови вказано, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.
З вищенаведеного випливає, що подальше схвалення правочину, вчиненого представником юридичної особи з перевищенням повноважень, можливе лише уповноваженим органом даної особи.
З огляду на вищевказані норми Статуту позивача, уповноваженим органом позивача на подальше схвалення оспорюваного Договору є виключно Загальні збори Учасників. Проте, відповідачем та третьою особою не подано суду жодного доказу на підтвердження подальшого схвалення Договору саме Загальними зборами Учасників позивача.
Відповідно до абз. 4 п. 2.1 Постанови вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Згідно з п. 2.5.1 Постанови визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину; винятки з цього правила можливі, якщо вони випливають із закону.
Відповідно до абз. 3 п. 2.6 Постанови у силу припису частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину.
З огляду на вищенаведене, оскільки судом встановлено, що оспорюваний Договір суперечить ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, тому зазначений Договір підлягає визнанню судом недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України.
Статтею 33 ГПК України встановлено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем та третьою особою не було надано суду жодного належного доказу на спростування правової позиції позивача щодо того, що оспорюваний Договір було укладено з порушенням приписів чинного законодавства.
Інші доводи відповідача та третьої особи, викладені у відзиві та поясненнях щодо заявлених позовних вимог, також спростовуються матеріалами справи.
Позивач також просить суд про повернення одержаного відповідачем на виконання недійсного Договору.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Галуа Інвест» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Тропікана» звернулись до господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства «БКС-Капітал» про стягнення 350 000,00 грн.
В ході вирішення спору сторони виявили намір врегулювати спір шляхом затвердження мирової угоди.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.10.2011 р. про припинення провадження у справі № 17/137-11 було затверджено мирову угоду та підписано 28.10.2011р. ТОВ «КУА «Галуа Інвест», що діє в інтересах та за рахунок пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Фонд інвестування в будівництво-2», ТОВ «Тропікана» та ПрАТ «Київміськбуд-1» Акт приймання-передачі до мирової угоди у справі № 17/137-11 від 28.10.2011 р., відповідно до якого ТОВ «Тропікана» одержало від ПрАТ «Київміськбуд-1» у сумісну часткову власність 3 527/10 000 частин офісної споруди каркасно-монолітної на 25 робочих поверхів, загальною площею 16 692,8 кв.м. та майнові права на об'єкт незавершеного будівництва корпусу № 13 площею 2 493,71 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці, яка розташована в м. Києві по вул. М. Тимошенка, 21, площею 3,2028 га, кадастровий номер 8000000000:78:042:0060.
Вартість отриманого ТОВ «Тропікана» майна та майнових прав на підставі затвердженої судом мирової угоди складає 37 705 289,90 грн., що дорівнює сумі відступлення за оспорюваним Договором.
Як вбачається з ухвали господарського суду Київської області від 28.10.2011 р. про припинення провадження у справі № 17/137-11, якою було затверджено вказану мирову угоду, ПрАТ «Київміськбуд-1» передало ТОВ «Тропікана» вищезазначене майно та майнові права саме на виконання оспорюваного Договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно з п. 2.5 Постанови правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
З огляду на вищенаведене, позовні вимоги в частині повернення позивачу одержаного відповідачем на виконання недійсного Договору також підлягають задоволенню.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.05.2008 р. у справі за позовом АКБ «Прем'єрбанк» до ТОВ «Торговий дім заводу газової апаратури» про стягнення безпідставно набутого майна.
Згідно з ч. 1 ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, а сторонами не заперечується, що відповідачем не було сплачено позивачу суму відступлення за оспорюваним Договором.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним Договору та повернення одержаного за цим Договором майна та майнових прав підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги № 1 від 26.09.2011 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Галуа Інвест» (ідентифікаційний код: 35000863), що діє в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Фонд інвестування в будівництво-2» (код за ЄДРІСІ: 233684), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тропікана» (ідентифікаційний код: 35094033), за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Галуа Інвест» (ідентифікаційний код: 35000863), що діє в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Фонд інвестування в будівництво-2» (код за ЄДРІСІ: 233684), передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Тропікана» (ідентифікаційний код: 35094033) право вимоги на суму 37 705 289,90 грн. за Договором позики № 1 від 02 квітня 2008 р., з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Галуа Інвест» (ідентифікаційний код: 35000863), що діє в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Фонд інвестування в будівництво-2» (код за ЄДРІСІ: 233684), та Приватним акціонерним товариством «Київміськбуд-1» (ідентифікаційний код: 24595667), що є боржником по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Галуа Інвест» (ідентифікаційний код: 35000863), що діє в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Фонд інвестування в будівництво-2» (код за ЄДРІСІ: 233684).
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Тропікана» (ідентифікаційний код: 35094033) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Галуа Інвест» ( ідентифікаційний код: 35000863), що діє в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Фонд інвестування в будівництво-2» (код за ЄДРІСІ: 233684), шляхом визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Галуа Інвест» (ідентифікаційний код: 35000863), що діє в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Фонд інвестування в будівництво-2» (код за ЄДРІСІ: 233684), права сумісної часткової власності на 3 527/10 000 частин офісної споруди каркасно-монолітної на 25 робочих поверхів, загальною площею 16 692,8 кв.м. (незавершене будівництво), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, будинок 21, що дорівнює 5 887,6 кв.м.
4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Тропікана» (ідентифікаційний код: 35094033) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Галуа Інвест» ( ідентифікаційний код: 35000863), що діє в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Фонд інвестування в будівництво-2» (код за ЄДРІСІ: 233684), майнові права на об'єкт незавершеного будівництва корпус № 11 площею 2 751,23 кв.м та майнові права на об'єкт незавершеного будівництва корпус № 13 площею 2 493,71 кв.м., що знаходяться на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:78:042:0060, загальною площею 3,2028 га та розташована в м. Києві по вул. М. Тимошенка, 21.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропікана» (04211, м. Київ, вул. Лайоша Гавро, будинок 7, квартира 32; ідентифікаційний код: 35094033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Галуа Інвест» (03039, м. Київ, просп. Червонозоряний, будинок 119, адміністративний корпус /літера А/, 1-й поверх, № 35; ідентифікаційний код: 35000863), що діє в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Фонд інвестування в будівництво-2» (код за ЄДРІСІ: 233684), суму сплаченого судового збору в розмірі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.
Повне рішення складено 14.07.2014 р.
Суддя О.В. Нечай
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2014 |
Оприлюднено | 16.07.2014 |
Номер документу | 39749092 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Нечай О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні