Постанова

від 30.09.2014 по справі 910/1530/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2014 р. Справа№ 910/1530/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Ткаченка Б.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

за участю представників:

від позивача -Пахарь О.Є.,

від відповідача -Лущай Р.І., Пилипенко Ю.В.,

від тертьої особи - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропікана"

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2014р.

у справі №910/1530/14 (суддя - Нечай О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Галуа Інвест", що діє в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Фонд інвестування в будівництво-2"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропікана"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Київміськбуд-1"

про визнання недійсними договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.07.2014 (суддя Нечай О.В.) задоволено позов ТОВ "Галуа Інвест", що діє в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Фонд інвестування в будівництво-2", та визнано недійсним Договір про відступлення права вимоги № 1 від 26.09.2011 р., укладений між ТОВ "Галуа Інвест" та ТОВ "Тропікана", за яким ТОВ "Галуа Інвест", передало ТОВ "Тропікана" право вимоги на суму 37 705 289грн.90 коп. за Договором позики № 1 від 02 квітня 2008 р., з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, укладеним між ТОВ "Галуа Інвест", що діє в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Фонд інвестування в будівництво-2" та ПрАТ "Київміськбуд-1", що є боржником по відношенню до ТОВ "Галуа Інвест".

Зобов'язано ТОВ "Тропікана" повернути ТОВ "Галуа Інвест", шляхом визнання за ТОВ "Галуа Інвест" права сумісної часткової власності на 3 527/10 000 частин офісної споруди каркасно-монолітної на 25 робочих поверхів, загальною площею 16 692,8 кв.м. (незавершене будівництво), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, будинок 21, що дорівнює 5887,6 кв.м.

Зобов'язано ТОВ "Тропікана" повернути ТОВ "Галуа Інвест" майнові права на об'єкт незавершеного будівництва корпус № 11 площею 2 751,23 кв.м та майнові права на об'єкт незавершеного будівництва корпус № 13 площею 2 493,71 кв.м., що знаходяться на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:78:042:0060, загальною площею 3,2028га та розташована в м. Києві по вул. М. Тимошенка, 21.

Також, стягнуто з ТОВ "Тропікана" на користь ТОВ "Компанія з управління активами "Галуа Інвест" суму сплаченого судового збору в розмірі 73080 грн.

Суд дійшов висновку, що з боку позивача Договір було підписано Генеральним директором ОСОБА_6, яка станом на дату укладення оспорюваного правочину не мала необхідного обсягу повноважень. Також, суд зазначив про неподання відповідачем та третьою особою жодного доказу на підтвердження подальшого схвалення Договору Загальними зборами Учасників позивача, які є уповноваженими статутом позивача на подальше схвалення оспорюваного договору.

Крім того, як зазначалось вище, судом задоволено позовні вимоги щодо повернення одержаного відповідачем на виконання недійсного Договору.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив його скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити. В поданій апеляційній скарзі позивач стверджує про те, що у матеріалах справи відсутні докази обізнаності відповідача щодо повноважень генерального директора позивача на укладення угод залежно від суми угоди (договору). Крім того, стверджує відповідач і про подальше визнання та схвалення позивачем факту відступлення права вимоги про що, на думку відповідача, свідчить укладення сторонами мирової угоди від 28.10.2011 у справі №17/137-11, затвердженої ухвалою Господарського суду Київської області від 28.10.2011. Зазначає відповідач і про неправомірність задоволення судом вимоги позивача щодо повернення одержаного відповідачем на виконання недійсного Договору.

Від ПрАТ "Київміськбуд-1" (третя особа), також, надійшла апеляційна скарга в якій товариство просило вищезазначене рішення суду скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити. В поданій апеляційній скарзі третя особа зазначила про наявність доказів схвалення позивачем факту відступлення права вимоги та про неправомірність задоволення судом вимоги позивача щодо повернення одержаного відповідачем на виконання недійсного Договору. Також, зазначає товариство і про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що полягає в розгляді справи за відсутності представника товариства та відмові в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачем були подані клопотання про витребування справи №17/137-11 Господарського суду Київської області, протоколів Загальних зборів учасників ТОВ «КУА «Галуа Інвест» №№103, 116, 117, 118 та про виклик до суду представника ДП «БКС-Капітал». Розглянувши подані клопотання колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду скарги. Отже, постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного розгляду скарг.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

02.04.2008 р. між ТОВ "КУА "Галуа Інвест", що діє в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Фонд інвестування в будівництво-2" (позикодавець) та ЗАТ "Київміськбуд-1" (позичальник) укладено Договір позики № 1, відповідно до умов якого позикодавець, з метою фінансування будівництва мікрорайону "Ліски-2" на намивній території м. Миколаїв, передає у власність позичальнику грошові кошти в розмірі встановленому п. 2.1. цього договору, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів, та сплатити йому проценти в розмірі та порядку, встановлених даним договором.

В подальшому між сторонами Договору позики було укладено низку Додаткових Угод.

26.09.2011 р. між ТОВ "Компанія з управління активами "Галуа Інвест", що діє в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Фонд інвестування в будівництво-2" (позивач, первісний кредитор) та ТОВ "Тропікана" (відповідач, новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги № 1, відповідно до умов якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право грошової вимоги на суму відступлення за Договором позики № 1 від 02.04.2008 р., з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, укладений між первісним кредитором та ПрАТ "Київміськбуд-1" (боржник, третя особа), що є боржником по відношенню до первісного кредитора.

Відповідно до п. 2.1 Договору первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги на частину суми заборгованості за Договором позики, а саме в розмірі 37 705 289грн.90коп., що складає основну суму позики, проценти за користування, пеню та штрафні санкції за порушення боржником своїх обов'язків (у тому числі, але не виключно: 3% річних, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, інфляційні втрати), інші санкції, передбачені законодавством України та основним договором.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що новий кредитор зобов'язаний сплатити на користь первісного кредитора суму відступлення до 26.09.2021 р. На час розгляду спору відповідач відповідну суму за відступлення не оплачував.

Позивач звернувся з позовом до суду про визнання недійсним договору відступлення права вимоги та повернення позивачу одержаного відповідачем на виконання недійсного Договору. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що з боку позивача Договір було підписано Генеральним директором ОСОБА_6, яка станом на дату укладення оспорюваного правочину не мала необхідного обсягу повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно з ч. ч. 1, 2 та 3 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до п. п. 9.3.1, 9.3.2, 9.3.4, 9.3.6. Статуту позивача (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного Договору) управління поточною діяльністю Товариства здійснюється виконавчим органом - Генеральним директором Товариства.

Генеральний директор може вирішувати всі питання діяльності Товариства, крім тих, які відносяться до виключної компетенції Загальних зборів Учасників.

Генеральний директор підзвітний Загальним зборам Учасників, несе перед ними відповідальність за виконання їх рішень. Генеральний директор не вправі приймати рішення, обов'язкові для Учасників.

Генеральний директор Товариства без довіреності виконує дії від імені Товариства, укладає та підписує від імені Товариства договори (угоди) та зовнішньоекономічні контракти на суму, що не перевищує 500 000грн., за умови дотримання встановлених цим Статутом обмежень (передбачені підпункту м) п. 9.2.3. ст. 9 цього Статуту.

Згідно з п.п. м) п. 9.2.3 Статуту позивача до компетенції Загальних зборів Учасників належить попереднє погодження будь-яких правочинів (угод, договорів, контрактів), що вчиняються Товариством або від його імені і які передбачають зобов'язання Товариства на суму, що дорівнює або перевищує 500 000 гривень або її еквівалент у будь-якій іншій валюті за курсом Національного банку України на день вчинення правочину.

Враховуючи ціну Договору, передбачену п. 2.1, а також вимоги Статуту позивача, виконавчий орган позивача перед укладенням оспорюваного Договору повинен був отримати попереднє погодження Загальних зборів Учасників.

Проте, матеріали справи не містять жодного протоколу Загальних зборів Учасників з рішенням, яким би було надано Генеральному директору відповідне погодження.

В матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія Протоколу Загальних зборів Учасників позивача № 98 від 16.06.2011 р., на підставі якого, зокрема, діяла гр. ОСОБА_6 при підписанні Договору, з якого вбачається, що даним протоколом було зафіксовано рішення Загальних зборів учасників позивача про звільнення з посади Генерального директора Товариства "Галуа Інвест" ОСОБА_7 та призначення на цю посаду Ілюшенко Алли Олегівни з 17.06.2011 р.

Таким чином, вищезазначений Протокол Загальних зборів Учасників позивача №98 від 16.06.2011 р. не містить жодних рішень про надання Генеральному директору Ілюшенко А.О. дозволу на укладення оспорюваного Договору.

Крім того, відповідно до абз. 10 п. 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29 травня 2013 року N 11 (далі - Постанова) якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач при укладенні оспорюваного Договору був обізнаний з вищезазначеними обмеженнями повноважень Генерального директора позивача щодо підписання договорів на суму, що дорівнює або перевищує 500 000грн.

Стосовно доводів відповідача та третьої особи щодо вчинення позивачем в подальшому дій, що свідчать про наступне схвалення оспорюваного Договору, то місцевим господарським судом вірно зазначено наступне.

Так, частиною 1 статті 241 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

В п. 3.4 Постанови вказано, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Отже, що подальше схвалення правочину, вчиненого представником юридичної особи з перевищенням повноважень, можливе лише уповноваженим органом даної особи.

З огляду на вищевказані норми Статуту позивача, уповноваженим органом позивача на подальше схвалення оспорюваного Договору є виключно Загальні збори Учасників. Проте, відповідачем та третьою особою не подано суду жодного доказу на підтвердження подальшого схвалення Договору саме Загальними зборами Учасників позивача.

Також, погоджується суд апеляційної інстанції з висновками суду про повернення одержаного відповідачем на виконання недійсного Договору.

Так, ухвалою Господарського суду Київської області від 28.10.2011 р. про припинення провадження у справі № 17/137-11 було затверджено мирову угоду, яку підписано 28.10.2011р. між ТОВ "КУА "Галуа Інвест", що діє в інтересах та за рахунок пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Фонд інвестування в будівництво-2", ТОВ "Тропікана" та ПрАТ "Київміськбуд-1". Відповідно акту приймання-передачі до мирової угоди від 28.10.2011 р. у справі № 17/137-11, ТОВ "Тропікана" одержало від ПрАТ "Київміськбуд-1" у сумісну часткову власність 3 527/10 000 частин офісної споруди каркасно-монолітної на 25 робочих поверхів, загальною площею 16 692,8 кв.м. та майнові права на об'єкт незавершеного будівництва корпусу №13 площею 2 493,71 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці, яка розташована в м. Києві по вул. М. Тимошенка, 21, площею 3,2028 га, кадастровий номер 8000000000:78:042:0060.

Вартість отриманого ТОВ "Тропікана" майна та майнових прав на підставі затвердженої судом мирової угоди складає 37 705 289грн.90коп., що дорівнює сумі відступлення за оспорюваним Договором.

Як вбачається з ухвали господарського суду Київської області від 28.10.2011 р. про припинення провадження у справі № 17/137-11, якою було затверджено вказану мирову угоду, ПрАТ "Київміськбуд-1" передало ТОВ "Тропікана" вищезазначене майно та майнові права саме на виконання оспорюваного Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з п. 2.5 Постанови правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших.

Щодо заперечень третьої особи про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що полягає в розгляді справи за відсутності представника товариства та відмові в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладається, коли спір не може бути вирішено в даному засіданні. Враховуючи достатність матеріалів справи для її розгляду по суті, в апеляційного господарського суду відсутні підстави для скасування правомірного рішення суду з підстав розгляду спору за відсутності представника третьої особи.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення викладені в поданих апеляційних скаргах не спростовують висновків суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2014 у справі №910/1530/14 залишити без змін, а апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропікана" - без задоволення.

2. Справу №910/1530/14 повернути господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя О.Ф. Синиця

Судді В.О. Зеленін

Б.О. Ткаченко