Постанова

від 09.07.2014 по справі 28/215-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2014р.м.Київ№ 28/215-А

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Кот Т.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання № 41 в м. Києві, по вул. Богдана Хмельницького,44-Б, адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, м. Київ, доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтехсервіс ЛТД", м. Київ, провизнання угоди недійсною. за участю представників сторін:

від позивача:Забашта В.О. від відповідача:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва звернулась до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтехсервіс ЛТД" (надалі - ТОВ «Інтехсервіс ЛТД», відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Іл-Торг" (надалі - ТОВ «Іл-Торг») про: визнання недійсною угоди про надання послуг по зборці меблів від 30.06.2003 р., зобов'язання ТОВ «Іл-Торг» повернути ТОВ «Інтехсервіс ЛТД» грошові кошти у розмірі 20 700,00 грн. та стягнення з ТОВ «Інтехсервіс ЛТД» грошових коштів у розмірі 20 700,00 грн.

Ухвалою від 19.12.2013 р. господарським судом замінено за принципом правонаступництва Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі міста Києва на Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (надалі - позивач, податкова інспекція).

Ухвалою від 06.02.2013 р. господарським судом закрито провадження по справі №28/215-А за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іл-Торг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтехсервіс ЛТД" про визнання недійсною угоди від 30.06.2003 року на суму 20 700,00 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві задоволено частково, ухвалу господарського суду міста Києва від 06 лютого 2014 року скасовано в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтехсервіс ЛТД", та направлено справу для продовження розгляду в цій частині до господарського суду міста Києва. Інша частина ухвали залишена без змін.

19.05.2014 р. Господарським судом міста Києва винесено ухвалу про прийняття справи № 28/215-А до провадження судді Князькова В.В. та призначено її до розгляду.

Господарським судом міста Києва відкладалися судові засідання з розгляду справи, що відбулися 28.05.2014 р., 11.06.2014 р. та 25.06.2014 р. у зв'язку із неявкою відповідача та відсутністю відомостей про отримання ним судової повістки про виклик до суду

При цьому, суд відзначає, що ухвалу суду про прийняття до провадження по справі від 19.05.2014 р. та судові повістки від 28.05.2014 р., 11.06.2014 р. та 25.06.2014 р., із зазначенням усіх необхідних в розумінні приписів ст. 34 КАС України реквізитів, відправлено на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу: 04050, м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, 8А.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, позов просив задовольнити.

Відповідач не забезпечив явку свого представника у судове засідання та не надав до суду клопотань про відкладення розгляду справи.

Відповідно до наявних в матеріалах справи конвертів із поверненням поштових відправлень адресованих та надісланих відповідачу 21.05.2014 р. та 26.06.2014 р., з урахуванням змісту ч. 4 ст. 33 КАС України, суд робить висновок, що відповідач був повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2003 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іл-Торг» (надалі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтехсервіс ЛТД» (надалі - замовник), шляхом обміну документами була укладена усна угода, згідно якої останнє замовляє та сплачує за послуги по зборці меблів на загальну суму 20 700,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3 450,00 грн., а ТОВ «Іл-Торг» виконує роботу по зборці меблів.

Зазначену угоду було укладено та виконано обома сторонами, про що свідчать наявні в матеріалах справи рахунок № РФ-071 від 21.06.2003 р. та акт приймання-передачі виконаних робіт по зборці меблів від 30.06.2003 р. на суму 20 700,00 грн. в т.ч. ПДВ - 3 450,00 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що ним було встановлено порушення податкового законодавства з боку ТОВ «Іл-Торг» при укладанні усної угоди з ТОВ «Інтехсервіс ЛТД», оскільки вона була укладена з метою (умислом з боку виконавця) на ухилення від сплати податків, що підтверджується наступним.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000932302/0 від 10.02.06 р. на підставі акту невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства відповідачу було донараховано податок на додану вартість у сумі 2 707,50 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 1 353,75 грн.

10.02.2006 р. податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення № 0000942302/0, яким ТОВ «Інтехсервіс ЛТД» зменшено розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 15 596,74 грн.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 24.05.2004 р. по цивільній справі №2-1719/2004 за позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва до ОСОБА_2, ОСОБА_3, визнано недійсними: установчий договір ТОВ «Іл-Торг» від 01.07.2002 р., статут ТОВ «Іл-Торг» від 01.07.2002 р., свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №38806565 від 06.08.2002 р. та всі первинні документи товариства з моменту укладання.

Згідно відповіді Святошинського районного суду від 31.08.2006 р., що міститься в матеріалах справи, рішення Святошинського суду від 24.05.2004 р. було скасовано та направлено на новий розгляд.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 21.09.2006 р., ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 19.05.2006 р. про закриття провадження по справі залишено без змін

Згідно ухвали Верховного суду України від 17.01.2007 р. касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва передано до Вищого господарського суду міста України

Як встановлено із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 25.03.2010 р. реєстратором внесено запис про припинення Товариство з обмеженою відповідальністю «Іл-Торг», у в'язку із судовим рішенням про визнання останнього банкрутом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного:

З 01.09.2005 р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України.

З 01.11.2005 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України» від 06.10.2005 р., яким було внесено зміни до КАС України, та п. 6 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів, адміністративні справи підвідомчі господарським судам вирішуються відповідними господарськими судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 49 ЦК УРСР (в редакції на день укладення спірного договору) якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в дохід держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в дохід держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї сторони все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в дохід держави.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що необхідною умовою для визнання угоди недійсною внаслідок її укладання з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства є з'ясування, у чому конкретно полягала така мета та наявність умислу хоча б однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» , а саме: абз. 11 ст. 1 та ч. 1 ст. 9 визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, фіксуючі факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як встановлено судом, фактами реальності виконання угоди між замовником та виконавцем слугують: рахунок № РФ-071 від 21.06.2003 р. та акт приймання-передачі виконаних робіт по зборці меблів від 30.06.2003 р. на суму 20 700,00 грн. в т.ч. ПДВ - 3 450,00 грн.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, якою визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не надано доказів, щодо невиконання відповідачем вимог податкового повідомлення-рішення № 0000932302/0 від 10.02.06 р., на підставі якого останньому було донараховано податок на додану вартість у сумі 2 707,50 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 1 353,75 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0000942302/0, яким ТОВ «Інтехсервіс ЛТД» зменшено розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 15 596,74 грн.

Водночас суд зазначає, що несплата податків у даному випадку не може тягнути за собою недійсності угоди, що укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іл-Торг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтехсервіс ЛТД».

Згідно ч.1 ст. 18 Закону України « Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осбі - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того, суд зазначає, що припинення юридичної особи ТОВ «Іл-Торг» не є само по собі підставою для визнання спірної угоди недійсною та такою, що укладена з метою суперечною інтересам держави та суспільства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що сама по собі усна угода на виконання робіт по зборці меблів не є такою, що суперечить інтересам держави та суспільства, такий вид робіт не виключено із цивільного обігу та не було жодних законодавчих обмежень стосовно виконання цих робіт.

Податковою інспекцією також заявлено вимоги щодо стягнення з ТОВ «Інтехсервіс ЛТД» грошових коштів у розмірі 20 700,00 грн. Дані вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

1 січня 2004 р. згідно з п. п. 1,2 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України ЦК УРСР від 18.07.1963 р. втратив чинність.

Цивільний кодекс України, який набув чинності, містить норму, що за своїми правовими наслідками схожа із наслідками ст. 49 ЦК УРСР. Конфіскація у цивільно-правових відносинах застосовується як наслідок вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства (ч. 3 ст. 228 ЦК).

Необхідною умовою для застосування відповідної санкції слугує саме встановлення судом правочину таким, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Суд також не може застосувати санкції за укладення угоди, як вчинення господарського зобов'язання з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, передбачені Господарським кодексом України, що містить норми, схожі з положенням ст. 49 ЦК УРСР за предметом регулювання та санкціями.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу, який набрав чинності з 1 січня 2004 р., господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції, може бути на вимогу органу державної влади або однієї зі сторін визнане судом недійсним.

Крім того, встановлені ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України санкції можуть бути застосовані лише з дотриманням строків, установлених ст. 250 названого кодексу, що не може перевищувати 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2-15, 69-71, 159-163, 185, 186, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтехсервіс ЛТД" про визнання угоди недійсною - відмовити.

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 09 липня 2014 р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним адміністративним судом.

Повний текст постанови складено - 14.07.2014 р.

Суддя В.В. Князьков