Постанова

від 08.07.2014 по справі 816/2158/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2158/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубовик О.І.,

представника позивача - Конотовської О.І.,

представника відповідача - Костяного О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький елеватор" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

04 червня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький елеватор" (далі - ТОВ "Кременчуцький елеватор", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.01.2014 №0000012202/15, яким платнику збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 234 352,50 грн.

Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що господарські операції з придбання сої у ТОВ "Мінагроцентр" зафіксовані всіма належними первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік та податкова звітність. Вказує, що головною підставою для нарахування податкового зобов'язання за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням слугували висновки іншої перевірки вищевказаної юридичної особи в частині неправомірності формування останньою податкових зобов'язань, тоді як жодним нормативно - правовим актом не передбачена відповідальність господарюючого суб'єкта за порушення законодавства, допущені його контрагентами.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що в ході проведення перевірки встановлено факт відображення в податковому обліку позивача операцій з придбання соєвих бобів у ТОВ "Мінагроцентр", тоді як у вказаного контрагента відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, а сам платник відсутній за місцезнаходженням, що у сукупності дає підстави стверджувати про нікчемність правочинів, укладених за участю вказаного суб'єкта в період з вересня 2012 року по жовтень 2013 року. Звідси, на думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно, а позовні вимоги ТОВ "Кременчуцький елеватор" необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що ТОВ "Кременчуцький елеватор" (ідентифікаційний код 33081783; місцезнаходження: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 9) у відповідності до свідоцтва серія А00 №126046 (а.с. 15) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 05.08.2004. За даними Управління статистики у м. Кременчуці до видів діяльності позивача за КВЕД - 2010 відносяться: виробництво олії та тваринних жирів; діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; неспеціалізована оптова торгівля; надання ландшафтних послуг.

Співробітниками Кременчуцької ОДПІ у термін з 28.11.2013 по 04.12.2013 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Кременчуцький елеватор" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ "Мінагроцентр" (код 37791693) за період з 01.08.2013 по 31.08.2013.

За результатами даної перевірки контролюючим органом 11.12.2013 був складений акт №5375/16-03-22-02-12/33081783, висновками якого зафіксовано порушення платником податків п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 та п.п. 201.1, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 156235,00 грн. (а.с. 19-35).

Не погодившись з виявленими порушеннями, позивач надав заперечення на вказаний акт перевірки, за наслідками розгляду яких Кременчуцькою ОДПІ надана відповідь про обґрунтованість висновків контролюючого органу (а.с. 37-52).

На підставі акту перевірки від 11.12.2013 №5375/16-03-22-02-12/33081783 Кременчуцькою ОДПІ 11.01.2014 було винесено податкове повідомлення-рішення №0000012202/15, яким ТОВ "Кременчуцький елеватор" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 156 235,00 грн. - за основним платежем та 78 117,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 17).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач оскаржив його до Головного управління Міністерства доходів та зборів у Полтавській області та Міністерства доходів та зборів України (а.с. 53-59, 69-75).

За наслідками розгляду скарг Головним управлінням Міністерства доходів та зборів у Полтавській області та Міністерством доходів та зборів України були винесені рішення, якими податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги платника - без задоволення (а.с. 60-68, 76-81).

Не погодившись із висновками контролюючого органу, позивач оскаржив податкове повідомлення - рішення №0000012202/15 від 11.01.2014 до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку висновкам перевірки, діям відповідача та оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню, суд виходить з наступного.

Коло платників ПДВ, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України.

Так, згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п. 198.1).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6).

Як свідчать матеріали справи фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення взято висновок перевірки про заниження позивачем сум ПДВ за операціями з придбання сільськогосподарської продукції у ТОВ "Мінагроцентр" у серпні 2013 року.

Так, 19.03.2013 між ТОВ "Кременчуцький елеватор" (покупець) та ТОВ "Мінагроцентр" (продавець) було укладено договір №1903 (а.с. 133), у відповідності до умов якого продавець зобов'язується передати (поставити) товар, в обумовлені строки другій стороні - покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання зазначеного договору позивач у серпні 2013 року придбав у ТОВ "Мінагроцентр" сою на загальну суму 937 410,00 грн., у тому числі ПДВ - 156 235,00 грн.

У відповідності до приписів ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6).

Для реалізації соєвих бобів продавцем були виписані податкові накладні, копії яких приєднані до матеріалів справи: №7 від 06.08.2013 (а.с. 135) на суму 199 764,00 грн., у тому числі 33 294,00 грн. ПДВ; №22 від 14.08.2013 (а.с. 139) на суму 139 212,00 грн., у тому числі 23 202,00 грн. ПДВ; №23 від 15.08.2013 (а.с. 143) на суму 156 708,00 грн., у тому числі 26118,00 грн. ПДВ; №24 від 15.08.2013 (а.с. 147) на суму 114 300,00 грн., у тому числі 19050,00 грн. ПДВ; №33 від 23.08.2013 (а.с. 151) на суму 110 946,00 грн., у тому числі 18491,00 грн. ПДВ; №34 від 23.08.2013 (а.с. 155) на суму 103 484,00 грн., у тому числі 17247,33 грн. ПДВ; №35 від 23.08.2013 (а.с. 159) на суму 112 996,00 грн., у тому числі 18832,67 грн. ПДВ.

Застережень щодо правильності оформлення та невідповідності змісту зазначених податкових накладних акт податкової перевірки не містить, не висловлено таких і під час судового розгляду.

Як передбачено пунктом 2 договору №1903 від 19.03.2013 поставка товару здійснюється на умовах - EWX с. Піщане, Кременчуцького району, Полтавської області. Продавець разом з товаром повинен передати покупцю наступні документи: рахунок - фактура; видаткова накладна; податкова накладна; товарно - транспортна накладна; якісне посвідчення (при наявності, або якщо товар передається на ХПП).

На виконання зазначеного пункту договору та на підтвердження факту здійснення господарської операції позивач надав видаткові накладні (а.с. 136, 140, 144, 148, 152, 156, 160) та рахунки на оплату (137, 141, 145, 149, 153, 157, 161).

Оплату за придбаний товар ТОВ "Кременчуцький елеватор" підтверджує виписками по рахункам (а.с. 163-171).

На підтвердження транспортування сої ТОВ "Кременчуцький елеватор" долучив до матеріалів справи товарно - транспортні накладні (а.с. 138, 142, 146, 150, 154, 158, 162).

В якості доказів використання придбаного у ТОВ "Мінагроцентр" товару у власній господарській діяльності позивач надав договір на переробку давальницької сировини від 19.06.2012 №19/06, укладений ним із ТОВ "КреМікс" та додаткову угоду до нього (а.с. 177-179), акти передачі сировини на переробку та акти розрахунку виходу продукції з давальницької сировини (а.с. 180-183), реєстр виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 185-191), акт здачі - приймання робіт (надання послуг) (а.с. 200), податкову накладну (а.с. 200), видаткові накладні (а.с. 201-212) та товарно - транспортні накладні (а.с. 200-2012).

У зв'язку з цим суд звертає увагу на те, що факт реальності господарської операції за участю позивача з ТОВ "Мінагроцентр" повністю підтверджено залученими до матеріалів справи первинними документами, правильність оформлення яких контролюючий орган не оспорює.

Разом з тим головною підставою для збільшення ТОВ "Кременчуцький елеватор" податкового зобов'язання з ПДВ були взяті висновки перевірки контрагента позивача (ТОВ "Мінагроцентр"), які оформлені актом Світловодської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 21.11.2013 №458/2200/37791693 "Про результати неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Мінагроцентр" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ, податку на прибуток по взаємовідносинам та підтвердження господарських відносин із контрагентами за період з 01.09.2012 по 31.10.2013" (а.с. 94-98).

За даними вказаного акту перевірки у ТОВ "Мінагроцентр" відсутня необхідна матеріальна база для виконання підприємницької діяльності, підприємство за місцем реєстрації не знаходиться, факт придбання товарно - матеріальних цінностей документально не підтверджено, податковий кредит сформовано від ризикованих суб'єктів господарської діяльності, що в сукупності, на думку перевіряючих, вказує на нікчемність правочинів ТОВ "Мінагроцентр" з його контрагентами за період з вересня 2012 року по жовтень 2013 року.

Надаючи оцінку наведеним мотивам, суд звертає увагу на те, що жоден чинний на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин нормативно-правовий акт не ставив виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи при тому, що реальність господарської операції за участю позивача з ТОВ "Мінагроцентр" повністю підтверджена залученими до матеріалів справи первинними документами.

Надані позивачем документи первинного бухгалтерського обліку оформлені у чіткій відповідності до вимог чинного законодавства, будь-яких застережень з цього приводу акт перевірки не містить.

Тому суд, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, та приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені.

Таким чином, позивач виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про безпідставність донарахування Кременчуцькою ОДПІ суми грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 234352,50 грн. і, відповідно, про протиправність податкового повідомлення - рішення від 11.01.2014 №0000012202/15.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення та не надав доказів на спростування доводів позовної заяви, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області №0000012202/15 від 11.01.2014.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький елеватор" (ідентифікаційний код 33081783) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 468 (чотириста шістдесят вісім) грн. 71 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 14.07.2014.

Суддя Є.Б. Супрун