Рішення

від 10.07.2014 по справі 926/309/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2014 р. Справа № 926/309/14

За позовом Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Чернівці

до відповідачів: 1) приватного підприємства "Мега-Крокус", м.Заставна;

2) міського комунального підприємства харчування учнів шкіл м.Чернівці

про стягнення штрафу та пені - 48 000,00 грн.

Суддя Гурин М.О.

Представники:

від позивача - Маркідонов О.В., представник за довіреністю від 13.01.2014р.;

від відповідача 1 - Лютікова Н.О., представник за довіреністю від 07.03.2014р., Пацарюк В.В., директор;

від відповідача 2 - Глущак С.Т., представник за довіреністю від 09.07.2014 р.

СУТЬ СПОРУ: Чернівецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось з позовом до приватного підприємства "Мега-Крокус" та міського комунального підприємства харчування учнів шкіл м. Чернівці, про стягнення штрафу та пені в сумі 48000,00 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 26.02.2014р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 13.03.2014 р.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 27.03.2014 р. провадження у справі зупинено до вирішення Вищим адміністративним судом України пов'язаної з нею справи №К/9991/62809/12.

17.06.2014 р. до господарського суду Чернівецької області надійшло клопотання від представника позивача про поновлення провадження у справі №926/309/14, у зв'язку із винесенням Вищим адміністративним судом України ухвали від 15.05.2014 року у справі №К/9991/62809/12.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 17.06.2014р. поновлено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.07.2014р.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 03.07.2014 р. відкладено розгляд справи на 10.07.2014 р.

На день розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві.

Представники відповідачів заперечували проти задоволення позову мотивуючи це пропуском позивачем строку давності притягнення до відповідальності.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.

Розпорядженням адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.06.2011 р. №31 розпочато розгляд справи до відповідачів за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених п.1 ст. 50, п.4 ч.2 ст. 6 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів тендеру" (торгів).

Рішенням адміністративної колегії № 53 від 30.08.2011 р. визнано дії відповідачів під час участі в тендері за предметом закупівлі "надання послуг громадського харчування", проведеного в 2008 році відділом освіти Заставнівської районної державної адміністрації, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді анти конкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів тендерів (торгів) та накладено штраф у розмірі 17000,00 грн. на відповідача 1 та 7000,00 грн. на відповідача 2.

Відповідачем 1 Рішення адміністративної колегії № 53 від 30.08.2011 р. одержано 02.09.2011 р., а відповідач 2 отримав зазначене рішення 06.09.2011 р. що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012 р. по справі № 2а/2470/2659/11 відмовлено в задоволені позову про визнання нечинним рішення адміністративної колегії від 30.08.2011 р. № 53.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.05.2014 р. постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012 р. залишено без змін.

Позивачем через несплату відповідачами у двомісячний строк штрафу відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону № 2210 нарахована пеня відповідачу 1 в сумі 17000 грн., відповідачу 2 - 7000,00 грн.

Відповідачами штраф та пеню добровільно не сплачено.

Судом також встановлено, що Чернівецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України даним позовом вимагає притягнення відповідачів до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вчинене відповідачами 18.02.2008 р.

Крім того, встановлено, що строк притягнення до відповідальності починається з 19.02.2008 р. та закінчується 26.04.2013 р. (в межах п'ятирічного строку давності), за виключенням періоду розгляду справи відділенням АМК з 24.06.2011 р. по 30.08.2011 р. в який перебіг строку давності зупиняється відповідно до частини другої статті 42 Закону № 2210.

Позивач мав можливість звернутися до господарського суду з відповідним позовом до 26.04.2013 р. (в межах п'ятирічного строку давності), але звернувся лише 25.02.2014 р.

Причиною спору в даній справі є питання про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та пені за несплату цього штрафу в установлений строк.

Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України (далі -ГК України) адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Законом "Про захист економічної конкуренції" визначено строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною першою статті 42 Закону "Про захист економічної конкуренції", зокрема, встановлено, що: суб'єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності; строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п'ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.

У пункті 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначено, що у розгляді справ зі спорів про визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України про застосування заходів відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції господарським судам необхідно перевіряти додержання строків давності, передбачених статтею 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції" і статтею 28 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", з урахуванням того, що суб'єкт господарювання не може бути притягнутий до відповідальності за відповідне порушення, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності. Строки, визначені статтею 250 ГК України, до відповідних правовідносин не застосовуються.

Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону "Про захист економічної конкуренції" в разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням органу Антимонопольного комітету України, останній стягує штраф у судовому порядку.

Системний аналіз наведених законодавчих приписів свідчить про те, що в даному разі:

- штраф за порушення, зазначене в Рішенні Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України є заходом відповідальності суб'єкта господарювання - відповідачів;

- цей штраф може бути застосовано примусово, тобто відповідачі можуть бути притягнутий до відповідальності, виключно в судовому порядку;

- строк притягнення до такої відповідальності становить п'ять років з дня вчинення згаданого порушення, а наведений припис частини першої статті 42 Закону "Про захист економічної конкуренції", де зазначено про цей строк, є спеціальною нормою стосовно норми Господарського кодексу України, яка визначає строки застосування адміністративно-господарських санкцій (стаття 250 цього Кодексу).

Вказане знаходить підтвердження й за такими приписами Господарського кодексу України :

- частиною четвертою статті 18, згідно з якою правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання визначаються цим Кодексом та іншими законами;

- частиною першою статті 41, відповідно до якої законодавство, що регулює відносини, які виникають у зв'язку з недобросовісною конкуренцією, обмеженням та попередженням монополізму у господарській діяльності, складається з цього Кодексу , закону про Антимонопольний комітет України, інших законодавчих актів.

У даному разі таким "іншим законом" ("іншим законодавчим актом") є Закон "Про захист економічної конкуренції", яким, зокрема, встановлено загальні строки притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

З урахуванням викладеного не можна погодитися з твердженням позивача про те, що стаття 42 вищевказаного Закону передбачає лише строки притягнення до відповідальності відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, а не строки пред'явлення вимог про стягнення в судовому порядку штрафу та пені. У суду не було підстав відмежовувати поняття "притягнення до відповідальності" від поняття "пред'явлення вимог про стягнення штрафу": в даному разі вони тотожні за своїм змістом, оскільки ніяке позасудове притягнення до зазначеної відповідальності в принципі (з огляду на вимоги частини сьомої статті 56 Закону ) неможливе, а тому пред'явлення до суду вимог про застосування до суб'єкта господарювання санкцій за порушення законодавства про захист економічної конкуренції і означає притягнення такого суб'єкта до відповідальності.

Отже, з огляду на наведене суд дійшов висновку про те, що суб'єкти господарювання не можуть бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом задоволення даного позову, тому що 26.04.2013 р. (з урахуванням періоду розгляду справи відділенням АМК з 24.06.2011 р. по 30.08.2011 р. в який перебіг строку давності зупиняється відповідно до частини другої статті 42 Закону № 2210) минув строк давності притягнення до відповідальності, встановлений частиною першою статті 42 Закону "Про захист економічної конкуренції".

У відповідності до п. 4.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. " Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору, якщо позов залишено без задоволення, судовий збір не стягується.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33 , 34 , 44 , 49 , 75 , 82-85, Господарського процесуального кодексу України , господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 14.07.2014 р.

Суддя М.О. Гурин