Постанова

від 10.07.2014 по справі 905/8460/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 року Справа № 905/8460/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П., суддіФролова Г.М., Яценко О.В. розглянувши матеріали касаційної скаргиУправління комунальних ресурсів Донецької міської ради на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 23.04.2014 року у справі№ 905/8460/13 господарського судуДонецької області за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 доУправління комунальних ресурсів Донецької міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамниця 61" провизнання договору оренди № 627 від 17.08.2009 року недійсним

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився, - відповідача:не з'явився, - третьої особи:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_4) звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до управління комунальних ресурсів Донецької міської ради про визнання договору оренди № 627 від 17.08.2009 року недійсним.

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.01.2014 року у справі № 905/8460/13 позовні вимоги задоволено: визнано недійсним договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Донецька № 627 від 17.08.2009 року, укладений між управлінням комунальних ресурсів Донецької міської ради та ФОП ОСОБА_4

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, управління комунальних ресурсів Донецької міської ради звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Донецької області від 28.01.2014 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського від 12.03.2014 року, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі № 905/8460/13 на стадії апеляційного провадження третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Крамниця 61" (далі за текстом - ТОВ "Крамниця 61").

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2014 року у справі № 905/8460/31 апеляційну скаргу управління комунальних ресурсів Донецької міської ради залишено без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 28.01.2014 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, управління комунальних ресурсів Донецької міської ради звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 28.01.2014 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2014 року у справі № 905/8460/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 07.07.2014 року № 03-05/951 для розгляду касаційної скарги у справі № 905/8460/13 у зв'язку з виходом з відпустки судді Фролової Г.М. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.08.2009 року між управління комунальних ресурсів Донецької міської ради та ФОП ОСОБА_4 укладений Договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Донецька № 627, згідно п. 1.1. якого орендодавець на підставі розпорядження Донецького міського голови від 13.08.2009 року № 807 передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, для здійснення торгівлі продовольчими товарами.

Положеннями п. 2.1. вищевказаного Договору сторони погодили, що об'єктом оренди є нежитлове приміщення загальною площею 270, 2 кв. м.; відповідно до викопіровки поетажного плану, яка є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно п. 2.6. Договору об'єкт оренди відноситься до комунальної власності територіальної громади м. Донецька та знаходиться на балансі товариства з обмеженою відповідальністю "Содействие".

Згідно п. 9.1. Договору, останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє з 17.08.2009 року по 17.05.2012 року.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що на виконання умов договору орендодавцем було передано, а орендарем прийнято за актом приймання-передачі від 17.08.2009 року майно, а саме нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 270, 2 кв. м.

Крім того судами досліджено, що додатковими угодами від 05.02.2010 року та від 15.06.2012 року сторонами уточнювалися цільове призначення об'єкту оренди, розмір площі для користування, змінювався розмір орендної плати, строк оренди був продовжений до 15.05.2015 року та інше.

За приписами ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Положеннями ст. 203 Цивільного кодексу України закріплені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання договору недійсним, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним.

Так, судами встановлено, що звертаючись з позовом, ФОП ОСОБА_4 підставою недійсності спірного договору оренди визначила відсутність у орендодавця права власності на предмет оренди.

Частини 1 ст.761 Цивільного кодексу України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно абзацу 2 ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що власником об'єкту орендованого приміщення на момент укладення спірного договору оренди № 627 від 17.08.2009 року площею 486, 0 кв. м. розташованого на першому поверсі та підвалі житлового будинку літ. А-4, за адресою: АДРЕСА_1 - є ТОВ "Крамниця № 61", згідно реєстраційного номеру майна 38852214, номер запису 7941, у книзі 21-v, що підтверджується довідкою КП БТІ м. Донецька № 257591 від 12.09.2013 року.

Так, право власності зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу державного майна орендного підприємства "Магазин в„– 61 " № 268 від 26.01.1994 року та додаткової угоди до договору купівлі-продажу державного майна орендного підприємства "Магазин в„– 61 " №268 від 26.01.1994 року, яка засвідчена 15.05.1998 року Гуртовою М.Г., державним нотаріусом Першої Донецької державної нотаріальної контори у державному реєстрі № 150.

Крім того, місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що згідно довідки Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Донецька" № 257591 від 12.09.2013 року станом на 31.12.2012 року право власності на приміщення магазину площею 486, 0 кв. м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ "Крамниця 61".

Скаржник зазначає, що спірне нежитлове приміщення не входило до складу майна, переданого ТОВ "Крамниця 61" за договором купівлі-продажу № 268 від 26.01.1994 року, оскільки вказаним договором взагалі не визначено перелік приватизованого майна, а лише в додатковій угоді від 14.05.1998 року перелічені об'єкти, що увійшли до складу цілісного майнового комплексу, серед яких відсутня будівля за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, відповідач стверджує, що розпорядженням Донецького міського голови № 314 від 10.03.2000 року відкритим акціонерним товариством "Донецьккокс", на балансі якого перебувало спірне нежитлове приміщення, передано на баланс управлінню житлового господарства міськради житлові будинки по районах згідно з додатком, зокрема на аркуші 7 Додатку під номером 167 значиться будинок по АДРЕСА_1.

Так, апеляційною інстанцією досліджено, що ТОВ "Крамниця 61" заперечило, що спірне нежитлове приміщення не відноситься до житлового фонду, а тому не було передано відкритим акціонерним товариством "Донецьккокс" у комунальну власність.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач оспорює право власності на приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, зареєстроване як власність ТОВ "Крамниця 61", що не є предметом даної справи.

Отже, як встановлено судами предмет оренди за спірним договором на момент укладення договору не належав до комунальної власності, а тому колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що договір оренди № 627 від 17.08.2009 року на момент укладення не відповідав вимогам чинного законодавства, тому є недійсним.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарськими судами вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі судових актів.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу управління комунальних ресурсів Донецької міської ради на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2014 року у справі № 905/8460/13 залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2014 року у справі № 905/7371/13 залишити без змін.

Головуючий суддяІ.П. Ходаківська СуддіГ.М. Фролова О.В. Яценко