Ухвала

від 05.06.2014 по справі 2а-9266/10/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2014 року м. Київ К/9991/65656/11 Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011

у справі № 2а-9266/10/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт - Лугань»

до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську

про скасування податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Експерт - Лугань» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську про скасування податкових повідомлень рішень.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21.01.2011 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.01.2011 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені частково.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив його в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі невірно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності позивача за період з 30.07.2009р. по 30.09.2010р., за результатами якої було складено акт № 132/15-10/33766747 від 30.09.2010р.

На підставі вказаного акту відповідачем були винесені податкові повідомлення рішення, якими визначені позивачу суми податкових зобов'язань, що складаються з штрафних санкцій за несвоєчасність сплати орендної плати за землю в розмірі 1424,36 грн., 1645,71 грн., 6167,91 грн.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Артемівського суду м. Луганська від 31.05.2010 встановлено факт, невірного застосовування Управлінням нерухомим майном Луганської міської ради з 18.09.2008 коефіцієнту функціонального використання, замість коефіцієнта функціонального використання 0,5 був застосований коефіцієнт 2,5, що призвело до зайвого нарахування суми орендної плати, внаслідок чого, дії Управління Комунальним майном МВК були визнані протиправними та зобов'язано застосувати МВК при розрахунку орендної плати, з моменту державної реєстрації договорів, коефіцієнт функціонального використання 0,5 і перерахувати розмір орендної плати.

Матеріалами справи встановлено, що 30.06.2010 позивачем було подано уточнюючу податкову декларацію орендної плати за 2008, 2009, 2010 роки на підставі постанови Артемівського районного суду м. Луганська від 31.05.2010, внаслідок зменшення функціонального коефіцієнту з 2,5 до 0,5.

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, у відсотках виходячи із календарних днів затримки, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, а саме:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0006731510/0 від 15.11.2010 є частково недійсним, щодо застосування штрафу у сумі 1075,31грн., а податкове повідомлення-рішення № 0006741510/0 від 15.11.2010 є частково недійсним, щодо застосування штрафу у сумі 965, 71грн.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011 у справі № 2а-9266/10/1270 слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську відхилити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011 у справі № 2а-9266/10/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко