Ухвала

від 07.07.2014 по справі 2а-815/09/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2014 року м. Київ К/9991/34536/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Приватного підприємства «Ігромакс»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2011

у справі №2а-815/09/1370

за позовом Приватного підприємства «Ігромакс»

до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, - ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2009 позов задоволено повністю. Скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001962380/15805 від 17.07.2008 та №0003132380/23069 від 07.10.2008.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2011 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2009 скасовано, постановлено нове рішення про відмову в позові.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

ДПА у Рівненській області була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, а саме: господарської одиниці - зали гральних автоматів, що розташована за адресою: вул.Рівненська, 9 смт.Млинів Рівненської області та належить суб'єкту господарської діяльності - ПП «Ігромакс», за результатами якої був складений акт №001399 від 08.07.2009.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у здійсненні позивачем розрахункових операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу із застосуванням 10 діючих гральних автоматів, які не переведені у фіскальний режим роботи.

На підставі акта перевірки прийнято рішення № 0001962380/15805 від 17.07.2008 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3400 грн.

ДПА у Волинській області була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, а саме: господарської одиниці - зали гральних автоматів, що розташована за адресою: вул.Луцька, 14 м.Горохів Волинської області та належить суб'єкту господарської діяльності - ПП «Ігромакс», за результатами якої був складений акт №03202404/2380 від 22.09.2008.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги пункту 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у здійсненні позивачем розрахункових операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу із застосуванням 10 діючих гральних автоматів, які не переведені у фіскальний режим роботи, а також не проведення через РРО видачі готівки на суму 470 грн. та ставку в сумі 470 грн., при ставці 500 грн. проведено через РРО 30 грн.

На підставі акта перевірки прийнято рішення № 0003132380/23069 від 07.10.2008 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6060 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що ПП «Ігромакс» з об'єктивних причин та за відсутності вини в його діях надавав послуги на гральних автоматах, які не переведено у фіскальний режим роботи, з урахуванням того, що господарськими одиницями позивача застосовувався реєстратор розрахункових операцій, який включений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій наказом Державної податкової адміністрації України.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволені позовних вимог, виходив з того, що починаючи з 01 липня 2008 року Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій в розділі 3 містить модель реєстратора під назвою «Фіскал», сфера застосування якого - казино, зали гральних автоматів, фіскалізації гральних автоматів, торгівля та послуги гральних закладів, в той час як позивач на жодному пристрої (обладнанні), вказану модель не встановив та не перевів гральні автомати у фіскальний режим роботи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) на суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при наданні послуг у сфері грального бізнесу законодавець покладає обов'язок проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, видавати розрахунковий документ встановленої форми, а також застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) фіскальні функції - це здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Статтею 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Згідно положень пункту 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

За своєю правовою природою зазначені санкції є адміністративно-господарськими у розумінні приписів статті 238 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до вимог частини 1 статті 218 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

На підставі частини 2 статті 218 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

При цьому, слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що господарськими одиницями позивача використовувались гральні автомати, які не були переведені у фіскальний режим роботи, що позивачем не заперечувалось. Використання позивачем у відповідних господарських одиницях реєстратора розрахункових операцій, який включений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій наказом Державної податкової адміністрації України, не забезпечувало фіскалізацію кожного грального автомата.

Пунктом 6 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено термін переведення суб'єктів підприємницької діяльності, які працювали у сфері грального бізнесу із використанням гральних автоматів до 31 грудня 2006 року.

Абзацом 1 статті 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) на Міністерство промислової політики України було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до Державного реєстру було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

З цього часу суб'єкт господарювання не має можливості посилатися на невиконання державою взятих на себе обов'язків з організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть передбаченим Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, перевірку господарських одиниць, які належать позивачу, було проведено 08 липня 2008 року та 22 вересня 2008 року, тобто після включення вищезазначеної комп'ютерно-касової системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, а відтак вина позивача у порушенні ним порядку використання реєстраторів розрахункових операцій має місце.

Виходячи з викладеного, суд касаційної інстанції знаходить обґрунтованою позицію суду апеляційної інстанції про правомірність застосування до ПП «Ігромакс» штрафних (фінансових) санкцій за спірним рішенням, та не вбачає, підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції, з мотивів викладених в касаційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Ігромакс» відхилити, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун