Постанова

від 08.07.2014 по справі 826/6315/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 липня 2014 року 09 год. 40 хв. № 826/6315/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Експерт Сістем» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 28 листопада 2013 року № 95226552207, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Експерт Сістем» (далі - позивач, ТОВ «Експерт Сістем») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 28 листопада 2013 року № 95226552207.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 04.11.2013р. № 601/26552207/35429759, складеного за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Експерт Сістем» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Леонор» (ідентифіка-ційний код 38464324) за березень 2013 року, документально та нормативно не підтверджуються. Зокрема, на думку позивача, відсутні жодні правові підстави для висновку про неправомірне заниження ТОВ «Експерт Сістем» податкового зобов'язання по податку на додану вартість та відповідно збільшення від'ємного значення з цього податку за звітний період березень 2013 року внаслідок включення до складу податкового кредиту за аналогічний місяць 2013 року суми податку на додану вартість в розмірі 44 910, 00 грн. на підставі податкових накладних, виписаних контрагентом ТОВ «Леонор» на виконання договору про надання послуг від 01.02.2013р. № 1/13. Навпаки реальність вказаного правочину підтверджується всіма необхідними та належним чином оформленими первинними і розрахунковими документами, що надавалися відповідачу у відповідь на письмовий запит ДПІ ще до проведення документальної перевірки. Також, при укладенні та виконанні вказаних правочинів всі сторони мали достатній обсяг правосуб'єктності та були зареєстровані платниками податку на додану вартість. Одночасно, позивач звертає увагу на відсутність у відповідача правових підстав для призначення та проведення позапланової перевірки в цілому, оскільки Товариством була надана інформація та документи з питання відображення в податковому та бухгалтерському обліку господарських операцій з ТОВ «Леонор» на письмовий запит від 26.09.2013р. № 12740/10. Також під час проведення зазначеної документальної позапланової перевірки ТОВ «Експерт Сістем» працівником ДПІ не було надано належної оцінки наявним первинним і розрахунковим документам, натомість висновки акта перевірки були сформовані на підставі неналежних доказів.

В судових засіданнях по даній справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача призначених в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог усно, надавши суду додаткові документи, та просив відмовити в їх задоволенні.

17 червня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що 04 листопада 2013 року, згідно з нормами пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 79 Податкового кодексу України, та на підставі Наказу ДПІ від 31.10.2013р. № 2107, працівником Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Експерт Сістем» (ідентифікаційний код 35429759) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Леонор» (ідентифі-каційний код 38464324) за березень 2013 року, за результатами якої складений Акт від 04.11.2013р. № 601/26552207/35429759 (далі - Акт перевірки).

Згідно тексту Наказу ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 31.10.2013р. № 2107, копія якого наявна в матеріалах даної справи, зазначену перевірку позивача було призначено на підставі норм пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, з урахуванням того, що ТОВ «Експерт Сістем» надано відповідь на запит ДПІ (а саме: письмовий запит відповідача від 26.09.2013р. № 12740/10 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження щодо порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліку господарських відносин з ТОВ «Леонор» (ідентифікаційний код 38464324), і формування витрат та податкового кредиту згідно виписаних цим названим контрагентом первинних документів за березень 2013 року) та отриманих актів від інших податкових інспекцій.

Перелік документів та відомостей (в т.ч. первинних та інших документів позивача), використаних працівником відповідача під час проведення вказаної документальної перевірки міститься на стор. 2 - 3 цього Акта перевірки.

В ході проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим встановлені взаємовідносини ТОВ «Експерт Сістем» з суб'єктом господарської діяльності ТОВ «Леонор» (іденти-фікаційний код 38464324) - інформаційно-консультаційні послуги, за результатами яких перевіряєме підприємство сформувало суми податкового кредиту з податку на додану вартість за звітні періоди березень 2013 року у розмірі 45 408, 33 грн. та квітень 2013 року в розмірі 5 241, 67 грн., на підставі податкових накладних виписаних ТОВ «Леонор».

Разом з тим під час проведення перевірки працівником відповідача були враховані обставини, викладені в Акті ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 03.06.2013р. № 1734/2220/38464324 «Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо формування податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ «Леонор» (код ЄДРПОУ 38464324) по взаємовідносинам з постачальниками та покупцями за період з 06.11.2012р. по 30.04.2013р.». Так, згідно тексту цього Акта від 03.06.2013р. № 1734/2220/38464324 виявлено, що постачальниками ТОВ «Леонор» не було включено до складу податкових зобов'язань суму податку на додану вартість у відповідних розмірах, яка в подальшому була відображена ТОВ «Експерт Сістем» у складі податкового кредиту. Крім того, в тексті цього ж Акта про неможливість проведення зустрічної звірки наявні посилання на висновок підрозділу податкової міліції ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності діяльності ТОВ «Леонор» та протокол допиту в якості свідка гр-на ОСОБА_2 (який значиться засновником і директором ТОВ «Леонор») про непричетність останнього до діяльності названого підприємства. Даний протокол допиту свідка був проведений ст. слідчим СВ Подільського РУГУ МВС України в м. Києві майором міліції Вишневським А.В. в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 12012110070000949, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 25 грудня 2012 року.

На підставі вищевикладеного працівник відповідача, в свою чергу, дійшов висновку про відсутність у ТОВ «Експерт Сістем» правової підстави для формування ним податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 50 650, 00 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Леонор» за наслідками фіктивних господарських операцій.

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 04.11.2013р. № 601/26552207/35429759 перевіряючий встановив порушення ТОВ «Експерт Сістем» норм п. 198.1 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством податку на додану вартість за звітний період березень 2013 року на суму 44 910, 00 грн., а також завищення товариством від'ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 5 740, 00 грн. (в тому числі завищення значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 Декларації) за квітень 2013 року в розмірі 5 242, 00 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) за березень 2012 року на суму 498, 00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акта документальної перевірки позивач надіслав 15 листопада 2013 ороку на адресу ДПІ письмові заперечення на висновки вказаного Акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції.

Своїм листом від 25.11.2013р. № 23816/10/26-55-22-07-10 відповідач залишив висновки Акта перевірки без змін, а заперечення ТОВ «Експерт Сістем» - без задоволення.

28 листопада 2014 року ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві підставі Акта перевірки від 04.11.2013р. № 601/26552207/35429759 прийняла, в тому числі спірне у даній справі податкове повідомлення-рішення за № 95226552207 (форми «Р»), яким за порушення вимог п. 198.1 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, ст. 201 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Експерт Сістем» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 56 138, 00 грн., в т.ч. 44 910, 00 грн. - основний платіж, 11 228, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Згідно рішень Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14.02.2014р. № 1553/10/26-15-10-04-04 та Міністерства доходів і зборів України від 09.04.2014р. № 6348/6/99-99-10-01-15, винесених за результатами розгляду первинної та повторної скарг ТОВ «Експерт Сістем» на податкове повідомлення-рішення від 28.11.2013р., дані скарги позивача в частині податкового повідомлення-рішення від 28.11.2013р. № 95226552207 були залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідно - без змін.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

У розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), «податковий кредит» - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та втратив чинність 01 березня 2014 року) (далі по тексту - Порядок) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Одночасно відповідно до положень п. 6.3 цього Порядку не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів .

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також встановлено, що 01 лютого 2013 року між ТОВ «Експерт Сістем» (Замовник), в особі генерального директора Лукашина Т.Л., і суб'єктом господарської діяльності - ТОВ «Леонор» (Виконавчець), в особі директора ОСОБА_2, був укладений письмовий договір про надання послуг за № 1/13. За умовами цього Договору (п. 2.1 і п. 2.2) Виконавець зобов'язується за Замовленням на виконання послуг Замовника за формою встановленою Додатком № 3 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною, власними силами та за власний рахунок надати інформаційно-консультаційні послуги щодо пошуку Покупців Нерухомості та супроводу процесу укладання Договору купівлі-продажу Нерухомості, в порядку та на умовах передбачених цим Договором, а Замовник, в свою чергу, - прийняти послуги та сплатити Виконавцю винагороду в розмірі та на умовах, передбачених цим Договором. Укладання між Замовником та Покупцем Договору купівлі-продажу Нерухомості вважається моментом виконання Виконавцем послуг та є підставою для складання та підписання акту приймання-передачі послуг в порядку та на умовах, вказаних у цьому Договору.

Згідно п. 4.1 зазначеного Договору Виконавець зобов'язаний: консультувати Замовника відносно можливої вартості Нерухомості та умов Договору купівлі-продажу Нерухомості, здійснювати підготовку комерційних пропозицій для Покупців; вести пошук Покупців з метою укладання з Замовником Договорів купівлі-продажу Нерухомості на умовах та в строки, попередньо погоджені із Замовником згідно із Замовленням на виконання послуг Замовника; за власний рахунок та своїми силами поширювати інформацію про нерухомість серед зацікавлених осіб та посередницьких компаній, що працюють на відповідних ринках; знайомити Покупців із Нерухомістю, її ознаками та іншою інформацією, попередньо письмово погодженою Замовником; організувати огляд Нерухомості та переговори із Покупцями; вести переговори з Покупцями щодо комерційних умов Договору купівлі-продажу Нерухомості від імені та в інтересах Замовника, але без права укладання правочинів, угод, договорів на підписання від імені Замовника документів, що тягнуть за собою юридичні наслідки; інформувати Замовника про всі переговорні процеси, що проводяться Виконавцем з покупцями, направляти Замовнику всі Пропозиції Покупців; погоджувати із Замовником проекти комерційних пропозицій щодо продажу Нерухомості, призначених для направлення Покупцям, якщо Сторони не домовляються про інше; координувати розробку документації по супроводу продажу Нерухомості консультантами залученими Замовником та/або Покупцем.

Замовник, в свою чергу, зобов'язується, зокрема: надавати Виконавцю копії, що підтверджують право власності Замовника та/або афілійованих осіб Замовника на Нерухомість; забезпечити надання документів, що стосуються нерухомості або інших документів, необхідних для продажу Нерухомості, а також повідомити Виконавця про будь-які існуючі обтяження Нерухомості, якщо такі існують чи можуть виникнути протягом терміну дії цього Договору; сплатити Виконавцю винагороду в розмірів та строки, передбачені цим Договором; за запитом Виконавця надати копію Договору купівлі-продажу Нерухомості для внутрішнього використання, пов'язаного із розрахунком винагороди та виставлення рахунку Замовнику з метою оплати винагороди Виконавцю за надані послуги, та ін.

Розміри та порядок сплати Замовником винагороди Виконавцеві визначені у п. 5 зазначеному Договору. Зокрема, за надання послуг у відповідності до цього Договору Замовник сплачує Виконавцю винагороду у розмірі 3-5% від загальної ціни Договору купівлі-продажу Нерухомості, або договірна сума погоджена між сторонами, якщо Договір купівлі-продажу Нерухомості був укладений Замовником із Покупцем, знайденим та зареєстрованим Виконавцем протягом строку дії цього Договору вказаного в п. 3.1, тобто до 01 лютого 2014 року включно. Винагорода сплачується Замовником на підставі рахунків Виконавця в національній валюті України шляхом безготівкового переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Відповідно до письмових пояснень позивача, викладених в тексті поданого позову, укладення вказаного вище спірного правочину між ТОВ «Експерт Сістем» і ТОВ «Леонор» було зумовлено наступним: ТОВ «Експерт Сістем» уклало ряд договорів про надання послуг із підприємствами-замовниками - АТ «Сведбанк» і ТОВ «Магна Люкс», за умовами яких позивач взяв на себе зобов'язання знайти покупців та орендарів на нерухомість замовників. Оскільки здійснити повністю вказану роботу своїми власними силами та в короткий строк ТОВ «Експерт Сістем» не мало можливості, то було вирішено про залучення до вказаного процесу третьої особи - ТОВ «Леонор».

На підтвердження факту надання ТОВ «Леонор» зазначених послуг позивач надав до суду копії наступних документів:

- договору про надання послуг від 01.02.2013р. № 1/13;

- Додатку № 1 до Договору про надання послуг - Акта реєстрації покупців за № 1 від 01.02.2013р., підписаного про те, що Виконавець організував перегляд Нерухомості Покупцем - ТОВ «Оформитель» (19137664, місцезнаходження: 04073, м. Київ, просп. Московський, буд. 9, літ. Г1) та ознайомив його з умовами придбання активів;

- Додатку № 2 до Договору про надання послуг - Акта реєстрації покупців за № 1 від 01.02.2013р., підписаного про те, що Виконавець організував перегляд Нерухомості Покупцем - Горяшинем І.Ф. (НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1) та ознайомив його з умовами придбання активів;

- Додатку № 2 до Договору про надання послуг - Переліку Покупців, що знайдені Замовником (ТОВ «Оформитель» і Горяшин І.Ф.) від 01.02.2013р.;

- Додатку № 3 до Договору про надання послуг - Замовлення на виконання послуг № 1 від 01.02.2013р., згідно якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику інформаційно-консультаційні послуги з пошуку Покупців та супроводу процесу укладання Договору купівлі-продажу Нерухомості стосовно певної Нерухомості: м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 6; м. Комсомольськ, вул. Леніна, буд. 53; м. Краматорськ, вул. Шкадінова, 30, в строк до 30 квітня 2013 року;

- актів надання послуг від 05.03.2013р. № 69 на суму 138 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 23 000, 00 грн.), від 05.03.2013р. № 70 на суму 36 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 000, 00 грн.), від 12.03.32013р. № 260 на суму 59 900, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 983, 33 грн.), від 22.03.2013р. № 262 на суму 38 550, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 425, 00 грн.) та від 25.03.2013р. № 263 на суму 31 450, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 241, 67 грн.), всього на загальну суму 303 900, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 50 650, 00 грн.), підписаного за результатами надавання Виконавцем інформаційно-консультаційних послуг щодо пошуку Покупців та супроводу процесу договору продажу приміщення за наступними адресами: м. Київ, вул. Героїв Сталінграда, 6 корп. 6; м. Комсомольськ, вул. Леніна, 23-А; м. Київ, вул. Райдужна, 25-а; м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 19;

- виписок по рахунку позивача у банку за 12.03.2013р., 29.03.2013р. і 03.04.2013р. з відомостями про перерахування позивачем коштів у сумах 138 000, 00 грн. (з ПДВ), 36 000, 00 грн. (з ПДВ), 29 900, 30 грн. (з ПДВ) і 100 000, 00 грн. (з ПДВ) на користь ТОВ «Леонор»;

- податкових накладних від 05.03.2013р. № 6 на суму 138 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 23 000, 00 грн.), від 05.03.2013р. № 7 на суму 36 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 000, 00 грн.), від 12.03.32013р. № 95 на суму 59 900, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 983, 33 грн.), від 22.03.2013р. № 97 на суму 38 550, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 425, 00 грн.) та від 22.03.2013р. № 98 на суму 31 450, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 241, 67 грн.), які підписані ОСОБА_2 та скріплені печаткою ТОВ «Леонор». Зокрема, частина суми податку на додану вартість по вказаним податковим накладним в розмірі 45 408, 33 грн. була включена позивачем до складу податкового кредиту за звітний період березень 2013 року.

- довідки з органу статистики відносно ТОВ «Леонор» від 13.12.2012р., виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «Леонор» станом на 29.10.2012р., свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200080885 від 06.11.2012р. та сторінок статуту ТОВ «Леонор», завірених печатками цього підприємства.

Інших первинних документів, оформлених на підставі Договору про надання послуг від 01.02.2013р. № 1/13, зокрема: рахунків на оплату наданих послуг, посилання на якій містяться у спірному договорі та банківських виписках, письмові замовлення на об'єкти нерухомості, предмети наданих Виконавцем інформаційно-консультаційних послуг згідно перелічених вище актів наданих послуг; комерційних пропозицій у письмовому вигляді; документальних доказів руху документації та інформаційних матеріалів, пропозицій між Замовником та Виконавцем, тощо.

Крім того, додатково на підтвердження правомірності заявлення своїх позовних вимог позивач надав суду наступні копії документів: договорів про надання аналогічних послуг від 16.11.2012р. № 16/11 та від 01.02.2012р. № 1/02, укладених між ТОВ «Експерт Сістем» (як Виконавцем) та підприємствами-замовниками (ТОВ «Магна Люкс», АТ «Сведбанк»), та оформлених на їх підставі та/або виконання первинних документів; оригінали банківських виписок з відомостями про отримання позивачем сум коштів від підприємств-замовників; договорів оренди (суборенди) нежитлових приміщень, укладених між позивачем (Орендарем) та підприємствами-орендодавцями (суборендодавцями); відомості про наявні у ТОВ «Експерт Сістем» основні засоби.

Однак, суд критично ставиться до даних документів, оскільки зі змісту таких документів не вбачається причинно-наслідковий зв'язок між спірним правочином та наведеними первинними та іншими документами, оформленими (отриманими) ТОВ «Експерт Сістем» в ході здійснення господарської діяльності, оскільки такі документи не містять жодних відомостей про надання спірних послуг саме підприємством ТОВ «Леонор» або за його участі в такому процесі.

Враховуючи вищенаведений аналіз наявних в матеріалах справи первинних і розрахункових документів, що були надані позивачем, судом вбачається, що позивачем ні під час проведення документальної перевірки, ні в ході розгляду даної справи в суді, не були надані документи, зокрема первинні, які б підтверджували як факти дійсного надання ТОВ «Леонор» інформаційно-консультаційних послуг позивачу, так наявність зв'язку таких операцій з господарською діяльністю ТОВ «Експерт Сістем».

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведений факт здійснення господарських операцій з отримання результатів інформаційно-консультаційних послуг з пошуку покупців та супроводу процесу укладення договорів купівлі-продажу нерухомості від контрагента належними первинними документами, а тому відповідно віднесення сум податку на додану вартість з вартості таких послуг до складу податкового кредиту за звітний період березень 2013 року на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Леонор», є безпідставним.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт Сістем» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова