Рішення

від 15.07.2014 по справі 760/15936/13-ц

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Цивільна справа №760/15936/13-ц

№2/760/4688/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2014 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Зінченко С.В.

при секретарі Резніченко Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Київський годинниковий завод» до ОСОБА_1, Державної служби інтелектуальної власності України, третя особа: ОСОБА_2, про визнання недійсним патенту на промисловий зразок та зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 та Державної служби інтелектуальної власності, в якому просив визнати недійсним патент України НОМЕР_1 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1», який 10.06.2013 року зареєстровано Державною службою інтелектуальної власності України на ім'я відповідача ОСОБА_1.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що видача вказаного патенту порушує права позивача, оскільки ТОВ «Київський годинниковий завод» виробляє майже ідентичні корпуси годинників і таке виробництво здійснюється позивачем з 2011 року та тривалий час знаходиться у широкому продажу в годинниках ТОВ «Київський годинниковий завод».

Також позивач стверджує, що сукупність суттєвих ознак корпусу годинника наручного стала загальнодоступною у світі до дати подання відповідачем ОСОБА_1 заявки на спірний патент, а отже промисловий зразок, на який видано патент НОМЕР_1, не може вважатися новим, а отже не відповідає умовам патентоздатності за критерієм «новизна» і відповідно має бути визнаний недійсним на підставі ст.ст. 6 та 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки».

Виходячи з викладеного, позивач і звернувся до суду з даним позовом.

Під час розгляду справи було встановлено, що співвласником спірного патенту України НОМЕР_1 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1» є гр. Франції ОСОБА_2 (а.с. 212), яку за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 було залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, оскільки згідно ч. 1 ст. 33 ЦПК України суд, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особо як співвідповідача, тільки за наявності відповідного клопотання позивача.

В судовому засіданні представник позивача, не змінюючи склад відповідачів ОСОБА_1 та Державну службу інтелектуальної власності України, заявлені позовні вимоги підтримала та просила про їх задоволення.

Представник відповідача ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечував (а.с. 160-164), зазначивши про відсутність в позивача належних доказів на підтвердження порушення його прав внаслідок видачі спірного патенту.

Представник відповідача Державної служби інтелектуальної власності України також проти позову заперечувала, зазначивши про відсутність порушень прав позивача з боку Державної служби інтелектуальної власності України.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, суд за згодою представників сторін ухвалив провести розгляд у її відсутність.

Заслухавши пояснення представників та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» особа, яка бажає одержати патент і має на це право, подає до установи заявку.

Згідно пункту 2 статті 5 вказаного закону, об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

Відповідно до вимог вказаного закону за заявками на промислові зразки проводиться формальна експертиза, під час якої встановлюється дата подання заявки, визначається належність об'єкта, що заявляється, до об'єктів зазначених у пункті 2 статті 5 цього закону, заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 11 закону та правилам, встановленим на його основі (заявка повинна стосуватися одного промислового зразка і може містити його варіанти, складається українською мовою, повинна містити заяву про видачу патенту, комплект фотографій із зображенням виробу, що дають повне уявлення про зовнішній вигляд виробу, опис промислового зразка, креслення, схему, карту, якщо необхідно тощо), документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам.

В разі якщо заявка відповідає вказаним формальним вимогам статті 11 «Про охорону прав на промислові зразки» та документ про сплату збору за подання заявки відповідає встановленим вимогам, заявнику надсилається рішення про видачу патенту.

Як вбачається з вказаного, діюча процедура набуття правової охорони промислових зразків не передбачає при проведенні експертизи заявки на промисловий зразок перевірки його відповідність умовам патентоспроможності.

Встановлено, що 10.06.2013 року Державною службою інтелектуальної власності України на ім'я відповідача ОСОБА_1 зареєстровано патент України НОМЕР_1 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1» (а.с. 78-91).

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що видача вказаного патенту порушує його права, оскільки ТОВ «Київський годинниковий завод» виробляє майже ідентичні корпуси годинників і таке виробництво здійснюється позивачем з 2011 року та тривалий час знаходиться у широкому продажу в годинниках ТОВ «Київський годинниковий завод».

Також позивач стверджує, що сукупність суттєвих ознак корпусу годинника наручного стала загальнодоступною у світі до дати подання відповідачем ОСОБА_1 заявки на спірний патент, а отже промисловий зразок, на який видано патент НОМЕР_1, не може вважатися новим, а отже не відповідає умовам патентоздатності за критерієм «новизна» і відповідно має бути визнаний недійсним на підставі ст.ст. 6 та 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки».

Згідно з пунктом 1 статті 6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» промисловий зразок відповідає умові патентоспроможності, якщо він є новим.

Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

Відомості щодо сукупності суттєвих ознак промислового зразка, які містяться в різних джерелах інформації, із змістом яких будь-яка особа може ознайомитись, можна вважати загальнодоступними у світі.

Тлумачення ознак промислового зразка повинно здійснюватись в межах його опису.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Ухвалою суду від 20.11.2013 року було призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності з метою отримання належними засобами доказування висновку щодо відповідності умовам патентоздатності спірного промислового зразка.

Висновком експерта №272/13 за результатами судової експертизи від 12.02.2014 року визначено, що промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом України НОМЕР_1 не відповідає умові патентоздатності «новизна» відповідно до матеріалів справи.

Будь-яких інших доказів на спростування вказаного висновку експертів сторонами не подано.

Виходячи з вказаного вбачається, що позовні вимоги ТОВ «Київський годинниковий завод» в частині визнання патенту України НОМЕР_1 недійсним через його невідповідність умовам патентоздатності за критерієм «новизна» є обґрунтованими.

В то же час судом встановлено, що співвласником спірного патенту України НОМЕР_1 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1» є гр. Франції ОСОБА_2 (а.с. 212), яку за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 було залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, оскільки згідно ч. 1 ст. 33 ЦПК України суд, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особо як співвідповідача, тільки за наявності відповідного клопотання позивача.

Слід зазначити, що положеннями ст.ст. 6, 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» не передбачено визнання недійним патенту України на промисловий зразок щодо одного з власників такого патенту, а отже позов щодо визнання патенту недійсним має бути пред'явлений до всіх власників такого патенту.

Таким чином, законодавством України кожній особі гарантовано та закріплено право на судовий захисту своїх прав та вільний вибір способів такого захисту.

Згідно ч. 1 ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особо як співвідповідача.

Зі змісту наведеної норми, яка повністю кореспондується з вищевказаними нормами законів, вбачається, що право обирати коло осіб, до яких може бути пред'явлено позов, цілком належить позивачу і саме виходячи з його волі, наявність якої є обов'язковою і яка має бути виражена у відповідному клопотанні, суд має прийняти рішення щодо заміни певних осіб на інших, або залучення нових осіб у відповідному процесуальному статусі.

Зазначене підтверджується позицією Верховного суду України, викладеній у п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року №5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», яка визначає, що при пред'явленні позову до частини відповідачів суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів. Суд зобов'язаний вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Виходячи з викладеного вище та враховуючи те, що під час розгляду справи позивачем не було заявлено відповідного клопотання про заміну відповідача або залучення співвідповідача, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову, оскільки позов пред'явлено не до тієї особи (не до всіх осіб), яка має за ним відповідати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5,6, 11, 12, 14, 18, 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», ст.ст. 3, 11, 33, 57, 60, 61, 88, 130, 174, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальності «Київський годинниковий завод» до ОСОБА_1, Державної служби інтелектуальної власності, третя особа: ОСОБА_2, про визнання недійсним патенту на промисловий зразок та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Солом'янський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Зінченко С. В.