Постанова

від 14.07.2014 по справі 5011-41/11380-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2014 р. Справа№ 5011-41/11380-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Калатай Н.Ф.

за участю представників:

Від Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал": представник Лазаренко Ю.Г. - за довіреністю.

Від Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-4": представник Кравець Д.М.- за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-4",

на рішення Господарського суду м. Києва від 18.11.2013 року

у справі № 5011-41/11380-2012 (Головуючий суддя Спичак О.М.,

Лиськов М.О., Стасюк С.В. )

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія

"Київводоканал"

до Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-4"

про стягнення 115 460,23 грн.

За зустрічним позовом

Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-4"

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія

"Київводоканал"

про стягнення 106 735,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-4" про стягнення 103 584,52 грн. основного боргу, 6 844,52 грн. інфляційних втрат, 4 478,35 грн. 3 % річних та 552,84 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати послуг з водопостачання та водовідведення за договором № 01804/4-05 від 11.02.2003 року.

24.09.2012 року Житлово-будівельний кооператив "Оболонь-4" подав зустрічну позовну заяву до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення 106 735,66 грн.

Обґрунтовуючи зустрічну позовну заяву, Житлово-будівельний кооператив "Оболонь-4" посилається на зайво сплачені грошові кошти за послуги з водовідведення та водопостачання за договором № 01804/4-05 у розмірі 106 735,66 грн.

Житлово-будівельний кооператив "Оболонь-4" звернувся до Господарського суду м. Києва з заявою про застосування позовної давності щодо вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення заборгованості за період прострочення з 01.07.2009 року по 31.07.2009 року.

Ухвалами Господарського суду м. Києва від 20.05.2013 року було призначено по даній справі судову експертизу та на підставі частини 2 ст. 79 ГПК України зупинено провадження по справі № 5011-41/11380-2012 для проведення судової експертизи та отримання висновку експерта по даній справі.

29.08.2013 року матеріали справи № 5011-41/11380-2012 були повернуті на адресу Господарського суду м. Києва без виконання у зв'язку з несплатою вартості проведення експертизи.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.11.2013 року у справі № 5011-41/11380-2012 первісні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити частково, а саме стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-4" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 13 180 (тринадцять тисяч сто вісімдесят) грн. 60 коп. основного боргу, 195 (сто дев'яносто п'ять) грн. 75 коп. - пені, 2 409 (дві тисячі чотириста дев`ять) грн. 68 коп. інфляційної складової боргу, 1 661 (одну тисячу шістсот шістдесят одну) грн. 73 коп. 3% річних, 348 (триста сорок вісім) грн. 95 коп. судового збору. В іншій частині первісного позову відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-4" відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач за первісним позовом звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення в частині не задоволення первісних позовних вимог скасувати та прийняти нове, яким первісний позов задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на ті самі підстави, що й у первісній позовній заяві.

Крім того, не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач за зустрічним позовом звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення в частині стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-4" скасувати та відмовити Публічному акціонерному товариству "Акціонерна компанія "Київводоканал" у задоволенні первісного позову в цій частині. Скасувати рішення в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог та прийняти нове, яким зустрічний позов задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Житлово-будівельний кооператив "Оболонь-4", крім підстав, зазначених у зустрічній позовній заяві, посилається на те, що розпорядження КМДА, на які посилається Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" не пройшли державної реєстрації у відповідних органах Міністерства юстиції України та не набрали чинності, отже не підлягають застосуванню.

Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" подало відзив на апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-4", в якому проти її вимог заперечує та просить суд залишити її без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 року зупинено провадження по справі № 5011-41/11380-2012 для проведення судової експертизи.

Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз матеріали справи № 5011-41/11380-2012 були повернуті на адресу Київського апеляційного господарського суду, ухвала Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 року залишена без виконання у зв'язку з несплатою попередньої оплати вартості проведення експертизи.

Розглянувши доводи апеляційних скарг та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2003 року між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал") як постачальником, та Житлово-будівельним кооперативом "Оболонь-4", як абонентом, укладено договір № 01804/4-05 на послуги водопостачання та водовідведення, за умовами якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розрахуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року №65.

Відповідно до п. 2.1. договору постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 "Вода питна" та приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин.

Згідно з п. 2.2. договору абонент зобов'язаний сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новим тарифом з часу його введення в дію без внесення змін до договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильника здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Для абонентів із стабільним об'ємом водоспоживання (або незначним коливанням), зняття показників може здійснюватись один раз на квартал.

У п. 3.3. договору сторони передбачили, що кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно до показників водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України (на сьогодні п. 5.29 Правил № 190).

Як узгоджено сторонами у п. 2.3 договору, абонент в кінці кожного місяця направляє до постачальника свого повноважного представника з письмовою інформацією, відповідно з додатком №1 даного договору, щодо об'єму спожитих ним послуг з водопостачання (водовідведення), за останній місяць, для проведення звірки розрахунків з постачальником та підписання відповідного акту.

Пунктом 3.4. договору, абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

Відповідно до п. 3.5. договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання акту звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Як передбачено ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та підпункту 5 пункту 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" зазначає про те, що вартість наданих послуг Житлово-будівельному кооперативу "Оболонь-4" щодо водопостачання та водовідведення за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року становить 214 364,55 грн., надані послуги були частково сплачені Житлово-будівельним кооперативом "Оболонь-4", враховуючи що заборгованість становить 103 584,52 грн. (6 824,48 грн. - питна вода та стоки + 96 758,04 - питна вода на підігрів + стоки).

Матеріали справи свідчать про те, що Житлово-будівельний кооператив "Оболонь-4" просив суд першої інстанції застосувати позовну давність щодо вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення заборгованості за період прострочення з 01.07.2009 року по 31.07.2009 року.

Встановлено, що Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" заявлено до стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-4" заборгованість за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року.

Відповідно до п. 3.4 договору абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п`ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

Як вбачається з матеріалів справи, вимога-доручення №12084023 про оплату наданих за липень 2009 року послуг з водопостачання та водовідведення представлена Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" до банківської установи - 12.08.2009 року. Останній день виконання зобов'язання Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-4" щодо оплати послуг за зазначений період 17.08.2009 року.

За приписами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно п. 4.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Таким чином, перебіг позовної давності щодо стягнення Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" заборгованості з Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-4" за липень 2009 року, починається з 18.08.2009 року.

Враховуючи встановлені вище обставини, а також те, що позивач за первісним позовом звернувся до суду 17.08.2012 року, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до суду в межах встановленого строку позовної давності, а тому заява Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-4" про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.

Судовою колегією встановлено, що до суми заборгованості Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" включена також заборгованість за воду, яка іде на підігрів в теплові пункти, які відповідно до актів приймання-передачі основних засобів від 19.10.2001 року передано на баланс теплових розподільчих мереж АК "Київененрго".

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильника здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Для абонентів із стабільним об'ємом водоспоживання (або незначним коливанням), зняття показників може здійснюватись один раз на квартал.

Відповідно до вимог п.п. 2.1, 2.2 та 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27 червня 2008 р. (далі - Правила) договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду і питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги". Істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Отже, з урахуванням вищевказаного, вартість спожитої води, що іде на підігрів, має оплачувати балансоутримувач теплових пунктів.

Враховуючи те, що балансоутримувачем теплових пунктів є Публічне акціонерне товариство "Київенерго", зареєстровані лічильники Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-4" в теплових пунктах також, як і акти про зняття показань з приладу обліку води відсутні, останній не зобов'язаний сплачувати позивачу вартість зазначеної води.

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що перерахувавши суму позову, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за постачання питної води та стоки підлягають задоволенню частково в сумі 13 180, 60 грн. (103 584,52 грн. - 90 403,92 грн. (питна вода на обігрів).

Крім цього, Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" просить суд стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-4" 6 844,52 грн. інфляційних втрат, 4 478,35 грн. 3 % річних та 552,84 грн. пені.

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за первісним позовом нараховано відповідачу за первісним позовом 6 844,52 грн. інфляційних втрат та 4 478,35 грн. 3 % річних.

Перевіривши правильність нарахування 4 478,35 грн. 3 % річних та 199,92 грн. інфляційних втрат, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом підлягають задоволенню частково у розмірі 1 661,73 грн. 3 % річних та 2 409,68 грн. інфляційних втрат, враховуючи часткове задоволення суми основного боргу.

Встановлено, що позивачем також нараховано відповідачу 552,84 грн. пені за не виконання зобов'язання щодо оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення.

Пунктом 4.2 Договору сторони узгодили, що за несвоєчасну оплату послуг абонент сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Перевіривши правильність нарахування позивачем суми пені, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що з відповідача пеня підлягає стягненню частково у розмірі 195,75 грн., враховуючи часткове задоволення суми основного боргу.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Як свідчать матеріали справи, в обґрунтування зустрічних позовних вимог Житлово-будівельний кооператив "Оболонь-4" зазначає, що чинними тарифами, які підлягають застосуванню при здійсненні розрахунків за надані послуги з водопостачання в спірний період є тарифи, встановлені Розпорядженням КМДА від 28.08.2002 року №1680 "Про встановлення тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення", зареєстровані в Київському міському управлінні юстиції 30.08.2002 року № 66/449, тоді як Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" при здійсненні розрахунку за надані послуги з водопостачання неправомірно застосовано тарифи, погоджені розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 29.04.2009 року № 516, від 31.08.2009 року № 980, від 30.11.2009 року № 1332, оскільки останні не набрали чинності у зв'язку з відсутністю їх державної реєстрації, а також тарифи, встановлені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 20.01.2011 року № 58 та від 10.02.2012 року № 82.

В зв'язку з чим, позивач за зустрічним позовом вважає, що він здійснив переплату за надані Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" послуги з постачання питної води та водовідведення в сумі 106 735,66 грн. (133 754,66 грн. (фактично сплачено) - 27 019,00 грн. (сума, які підлягала стягненню на думку позивача за зустрічним позовом).

Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та особливостей здійснення місцевого самоврядування в місті Києві, які визначаються Законом України "Про столицю України - місто герой Київ", виконавчий орган створюється Київською міською радою.

Отже, Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади.

Таким чином, Київська міська державна адміністрація, як виконавчий орган Київської міської ради, наділена повноваженнями органу місцевого самоврядування і як орган виконавчої влади - повноваженнями органу державної влади.

Щодо компетенції виконавчого органу Київради на встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, слід зазначити наступне.

Згідно п. 2 ч. "а" ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (в даному випадку - Київської міської ради) віднесене встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Згідно з абз. 8 ст. 13 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води та питного водопостачання належить, зокрема, встановлення тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення (крім тарифів на ці послуги, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України).

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Таким чином, до повноважень Київської міської державної адміністрації як виконавчого органу Київської міської ради, згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 13 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та п. 2 ч. "а" ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", на момент існування спірних правовідносин були віднесені повноваження встановлювати ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги, тарифи на послуги централізованого водопостачання і водовідведення, а тому виконавчим органом Київради (Київської міської державної адміністрації) були прийняті оскаржувані розпорядження в межах його повноважень та у спосіб, що встановлений законами України.

З метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій видано Указ Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 03.10.1992 року №493/92.

Статтею 1 Указу установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Статтею 3 вищевказаного Указу передбачено, що нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Відповідно до п.15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року № 731, органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Однак, відповідно до преамбули та п. 1 Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" та п. 1 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, до предмета регулювання цих актів не віднесено акти органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів.

Таким чином, акти Київської міської державної адміністрації, як виконавчого органу Київради, щодо встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги не підлягають державній реєстрації.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 11.12.2012 року у справі № К/9991/16573/11.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність застосування публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" при здійсненні розрахунку заборгованості за надані послуги за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року тарифів, встановлених наведеними у розрахунку розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.

Крім того, за приписами статті 13 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", тарифи на послуги централізованого водопостачання і водовідведення затверджуються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

Законом України "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України" (набрав чинності з 22 липня 2010 року) внесено зміни до ряду законодавчих актів у сфері надання комунальних послуг.

Зокрема, у пп. 2 п. "а" ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження із встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги.

Відповідно до абз. 5 п. 2 частини першої та п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України" ця Комісія встановлює тарифи на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією, а також визначає суб'єктів природних монополій, діяльність яких регулюється відповідно до цього Закону, та складає і веде галузеві реєстри таких суб'єктів господарювання.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" є суб'єктом природних монополій у сфері централізованого водопостачання і водовідведення та його включено до відповідного галузевого реєстру.

Тобто, із 22 липня 2010 року з повноважень органів місцевого самоврядування виключено право встановлювати тарифи на теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення для суб'єктів природних монополій, яким є відповідач за зустрічним позовом у цій справі.

Відповідно до п. 2 ст. 19 Закону України "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України", Національна комісія регулювання електроенергетики України виконує функції державного регулювання у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення до закінчення процесу формування Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України, що має бути завершено до 1 січня 2011 року. До встановлення Національною комісією регулювання електроенергетики України тарифів на теплову енергію, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) мережами, постачання теплової енергії, а також тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення діють тарифи, що встановлені відповідно органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Керуючись наданими цим Законом повноваженнями, НКРЕ 20.01.2011 року прийняла постанову № 58, що набрала чинності з 01.02.2011 року, якою встановлено тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал".

Пунктом 13 Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України від 21.04.1998 року № 335/98, діючого на момент виникнення правовідносин, встановлено, що НКРЕ в межах своїх повноважень на основі та на виконання законодавства приймає рішення у вигляді постанов і розпоряджень, які є обов'язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності.

Отже, враховуючи, що із 22.07.2010 року КМДА не може встановлювати тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для суб'єктів природних монополій, а НКРЕ в межах повноважень, наданих Законом, 20.01.2010 року затвердила тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", відповідачем за зустрічним позовом при визначенні вартості наданих позивачу послуг в періоді після 01.02.2011 року правомірно застосовано тарифи, встановлені постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України від 20.01.2011 року № 58 та від 10.02.2012 року № 82.

Аналогічна правова позиція стосовно правомірності застосування тарифів, встановлених Національною комісією регулювання електроенергетики України для суб'єктів природних монополій наведена в постанові Верховного Суду України від 28.05.2013 року у справі № 5011- 64/2345-2012.

За таких обставин, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про правомірність застосування Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" при здійсненні розрахунку заборгованості тарифів, встановлених наведеними у розрахунку розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, а з 01.02.2011 року - постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України від 20.01.2011 року № 58 та від 10.02.2012 року № 82.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зустрічні позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу "Оболонб-4" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" безпідставно отриманих коштів в розмірі 106 735,66 грн. є необґрунтованими та такими що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апелянтами належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Враховуючи встановлене вище, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-4" на рішення Господарського суду м. Києва від 18.11.2013 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 18.11.2013 року у справі № 5011-41/11380-2012 - без змін.

3. Матеріали справи № 5011-41/11380-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.О. Алданова

Н.Ф. Калатай