Постанова

від 09.07.2014 по справі 915/1443/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року Справа № 915/1443/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Губенко Н.М., суддів:Барицької Т.Л., Гольцової Л.А., розглянувши касаційну скаргуАкціонерного товариства закритого типу "Стиль Шуз" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 та на рішеннягосподарського суду Миколаївської області від 29.10.2013 у справі№ 915/1443/13 господарського суду Миколаївської області за позовомАкціонерного товариства закритого типу "Стиль шуз" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Миколаїв Стиль Шуз" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "Миколаївське виробничо-торгівельне взуттєве підприємство "НИКО" провизнання недійсними рішення загальних зборів від 23.04.2003, оформленого протоколом № 3, та зміни і доповнення до Статуту ТОВ "Миколаїв Стиль Шуз" в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача повідомлений, але не з'явився; - відповідача повідомлений, але не з'явився; - третьої особи повідомлений, але не з'явився; Розпорядженням секретаря першої судової палати від 08.07.2014 №02-05/269 змінено склад колегії суддів, в провадженні якої знаходилась дана справа та сформовано наступний склад суддів: головуючий суддя -Губенко Н.М., судді: Барицька Т.Л., Гольцова Л.А.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.10.2013 у справі №915/1443/13 (суддя Смородінова О.Г.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 (судді: Гладишева Т.Я., Савицький Я.Ф., Лавренюк О.Т.), відмовлено Акціонерному товариству закритого типу "Стиль шуз" (надалі позивач/скаржник) у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаїв Стиль Шуз" (надалі відповідач) про визнання недійсними рішення загальних зборів від 23.04.2003, оформленого протоколом № 3, та змін і доповнень до Статуту ТОВ "Миколаїв Стиль Шуз".

Позивач, не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального тат процесуального права, просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, проте не скористалися своїм правом бути присутніми у судовому засіданні.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Предметом даного спору є вимога позивача про визнання недійсними рішень загальних зборів відповідача від 23.04.2003, оформлених протоколом №3 (надалі спірні загальні збори), та змін і доповнень до статуту ТОВ "Миколаїв Стиль Шуз".

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на те, що на вказаних загальних зборах частка АТЗТ "Стиль шуз" в ТОВ "Миколаїв Стиль Шуз" була зменшена з 40% до 19%, шляхом відступлення її директору ОСОБА_5 Зменшення частки позивача відбулося без згоди останнього, чим порушуються права позивача. Крім того, як стверджує позивач, останній не був повідомлений про час та місце проведення спірних загальних зборів; до того ж, на думку позивача, загальні збори учасників відповідача, оформлені протоколом №3 від 23.04.2003, в яких приймали участь 60% учасників вказаного товариства були неповноважними; рішення оспорюваних загальних зборів прийняті з порушенням приписів ст.ст. 58, 60, 61 Закону України "Про господарські товариства".

Суди попередніх інстанцій, розглядаючи даний спір, встановили, що:

• загальними зборами учасників ТОВ "Миколаїв Стиль Шуз", були прийняті рішення, оформлені протоколом №3, а саме: 1. З метою переведення товариства на більш ефективну систему оподаткування (єдиний податок) провести перерозподіл часток у Статутному фонді. Надати згоду АТЗТ "Стиль Шуз" на відступлення частини частки ОСОБА_5 2. У зв'язку з відступленням частини частки АТЗТ "Стиль Шуз" перерозподілити частки у Статутному фонді та затвердити зміни та доповнення до установчих документів у такій редакції:

І. Другий абзац п. 2.1 статуту та другий абзац відповідного пункту установчого договору викласти у такій редакції:

"Частки учасників у статному фонді розподілені таким чином:

ОСОБА_7 - 15% - 23 224,35 грн.

ОСОБА_5 - 36% - 55 738,44 грн.

ОСОБА_8 - 15% - 23 224, 35 грн.

ОСОБА_9 - 15% - 23 224,35 грн.

АТЗТ „Стиль шуз" - 19% - 29 417,51 грн.

Всього: 100% - 154 829,00 грн.";

• відповідно до п. 8.3.10 статуту АТЗТ „Стиль шуз" голова правління має право приймати рішення про участь товариства у заснуванні та діяльності інших господарських товариств; представляти без довіреності товариство в усіх закладах, підприємствах та організаціях, судах, арбітражних або третейських судах України та за її межами; укладати та підписувати без довіреності усі передбачені законом фінансово-господарські документи, угоди з фізичними та юридичними особами, а також інші юридичні акти; приймати рішення іншим питанням, пов'язаним з діяльністю товариства;

• довідкою Миколаївського обласного управління статистики №1334 станом на 06.03.2001 про включення позивача до ЄДРПОУ та довідки Головного управління статистики АА№078657, керівником позивача на час проведення спірних загальних зборів була ОСОБА_5 (голова правління) і яка, згідно з протоколом загальних зборів учасників відповідача від 23.04.2003 приймала участь у вказаних загальних зборах, у зв'язку з чим, доводи позивача про його необізнаність із проведенням спірних загальних зборів учасників відповідача є безпідставними;

• присутність на загальних зборах учасників ТОВ „Миколаїв Стиль Шуз" голови правління АТЗТ „Стиль шуз" ОСОБА_5, а також виходячи з відомостей, що містяться в протоколі №3 від 23.04.2003 загальних зборів учасників ТОВ „Миколаїв Стиль Шуз" щодо присутніх учасників товариства та розміру їх часток у статутному капіталі, доводи позивача про неправомочність спірних загальних зборів є безпідставними;

• статутом АТЗТ "Стиль шуз" (в редакції від 02.03.2001) встановлено, що для забезпечення діяльності товариства, створюється статутний фонд у розмірі 147 500,50грн.; статутний фонд товариства поділено на 42143 простих іменних акцій по 3,5 грн. кожна акція (п.п. 5.1, 5.2);

• відповідно до змісту розділу 8 статуту АТЗТ "Стиль шуз" ("Органи товариства") вищим органом товариства є загальні збори акціонерів, виконавчим органом товариства є правління;

• відповідно до п. 8.3.5. статуту АТЗТ "Стиль шуз" збільшення або зменшення статутного фонду акціонерного товариства може бути здійснено за рішенням правління; правління затверджує угоди на суму більше 1/5 Статутного фонду але не більше розміру Статутного фонду;

• голова правління має право: укладати та підтримувати без довіреності усі передбачені законом фінансово-господарські документи, угоди з фізичними та юридичними особами, а також інші юридичні акти на суму не більше 1/5 статутного фонду (п. 8.3.10 Статуту);

• станом на 2003 рік статутний фонд АТЗТ "Стиль шуз" складав 147 500,50 грн.;

• згідно з пп. "д" п. 8.2.4 статуту АТЗТ "Стиль шуз" до компетенції загальних зборів належить, зокрема: затвердження угод на суму більше розміру статутного фонду;

• відповідно до статуту ТОВ „Миколаїв Стиль Шуз" (зі змінами та доповненнями від 14.03.2003) вартість частки АТЗТ "Стиль Шуз" в ТОВ „Миколаїв Стиль Шуз" складала 59829,00 грн., відтак, виходячи з положень статуту АТЗТ "Стиль шуз" питання щодо відчуження частки віднесено до компетенції правління акціонерного товариства;

• правління АТЗТ "Стиль шуз" не затверджувало угоду про відступлення частки, а надана відповідачем копія протоколу засідання правління АТЗТ "Стиль шуз" від 23.04.2003 не свідчить про прийняття правлінням товариства рішення про затвердження угоди про відчуження (відступлення) частки цього товариства;

• спірними загальними зборами учасників ТОВ „Миколаїв Стиль Шуз" вирішено питання щодо відступлення частки АТЗТ "Стиль шуз" на користь ОСОБА_5, яка була одночасно представником АТЗТ "Стиль шуз" та ТОВ „Миколаїв Стиль Шуз" всупереч приписів ст. 62 Цивільного кодексу Української РСР та пункту 8.3.5 Статуту АТЗТ "Стиль шуз".

Встановивши вищенаведені обставини, суди прийшли до висновку про те, що перерозподіл часток учасників відповідача відбувся з порушенням вимог чинного на той час законодавства; водночас, відмовили у позові з підстав пропуску позивачем строку позовної давності про застосування якої було заявлено відповідачем. При цьому, суди попередніх інстанцій керувалися ст.ст. 41, 47, 58 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 257, 267 ЦК України, ст.ст. 62, 63, 71 ЦК УРСР, приписами постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13, положеннями статуту позивача та відповідача.

Вищий господарський суд України вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.

По-перше, стосовно висновків судів попередніх інстанцій щодо відхилення наявного в матеріалах справи протоколу правління ТОВ "Стиль Шуз" від 23.04.2003.

Згідно з ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до приписів п.п. 1 та 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" на підставі статті 124 Конституції України, частини першої статті 4 5 , частини першої статті 84 ГПК судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Разом з тим, як вбачається із судових рішень, прийнятих у даній справі, судами попередніх інстанцій зроблено висновки щодо відхилення протоколу правління АТЗТ "Стиль Шуз" від 23.04.2003 про відступлення частини частки АТЗТ "Стиль Шуз" у статутному фонді ТОВ "Миколаїв Стиль Шуз", при цьому не наведено жодного правового обґрунтування такого відхилення, а лише зазначено, що правління позивача не затверджувало угоду про відступлення частки цього товариства.

Так, відповідно до п. 8.3.5. статуту АТЗТ "Стиль Шуз" збільшення або зменшення статутного фонду акціонерного товариства може бути здійснено за рішенням правління. Правління затверджує угоди на суму більше 1/5 статутного фонду, але не більше розміру статутного фонду.

В той же час, п. 8.3.6. статуту позивача передбачено, що до повноважень правління віднесено розпорядження майном товариства (передача в оренду, заставу, або передача його як внесок до статутних фондів інших господарських товариства, відчуження іншим чином).

Водночас, суди попередніх інстанцій не врахували наведеного положення вказаного договору, та прийшли до передчасного висновку про недостатність надання згоди правління на відчуження майна АТЗТ "Стиль Шуз", зокрема, як в даному випадку, передача його як внесок до статутного фонду відповідача, а прийшли до висновку, виходячи із положень п. 8.3.5. статуту позивача, про необхідність затвердження угоди про відчуження майна.

Крім того, суди не звернули уваги на п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", відповідно до положень якого судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для цих відносин, та передчасно ототожнили рішення правління від 23.04.2003 з угодою.

При цьому, застосовуючи до рішення загальних зборів учасників відповідача від 23.04.2003 (які є предметом оскарження у даній справі) приписи ст.ст. 62 та 63 ЦК УРСР, які регулюють вчинення правочинів однією особою від декількох осіб та наслідки таких дій, суди знову ж таки, не навели жодного правового обґрунтування правової можливості застосування вказаних норм, до рішень загальних зборів учасників товариства, які, в розумінні приписів п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13, є актами.

В силу приписів ст. 111 7 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права на встановлення обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові суду, або ж права на переоцінку чи надання переваги одних доказів над іншими, тощо.

Виходячи із наведеної норми та вищевказаних обставин, суд касаційної інстанції самостійно не може усунути допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, що полягли в порушенні ст.ст. 4 7 , 43 ГПК України, а відтак, вважає за необхідне направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Поряд з цим, колегія суддів погоджується із висновками судів щодо правової можливості застосування до вимог про визнання рішення загальних зборів учасників товариства наслідків спливу позовної давності, виходячи з такого.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, а згідно з ч. 1 ст. 100 ЦК України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може передаватися іншій особі, колегія суддів зазначає.

Відповідно до ст.83 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, позовна давність не поширюється на вимоги, що випливають з порушення особистих немайнових прав, крім випадків, передбачених законом. Наведене положення передбачено і пунктом 1 ст.268 ЦК України, який набрав чинності з 01.01.2004.

Так, відповідно до пункту 1 ст.268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом.

За змістом статті 100 ЦК України право участі у товаристві належить до категорії особистих немайнових прав.

Проте частка в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю є майновим правом учасника господарського товариства і позивачем заявляються вимоги, пов'язані з відчуженням частини його частки в статутному фонді відповідача, що носить економічний зміст, а тому на них поширюється позовна давність.

У пункті 5.4 постанови Пленуму ВГСУ №10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарським спорів" роз'яснено, що у разі, якщо особа захищає корпоративні права, пов'язані з її майновим правом, то до відповідних правовідносин застосовуються положення про позовну давність.

В силу ст.ст. 4 2 , 4 3 , 4 7 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Судами попередніх інстанцій не використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, наслідком чого є передчасність прийнятих у даній справі судових рішень.

Виходячи з наведеного, враховуючи обмежені межі перегляду справи у суді касаційної інстанції, прийняті у даній справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд, під час якого слід врахувати, викладене у даній постанові, та прийняти рішення з урахуванням вимог норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "Стиль Шуз" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 та рішення господарського суду Миколаївської області від 29.10.2013 у справі №915/1443/13 скасувати.

Справу №915/1443/13 передати на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Головуючий суддя Н.М. Губенко

Судді Т.Л. Барицька

Л.А. Гольцова