Рішення

від 15.07.2014 по справі 903/507/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 липня 2014 р. Справа № 903/507/14

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Луцьк.

до відповідачів - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Іванівка АГ", Чернігівський р-н, с. Іванівка.

- 2: Приватного підприємства "Волиньтехагросервіс", м.Луцьк.

про стягнення 106 106,31 грн.

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - договір №1/14 про надання правової допомоги (послуги адвоката) від 03.01.2014р.

від відповідача - 1: не прибув

від відповідача - 2: не прибув

Суть спору: позивач - Фізична особа - підприємць ОСОБА_1 звернулась з позовом до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Іванівка АГ" та Приватного підприємства "Волиньтехагросервіс" та просить солідарно стягнути 106 106,31 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №13/61 від 05.06.2013р. (а.с.13-14).

Заявлені вимоги підтверджує договором купівлі-продажу №13/61 від 05.06.2013р., договором поруки №8/ПР від 05.06.2013р., накладними №131 від 12.06.2013р., №134 від 17.06.2013р.,№138 від 20.06.2013р., №139 від 20.06.2013р., №140 від 22.06.2013р., №141 від 22.06.2013р., довіреністю №72 від 12.06.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні за вх. №01-123/127/14 подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій вказав, що згідно витягу ЄДРПОУ адреса ТОВ «Агрофірма «Іванівка» змінилася. Також даною заявою долучив наступні документи:

- опис поштового вкладення та копія фіскального чеку про відправлення позовної заяви та заяви про уточнення позовних вимог відповідачам;

- довідку про наявну заборгованість від 14.07.2014р.;

- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 06.11.2006р. №5/5;

- платіжне доручення №188 від 19.02.2014р. про перерахування коштів адвокату;

- довідку із управління державної казначейської служби про зарахування судового збору до держбюджету;

- квитанцію №7/14 від 23.06.2014р.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному об'ємі.

Представник відповідача - 1 в призначене судове засідання не прибув. Ухвала суду від 17.06.2014р. про відкладення розгляду справи, яка була направлена рекомендованим листом на юридичну адресу (Чернігівська обл., Чернігівський р-н., смт. Михайло-Коцюбинське, вул. Шевченка,2-Б), повернулась з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Представник відповідача - 2 в призначене судове засідання також не прибув. Ухвала суду від 17.06.2014р. про відкладення розгляду справи, яка була направлена рекомендованим листом на юридичну адресу (м.Луцьк, пр. Соборності, буд.20А, кв.97), повернулась з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання". Проте, 14.07.2014р. директор ПП «Волиньтехагросервіс» дану ухвалу отримав наручно.

Представник відповідача - 2 через канцелярію суду за вх. №01-29/6899/14 від 14.07.2014р. подав письмові пояснення, в яких вказав, що заперечень у справі стосовно позовних вимог немає. Вимоги про стягнення на користь підприємця ОСОБА_1 106 106,31грн. заборгованості, з них: 97 800,00грн. - основного боргу, 1 856,86грн. - 3% річних, 6 449,45грн. - пені вважає обґрунтованими, судові витрати просить покласти на відповідачів солідарно.

Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом, тому справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у ній доказами.

Суд вважає , що неявка представників відповідачів в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, сторони належним чином повідомлені про час та дату слухання справи та в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представників відповідачів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

в с т а н о в и в:

05 червня 2013р. між продавцем (позивачем) - підприємцем ОСОБА_1 та покупцем (відповідачем) - Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» був укладений договір купівлі-продажу № 13/61.

Згідно п.п 1.1. вказаного договору продавець зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти і оплатити наступний товар (продукцію): запасні частини до сільськогосподарської техніки.

Відповідно до п.3.1., 3.4. договору передбачено, що оплата товару здійснюється у грошовій формі, шляхом перерахування коштів покупцем на розрахунковий рахунок продавця. Термін остаточної оплати товару згідно даного договору: не пізніше 15 липня 2013р.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що у разі несвоєчасної остаточної оплати отриманого товару покупець сплачує продавцю штрафні санкції в розмірі 0,5% суми неоплачених товарів за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

На виконання умов договору купівлі-продажу №13/61 позивач передав, а відповідач-1 прийняв товар на загальну суму 97 800,00грн. Даний факт стверджується накладними № 131 від 12.06.2013р., №134 від 17.06.2013р., №138 від 20.06.2013р., №139 від 20.06.2013р., №140 від 22.06.2013р., №141 від 22.06.2013р.(а.с.14-19).(оригінали оглянуті в судовому засіданні)

Проте, відповідач взяті на себе, згідно договору купівлі-продажу №13/61 від 05.06.2013р., зобов'язання в частині проведення розрахунків за поставку товару не виконав, в зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість, котра на момент розгляду справи становить 97 800,00 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору купівлі-продажу № 13/61 від 05.06.2013р.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона(продавець) передає або зобов'язується передати у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ст. 553 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Водночас, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, нарахована позивачем пеня за період з 16.07.2013р. по 15.01.2014р. в сумі 6 449,45 грн. підлягає до задоволення повністю.

У зв'язку із зазначеними обставинами, нараховані позивачем за період з 16.07.2013р. по 03.03.2014р. 3% річних в сумі 1 856,86 грн. також підлягають до задоволення повністю.

05 червня 2013р. між кредитором (позивачем) - підприємцем ОСОБА_1 та поручителем (відповідачем) - Приватним підприємством «Волиньтехагросервіс» був укладений договір поруки №8/ПР.

Пункт 1.1 договору поруки передбачає, що предметом даного договору є зобов'язання поручителя (ПП «Волиньтехагросервіс») перед кредитором (Підприємцем ОСОБА_1 ) відповідати за порушення боржником (ТОВ «Агрофірма « Іванівка АГ» ) його зобов'язань перед кредитором по договору купівлі-продажу № 13/61 від 05.06.2013р., укладеному між кредитором і боржником , що включає:

- зобов'язання щодо оплати товару;

- сплату процентів річних, інфляційних нарахувань на суму боргу та неустойки (штрафу, пені), що передбачені умовами основного договору ;

- відшкодування збитків, завданих кредиторові.

Статтею 554 ЦК України передбачено правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою: у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно пункту 5.1 договору поруки № 8/ПР від 05.06.2013р., у разі порушення ТОВ «Агрофірма Іванівка АГ» зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні божники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому обсязі, що і боржник.

Отже, позов про стягнення з ТзОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» та ПП «Волиньтехагросервіс» солідарно підлягає до задоволення повністю в сумі 106 106,31 грн. в т.ч. 97 800,00грн. - основної заборгованості, 6 449,45 грн. - пені та 1 856,86 грн. - 3 % річних.

Оскільки, розгляд справи в суді доведено з вини відповідачів, то судові витрати по справі, які складаються із судового збору в сумі 2 123,00 грн. та витрати на послуги адвоката на підставі ст. 44,49 ГПК України, слід покласти на них солідарно.

При цьому, щодо розміру суми, яка підлягає відшкодуванню за послуги адвоката судом враховано приписи абзацу 2 п. 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", в якому зазначено, що суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Крім пояснень, щодо підготовки, оформлення та подання позовної заяви, формування пакета документів, здійснення розрахунків, надання на вимогу суду додаткових письмових доказів, які не впливають на складність справи, участь в судових засіданнях, адвокат ОСОБА_2 не надав жодних доказів щодо тих обставин, які б охарактеризували справу як дуже складну та таку, що розглядалася тривалий період.

Позивач у справі оплату послуг адвоката підтвердив договором про надання правової допомоги №1/14 від 03.01.2014р., свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 29.11.2006р., платіжним дорученням №188 від 19.02.2014р. та квитанцією №7/14 від 23.06.2014р.

Приймаючи до уваги наведене вище, виходячи із засад розумності і справедливості, суд вважає підставним та обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача витрати по оплаті послуг адвоката в розмірі не більше 500,00 грн.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про підставність заявлених позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 144, 193, Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 526, 527, 530, 553, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 44, 49, 75 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» (15552, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт.Михайло-Коцюбинське, вул. Шевченка, буд.2-Б, код ЄДРПОУ 36131192) та Приватного підприємства «Волиньтехагросервіс» (43024, Волинська обл., м.Луцьк, пр. Соборності, буд. 20А, кв. 97, код ЄДРПОУ 31300493) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 106 106,31 грн. заборгованості в т.ч. 97 800,00 грн. основної заборгованості, 6 449,45грн. - пені, 1 856,86грн. - 3 % річних, 2 123,00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору та 500грн. судових витрат пов'язаних з послугами адвоката.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено

17.07.2014р.

Суддя В. М. Дем`як