Ухвала

від 10.07.2014 по справі 825/411/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/411/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

10 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу представника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області - Захарченко Ірини Олександрівни на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алегро-Прилуки» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними і скасування наказу та постанови про накладення стягнень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Алегро-Прилуки» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними і скасування наказу та постанови про накладення стягнень. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем під час перевірки було зроблено висновки про порушення, яких фактично не було, тому вважає такі висновки безпідставними та необгрунтованими.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року задоволено вказаний позов частково. Визнано протиправним та скасовано постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області № 0444 від 25.12.2013 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Алегро-Прилуки" штрафу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області - Захарченко Ірина Олександрівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні даного позову.

Також представником відповідача подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції.

Враховуючи наявні в справі докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга подана вчасно.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що 6.11.2013 року відповідач отримав від Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів листа від 5.11.2013 року за вих. № 5090-2-7/6, у якому йому доручалося здійснити перевірку продукції, яка реалізується у торгівельній мережі магазинів побутової техніки "Фокстрот" на дотримання вимог законодавства у сфері здійснення державного ринкового нагляду та захисту прав споживачів.

07.11.2013 року в.о. начальника відповідача було видано наказ № 02-16/682-П на здійснення позапланової виїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ "Алегро-Прилуки" за адресою м. Прилуки, вул. Незалежності, буд. 63, щодо дотримання законодавства про державний ринковий нагляд за нехарчовою продукцією при розповсюдженні електричного та електронного обладнання, електрообладнання побутового призначення, приладів, що працюють на газоподібному паливі, мийних засобів.

07.11.2013 року співробітникам відповідача було видане направлення № 02-14/682 з зазначенням терміну проведення перевірки з 18 по 29 листопада 2013 року.

28.11.2013 року призначенні співробітники відповідача прибули до магазину відповідача.

Співробітники відповідача були допущені до проведення перевірки і провели її.

За результатами перевірки складений акт № 0608 від 28.11.2013 року, за змістом якого в ході проведення перевірки магазину "Фокстрот" ТОВ "Алегро-Прилуки" встановлено відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації для споживачів про продукцію, що реалізується у вказаному магазині, а саме на товарах, зазначених в додатку 7 до акту перевірки від 28.11.2013 №0608 відсутня інформація про гарантійні зобов'язання виробника (пп. 14, 15, 23-26, 45 додатку 7); дату виготовлення (пп. 2-6, 12-14, 16, 21, 25-27, 30, 33, 35-73 додатку 7); правила та умови ефективного і безпечного використання продукції (пп. 12, 16, 58); найменування та місцезнаходження виробника зазначених товарів (пп.. 1, 6-8, 10-21, 23, 25-30, 34, 35, 37, 40-73 додатку №7); найменування та місцезнаходження підприємства, яке проводить ремонт і технічне обслуговування зазначених товарів (пп. 5-12, 14-20, 22-35, 37, 45, 49-51, 53-55, 58, 66-73 додатку 7), чим було порушено п. 16 "Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами", затверджених Наказом МЕУ від 19.04.2007 року №104, ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів".

На вивісці магазину був вказаний знак для товарів і послуг "Фокстрот". Позивач має право на використання вказаного знаку згідно умов субліцензійного договору № 35-ТМ від 1.07.2011 року.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято постанову № 0444 від 25.12.2013 року про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 166742,98 грн.

Не погоджуючись з такими діями, наказом та постановою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи даний позов частково суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача в частині скасування постанови є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають в цій частині задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції регулюються Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до статті 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» підставою для проведення позапланових перевірок характеристик продукції у її розповсюджувачів може слугувати звернення споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію.

Судом першої інстанції було встановлено, що 06 листопада 2013 року до відповідача надійшло розпорядження від Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів листа від 5.11.2013 року за вих. № 5090-2-7/6, у якому йому доручалося здійснити перевірку продукції, яка реалізується у торгівельній мережі магазинів побутової техніки «Фокстрот» на дотримання вимог законодавства у сфері здійснення державного ринкового нагляду та захисту прав споживачів.

Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів є органом виконавчої влади та керуючою організацією відповідача.

Позивач використовує знак для товарів і послуг «ФОКСТРОТ».

Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що за таких підстав прийняття відповідачем наказу про проведення у позивача позапланової перевірки не може бути визнаний судом необґрунтованим та протиправним, оскільки не встановлено доказів порушень співробітниками відповідача порядку проведення даної перевірки. Разом з тим, про відсутність таких порушень свідчить допуск перевіряючи осіб до перевірки.

Таким чином правові підстави для визнання дій відповідача по проведенню перевірки протиправними відсутні.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції у задоволенні позову, в частині визнання протиправним та скасування наказу №02-16/682-П від 07.11.2013 про проведення позапланової перевірки з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, а також визнання протиправними дії відповідача по проведенню позапланової перевірки позивача, результати якої оформлені Актом перевірки від 28.11.2013 року №0608, відмовлено вірно.

Також судом першої інстанції за змістом акту перевірки від 28.11.2013 року №0608 встановлено, що відповідачем зазначено про наступні порушення позивача: відсутня інформація про гарантійні зобов'язання виробника (пп. 14, 15, 23-26, 45 додатку 7); дату виготовлення (пп. 2-6, 12-14, 16, 21, 25-27, 30, 33, 35-73 додатку 7); правила та умови ефективного і безпечного використання продукції (пп. 12, 16, 58); найменування та місцезнаходження виробника зазначених товарів (пп.. 1, 6-8, 10-21, 23, 25-30, 34, 35, 37, 40-73 додатку №7); найменування та місцезнаходження підприємства, яке проводить ремонт і технічне обслуговування зазначених товарів (пп. 5-12, 14-20, 22-35, 37, 45, 49-51, 53-55, 58, 66-73 додатку 7), чим було порушено п. 16 "Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами", затверджених Наказом МЕУ від 19.04.2007 року №104, ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів".

В даному акті міститься напис (а.с. 18) директора позивача, у якому він зазначив, що вказані в акті порушення не мали місця.

Суду першої інстанції було надано копії фотографій, які зі слів представника відповідача було виконано під час проведення перевірки і підтверджують фактичну наявність вказаних у акті порушень.

Однак, колегія суддів погоджується з критичним сприйняттям судом першої інстанції зазначених документів у якості доказів з огляду на наступне.

Відповідач зазначає, що при проведенні перевірки здійснювалась відео фіксація виявлених порушень, на підтвердження чого подав копію акту перевірки, де в розділі 5 пункті 5 «інші документи» вказано «фото продукція та відеоматеріали».

При цьому судом першої інстанції було встановлено, що примірник акту, який був наданий позивачу (а.с. 17, 18) в розділі 5 пункті 5 «інші документи» містить прочерк, у ньому відсутні будь-які дані щодо проведення фото чи відео фіксації обставин перевірки чи додавання до акту фотографій чи носіїв з відеозаписами.

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач не довів фактичного фото чи відео фіксування порушень вказаних у 1 розділі акту.

Приймаючи до уваги непредставлення належних доказів фактичної наявності порушень, вказаних у акті, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач не довів фактичного існування вказаних у акті порушень на момент проведення перевірки.

Отже, постанова Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області №0444 від 25.12.2013 року про застосування до позивача штрафу є протиправною і підлягає скасуванню.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Алегро-Прилуки" необхідно задовольнити частково.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області - Захарченко Ірини Олександрівни - залишити без задоволення , а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

І.О. Лічевецький

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.