Рішення

від 17.07.2014 по справі 904/2678/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.07.14р. Справа № 904/2678/14 За позовом Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ" в особі Дніпропетровського обласного управління Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛОГІЯ-УКРАЇНА", м. Дніпропетровськ

про відшкодування збитків в порядку регресу

Суддя Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: Іванова О.В., дов. № 04 від 02.01.2013

від відповідача: представник не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ" в особі Дніпропетровського обласного управління Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛОГІЯ-УКРАЇНА" про відшкодування збитків в порядку регресу.

В судовому засіданні Представник позивача з'явився у судове засідання, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання.

Відповідач в судове засідання з'явився, надав відзив, в якому проти позову заперечує.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 09.07.14 оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем (страховик) та Відповідачем (страхувальник) укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №1112477 від 27.12.12 (договір).

Згідно додатку № 2 до договору, на кожен транспортний засіб, страховиком виданий страховий поліс.

На транспортний засіб "DAF" FA 75CF250, д/н НОМЕР_1 виданий страховий поліс № АЕ/0269356 від 03.01.13.

06.03.14 відбулося ДТП за участю цього транспортного засобу, під керуванням ОСОБА_2

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.13, встановлено, що ОСОБА_2 06.03.13 о 7 год., керуючи автомобілем "ДАФ" д/н НОМЕР_1, рухався на перехресті рівнозначних доріг вул. Яворницького та пл. Шевченка в м. Дніпропетровську, в порушення правил проїзду перехресть, рухаючись по другорядній дорозі - вул. Яворницького, не надав перевагу в русі автомобілю "Шкода" д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, що рухався по головній дорозі - пл. Шевченка, внаслідок чого допустив зіткнення з останнім. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.16.11 ПДР України. Зазначеною постановою на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення за ст. 124 КпАП України у вигляді штрафу в доход держави у розмірі 340,00грн. Постанова вступила в законну силу 22.04.13.

Відповідно до ч. 1 ст.25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Власник "Шкоди Октавія" д/н НОМЕР_2 подав позивачу заяву про страхове відшкодування.

Вищевказане ДТП було визнано позивачем страховим випадком, про що складено страховий акт № ОЦ/007/000/13/0057 від 18.06.13 з розрахунком суми страхового відшкодування.

Згідно розрахунку, сума страхового відшкодування складає 23267,30 грн. Позивач виплатив Страхувальнику страхове відшкодування в сумі 22 267,30 грн., за вирахуванням франшизи в розмірі 1000,00грн (п.5 полісу АЕ/0269356), що підтверджується платіжним дорученням № 569 від 18.06.13. (а.с. 37).

Згідно п. ґ) пп 38.1.1. п. 38.1 ст. 38 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Згідно пп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 вищезгаданого Закону, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.

Статтею 11128 ГПК України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Згідно Постанови палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 12.02.2014 у справі № 6-1цс14, неузгодженість нумерації підпунктів пункту 33.1 статті 33 та підпунктів пункту 38.1 статті 38 Закону, після внесених до них змін Законом України від 17 лютого 2011 року № 3045-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування", не може обмежувати встановлене статтею 38 Закону право страховика подати регресний позов до страхувальника у разі недотримання строків і умов повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, а тому й не може бути підставою для відмови в задоволенні такого позову.

Таким чином, право страховика подати регресний позов до страхувальника пов'язується із двома подіями у сукупності:

1) недотримання строків повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду

2) недотримання умов повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду.

При цьому, чинне законодавство не містить критеріїв, за якими слід визначати, що порушені умови повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду.

З тексту вищезгаданої Постанова палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України також не вбачається, що саме слід розуміти під недотримання умов повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду.

Згідно ч. 7 ст. 4 ГПК України, забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

З комплексного аналізу ст. 38 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у логічному поєднанні з іншими нормами цього ж закону (зокрема пп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33) та іншими нормами чинного законодавства України, які регулюють правовідносини у сфері страхування, можна дійти висновку, що право на регрес у страховика виникає у випадках якщо, страховий випадок виник внаслідок відверто недбалих дій страхувальника, або якщо дії або бездіяльність страхувальника призвели до необґрунтованого збільшення витрат страховика, або якщо страхувальник своїми діями перешкоджав встановленню події та обставин страхового випадку, тощо.

Позивач у цій справі не навів жодного аргументу, який вказував на те, що несвоєчасне повідомлення або неповідомлення страхувальника страховика потягло за собою настання будь-яких негативних наслідків для нього (така бездіяльність зокрема не перешкоджала встановленню події та обставин страхового випадку, внаслідок такої бездіяльності страхувальник не зазнав додаткових витрат).

Наявності самого факту неповідомлення страховика страхувальником недостатньо для задоволення заявлених позовних вимог.

Протилежний висновок суперечить сутності страхових правовідносин, цілям та завданням ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", визначених в преамбулі цього Закону.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність всіх ознак складу правопорушення, за наявністю яких у позивача виникає право на регресний позов до відповідача, зокрема позивачем не доведено недотримання відповідачем умов повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду.

Крім того, слід зазначити, правове визначення регресного позову у ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не наведено. Разом з тим, за приписами статті 1191 ЦК України регресом визнається право зворотної вимоги до винної особи.

Із встановлених обставин справи вбачається, що винною у заподіянні майнової шкоди особою є не відповідач, а водій транспортного засобу "DAF" FA 75CF250, д/н НОМЕР_1 .

За положеннями частини першої статті 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Між тим, положення цієї норми не змінюють прав та обов'язків із регресних зобов'язань.

Отже, право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, який у даних правовідносинах не є винною особою, за приписами статті 1191 ЦК України не виникає (див. постанову ВГСУ №910/14378/13 від 23.04.14).

За таких обставин, у позові слід відмовити.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення підписано 14.07.14.

Суддя М.О.Ніколенко