Ухвала

від 14.07.2014 по справі 2а-13160/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

14 липня 2014 року м. Київ В/800/3212/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Вербицької О.В., Кошіля В.В., Моторного О.А., Приходько І.В., перевіривши заяву Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.04.2014 року

у справі № 2а-13160/11/2670 (К/9991/37269/12 - номер справи у Вищому адміністративному суді України)

за позовом дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

третя особа Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників подало заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.04.2014 року в названій справі.

Відповідно до ст. 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судових рішень подається до Верховного суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом ст. 239 2 та ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.04.2014 року заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.01.2014 року у справі № 2а-1670/3162/12 (К/9991/65099/12), копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.03.2014 року у справі № 2а-4419/10/2670 (К/9991/26540/11), в яких, на його думку, згадані норми права застосовано інакше, ніж у даній справі.

Відповідно до частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, у постанові цього суду від 31.01.2011 року № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що «чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати ПДВ як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.»

В іншій постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ВІК» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень зазначено про правильність висновків судів про те, що за змістом підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту. Невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Верховний Суд України вказав, що така позиція касаційного суду ґрунтується на правильному застосуванні положень підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06), в якій Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведену правову позицію Верховного Суду України було враховано Вищим адміністративним судом України під час прийняття ухвали у даній справі, тобто фактично прийняття зазначеної ухвали є, по суті, результатом дотримання Вищим адміністративним судом України вимог статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначені факти не дають можливості дійти висновку щодо неоднаковості застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права у подібних правовідносинах.

Крім того, слід зазначити, що направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, що має місце у справі № 2а-1670/3162/12 (К/9991/65099/12), не розв'язує спір по-суті та свідчить про неповноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи для правильного вирішення спору та про не дослідження всіх доказів, належить до порушення процесуального права, що не є підставою для перегляду ухвали в порядку Глави 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відсутність повно встановлених обставин у певній справі та ухвалення судового рішення в іншій справі, виходячи з конкретних встановлених обставин у справі, виключає висновок про ухвалення судових рішень у таких справах з неоднаковим застосуванням норм матеріального права саме у подібних правовідносинах.

Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.

З огляду на наведене, керуючись статтями 236-239, 239-1, 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити Міжрегіональному головному управлінню Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.04.2014 року у справі № 2а-13160/11/2670 (К/9991/37269/12 - номер справи у Вищому адміністративному суді України).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ПідписІ.О. Бухтіярова Судді ПідписО.В. Вербицька ПідписВ.В. Кошіль ПідписО.А. Моторний ПідписІ.В. Приходько