Постанова

від 14.07.2014 по справі 914/4581/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2014 року Справа № 914/4581/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В., розглянувши матеріали касаційної

скаргиКомунального підприємства "Соснівкажитлокомунсервіс" напостанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2014р. у справігосподарського суду Львівської області № 914/4581/13 за позовомПриватного підприємства "Арт-регіон" доКомунального підприємства "Соснівкажитлокомунсервіс" простягнення 78 902,40 грн. за участі представників сторін:

від позивача - не з'явилися;

від відповідача - Кінах Ю.В.

У С Т А Н О В И В:

04.12.2013р. Приватне підприємство "Арт-регіон" звернулися до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Соснівкажитлокомунсервіс" 78 902,40грн. заборгованості за виконані підрядні роботи згідно договору №8 від 28.09.2010р.

16.01.2014р. рішенням господарського суду Львівської області (суддя Бортник О.Ю.), залишеним без змін 16.04.2014р. постановою Львівського апеляційного господарського суду (судді: Бойко С.М.. - головуючий, Бонк Т.Б., Марко Р.І.) позов задоволено частково, присуджено до стягнення з комунального підприємства "Соснівкажитлокомунсервіс" на користь приватного підприємства "Арт Регіон" 78792,82 грн. заборгованості, мотивуючи доведеністю його вимог.

У касаційній скарзі Комунальне підприємство "Соснівкажитлокомунсервіс" посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати судові рішення та ухвалити нове про відхилення позову. Заявник зазначав, що договір підряду, на підставі якого стягнено заборгованість, не відповідав вимогам ст.203 ЦК, тому підлягав визнанню недійсним, про що заявлялось відповідачем при розгляді спору, але безпідставно залишено поза увагою судами обох інстанцій.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів погоджується з доводами заявника і приходить до висновку про часткове задоволення його вимог.

Судами обох інстанцій установлено, 28.09.2010р. між приватним підприємством "Арт Регіон" (підрядник) та комунальним підприємством "Соснівкажитлокомунсервіс" (замовник) укладено договір № 8, за умовами якого підрядник в межах договірної ціни зобов'язався своїми силами і засобами виконати капітальний ремонт доріг вул. Театральна, 4 у м. Соснівка, провести випробування і здати замовнику відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації в установлений строк (п.1.1). Терміни виконання робіт вересень - грудень 2010р. (п.3.1). Відповідно до п.4.1. договору оплата виконаних робіт здійснюється замовником щомісячно на розрахунковий рахунок підрядника протягом 10 днів з дня підписання актів виконаних робіт по формі КБ-2в, Ф.КБ-3. Термін дії договору сторонами визначено до 31.12.2010 р. (п.10.3.).

22.12.2010р. між сторонами у справі підписано акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт на суму 78 792,82 грн.

04.12.2013р. посилаючись на не оплату КП "Соснівкажитлокомунсервіс" виконаних робіт, ПП "Арт Регіон" звернулися до суду про стягнення відповідної суми заборгованості.

Задовольняючи позовні вимоги, попередні судові інстанції виходили з доведеності позивачем наявності у КП "Соснівкажитлокомунсервіс" заборгованості за виконані згідно договору підряду роботи. Судами відхилено як безпідставні доводи відповідача про недійсність цього договору, посилаючись на те, що підписаний не уповноваженою особою договір підряду від 28.09.2010р. у подальшому був схвалений підприємством, що підтверджено підписанням без будь-яких зауважень директором КП "Соснівкажитлокомунсервіс" ОСОБА_7 акту приймання виконаних робіт.

Касаційна інстанція не може погодитись з висновками попередніх судових інстанцій, рішення яких не ґрунтуються на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилалися особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; не з'ясовували чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню при вирішенні спору. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом, що не дотримано при ухваленні оскаржуваних рішень.

Відповідно до ст. 11 ЦК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

За приписами ст.203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно вимог ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Положеннями ст.92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно статуту КП "Соснівкажитлокомунсервіс" останні підпорядковані Соснівській міській раді та є госпрозрахунковим підприємством.

На момент укладення 28.09.2010р. договору підряду ОСОБА_7, що підписав цей договір, не був директором КП "Соснівкажитлокомунсервіс", який призначений на відповідну посаду лише 19.10.2010р., що установлено судами обох інстанцій та підтверджено матеріалами справи.

За доводами відповідача, які залишені судами без належної правової оцінки, дороги по вул. Театральна, 4 у м. Соснівка, ремонт яких був предметом спірного договору, не перебували на балансі КП "Соснівкажитлокомунсервіс", якому вони передані лише у 2013р., тому у комунального підприємства були відсутні правові підстави для підписання відповідного договору, який суперечив інтересам підприємства, укладений поза його волею. Протягом майже трьох років ПП "Арт Регіон" жодного разу не зверталися до комунального підприємства щодо погашення заборгованості за договором від 28.09.2010р., який відсутній у підприємства, про існування якого дізналися лише 01.10.2013р. отримавши від ПП "Арт Регіон" вимогу про сплату суми боргу.

Згідно листів Соснівської міської ради від 20.02.2014р., КП "Соснівкажитлокомунсервіс" у 2010р. не звертались до міськради щодо необхідності проведення ремонту доріг, зокрема по вул. Театральна, 4 у м. Соснівка, рішення щодо виділення коштів з місцевого бюджету чи фінансування органом місцевого самоврядування ремонту доріг не приймалось. Зазначені листи залишені судами поза увагою, без надання їм оцінки у сукупності з іншими матеріалами справи та запереченнями КП "Соснівкажитлокомунсервіс".

Тобто, у порушення вимог ст.43 ГПК України попередніми судовими інстанціями не досліджувались належним чином обставини справи, з урахуванням доводів відповідача про недійсність договору підряду; не з'ясовувалась процедура укладення відповідного договору та дотримання її сторонами, виходячи з юридичного статусу комунального підприємства; не оцінювались положення Статуту підприємства та повноваження його директора; чи можливо вважати дії ОСОБА_7 щодо підписання акту приймання - передачі робіт схваленням цього правочину комунальним підприємством; яким чином мали фінансуватись підрядні роботи за договором з комунальним підприємством, чи було обумовлено відповідні обставини сторонами договору, з урахуванням вищезазначених листів міськради; не розглянули питання щодо залучення до участі справи Соснівської міської ради, якій підпорядковане комунальне підприємство та розпорядженням якої призначається директор підприємства.

Зважаючи на викладене, повноваження касаційної інстанції, оскаржувані судові рішення підлягають скасування з направленням справи для нового розгляду, під час якого господарському суду необхідно всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, встановити дійсні права та обов'язки сторін, і в залежності від установленого правильно застосувати норми матеріального та процесуального права, якими урегульовано спірні правовідносини, та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Соснівкажитлокомунсервіс" задоволити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2014р та рішення господарського суду Львівської області від 16.01.2014р. у справі №914/4581/13 скасувати, а справу направити для нового розгляду.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяГ.В. Жаботина СуддяЛ.В. Ковтонюк