Постанова

від 15.07.2014 по справі 8/5005/5604/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 року Справа № 8/5005/5604/2012 Вищий господарський суду України в складі колегії суддів:

Овечкін В.Е. - головуючого, Чернов Є.В., Цвігун В.Л. розглянув касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Профайн Логістик Україна" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2014 року у справі№ 8/5005/5604/2012 господарського суду Дніпропетровської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУСПАРТНЕР" до третя особа:товариства з обмеженою відповідальністю "Профайн Логістик Україна" товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод теплоізоляційних та базальтових виробів" простягнення 1 279 407, 66 грн. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2013 р. (суддя: Рудовська І.А.) позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профайн Логістик Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Статуспартнер" 1 279 407,06 грн. - заборгованості.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2014 р. (судді: Дармін М.О., Іванов О.Г., Подобєд І.М.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2013 р. залишено без зміни.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Профайн Логістик Україна" в касаційній скарзі просить судові рішення та постанову господарських судів скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріальних права , в позові відмовити.

На думку скаржника суд, залишив поза увагою, що ТОВ «ПрофайнЛогістик Україна» користувалось відповідними приміщеннями з 2008 року на підставі договорів суборенди № 5/01-08 від 5.11.2008 р. та № 15/03-09 від 15.03.2009 р. дія яких продовжена відповідними додатковими угодами № 3 від 01.07.2010 р. та № 2 від 1.07.2010 р. до 30.06.2013 р.. Скаржник доводить, що суд не врахував, той факт, що ТОФ «Профистар» та ТОВ «Статуспартнер» є пов'язаними особами, оскільки обидві фірми представляв Карасьов А.В., який був директором обох фірм і тому дійшов помилкового висновку про припинення правовідносин між ТОВ «Статуспартнер» та ТОВ «Профайн Логістик Україна» у зв'язку з укладанням додаткових угод про розірвання договорів суборенди № 5/01-08 від 5.11.2008 р. та № 15/03-09 від 15.03.2009 р.. Крім цього, завдаток, який був сплачений ТОВ «Профайн Логістик Україна» на користь ТОВ «Профистар» у розмірі 395 000 не був повернутий назад після підписання відповідних додаткових угод і його неповернення свідчить про фактичне продовження правовідносин оренди між сторонами.

Відповідач зазначає, що судом не були враховані рекомендації, викладені в постанові Вищого господарського суду України від 24.05.2012 р. Так не були досліджені обставини щодо встановлення належних сторін в договорі оренди та дослідженні актів приймання передачі майна, підписаних ТОВ «Статуспартнер» та ТОВ «Профайн логістик України» в особі С.В. Кондратенко.

Сторони, повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги відповідно до вимог ст. 111-4 ГПК України, в судове засідання не з'явилися, про поважні причини, які перешкодили участі в судовому засіданні суду не повідомляли, про відкладення розгляду справи клопотань не заявляли, інших обставин, які унеможливлюють розгляд справи в суді касаційної інстанції не встановлено, тому суд не вбачає перешкод для перегляду судових рішень за касаційною скаргою без участі учасників судового процесу.

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено наступні обставини справи.

05.10.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод теплоізоляційних та базальтових виробів" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Статуспартнер" укладено договір оренди нерухомого майна № 10/11-10, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування об'єкти нерухомого майна: приміщення в адмін. будівлі - літера А площею 53,1 кв.м х 15 грн. за кв.м; приміщення в адмін. будівлі - літера А - площею 78 кв.м х 15 грн. за кв. м; частина мостіння - літера -8 - загальною площею 21 042,7 кв. м,з яких: у зоні дії крану, - 11 852 кв.м х 3 грн. за кв. м разом із з двома кранами козловими :а)Кран козловий KKJI 2-12,5-32;б)Кран козловий ККГ 3-25-32; за зоною дії крану - 9 190,7 м 2 х 2 грн. за кв. м; приміщення охорони - 20,4 кв. м х 15 грн за кв. м.

05.10.2010р. за актом № 1 прийому - передачі об'єктів оренди орендодавець передав, а орендар прийняв у користування майно: приміщення в адмін. будівлі - літера А площею 53,1 кв.м; приміщення в адмін. будівлі - літера А - площею 78 кв.м; частина мостіння - літера -8 - загальною площею 21 042,7 кв. м, з яких: у зоні дії крану, - 11 852 кв.м разом із з двома кранами козловими :а)Кран козловий KKJI 2-12,5-32;б)Кран козловий ККГ 3-25-32; приміщення для охорони - 20,4 кв. м.

05.10.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод теплоізоляційних та базальтових виробів" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Статуспартнер" укладено договір оренди нерухомого майна № 02/11-10 про передачу в оренду частини приміщення формувального цеху - літера Ц - площею 2693, 0 кв.м. разом із двома кранами мостовими: А) Кран мостовий електричний № 2366, Б) Кран мотовий електричний № 2367, за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Виробнича, буд.1.

В пункті 1.2 договору суборенди нерухомого майна № 2/11-08 від 05.10.2010 р. визначається, що майно належить суборенододавцю на праві оренди на підставі договору оренди № 02/11-10 від 05.10.2010 р. з терміном оренди до 05.09.2013 р.

Відповідно до п.5.2 договору оренди нерухомого майна № 02/11-10 від 05.10.2010 р. орендар має право здавати майно в суборенду будь - які особі за плату, встановлений на власний розсуд.

05.10.2010р. за актом № 1 прийому - передачі об'єктів оренди орендодавець передав, а орендар прийняв в користування майно: приміщення формувального цеху - літера Ц - площею 2693, 0 кв.м. разом із двома кранами мостовими: А) Кран мостовий електричний № 2366, Б) Кран мотовий електричний № 2367, за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Виробнича, буд.1.

Листом від 05.10.2010 року № 05/10 від імені ТОВ "Статуспартнер" директор Крутько К.В. повідомляє ТОВ "Профайн Логістик Україна", що між ТОВ "Статуспартнер" (Орендар) та ТОВ "Дніпропетровський завод теплоізоляційний та фільтрувальних виробів" (Орендодавець) укладено договори оренди нерухомого майна № 10/11-10 від 05.10.2010 року та № 02/11-10 від 05.10.2010 року, які перебували у піднайомі ТОВ "Профайн Логістик Україна" на підставі угод, укладених з ТОВ "Профистар". ТОВ "Профайн Логістик Україна" і пропонує прийняти в суборенду об'єкти нерухомості на тих же умовах, що й раніше були узгоджені з попереднім суборендодавцем. Разом з цим листом направлені проекти договорів суборенди, запропоновані до укладення.

Цей лист отримано директором ТОВ "Профайн Логістик Україна" Кондратенко С.В., про що зроблено на ньому відмітку "прийнято 05.10.2010 року" та поставлено особистий підпис з печаткою.

05.10.2010 року між ТОВ "Статуспартнер" (суборендодавець) та ТОВ "Профайн Логістик Україна" (суборендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 1/11-08 про передачу в строкове платне користування (суборенду): приміщення в адміністративній будівлі - Літера А" - площею 53,1 кв.м., приміщення в адміністративній будівлі - Літера А " - площею 78 кв.м., крани козлові ККС вантажопідйомністю 12,5 тн. 1 шт.; ККГ-3 ванатожопідйомністю - 25 тн. 1 шт. разом з частиною мостіння - літера - 8 - загальною площею 21042,5 кв.м., з яких у зоні дії кранів - 11852 кв.м. приміщення охорони - площею 20,40 кв.м. Адреса переданого в суборенду майна: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт Ювілейне, вул. Виробнича, буд. 1.

Розділом 3 цього договору сторони погодили розмір та порядок внесення сплати за користування приміщенням адміністративної будівлі - Літера А"' - площею 53,1 кв.м. - ставка складає суму 3,68 доларів США за 1 кв.м., але не менше 18 грн. 40 коп. за 1 кв.м. та не більше 33 грн. 12 коп. за 1 кв.м., якщо офіційний курс гривні до долара США установлений НБУ відповідно, буде меншим ніж 5,50 грн. за 1 долар США або буде перевищувати 9.00 грн. за 1 долар США; приміщення адміністративної будівлі - Літера А" - площею 78 (кв.м. - ставка складає суму 3,68 доларів США за 1 кв.м.., але не менше 18 грн.40 коп. за 1 кв.м. та не більше 33 грн. 12 коп.за 1 кв.м., якщо офіційний курс гривні до долара США установлений НБУ відповідно, буде меншим ніж 5,50 грн. за 1долар США або буде перевищувати 9.00 грн. за 1 долар США.

Крани козлові ККС вантажопідйомністю 12,5 тн 1 шт.; ККГ-3 ванатожопідйомністю - 25 тн. 1 шт. разом з частиною мостіння - літера - 8 - загальною площею 21042,5 кв.м., з яких у зоні дії кранів - 11852 кв.м. - ставка складає суму 1 долар США за 1 кв.м., але не менше 5 грн. 00 коп. за 1 кв.м. та не більше 9 грн. 00 коп. за 1 кв.м., якщо офіційний курс гривні до долара США встановлений НБУ відповідно, буде меншим ніж 5,50 грн. за 1 долар США або буде перевищувати 9.00 грн. за 1 долар США.

05.10.2010р. за актом прийому - передачі об'єктів суборенди суборендодавець передав, а суборендар прийняв в користування майно: приміщення в адміністративній будівлі - Літера А" - площею 53,1 кв.м., приміщення в адміністративній будівлі - Літера А " - площею 78 кв.м., крани козлові ККС вантажопідйомністю 12,5 тн. 1 шт.; ККГ-3 ванатожопідйомністю - 25 тн. 1 шт. разом з частиною мостіння - літера - 8 - загальною площею 21042,5 кв.м., з яких у зоні дії кранів - 11852 кв.м. приміщення охорони - площею 20,40 кв.м. Адреса переданого в суборенду майна: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт Ювілейне, вул. Виробнича, буд. 1.

15.10.2010р. між ТОВ "Статуспартнер" (суборендодавець) та ТОВ "Профайн Логістик Україна" (суборендар) укладено додаткову угоду №1 до договору оренди нерухомого майна № 1/11-08 від 05.10.2010р.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2011 року у справі № 11/5005/9858/2011 визнано недійсним договір суборенди нерухомого майна №1/11-08 від 05.10.2010 року з підстав укладання зазначеного договору неповноважною особою.

05.10.2010 р. між ТОВ "Статуспартнер" (суборендодавець) та ТОВ Профайн Логістік Україна" (суборендар) укладено договір оренди (суборенди) нерухомого майна № 2/11-08, відповідно до умов якого суборендодавець передав, а суборендар прийняв в строкове платне користування (суборенду) наступні об'єкти нерухомого майна: частину приміщення формувального цеху - літера Ц, площею 2 693,0 кв.м., що розташована за адресою : Дніпропетровська обл., смт. Ювілейне, вул. Виробнича, 1.

Розділом 3 цього договору сторони погодили розмір та порядок внесення плати за користування приміщенням формувального цеху - ставка плати складає суму , еквівалентну 2,2 долари США за 1 кв.м., але не менш ніж 11,00 грн. за 1 кв. м. та не більше ніж 19,00 грн. за 1 кв.м., якщо офіційний курс гривні до долара США установлений НБУ відповідно, буде меншим ніж 5,50 грн. за 1 долар США або буде перевищувати 9.00 грн. за 1 долар США. Цей договір укладено строком на 2 роки і 11 календарних місяців , тобто до 05.09.2013 р.

05.10.10р., сторони підписали акт № 1 прийому-передачі об'єктів суборенди відповідно до якого суборендодавець передав, а суборендар прийняв в користування майно: частину приміщення формувального цеху - літера Ц, площею 2 693,0 кв.м., що розташована за адресою : Дніпропетровська обл., смт. Ювілейне, вул. Виробнича, 1.

15.10.2010р. між ТОВ "Статуспартнер" (суборендодавець) та ТОВ "Профайн Логістик Україна" (суборендар) укладено додаткову угоду №1 до договору оренди нерухомого майна № 2/11-08 від 05.10.2010р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2011р. по справі № 32/362-10 договір суборенди № 2/11-08 від 05.10.20101р. визнано недійсним з моменту його укладення.

Зазначене рішення залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.03.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2011р.

На вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю «Статуспартнер» від 05.04.2011р. № 0504-2 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Профайн Логістик Україна» майно звільнене відповідачем, що підтверджується актом про повернення майна від 08.04.2011р..

01.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровським заводом теплоізоляційних та базальтових виробів» ( Основний споживач) та ТОВ «Профайн Логістик Україна» (Субспоживач) укладено договір про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 50. Відповідно до умов якого Основний споживач зобов'язується забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених Субспоживачу до використання, а Субспоживач - своєчасно сплачувати за використання електричної мережі, отримані послуги, в тому числі за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

Предметом спору є вимоги про стягнення плати за фактичне користування майном протягом періоду з 05.10.2010 по 31.03.2011. в порядку ч. 2 ст. 216 ЦК України.

Визначаючи характер позовних вимог в заяві про уточнення від 21.11.2011 р. позивач зазначив про можливість їх розгляду як відшкодування збитків.

Задовольняючи вимоги позову суд виходив з тих мотивів, що законодавством про оренду, в тому числі Законом України "Про оренду державного та комунального майна" не встановлені особливі умови відшкодування збитків, завданих у зв'язку із вчиненням недійсного договору оренди, тому такі збитки підлягають відшкодуванню на загальних засадах.

Застосування зазначених правових наслідків засвідчує факт повернення сторін у первісний стан, який мав місце до вчинення недійсного правочину.

Відповідно до ч.2 ст.216 ЦК України якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодування винною стороною.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Виходячи з наведеного, з врахуванням вірності розрахунку, наведеному позивачем, на підставі ст. 216 Цивільного кодексу України, колегія суду погодилася з висновками суду першої інстанції про те, що позивач вправі вимагати відшкодування неодержаної плати за фактичне користування відповідачем майна.

Касаційна інстанція не погоджується з визначенням характеру спірних правовідносин судом і правовою мотивацією, та вважає, що в розглядуваному випадку оскільки позивачем було заявлено вимогу відшкодування фактичного користування майном в порядку реституції, незважаючи на подальше її визначення як збитків спірні правовідносини слід кваліфікувати та регулювати нормами про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

При цьому, суд касаційної інстанції зазначає, що таке визначення характеру спірних відносин не повинно розглядатися як зміна предмету позову.

Як стверджує сам скаржник він був користувачем майна на умовах суборенди починаючи з 2008 р., а також здійснював платежі за електроенергію, як встановлено вище, що ним не заперечується.

Тобто, скаржник не заперечує та не ставить під сумнів факт користування майном.

Позивач доводить, що 05.10.10р. актами прийому - передачі об'єктів суборенди від 05.10.2010р. майно передано позивачем відповідачеві. Крім того, позивач стверджує, що майно перебувало під охороною агентства на замовлення ТОВ "Профайн Логістик України" і останнє фактично припинило користування майном, звільнивши його від охорони 08.04.2011р. на підставі вимоги ТОВ "Статуспартнер".

Рішеннями господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2011р. по справі № 32/362-10 , та від 17.10.2011р., які набрали законної сили відповідно договір суборенди № 2/11-08 від 05.10.20101р. та договір суборенди нерухомого майна №1/11-08 від 05.10.2010 року визнано недійсними з підстав укладання зазначених договорів неповноважною особою.

Відповідно з нормами ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,- відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За змістом ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Таким чином позивач, у випадку доведення наявності у нього речового права може вимагати стягнення безпідставного збагачення з особи, яка фактично використовувала майно за недійсним договором.

Касаційна інстанція зазначає, що в спірному випадку факт незаконної передачі майна в суборенду зі сторони позивача, який стверджує, що має право оренди, виявився у вчиненні цивільно-правової угоди всупереч вимог закону, що встановлено судовими рішеннями.

Суд касаційної інстанції визнає, що договір пов'язаний з користуванням чужим майном слід вважати відплатним з огляду на норми ст.ст. 759, 762 ЦК України.

Відповідно, фактичний користувач майна, який не в змозі повернути отримане по недійсній угоді у вигляді користування, що уже відбулося, при застосуванні наслідків недійсної угоди повинен відшкодувати іншій стороні такої угоди вартість користування за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, виходячи з викладеного, особа, що має право оренди має право претендувати на платежі, не внесені фактичним користувачем за період використання майна, в рамках двосторонньої реституції.

Разом з тим, особа повинна довести наявність у неї відповідного права оренди та дотриманні умов передачі орендованого майна в суборенду без порушення права орендодавця, яке захищено нормою ст. 774 ЦК України, оскільки при порушенні захищеного права орендодавця така особа не може і не повинна отримати вигоду від неправомірної поведінки.

Відповідно, наведене впливатиме на права власника майна, оскільки при порушенні його захищеного права саме йому належить право стягнути з суборендодавця безпідставно отримане чи те, що підлягає отриманню останнім.

Таким чином, судам слід з'ясувати наявність у суборендодавця відповідного речового права, зокрема, дотримання сторонами договору оренди форми його вчинення, що впливає на висновок про наявність у орендаря права на орендоване майно.

Зазначенен впливає на висновок про наявність підстав для захисту права позивача як піднаймача (суборендаря) на захист в межах заявлених предмету та підстав позову, оскільки при відсутності речового права у позивача задоволення вимог позову призведе до безпідставного збагачення позивача.

Слід виходити з того, що наслідки недійсної угоди усуваються застосуванням реституції між сторонами такої угоди.

Разом з тим, суду слід врахувати, що якщо під час розгляду справи суд встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки власника майна, слід вирішити питання залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Задовольняючи вимоги позову суд визнав обґрунтованим розмір заявлених до стягнення вимог.

Разом з тим, з цим не можна погодитися, оскілки відповідні висновки не ґрунтуються на всебічно та повно встановлених обставинах справи.

Так, суду слід встановити обставини пов'язані із тим, що було предметом договорів, що визнані недійсними, як співвідноситься це майно чи є воно тим самим майном, оренду якого не заперечує скаржник чи іншим майном, фактичне користування майном в заявлений позивачем період, з врахуванням доказів, які свідчать про фактичну передачу майна, період користування.

При цьому, суду слід надати оцінку як співвідносяться плата встановлена договором оренди і договором суборенди, як співвідноситься розмір плати до відшкодування з ринковими величинами плати за користування аналогічним майном, оскільки як зазначалося, суборендодавець не повинен отримати вигоду від своєї неправомірної поведінки.

Таким чином, з врахуванням наведених висновків, суд касаційної інстанції вважає, що судами не з'ясовані дійсні вимоги позивача, оскільки не надано належну правову кваліфікацію спірних правовідносин, від чого залежить правильність тлумачення та застосування норм матеріального права, які підлягають застосуванню, не виконано вимог щодо всебічного та повного встановлення обставин, що мають значення для вирішення спору.

Оскільки, відповідно до частини 2 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів, а також враховуючи, що господарськими судами порушено вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене, з'ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2014 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2013 р. у справі № 8/5005/5604/2012 господарського суду Дніпропетровської області скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун