Постанова

від 24.06.2014 по справі 808/3342/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року /10:54/Справа № 808/3342/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко JI.O., при секретарі Чорній B.C., за участю представника позивача Кофанової Н.В., представника відповідача Маріхіна К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Український графіт»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.05.2014 №0000174610, №0000184610, №0000194610

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Український графіт» (далі - позивач, ПАТ «Укрграфіт») до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач, СДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.05.2014 № 0000174610, № 0000184610, № 0000194610.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позові та додаткових поясненнях. Зазначає, що обставини та висновки, викладені в акті перевірки, на підставі яких винесені спірні податкові повідомлення - рішення, не відповідають дійсності. Просить позов задовольнити, скасувати податкові повідомлення - рішення від 15.05.2014 № 0000174610, № 0000184610, № 0000194610.

Відповідач у судовому засіданні заперечив проти позову з підстав, викладених у наданих письмових запереченнях. Зазначає, що висновки податкового органу про порушення позивачем п.14.1.27 ст.14, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2013 рік всього на суму 180 306 грн., пп.14.1.18, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1 п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, п.1.1 розділу IV «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 №1340, в результаті чого завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за період жовтень - листопад 20123 року на загальну суму ПДВ 189796 грн., а також завищено суму бюджетного відшкодування за період листопад - грудень 2013 року у розмірі 189 796 грн. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, на підставі наступного.

Як встановлено судом з матеріалів справи, у період з 31.03.2014 по 24.04.2014 СДПІ проводилась документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Укрграфіт» (00196204) з питання дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах із платниками податків: ТОВ «Аріона-Торг» (код ЄДРПОУ 38213308) за період: жовтень, листопад 2013 року, ТОВ «Омега-Люкс» (код ЄДРПОУ 30201672) за період: лютий, березень 2011 року, ТОВ Фірма «Строитель» (код ЄДРПОУ 13615559) за період: травень 2012 року, ДП «ТК К-ПЕМЗ» (код ЄДРПОУ 23831637) за період: травень 2012 року, ТОВ «ПБК Аквілон» (код ЄДРПОУ 33869975) за період: лютий-липень, вересень-грудень 2010 року, ТОВ «Інформсистема» (код ЄДРПОУ 20199162) за період: січень 2011 року, ТОВ «Укрпромвентиляція» (код ЄДРПОУ 33471657) за період: грудень 2010 року, ТОВ «НВП «Інструментальний центр» (код ЄДРПОУ 35500108) за період: квітень-липень 2012 року, ТОВ «Технопромгрупп» (код ЄДРПОУ 37301047) за період: листопад 2012 року, ТОВ ПКФ «Дніпро-Південь» (код ЄДРПОУ 20209067) за період: жовтень - грудень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки №157/28-04-46-10/00196204 від 29.04.2014.

Згідно висновків акту перевірки встановлені порушення:

1) п.14.1.27 ст.14, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2013 рік всього у сумі 180 306 грн.

2) пп. 14.1.18, пп.14.1.181, п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України, п.1.1. розділу IV «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 №1340, зареєстрованого в Мін'юсті України 01 лютого 2013 року за № 201/22733, що призвело до:

- завищення суми податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за період жовтень - листопад 2013 року на загальну суму ПДВ 189 796 грн., в т.ч.: за жовтень на суму 83 077 грн.; за листопад на суму 106 719 грн.;

- завищення суми бюджетного відшкодування за період листопад-грудень 2013 року у розмірі 189 796 грн., в т.ч.: за листопад на суму 83 077 грн.; за грудень на суму 106 719 грн.

На підставі акту перевірки від 29.04.2014 №157/28-04-46-10/00196204 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000174610 від 15.05.2014 (форма «Р»), №0000184610 від 15.05.2014 (форма «В1») та № 0000194610 від 15.05.2014 (форма «В4»).

Зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та зобов'язано сплатити 180 306,00 грн. суми з податку на прибуток та 90 153 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штраф), зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 189 796 грн., зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 189 796 грн. та 94 898 грн. штрафних (фінансових) санкцій, визначено податкове зобов'язання з ПДВ та зобов'язано сплатити 189 796,00 грн. суми ПДВ та 94 898 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штраф).

Не погодившись з винесеними спірними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо висновків про завищення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування з податку на прибуток ПАТ «Укрграфіт» по господарським операціям з ТОВ «Аріона - Торг» за 2013 рік суд зазначає наступне.

Так, за висновком відповідача господарські операції по взаємовідносинам з ТОВ «Аріона - Торг» (код ЄДРПОУ 38213308) не мали вплив на формування показників валового доходу та доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування ПАТ «Укрграфіт», а саме, наявне завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток по операціях із зазначеним контрагентом на загальну суму 948 980 грн. за період: жовтень 2013 року на суму - 415 383 грн., листопад 2013 на суму - 533 597 грн.

Підставою для зазначеного висновку відповідач визначив акт ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 18.02.2014 №100/26-52-22-05/38213308, в якому зазначено про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аріона-Торг» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2013 по 31.10.2013. Факт реального здійснення господарських операцій не підтверджено, у зв'язку із тим, що ТОВ «Аріона-Торг» не знаходиться за юридичною адресою, не має трудових та виробничих ресурсів, не надало документи в підтвердження купівлі-продажу товарів, їх транспортування, зберігання та подальшої реалізації.

Висновок відповідача про завищення ПАТ «Укрграфіт» витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток по операціях із ТОВ «Аріона- Торг» є безпідставним та не ґрунтується на вимогах законодавства.

Згідно укладеного між ПАТ «Укрграфіт» та ТОВ «Аріона-Торг» договору №А/13- 21/804/35649/04 від 23.10.2013 (далі - договір), Продавець (ТОВ «Аріона-Торг») зобов'язується передати Покупцю (ПАТ «Укрграфіт») природний газ виключно для власних потреб, а останній зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Відповідно до п.2.1 договору Продавець зобов'язується передати Покупцю, а Покупець оплачує та зобов'язується прийняти природний газ в 2013 році в об'ємах до 274,150 тис.м.куб.

Згідно п.3.10 договору Покупець зобов'язується самостійно укласти договори на транспортування природного газу територією України.

Відповідно до п.3.4, 3.5 договору, приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві в відповідному місяці, оформляється щомісячними Актами приймання - передачі, які погоджуються з газотранспортною організацією.

Транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів ПАТ «Укрграфіт» відбувалося за договором на розподіл природного газу №Т-ПР-11004/804/24456/04 від 10.12.2012, укладеним з Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз».

Обсяги природного газу передавались за договором з ТОВ «Аріона-Торг» в межах лімітів, заведених та підтверджених оператором Єдиної газотранспортної системи України.

Факт передачі від ТОВ «Аріон-Торг» та факт отримання ПАТ «Укрграфіт» всього обсягу природного газу підтверджується Актами приймання-передачі, скріпленими підписами та печатками обох сторін договору, та у встановленому порядку погодженими газотранспортною організацією - Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» (в частині обсягу газу):

- Акт приймання-передачі від 31.10.2013 про передачу природного газу у жовтні 2013 року в обсязі 120,000 тис.куб.м. на суму 498 459 грн. 31 коп. (з ПДВ);

- Акт приймання-передачі від 30.11.2013 про передачу природного газу у листопаді 2013 року в обсязі 154,151 тис.куб.м. на суму 640 316 грн. 68 коп. (з ПДВ).

Відповідно п. 14.1.27 ст.14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно п.п.14.1.36 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Зі змісту ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України вбачається, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються до складу витрат.

Таким чином, платники податків при проведенні власної господарської діяльності мають право відносити до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, будь-які витрати, які підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вже зазначалось, та встановлено матеріалами справи, обумовлений договором товар придбавався ПАТ «Укрграфіт» з метою використання в господарській діяльності (виробничому процесі).

Суд вважає, що висновок відповідача про не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій за договором з ТОВ «Аріона-Торг» ґрунтується на не підтверджених належними доказами обставинах.

В матеріалах справи містяться докази дійсності зазначених господарських операцій з ТОВ «Ариона-Торг», зокрема, наявні належним чином оформлені первинні документи, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які посвідчують факт здійснення господарських операцій, та які надавались відповідачу при здійсненні перевірки - договори, акти передачі-приймання природного газу, докази підтвердження транспортування газу кінцевому споживачу - ПАТ «Укрграфіт», податкові накладні, про що також, зазначено в акті перевірки.

Так, в Акті перевірки (стор.15) зазначено: «…також отримано відповідь від 23.04.2014 №55/2509 на запит СДПІ від ПАТ «Запоріжгаз», що ПАТ «Запоріжгаз» являється газорозподільною організацією та в період жовтня та листопада 2013 року лише протранспортувало підтверджені обсяги природного газу...

... трьохсторонні акти приймання-передачі природного газу ...ПАТ «Запоріжгаз» підписує тільки в межах підтвердженого обсягу газу ОДУ ПАТ «Укртрансгаз» на вказаного в акті постачальника».

Таким чином, акти передачі-приймання природного газу є належними доказом та підтвердженням того, що ТОВ «Аріона-Торг» виконало умови договору та поставило ПАТ «Укрграфіт» природний газ у відповідності до домовленості сторін й факт поставки природного газу на ПАТ «Укрграфіт» підтверджено газорозподільною організацією ПАТ «Запоріжгаз».

Відповідно до п.138.5 ст.138 ПК України датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

ПАТ «Укрграфіт», на підставі належно оформлених документів, які відповідно до приписів ПК України необхідні для формування валових витрат, та за умови обумовленості останніх цілям господарського характеру, правомірно та належним чином відображено в обліку витрати з операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Аріона - Торг», що також підтверджено перевіряючими в акті перевірки, в деклараціях з податку на прибуток у відповідному податковому періоді, нараховано та своєчасно сплачено податок на прибуток підприємств.

По - друге, щодо висновків про завищення суми податкового кредиту, суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту, заявленої суми бюджетного відшкодування суд зазначає наступне.

Відповідач зазначає, що податковий кредит ПАТ «Укрграфіт» не може бути сформований за рахунок податкових накладних ТОВ «Аріона-торг», посилаючись на акт ДПІ у Деснянському районі ТУ Міндоходів у м.Києві від 18.02.2014 №100/26-52-22- 05/38213308.

Так, на думку відповідача, право на податковий кредит виникає у покупця (в даному випадку у ПАТ «Укрграфіт») лише після сплати податкових зобов'язань до бюджету продавцем товару:

«..передумовою віднесення до податкового кредиту, від'ємного значення, бюджетного відшкодування є зобов'язання декларування контрагентом своїх податкових зобов'язань.

... спочатку йде нарахування податкового зобов'язання, його сплата до бюджету і при настанні відповідних обставин його віднесення до податкового кредиту. При цьому всі ці правові умови є послідовними та нерозривними між собою, і відсутність будь якої умови позбавляє виникнення права на бюджетне відшкодування».(стор. 34, 35 Акту).

Суд вважає, що зазначений висновок відповідача не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Згідно пп.198.1а п. 198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає при здійсненні операцій з придбання товарів та послуг.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата тієї події, яка сталася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- дата отримання платником податку товарів (робіт, послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно п.200.5 ст.200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

- мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахованого податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Отже, зазначені норми ПК України визначають:

- законодавчі підстави для отримання права ПАТ «Укрграфіт» на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ з придбання газу у ТОВ «Аріона-Торг»;

- виняткові законодавчі підстави для не віднесення сум ПДВ до податкового кредиту;

- виняткові законодавчі підстави для відмови платнику податку у праві на отримання бюджетного відшкодування за господарськими операціями з придбання товарів/послуг.

Аналіз зазначених норм податкового законодавства приводить до висновку, що суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не відносяться до складу податкового кредиту виключно у разі, якщо такі суми не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У ст.ст. 15, 16 ПК України платника податку визначено як особу, яка зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, відповідає за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Положеннями законодавства не передбачено виникнення у платника податку додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення його права на податковий кредит, внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Відповідно до ст.ст.4, 16, 36, 49 ПК України відповідальність за своєчасне декларування та сплату податків кожен платник податків несе самостійно. Підстав для солідарної відповідальності платників податків за декларування та сплату податків Податковий кодекс України не містить.

Із наведеного випливає, що ПАТ «Укрграфіт», як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцями, порушення ними правил здійснення господарської діяльності, а визначальним фактором для формування податкового кредиту ПАТ «Укрграфіт» є придбання товару з метою використання в господарській діяльності та наявність у ПАТ «Укрграфіт» виданих продавцем товару податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відповідно до положень п. 201.7, п. 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому законодавством.

Пунктом 3.1. «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого наказом Мінфіну від 07.11.2011 №1394 (було чинним на момент оформлення податкових накладних), особа є зареєстрованою платником ПДВ з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру. Реєстрація платника ПДВ є анульованою з дати анулювання свідоцтва про таку реєстрацію та виключення цього платника ПДВ з Реєстру згідно з розділом V цього Положення».

Отже, до анулювання реєстрацію статусу платника податку на додану вартість, особа, навіть така, що перебуває у процесі ліквідації, має право та зобов'язана у відповідних випадках видавати податкові накладні на загальних підставах.

Свідоцтво ПДВ ТОВ «Аріона-Торг» анульовано 09.04.2014, через декілька місяців після здійснення господарських операцій з поставки природного газу ПАТ «Укрграфіт», що зазначено на стор. 14 Акту перевірки.

Отже, на момент здійснення господарських операцій з поставки природного газу ПАТ «Укрграфіт» (жовтень-листопад 2013 року) ТОВ «Аріона-Торг» було зареєстроване у встановленому порядку як платник ПДВ (підтверджується витягом з реєстру платників ПДВ), мало право на видачу податкових накладних, на підставі яких ПАТ «Укрграфіт» формував податковий кредит.

Отже, на момент укладення договору та складання податкових накладних, ТОВ «Аріона-Торг» було діючим підприємством, відомості про яке були внесенні до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг з ЄДРЮО та ФОП від 30.09.2013, довідка з ЄДРПОУ від 11.02.2013); було зареєстроване в податковому органі та перебувало на податковому обліку (довідка про взяття на облік платника податків від 16.05.2012 та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 06.07.2012); мало необхідний обсяг повноважень для здійснення даного виду господарської діяльності (постачання природного газу), що підтверджується ліцензією серії АЕ № 179860 зі строком дії 29.11.2012 -28.11.2017, виданою НКРЕ, й ліміти газу, заведені на ТОВ «Аріона-Торг», були підтверджені оператором Єдиної газотранспортної системи України.

Згідно вказаних документів, основним видом діяльності ТОВ «Аріона-Торг» є торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи».

Актом перевірки ці факти не спростовуються.

Згідно ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», відомості, які підлягають внесенню до ЄДРЮО та ФОП, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем в Акті перевірки не наведено доказів щодо ліквідації, реєстрації припинення юридичної особи, зняття з податкового обліку та анулювання свідоцтва платника ПДВ, як на момент здійснення спірних господарських операцій, так і на момент складання акту перевірки, відсутності у контрагента позивача права на видачу податкових накладних.

Відповідачем в Акті перевірки не наведено доказів наявності податкового боргу, доказів ухилення ПАТ «Укрграфіт», як і ТОВ «Аріона-Торг» від сплати податків по спірним господарським операціям. З акту перевірки також не вбачається, що суми ПДВ, сплаченого ПАТ «Укрграфіт» у складі вартості поставленого газу, не були перераховані до бюджету й внаслідок цього бюджет зазнав втрат.

Як вже зазначалось вище, обов'язки покупця з оплати ПДВ обмежуються сплатою продавцю вартості товару, в складі якої враховано ПДВ. На покупця не покладається обов'язок контролю за сплатою податку продавцем. Добросовісний платник податку виходить з презумпції відповідності правового та податкового статусу своїх контрагентів за договорами вимогам закону, якщо вони зареєстровані як суб'єкти господарювання та мають підтверджений статус платника податків, в тому числі ПДВ.

На покупця, за відсутності його вини, не може бути покладено відповідальність за сплату ПДВ його контрагентом за договором, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід'ємного елемента верховенства права (ст.8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності - тобто що відповідати має саме той, хто припустився порушення (ст.61 Конституції України), забезпечення доведення вини (ст.129 Конституції України).

Відповідачем в Акті перевірки не наведено доказів наявності порушень податкового законодавства ПАТ «Укрграфіт», його обізнаності на момент здійснення спірних господарських операцій про те, що контрагент не звітує перед податковою або іншим чином порушує податкове законодавство, доказів наявності узгодженості дій між позивачем та його контрагентом, які б свідчили про здійснення операцій без наміру створити відповідні правові наслідки з метою отримати податкову вигоду.

Зазначена правова позиція підтверджується рішеннями Вищого адміністративного суду України, винесеними в аналогічних справах ухвала Вищого адміністративного суду України від 19.09.2012 у справі № К-33564/09 , рішення Верховного суду від 06.04.2004 у справі №8/140, від 29.10.2010 у справі №21-14-а10 та від 31.01.2011 у справі №21-47- а10 Верховний Суд України також підтвердив, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту».

Крім того, ця правова позиція узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини, яка має застосовуватися судами при розгляді справ, як джерело права. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

По - третє, щодо висновку відповідача про не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суд зазначає наступне.

З урахуванням характеру здійснюваної ТОВ «Аріона-Торг» діяльності - торгівля природним газом, фактичні умови її здійснення не вимагали від ТОВ «Аріона-Торг» значних людських та виробничих ресурсів, оскільки діяльність останнього зводилась до укладення договорів, контролю за переміщенням товару та своєчасною оплатою. Отже, наявність незначної чисельності працюючих, навіть в кількості однієї особи, не є доказом не можливості здійснення господарських операцій. З цих же причин не може бути доказом неможливості здійснення господарських операцій з купівлі-продажу природного газу відсутність виробничих фондів.

Акт перевірки не містить інформації щодо порушення податкової дисципліни саме ТОВ «Аріона-Торг», чи притягнення посадових осіб підприємства та його контрагентів до кримінальної відповідальності у зв'язку із здійсненням операцій, спрямованих лише на одержання податкової вигоди, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як обставини та докази для висновків про нікчемність правочину.

Взагалі, самі по собі акти перевірки органами ДПІ ТОВ «Аріона-Торг» та висновок про непідтвердженість факту реального здійснення господарських операцій з його окремими контрагентами не є доказами фіктивності поставки товару ПАТ «Укрграфіт». Це лише висновки податкового органу. Позивач не перевіряв та не повинен був перевіряти обставини придбання товару постачальниками, а також перевіряти, чи був цей товар попередньо оприбуткований постачальниками чи ні.

Як вже зазначалось, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Аріона-Торг» знаходилось за своєю юридичною адресою. На підтвердження відомостей про підприємство та повноважень особи, що його представляє, перед укладанням договору ТОВ «Аріона-Торг» були надані копії відповідних документів, свідоцтва про реєстрацію, ліцензія, довідка з ЄДРЮО та ФОП, тощо.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Укладений між ПАТ «Укрграфіт» та ТОВ «Аріона-Торг» договір не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання його недійсним.

Зобов'язання за договором, згідно наявних первинних та інших документів, виконувались сторонами належними чином: укладений договір не суперечать актам законодавства, товар фактично придбаний для використання в господарській діяльності. Оскільки докази протилежного відсутні, висновок відповідача про не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій є необґрунтованим.

Надаючи правову оцінку обставинами справи, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку про відсутність податкового правопорушення з боку позивача, у зв'язку з чим прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення № 0000174610 від 15.05.2014 (форма «Р»), № 0000184610 від 15.05.2014 (форма «В1») та № 0000194610 від 15.05.2014 (форма «В4») не відповідають вимогам чинного податкового законодавства, є протиправними, та підлягають скасуванню.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов позивача задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення, винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000174610 від 15.05.2014 (форма «Р»), № 0000184610 від 15.05.2014 (форма «В1») та № 0000194610 від 15.05.2014 (форма «В4») відносно Публічного акціонерного товариства «Український графіт».

Стягнути з державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Український графіт» судовий збір у розмірі 4 872, 00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко