Постанова

від 15.07.2014 по справі 910/51/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2014 р. Справа№ 910/51/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Рудченка С.Г.

при секретарі судового засідання: Кац О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Даниленко Є.В. - дов. б/н від 13.03.2014р.;

від відповідача: Берник Ю.В. - дов. б/н від 05.12.2013р.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Білорус Ойл»

на рішення Господарського суду міста Києва від 15 травня 2014 року,

у справі № 910/51/14 (Головуючий суддя: Ващенко Т.М., судді: Літвінова М.Є., Смирнова Ю.М.),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста Сервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білорус Ойл»

про стягнення 52 591,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Веста Сервіс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «Білорус Ойл» про стягнення 52 591,16 грн. (а.с. 7-11).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15 травня 2014 року по справі № 910/51/14 позов задоволено повністю (а.с. 170-177).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15 травня 2014 року у справі № 910/51/14 та прийняти нове, яким відмовити у позові.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в оскаржуваному рішенні не доведено обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, оскільки судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, в матеріалах справи відсутні докази надсилання документів, які є підставою для сплати заявленої позивачем суми.

Автоматизованою системою документообігу суду апеляційну скаргу ТОВ «Білорус Ойл» по справі № 910/51/14 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11 червня 2014 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження у складі колегії: головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Жук Г.А., та призначено справу до розгляду на 01 липня 2014 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шевченка Е.О. від 01 липня 2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Жук Г.А. у відпустці, встановлено розглядати справу № 910/51/14 у складі колегії: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Рудченко С.Г.

Ухвалою від 01 липня 2014 року розгляд справи відкладено на 15 липня 2014 року у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребувати у позивача додаткові докази.

В судовому засіданні 15 липня 2014 року представник відповідача надав суду свої пояснення, в яких підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15 травня 2014 року у справі № 910/51/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Представник позивача в цьому ж засіданні теж надав суду свої пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

10 вересня 2012 року між ТОВ «Білорус Ойл» (емітент) та ТОВ «Веста Сервіс» (контрагент) було укладено Договір № 4142/03/09/12 поставки паливно-мастильних матеріалів та газу за бланками-дозволами (далі - договір), (а.с. 12-19).

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору, у порядку та на умовах визначених договором, контрагент зобов'язується здійснити відпуск ПММ користувачу при наданні ним річних та безстрокових бланків-дозволів емітованих емітентом, а емітент зобов'язується сплатити Контрагенту певну грошову суму, за відпущені ПММ користувачу з наданням розрахункового документу, яким визначається вартість відпущених користувачам ПММ.

В пункті 1.1 договору сторони погодили, що нижченаведені поняття та терміни використовуються в договорі у такому розумінні: ПММ - усі види паливно-мастильних матеріалів та газу; Бланк-дозвіл - спеціальний емітований Емітентом документ, встановленого зразка та форми, з певним ступенем захисту, одноразового використання та встановленою відпускною ціною, обумовленого номіналу, що підтверджує право його пред'явника на отримання на АЗС ПММ певного найменування і марки, які позначені на ньому; Користувач - будь-яка особа, яка надає бланк-дозвіл Емітента оператору АЗС Контрагента для отримання ПММ певного найменування, марки та кількості вказаній у бланку-дозволі.

Згідно з п. 2.3 договору відпуск пального користувачам здійснюється на умовах ЕХW АЗС контрагента (за умови інтерпретації термінів відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів «Інкотермс-2000»). Зобов'язання контрагента за цим договором вважаються виконаними у момент фактичного відпуску ПММ з АЗС контрагента. Відпуск ПММ здійснюється виключно на АЗС, які вказані у додатку № 1 до договору.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що ціна договору визначається у розмірі загальної вартості ПММ, відпущеного користувачам, що підтверджена видатковими документами, оформленими сторонами в порядку та на умовах, визначених договором за весь період його дії.

Відповідно до п. 3.3 договору, емітент сплачує контрагенту грошову суму розраховану виходячи з роздрібних цін, які діяли на відповідній АЗС, у момент відпуску певної кількості ПММ користувачу, з урахуванням пункту 3.4, яким встановлено, що контрагент надає знижку емітенту при розрахунках на усі види ПММ, що передані контрагентом користувачам при наданні бланків-дозволів емітованих емітентом у розмірі, встановленому у додатку № 2 до договору.

Сплата за ПММ по Договору здійснюється по безготівковому розрахунку на підставі рахунків, що Контрагент виставляє Емітенту через кожні десять календарних днів за фактично реалізовану кількість ПММ, що були відвантажені користувачам та підтверджені відповідними документами. Рахунок підлягає оплаті не пізніше 3-х банківських днів з моменту передачі його емітенту (п. 3.5 договору).

Згідно з п. 4.1.13 договору, до десятого числа місяця наступного за звітним, контрагент надає емітенту наступні документи для підтвердження відвантаження ПММ користувачам:

- бланки-дозволи по яких були відвантажені ПММ у звітному місяці, відповідно до Акту прийому-передачі;

- видаткову накладну на фактично відпущені у звітному місяці ПММ, обсяг яких підтверджується наданими бланками-дозволами;

- податкову накладну на фактично відпущені у звітному місяці ПММ, обсяг яких підтверджується наданими бланками-дозволами;

- рахунок, у разі якщо акт звірки має дебетове сальдо на користь контрагента;

- розгорнутий розрахунок ціни, яка вказана у видатковій накладній виходячи з дня, типа та кількості ПММ відпущеного користувачу.

Документи що зазначені у пункті 4.1.13 контрагент повинен передати емітенту за допомогою кур'єрської служби на адресу (п. 4.1.14 договору).

Відповідно до п. 4.3.1 договору емітент зобов'язаний здійснювати повну та своєчасну оплату отриманих ПММ відповідно до умов даного договору та виставлених контрагентом рахунків.

Позивач зазначає, що 13 серпня 2013 року через кур'єрську службу доставки ТОВ «НОВА ПОШТА» відправив на адресу ТОВ «Білорус Ойл» бланки-дозволи, по яких були відпущені ПММ разом з актами прийому-передачі, а також пакет документів, який погоджено в п. 4.1.13 договору. Вказане підтверджується товарно-транспортною накладною № 59000022044280 (а.с. 41). Також позивач зазначає, що частину документів для оплати за ПММ представник позивача передав особисто директору ТОВ «Білорус Ойл».

24 вересня 2013 року позивач направив відповідачу претензію про сплату боргу, що підтверджується квитанцією УДППЗ «Укрпошта» та опис вкладення у цінний лист (а.с. 47).

Відповідь на вказану претензію чи докази сплати заявленої позивачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.

В матеріалах справи містяться видаткові накладні:

№ KRG 00000036 від 31.07.2013р. на суму 1808,00 грн. (а.с. 35),

№ UZN 00000097 від 31.07.2013 р. на суму 67 203,90 грн. (а.с. 36),

№ UZN 00000104 від 07.08.2013р. на суму 5 148,00 грн. (а.с. 37),

№ KIE 00000244 від 28.08.2013р. на суму 12 571,90 грн. (а.с. 38).

Позивач зазначає, що видаткова накладна № UZN 00000097 від 31.07.2013р. частково оплачена, та за вказаною накладною залишилась заборгованість у розмірі 33 063,26 грн. Вказані видаткові накладні надсилались на адресу відповідача, що підтверджується квитанцією УДППЗ «Укрпошта» та описом вкладення у цінний лист (а.с. 48), проте не підписані відповідачем, обґрунтованої відмови від підписання відповідач суду не надав.

Отже, загальна заборгованість за вказаними видатковими накладними становить 52 591,16 грн. (1808 + 33 063,26 + 5 148 +12 571,90).

Позивач виставив відповідачу рахунки № 225, №229 та №230 (а.с.42-44), на загальну суму 52 591,16 грн., однак вказані рахунки відповідачем не оплачені.

Також існування заборгованості підтверджується довідкою про розрахунки між ТОВ «Веста Сервіс» та ТОВ «Білорус Ойл» за період 14.01.2013 року по 10.01.2014 року та довідкою про розмір заборгованості (а.с.86-90).

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

На виконання умов договору, позивач передав відповідачу ПММ (шляхом відпуску ПММ на АЗС), а також надіслав на адресу відповідача бланки-дозволи та пакет документів для оплати за ПММ, відповідачем свої зобов'язання за договором в частині оплати за поставлений товар не виконано в повному обсязі, заборгованість в сумі 52 591,16 грн. не сплачено. Доказів про погашення чи спростування заборгованості, як до суду першої інстанції так і до суду апеляційної інстанції відповідач не надав.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість вимог ТОВ «Веста Сервіс» про стягнення заборгованості за договором поставки, а відтак і про необхідність їх задоволення.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що позивач не надав суду доказів надсилання документів передбачених п. 4.1.13 договору, які є підставою для оплати, а взята до уваги товарно-транспортна накладна ТОВ «НОВА ПОШТА» не може бути доказом надсилання спірних документів, оскільки вказана накладна підтверджує тільки факт надсилання вантажу, однак не свідчить про направлення саме бланків-дозволів.

Колегія суддів зазначає, що вказане посилання відповідача в апеляційній скарзі є необґрунтованим та безпідставним, оскільки у товарно-транспортній накладній № 59000022044280 (а.с. 41) зазначені всі необхідні реквізити, які дають підстави вважати, що відповідачу було надіслано саме бланки-дозволи, а не інші документи, так як в пункті «Додаткова інформація про відправлення» зазначено: «бланки-дозволи за липень - серпень…».

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що скаржник не надав суду достатніх доказів в розумінні статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду міста Києва від 15 травня 2014 року по справі № 910/51/14 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга ТОВ «Білорус Ойл» на рішення господарського міста Києва від 15 травня 2014 року по справі № 910/51/14 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білорус Ойл» на рішення Господарського суду міста Києва від 15 травня 2014 року по справі № 910/51/14 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15 травня 2014 року по справі № 910/51/14 залишити без змін.

3. Справу № 910/51/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.В. Агрикова

С.Г. Рудченко