Постанова

від 03.06.2014 по справі 804/4097/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 р. Справа № 804/4097/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГорбалінського В.В. при секретаріРешетнік А.М. за участю: представника позивача представника відповідача Панченко А.В. Гагарський А.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гласс Упак" до державної податкової інспекціїї у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2014 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гласс Упак» до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0000202203 від 14.03.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000202203 від 14.03.2014 року про збільшення товариству грошового зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку із відсутністю реального настання правових наслідків за операціями з ТОВ «Ватер Шпаг». Позивач вважає податкове повідомлення-рішення неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно винесено на підставі протиправних та необґрунтованих висновків відповідача, які сформовані за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки, що проведена за відсутності передбачених законом підстав для її проведення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та навів обставини у відповідності до позовної заяви.

Представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що з первинних документів, що надавалися ТОВ «Гласс Упак» податковому органу до перевірки та надані суду для залучення до матеріалів справи, не можливо встановити зміст та обсяг проведених господарських операцій, а також не можливо пересвідчитись у їх реальності, отже податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та правомірним. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, зазначає наступне.

З 04.02.2014 року по 08.02.2014 року державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ «Гласс Упак» під час здійснення взаємовідносин з ПП «Ватер-Шпаг» (ТОВ «Взлет-Ера») за період листопад 2012 року, за результатами якої складено Акт від 14.02.2014 року № 325/04-62-22-3/33516399.

Перевіркою зроблено висновок про порушення п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, перевіреним підприємством неправомірно занижено податок на додану вартість всього у сумі 198 262,00 грн., в т.ч. за листопад 2012 року в сумі 198 262,00 грн.

Вказаний висновок ґрунтується на тому, що в актах наданих послуг відсутня наступна інформація: одиниця виміру господарської операції (наданої послуги) для розрахунку вартості всього обсягу наданих послуг, вартість одиниці виміру господарської операції (наданої послуги) для розрахунку вартості всього обсягу наданих послуг, обсяг наданих послуг для розрахунку вартості всіх послуг, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, прізвища відповідальних осіб або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а тому вказані документи не можна вважати такими, що фактично відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

14.03.2014 року державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000202203, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Гласс Упак» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 297 393,00 грн.

В основу висновків податкового органу покладені наступні фактичні обставини.

15.05.2005 року між Shaoxing Yisite Package Co., Ltd (постачальник) та ТОВ «Гласс Упак» (замовник) укладено договір № 18, згідно якого постачальник зобов'язується поставити, а замовник прийняти та оплатити ковпачки пластмасові.

Відповідно до наданих суду ВМД від 01.06.2012 року, від 25.06.2012 року, від 27.07.2012 року, від 29.08.2012 року, від 10.09.2012 року, специфікацій на поставку товару від 16.03.2012 року, від 19.04.2012 року, від 02.07.2012 року, від 03.07.2012 року, від 21.08.2012 року, комерційних інвойсів від 16.03.2012 року, від 19.04.2012 року, від 02.07.2012 року, від 03.07.2012 року, від 21.08.2012 року ТОВ «Гласс Упак» імпортувало протягом березень - вересень 2012 року пластмасові ковпачки з дозатором для укупорки пляшок в загальній кількості 3 002 373 одиниць.

13.03.2012 року між ТОВ «Гласс Упак» (продавець) та ТОВ «Атлантис» (покупець) було укладено договір постачання № 13/03, відповідно до умов якого продавець на умовах, передбачених договором, зобов'язується поставити покупцю «Укупорочное устройство с дозатором для укупорки бутылки» у кількості, асортименті та на суму згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною цього Договору, які в свою чергу складаються і оформляються сторонами на кожну партію окремо, згідно заявок покупця.

Згідно п. 1.4 договору ціна на товар включає в себе вартість тари, упаковки, маркування, витрати на його доставку на склад покупця, оформлення необхідної документації, а також витрати по транспортуванню товару до місця призначення.

Між ТОВ «Гласс Упак» та ТОВ «Атлантис» були підписані специфікації № 1 від 02.04.2014 року, № 2 від 15.06.2014 року, № 3 від 21.09.2014 року, № 4 від 21.09.2014 року, № 5 від 20.12.2014 року на поставку ковпачків в загальній кількості 4 500 000 одиниць.

01.08.2012 року між ТОВ «Взлет-Ера» (виконавець) та ТОВ «Гласс Упак» (замовник) укладено договір про надання послуг № 34, відповідно до якого виконавець зобов'язується по завданню замовника надавати послуги, зазначені в пункті 1.2 зазначеного договору, а замовник зобов'язується оплатити ці послуги.

Згідно п. 1.2 договору виконавець зобов'язується наступні послуги: послуги по передпродажній підготовці товару: переробка та сортування товару, палетування, завантаження розвантаження товарів, упаковка товарів, організація перевозки вантажів.

Протягом листопада 2012 року між ТОВ «Гласс Упак» та ТОВ «Взлет-Ера» були підписані наступні акти виконаних робіт від 01.11.2012 року № 191, № 192, від 02.11.2012 року № 193, № 194, від 05.11.2012 року № 195, № 196, від 06.11.2012 року № 197, від 07.11.2012 року № 198, № 199, від 08.11.2012 року № 200, від 12.11.2012 року № 201, від 13.11.2012 року № 202, від 15.11.2012 року № 203, від 16.11.2012 року № 204, № 205, від 18.11.2012 року № 206, від 19.11.2012 року № 207, № 208, від 20.11.2012 року № 209, від 21.11.2012 року № 210, від 22.11.2012 року № 211, № 212, від 24.11.2012 року № 213, від 26.11.2012 року № 214, від 27.11.2012 року № 215, від 28.11.2012 року № 216, № 217, від 29.11.2012 року № 218, № 219, від 30.11.2012 року № 285, № 286, відповідно до яких ТОВ «Взлет-Ера» надала послуги ТОВ «Гласс Упак» з передпродажної підготовки пластмасового ковпачка з дозатором для закупорювання пляшок та з передпродажної підготовки мінеральної води Єссентуки на загальну суму 1 189 572 грн., в тому числі 198 262,10 грн. податку на додану вартість.

У зв'язку із цим ТОВ «Взлет-Ера» виписало ТОВ «Гласс Упак» податкові накладні від 01.11.2012 року № 191, № 192, від 02.11.2012 року № 193, № 194, від 05.11.2012 року № 195, № 196, від 06.11.2012 року № 197, від 07.11.2012 року № 198, № 199, від 08.11.2012 року № 200, від 12.11.2012 року № 201, від 13.11.2012 року № 202, від 15.11.2012 року № 203, від 16.11.2012 року № 204, № 205, від 18.11.2012 року № 206, від 19.11.2012 року № 207, № 208, від 20.11.2012 року № 209, від 21.11.2012 року № 210, від 22.11.2012 року № 211, № 212, від 24.11.2012 року № 213, від 26.11.2012 року № 214, від 27.11.2012 року № 215, від 28.11.2012 року № 216, № 217, від 29.11.2012 року № 218, № 219, від 30.11.2012 року № 285, № 286, відповідно до яких ТОВ «Взлет-Ера» надала послуги ТОВ «Гласс Упак» з передпродажної підготовки пластмасового ковпачка з дозатором для закупорювання пляшок та з передпродажної підготовки мінеральної води Єссентуки на загальну суму 1 189 572 грн., в тому числі 198 262,10 грн. податку на додану вартість.

При цьому з наданих актів та податкових накладних вбачається, що ТОВ «Взлет-Ера» надало послуги щонайменше щодо 560 000 одиниць ковпачків та 104 піддонів води. В 6 актах виконаних робіт та відповідно податкових накладних, виписаних на загальну суму 297 996,40 грн., взагалі не зазначено відносно якої кількості ковпачків надано послугу.

Відповідно до п.п. 16.1.2. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частина 2 статті 9 вказаного Закону встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції та якщо зміст цих первинних документів містить всі необхідні реквізити, з яких можливо встановити зміст операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було або первинні документи не дають змоги встановити зміст та характер цих операцій, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Здійснивши аналіз документів, наданих ТОВ «Гласс Упак» суду, а саме: договорів, актів виконаних робіт та податкових накладних - суд зазначає, що вказані документи не розкривають зміст господарської операції між ТОВ «Гласс Упак» та ТОВ «Взлет-Ера», оскільки:

відповідно до договору його предметом є послуги по передпродажній підготовці товару: переробка та сортування товару, палетування, завантаження розвантаження товарів, упаковка товарів, організація перевозки вантажів,

відповідно до актів виконаних робіт та податкових накладних ТОВ «Взлет-Ера» надала ці послуги по передпродажній підготовці товару, тобто здійснила переробку та сортування товару, палетування, завантаження розвантаження товарів, упаковку товарів, організацію перевозки вантажів,

проте в судовому засіданні судом з наданих документів та пояснень представника позивача було з'ясовано, що ТОВ «Взлет-Ера» не надавала послуг з організації перевозки вантажів,

отже в акти виконаних робіт та податкові накладні внесено данні, які не відповідають дійсності, тобто неправдиві.

Крім того, суд зазначає. що в своїх поясненнях представник позивача наголосила, що надані послуги включали такі роботи як переробка та сортування товару, палетування, завантаження розвантаження товарів, упаковка товарів, проте суду не було повідомлено, яким чином та за допомогою якого обладнання та яких механізмів здійснювалося надання послуг з палетування, завантаження розвантаження товарів, упаковка товарів.

Окремо суд звертає увагу, що навіть якщо допустити, що вказані послуги надавалися вручну і на такі дії як розвантаження ковпачків, розпакування ковпачків, переробку та сортування ковпачків, запакування ковпачків, їх подальше полетування, завантаження та упаковку вчинялися із розрахунку «один ковпачок - одна хвилина», то враховуючи загальну кількість облікованих за ТОВ «Взлет-Ера» працівників - 12, вказані роботи повинні були зайняти щонайменше 32,4 діб без перерви на відпочинок,вихідні дні, перерву для сну та прийняття їжі та інше. І це не враховуючи операції з надання послуг на суму 297 996,40 грн., відносно якої неможливо з'ясувати обсяг наданих послуг.

Згідно наданих суду документів вказані роботи здійснені протягом листопада місяця, в якому лише 30 днів.

За таких умов - відсутності в наданих документів даних про зміст здійснених господарських операцій, а також об'єктивною неможливість надання послуг в такій кількості - суд доходить до висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій між ТОВ «Гласс Упак» та ТОВ «Взлет-Ера» в листопаді 2012 року щодо послуг по передпродажній підготовці ковпачків.

Отже, позовні вимоги ТОВ «Гласс Упак» є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є не обґрунтованими, а тому позовна заява не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Гласс Упак" до державної податкової інспекціїї у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 08 червня 2014 року, згідно з вимогами ч. 3 ст. 160 КАС України .

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 08.06.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля