Постанова

від 17.07.2014 по справі 910/21157/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2014 року Справа № 910/21157/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І. суддівБондар С.В. (доповідач), Грека Б.М. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Екопроф" від позивача: Селівінський А.О. від відповідача: не з'явились від прокуратури: Ягодвік С.М. на рішенняГосподарського суду міста Києва від 24.02.2014 року та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.05.2014 року у справі№ 910/21157/13 за позовомЖитомирського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері центрального регіону України, в інтересах держави, в особі Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Екопроф" простягнення 96 667, 67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Житомирський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері центрального регіону України, в інтересах держави, в особі Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" (далі позивач) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Екопроф" (далі відповідач) про стягнення пені в сумі 96 667, 67 грн., в зв'язку з не виконанням відповідачем умов договору № 61510/2 (далі Договір).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 року позовні вимоги задоволені повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2014 року апеляційна скарга відповідача була залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суди прийшли до висновку про те, що відповідачем порушені умови Договору щодо строку виконання та здачі робіт (передачі позивачу конструкторської документації передбаченої етапом № 3 та етапом № 4 та застосовано стаття 231 ГК України щодо задоволення вимог про стягнення пені.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати прийняті у справі рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає про те, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень дана невірна оцінка матеріалам справи та невірно застосовано діюче законодавство. Відповідач звертає увагу суду на те, що платником пені може виступати лише особа, що має грошові зобов'язання.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача та прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

15.06.2010 року між відповідачем (виконавець) та позивачем (замовник), правонаступником якого є Державне підприємство "Житомирський бронетанковий завод", було укладено Договір (а.с. 28- 30).

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання з виконання робіт по розробці науково-технічної продукції (робочої конструкторської документації (РКД) броньованої ремонтно-евакуаційної машини БТР-ЗБР), яка проводиться у повній відповідності з технічним завданням, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток №1).

Згідно з п. 2.1 Договору вартість робіт складає 1 266 650,00 грн. Податок на додану вартість 20% - 253 330,00 грн. Сума робіт по договору відповідно до протоколу договірної ціни, який є невід'ємною частиною договору (додаток №3), складає 1 519 980,00 грн., в тому числі ПДВ - 253 330,00 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору, отримання науково-технічної продукції здійснюється замовником згідно з актом прийому-передачі науково-технічної продукції (НТП).

Пунктом 2.3 Договору сторони погодили, що для виконання робіт замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі 100 % вартості етапів робіт згідно до протоколу про договірну ціну (додаток №3) та на підставі рахунку - фактури наданого виконавцем, що складає:

- етап № 1 - розробка комплекту РКД корпуса - 607 992,00 грн., в тому числі ПДВ - 101 332,00 грн.

- етап № 2 - розробка комплекту РКД на встановлення спеціального обладнання - 455 994,00 грн., в тому числі ПДВ - 75 999,00 грн.;

- етап № 3 - розробка комплекту експлуатаційної документації - 455 994,00 грн., в тому числі ПДВ - 75 999,00 грн.

Як передбачено п. 1.2 Договору, зміст і терміни виконання роботи визначаються календарним планом, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток №2) (а.с. 31-32).

24.05.2012 року між сторонами укладено додаткову угоду № 2 від 24.05.2012 року до Договору (а.с.35), якою п. 2.3 договору було викладено в наступній редакції:

"2.3 Розрахунки за виконані роботи замовником проводяться на наступних умовах:

- аванс у розмірі 100% вартості етапів робіт № 1 та № 2 згідно календарного плану та на підставі рахунку-фактури, отриманого від виконавця;

- оплата у розмірі 100 % вартості етапів робіт № 3 та № 4 згідно календарного плану після підписання акту приймання-здачі робіт, в строки додатково узгоджені сторонами, на підставі рахунку-фактури, отриманого від виконавця".

24.05.2012 року додатковою угодою № 2 до Договору затверджено скорегований текст календарного плану та протокол № 2 узгодження договірної ціни (а.с. 36-38).

Згідно з календарним планом роботи по першому етапу у сумі 407 992 грн. повинні бути виконані відповідачем з серпня 2011 року по травень 2012 року; роботи 2- го етапу, на суму 200 000 грн. - повинні бути виконані з серпня 2011 року по травень 2012 року; роботи 3-го етапу на суму 455 994 грн. повинні бути виконані з серпня 2011 року по червень 2012 року; роботи по 4-му етапу на суму 455 994 грн. повинні бути виконані з серпня 2011 року по вересень 2012 року.

До матеріалів справи залучені акти здавання - приймання науково - технічної продукції, згідно умов Договору (а.с. 39-40), які свідчать про те, що відповідачем були виконані 1-й та 2-й етапи робіт.

За своєю правовою природою, Договір є договором на виконання дослідно - конструкторських та технологічних робіт, і відповідно, взаємовідносини сторін регулюються, окрім норм ГК України нормами ЦК України (глава 62 ЦК).

Відповідно до статті 897ЦК України відповідач, як виконавець робіт за Договором, зобов'язаний виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко - економічних показників) або тематики і передати замовникові результат, у строк встановлений Договором.

Як свідчать матеріали справи відповідачем не надано доказів виконання 3-го та 4-го етапів робіт, які передбачені Договором і відповідно суди обґрунтовано прийшли до висновку про те, що відповідачем допущено прострочку виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

До матеріалів справи (а.с. 10-21) залучено Статут позивача, згідно до якого він є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, і відповідно, суди обґрунтовано прийшли до висновку про те, що при порушенні відповідачем своїх зобов'язань за Договором з нього підлягає стягненню пеня, передбачена ч. 2 ст. 231 ГК України.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Екопроф" відмовити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2014 року прийняті у справі № 910/21157/13 залишити без змін.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

Б.М.Грек