Постанова

від 10.07.2014 по справі 826/7583/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 липня 2014 року 11:00 № 826/7583/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Пасічнюк С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КГНТ-Україна» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «КГНТ-Україна» (далі - позивач, ТОВ «КГНТ-Україна») до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2013 року № 0005862210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 816 753,75 грн., з яких за основним зобов'язанням - 1 453 403 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 363 350,75 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем у порушення норм податкового законодавства України, прийняте протиправне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу неправомірно нараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Через канцелярію суду представником відповідача надано письмові заперечення проти позову, у яких зазначено, що позовні вимоги є безпідставними, а спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та й спосіб, передбачені чинним законодавством України та просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

ТОВ «КГНТ-Україна» зареєстроване Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією, реєстраційний № 1 069 102 0000 021324 від 18.05.2007 року. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 35150104.

Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 02121, м. Київ, Харківське шосе, буд.201/203.

ТОВ «КГНТ-Україна» взято на податковий облік в органах державної податкової служби ДПІ в Оболонському районі м. Києва від 21.05.2007 р. З початку 2013 року перебуває на обліку в ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

У періоді, який перевірявся, суб'єкт господарювання був зареєстрований платником податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, податку з власників транспортних засобів, податку з доходів фізичних осіб.

ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі направлень від 21.10.2013 року, 04.11.2013 року №№ 439- 444, 487 та наказу від 07.10.2013 року №506-П, згідно із ст. 77, п. 81.1 ст. 81, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіку проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «КГНТ-Україна» (код ЄДРПОУ 35150104) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 21.05.2007 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 15.11.2013 року № 1524/26-51-22-01/35150104.

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, податковим органом встановлено порушення позивачем вимог, зокрема, пп.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), ст.138, пп.139.1.9 п.13.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 1 453 403 грн., в тому числі: 2 квартал 2012 року - 121491 грн., 3 квартал 2012 року - 266108 грн., 4 квартал 2012 року - 1 065 804 грн.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесене податкове повідомлення рішення від 13.12.2013 року № 0005862210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1 816 753,75 грн., з яких за основним зобов'язанням - 1 453 403 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 363 350,75 грн.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач в порядку, передбаченому ст. 56 Податкового кодексу України, оскаржив його до Головного управління Міндоходів у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві про результати розгляду первинної скарги від 05.03.2014 р. № 2096/10/26-15-10-06-15 та рішенням Міністерства доходів і зборів України від 30.04.2014 р. №7849/6/99-99-10-01-15 про результати розгляду повторної скарги, податкове повідомлення - рішення залишене без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Позивач, вважаючи, що податкове повідомлення - рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства, звернувся до суду з вимогою про його скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

В ході проведення перевірки відповідачем встановлено, що в Додатку К 1/1 Декларації з податку на прибуток ТОВ «КГНТ-Україна» за 4 квартал 2010 року на кінець звітного періоду у стовп.6 «Приріст» зазначена сума в розмірі 80 145 грн., яку позивачем включено до р.01.6 «Приріст балансової вартості» за 2010 рік та відображено по основні декларації, поданої ДПІ в Оболонському районі м. Києва від 09.02.2011 року № 347619.

Позивачем подана уточнююча податкова декларація з податку на прибуток до ДПІ в Оболонському районі м. Києва за 2010 рік від 28.11.2012 року за №9007140129, по якій в р. 02 Декларації «дохід від операційної діяльності» зазначена сума в розмірі 815 026 грн., та р. 03 «Інші доходи» зазначена сума 988 381 грн. - доходи від реалізації валюти, але суму в розмірі 80 145 грн. («Приріст балансової вартості») не було включено до складу інших доходів в 4 квартал 2010 року.

Також, вибірковою перевіркою повноти визначення скоригованих валових витрат (витрат) за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року встановлено завищення скоригованих валових витрат на загальну суму 9 546 682 грн., в тому числі по періодам: 4 квартал. 2010 року - 358 455 грн., 1 квартал 2011 року - 1 872 422 грн., 2 квартал 2011 року - 49 355 грн., 3 квартал. 2011 року - 206 194 грн., 4 квартал 2011 року - 142 143 грн., 1 квартал 2012 року - 1 022 752 грн., 2 квартал 2012 року - 750 120 грн., 3 квартал 2012 року - 1 008 743 грн., 4 квартал 2012 року - 4 136 498 грн.

В акті перевірки зазначено, що на формування показників, зазначених у рядках 05.1 Декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» в період з 01.10.2010 року по 31.12.12. у суму 8200777,00 грн. мало вплив здійснення операцій, пов'язаних із нарахуванням заробітної плити, внесками на соціальні виплати, амортизації основних засобів, основних нормі.

Перевірка відображеного показника за період з 01.10.2010 року - 31.12.2012 року на загальну суму 8200777,00 здійснена на підставі: оборотно-сальдової відомості, бухгалтерських рахунків - 311, 90, 631, 28, 13, 661, 65, договорів, актів виконаних робіт, наданих послуг, виписок з банку.

В результаті проведення перевірки податковим органом було встановлено завищення задекларованих позивачем показників у р. 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 6 748 277 грн., в тому числі, по періодам: 2 квартал 2011 року - 49 355 грн., 3 квартал. 2011 року - 206 194 грн., 4 квартал 2011 року -142 143 грн., 1 квартал 2012 року - 1 022 752 грн., 2 квартал 2012 року - 750 120 грн., 3 квартал 2012 року - 1 008 743 грн., 4 квартал 2012 року - 4 136 498 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «КГНТ-Україна» здійснювало проектні роботи (основним підрядником був ТОВ «Інжинірінгова компанія «Казгіпронефтетранс», республіка Казахстан) в сфері інжинірингу, а саме: на підставі договорів з підрядчиками, ТОВ «КГНТ-Україна» (Субпідрядник) виконувало роботи по розробці робочої документації по різним проектам, а саме: розробка робочої документації по компресорним станціям КС-7 «Шелик» по проекту «Будівництво газопроводу Казахстан-Китай»; розробка робочого проекту для об'єкта «Будівництво магістрального газопроводу «Запад-Север-Центр"; розробка робочого проекту для об'єкта «Установка крапельного наливу нафтопродуктів»; розробка проектно-сметної документації по проекту «Модернізація Павлодарського нафтохімічного заводу», техніко-економічне порівняння варіантів реконструкції розподільчого газопроводу «Адлер-Червона Поляна» для ТОВ «ПитерГазІнжиніринг», Росія, а також виконання робіт для замовника «Черкаситрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» (код 04694614).

Згідно укладених договорів, ТОВ «КГНТ-Україна» передає ТОВ «Інжинірінгова компанія «Казгіпронефтетранс», в результаті виконання робіт (робочі проекти), оформлені у відповідності з нормативними документами та державними стандартами республіки Казахстан в електронному вигляді. Формат підлягає узгодженню між сторонами та повинен бути відправлений шляхом відправки на відповідну електронну адресу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем укладено договір з ТОВ «Інжинірінгова компанія «Казгіпронефтетранс» № Д-28 від 12.05.2010 року про виконання робіт по розробці робочої документації по компресорним станціям КС-7 «Шелик» по проекту «Будівництво газопроводу Казахстан-Китай», відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується виконати, а Субпідрядник прийняти і оплатити результати робіт по розробці робочої документації по компресорним станціям КС-7 «Шелик» по проекту «Будівництво газопроводу Казахстан-Китай» у відповідності до Технічного завдання - Додаток №1 до Договору, що є його невід'ємною частиною.

На виконання умов вказаного договору позивач надав суду копію договору з додатками до нього та акти здачі-прийому виконаних робіт.

Водночас, у матеріалах справи відсутні обґрунтовані висновки по розрахункам між сторонами, висновків по актам виконаних робіт (послуг), розшифровку амортизаційних відрахувань основних засобів, що вплинуло на собівартість виконаних робіт в залежності від фактично використаної площі об'єкту працівників компанії, калькуляції щодо формування собівартості робіт, та також інші докази, що спрямовані на виконання робіт, передбачених договором.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

Також, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.2.1 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Пунктом 2.2 вказаного розділу Положення визначено, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Вищевказані норми Положення кореспондуються з приписами ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.138.1. ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 -138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 135.3. цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4. ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.138.8. ст.138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд звертає увагу на те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

У зв'язку з викладеним, суд погоджується з висновком податкового органу щодо ТОВ «КГНТ-Україна» в порушення пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України завищено витрати на загальну суму 6748277,00 грн. як такі, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Окрім того, як зазначено в акті перевірки відповідачем встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06 Декларацій «Інші витрати» на загальну суму 2 798 405,00 грн., в тому числі, по періодам: 4 квартал 2010 року - 358 455,00 грн., 1 квартал 2011 року -1 872 422,00 грн., 1 квартал. 2012 року - 567 528,00 грн.

Позивачем подано уточнюючий розрахунок до податкового органу за 2010 рік, по якому в р.06.5 Декларації з податку на прибуток «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року» було включено (відповідно до п.22.4 ст. 22 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20.05.2010 року №2275-VI із змінами та доповненнями, може бути включено 20 % суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010 року, а саме, суму в розмірі 358 455,00 грн. (збитки, сформовані у 2009 році).

В акті перевірки вказано запис, що об'єкт оподаткування податком на прибуток за 2010 рік, з урахуванням перевірених доходів, становить 495 907,00 грн.

В той час, перевіркою встановлено, що в 1 кварталі 2011 року в р.06.5 Декларації «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року» повинна бути включена сума в розмірі 495 907 грн. замість 2 368 329 грн., що складається з сум: 1 433 820 грн. - збитки (80%), які утворені станом на 01.01.2010 р. та 934 507 грн. - збитки за результатами господарської діяльності 2010 року;

в 2 кварталі 2011 року в р.06.5 Декларації «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року» повинна бути включена сума в розмірі 652 366 грн. замість 2524788 грн. - задекларовані збитки, згідно поданої уточнюючої декларації за 1 квартал 2011 року від 07.02.2013 року №9017139803;

в 1 кварталі 2012 року в р.06.5 Декларації «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року» повинна бути включена сума в розмірі 334 929 грн. замість 902457 грн. - збитки сформовані за результатами діяльності за 2011 рік з урахуванням дозволених 25%.

Судом встановлено, що спірна сума валових витрат включає від'ємний об'єкт оподаткування податком на прибуток попередніх періодів, в тому числі і 80% від'ємного значення об'єкту за 2009 рік, однак позивач первинних документів, які відповідали б вимогам Закону про бухгалтерський облік та підтверджували спірні суми валових витрат/доходів товариства у вищевказаному періоді не надав.

Пунктом 22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР визначено, що у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010 року.

Згідно з абз. 2 п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього, другого-четвертого кварталів 2011 здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за 1 квартал 2011 без урахування будь-яких інших періодів.

Відповідно п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 цього Закону регламентовано, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Водночас, в абзаці четвертому п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 цього Закону зазначено, що будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, не належать до складу валових витрат.

Після 01.04.2011 року, тобто з набрання чинності розділом III «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ст. 138 Кодексу).

Відповідно до пп.14.1.56. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Доходи і витрати нараховуються з моменту їх виникнення згідно з правилами, встановленими розділом ІІІ Кодексу, незалежно від дати надходження або сплати коштів, якщо інше не встановлено цим розділом.

Згідно пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.1. ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 -138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 135.3. цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.4. ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.138.8. ст.138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

При цьому, згідно пп.14.1.228. п.14.1. ст.14 цього Кодексу собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу ІІІ Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовується в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Відповідно до п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України, дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, з урахуванням викладених норм та обставин справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено правомірності нарахування ним податку на прибуток та формування податкового обліку з дотриманням норм податкового законодавства, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому таке податкове повідомлення-рішення є правомірним і скасуванню не підлягає.

Натомість, позивачем не надано достатньо доказів в обґрунтування позовних вимог, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «КГНТ-Україна» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко