Рішення

від 15.07.2014 по справі 914/3716/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2014 р. Справа №914/3716/13

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Іванчук С.В., суддів Коссака С.М. та Рима Т.Я., при секретарі судового засідання Гривняк Г.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фотоніка», м.Львів

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз», м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 18859грн. 70коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Сторонянський О.З. - представник; Дроняк У.Я. - представник;

від відповідача: не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутніх представників позивачів в судовому засіданні не проводилася технічна фіксація судового процесу.

Суть спору : На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотоніка" до Публічного акціонерного товариства „Концерн Галнафтогаз" про стягнення заборгованості в сумі 18859грн. 70коп.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2013р. у справі №914/3716/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотоніка", м.Львів до Публічного акціонерного товариства „Концерн Галнафтогаз", м.Львів про стягнення заборгованості в сумі 18859грн. 70коп. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Фотоніка" б/н від 18.11.2013р. задоволено, ухвалу господарського суду Львівської області від 12.11.2013р. скасовано та матеріали справи №914/3716/13 передані на розгляд господарського суду Львівської області.

Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Львівської області від 20.12.2013р. №1029 призначено автоматичний розподіл справи №914/3716/13, за результатами якого справу розподілено судді Іванчук С.В.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.12.2013р. розгляд справи призначено на 04.02.2014р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.02.2014р. провадження у справі №914/3716/13 зупинено до вирішення Вищим господарським судом України касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2013р. у справі №914/3716/13 та повернення матеріалів даної справи з Львівського апеляційного господарського суду до господарського суду Львівської області.

У зв'язку з тим, що 27.03.2014р. Вищим господарським судом України прийнято постанову про залишення касаційної скарги ПАТ "Концерн Галнафтогаз" без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2013р. у справі №914/3716/13 господарського суду Львівської області залишено без змін, яка набрала законної сили, а також те, що матеріали справи №914/3716/13 повернулись з Львівського апеляційного господарського суду до господарського суду Львівської області, суд 26.05.2014р. провадження у справі №914/3716/13 поновив і призначив справу до розгляду на 10.06.2014р. Ухвалою суду від 10.06.2014р. продовжено строк розгляду спору, терміном на 15 днів та розгляд справи відкладено на 24.06.2014р. Ухвалою суду від 24.06.2014р. призначено колегіальний розгляд справи №914/3716/13 у складі трьох суддів та розгляд справи відкладено на 15.07.2014р. На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Львівської області, проведено автоматизований розподіл та призначено колегію у складі трьох суддів.

01.07.2014р. в канцелярію (вх.№28253/14) господарського суду Львівської області від Вищого господарського суду України надійшов супровідний лист №07.03-19/510 від 25.06.2014р. про приєднання до матеріалів справи оригіналу ухвали Вищого господарського суду України від 16.06.2014р., оригіналу розпорядження від 16.06.2014р. та оригіналу заяви з додатками ПАТ «Концерн Галнафтогаз» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27.03.2014р. у справі №914/3716/13 господарського суду Львівської області за позовом ТОВ «Фотоніка» до ПАТ «Концерн Галнафтогаз» про стягнення 18859грн. 70коп. разом із додатками.

В судове засідання 15.07.2014р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві і просить суд позов задоволити. Крім цього, представник позивача, через канцелярію суду (вх.№3581/14 від 15.07.2014р.) подав заяву, в якому просить суд прийняти часткову відмову від позовних вимог в частині нарахування позивачем відповідачу пені у розмірі 799грн. 75коп. по додатках №25 та №27 від 16.08.2012р. до договору б/н про поставку товару від 12.04.2014р. Відповідно до ст.78 ГПК України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі. Судом роз'яснено правові наслідки часткової відмови від позову згідно ст.ст.78, 80 ГПК України.

Згідно із ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Пунктом 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб. Якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої статті 22 ГПК щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку. Судом розглянуто дану заяву, відмова позивача від позовних вимог в частині нарахування пені по додатках №25 та №27 від 12.04.2011р. до договору поставки б/н від 12.04.2014р., не суперечить законодавству та не порушує прав та обов'язків інших осіб, тому приймається судом. Відтак, позовні вимоги розглядаються із врахуванням вимог, заявлених у поданій позивачем заяві (вх.№3581/14 від 15.07.2014р.).

В судове засідання 15.07.2014р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, через канцелярію суду (вх.№30551/14 від 15.07.2014р.) подав клопотання про розгляд даної справи за відсутності повноважного представника відповідача.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

12.04.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фотоніка» (продавець) та Публічним акціонерним товариством «Концерн Галнафтогаз» (покупець) укладено договір б/н про поставку товару.

Відповідно до п.1.1. договору б/н про поставку товару від 12.04.2011р. продавець зобов'язується продавати (передавати у власність) покупцю, а покупець зобов'язується приймати у власність і оплачувати товар на умовах і в порядку, визначених цим договором. Асортимент, кількість та ціна товару, конкретні умови його оплати визначаються в додатках до цього договору, котрі є його невід'ємною частиною за умови їх підписання уповноваженими представниками сторін

Розділами 2, 3 договору б/н про поставку товару від 12.04.2011р. передбачено, що ціна за одиницю товару та вартість конкретних партій товару в рамках окремих додатків вказується у відповідних додатках. Оплата вартості товару здійснюється покупцем в національній валюті України, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Порядок розрахунків визначається в додатках до цього договору, оформлених на конкретну партію товару. Датою оплати товару вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок продавця. Передача товару покупцю здійснюється продавцем в порядку та у строки, вказані у відповідному додатку до цього договору. Факт передачі товару покупцеві оформляється сторонами, шляхом підписання двостороннього акта прийому-передачі, який становить невід'ємну частину цього договору. Моментом переходу права власності на товар та ризиків випадкового знищення чи пошкодження товару від продавця до покупця вважається момент фактичної передачі товару та підписання сторонами вищевказаного акту прийому-передачі.

Відповідно до додатків №25, 26 від 16.08.2012р., додатку № 27 від 21.08.2012р. та додатку №29 від 11.09.2012р., між позивачем та відповідачем було погоджено кількість, якість, асортимент та ціну об'єктів продажу, які передаються у власність відповідача відповідно до умов договору б/н про поставку товару від 12.04.2011р.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору б/н про поставку товару від 12.04.2011р. та додатків №25, 26 від 16.08.2012р., додатку № 27 від 21.08.2012р., додатку №29 від 11.09.2012р., позивач поставив відповідачу товари і надав останньому послуги на загальну суму 17554грн. 00коп., що підтверджується: актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000119 від 10.09.2012р. на суму 1252грн. 00коп.; видатковою накладною №РН-0000020 від 16.08.2012р. на суму 5920грн. 00коп.; актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000115 від 06.09.2012р. на суму 9500грн. 00коп.; видатковою накладною №РН-0000029 від 18.09.2012р. на суму 882грн. 00коп.

14.12.2012р позивач на адресу відповідача направив претензію №1, що підтверджується фіскальним чеком №3352, описом вкладення у цінний лист від 14.12.2012р. та повідомленням про вручення поштового відправлення №7904003264124. В цій претензії позивач просив відповідача погасити заборгованість у сумі 17554грн. 00коп. Також, позивач 18.06.2013р. додатково надіслав відповідачу лист №16 з проханням щодо роз'яснення причини затримки оплати за поставлений товар і надані послуги, що підтверджується фіскальним чеком №1596, описом вкладення у цінний лист від 18.06.2013р. та повідомленням про вручення поштового відправлення №7904004213310. Однак дана претензія та лист залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за цього певну грошову суму.

Згідно з частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. За таких обставин факт отримання відповідачем товару і видаткові накладні, подані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійною підставою для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар (Постанова Вищого господарського суду України від 20.09.2012р. №12/5026/556/2012, Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 29.04.2013р. №01-06/767/2013 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".)

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 17554грн. 00коп.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 6.4. договору б/н про поставку товару від 12.04.2011р. сторони встановили, що за порушення покупцем строку (терміну) оплати товару на умовах відповідних додатків до нього, останній сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, котра діяла за період заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення. В разі затримки покупцем оплати вартості товару на строк більше, ніж 3 (три) дні, покупець зобов'язаний завчасно повідомити про це продавця і обов'язково узгодити дату оплати. Так, згідно 6.4. договору б/н про поставку товару від 12.04.2011р., позивач за період з 17.08.2012р. по 18.03.2013р. по додатку №26 від 16.08.2012р. до договору б/н про поставку товару від 12.04.2011р. і видаткової накладної №РН-0000020 від 16.08.2012р. та по додатку №29 від 11.09.2012р. до договору б/н про поставку товару від 12.04.2011р. і видаткової накладної №РН-0000029 від 18.09.2012р. нарахував відповідачу пеню у розмірі 505грн. 95коп.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги до відповідача в частині стягнення основного боргу в сумі 17554грн. 00коп. та пені у розмірі 505грн. 95коп. є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог належить припинити провадження в справі у зв'язку із відмовою позивача від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 799грн. 75коп.

Судові витрати необхідно віднести на відповідача, відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фотоніка» (79056, м.Львів, вул.Пластова, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31729918) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотоніка" (79040, м.Львів, вул.Д.Апостола, 6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30994361) 17554грн. 00коп. - основного боргу, 505грн. 95коп. - пені та 1647грн. 54коп. - судового збору.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Прийняти відмову від позову в частині стягнення пені у розмірі 799грн. 75коп.

Припинити провадження у справі №914/3716/13 в частині стягнення пені у розмірі 799грн. 75коп.

Головуючий суддя Іванчук С.В.

суддя Коссак С.М.

суддя Рим Т.Я.

Повне рішення складено 18.07.2014р.