Постанова

від 15.07.2014 по справі 904/3560/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2014 року Справа № 904/3560/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко А.К.- доповідач

суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.

при секретарі: Петровській А.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Давиденко Д.І., представник, довіреність №14-VR-049 від 19.05.14;

від відповідача: Сергєєва М.Ш., представник, довіреність №04/05 від 04.05.14;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОВНІШАГРОТРАНС" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2014 року у справі № 904/3560/14

за позовом закритого акціонерного товариства "ХОПТРАНС ПРОЄКТС", м. Вільнюс, Литва

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОВНІШАГРОТРАНС", м. Дніпропетровськ

про стягнення 2168153 грн. 46 коп.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 10.07.2014 року по 15.07.2014 року (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2014 року (суддя Соловйова А.Є.) до вирішення спору по суті вжито заходи забезпечення позову, а саме, накладено арешт на рахунки товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОВНІШАГРОТРАНС", а саме:

- р/р 26050050226906 у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 305299;

- р/р 26005050275281 у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 305299;

- р/р 26007115569002 у АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500;

- р/р 26053115569001 у АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500;

- р/р 2600630662001 (українська гривня, долар США, Євро) у ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО", МФО 305749;

- р/р 26008115569001 у АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500

та на всі інші розрахункові рахунки, виявлені під час виконання даної ухвали, у межах розміру позовних вимог, а саме 2168153 грн. 46 коп.

Не погодившись з ухвалою суду, товариство з обмеженою відповідальністю "ЗОВНІШАГРОТРАНС" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Закрите акціонерне товариство "ХОПТРАНС ПРОЄКТС" у відзиві на апеляційну скаргу просить в її задоволенні відмовити, а ухвалу господарського суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, приймаючи до уваги наступне.

Закрите акціонерне товариство "ХОПТРАНС ПРОЄКТС" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОВНІШАГРОТРАНС" про стягнення 2168153 грн. 46 коп. за користування вагонами за договором оренди вагонів від 20.12.2013 року №20/12-13.

Ухвалою господарського суду від 28.05.2014 року порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

27.05.2014 закритим акціонерним товариством "ХОПТРАНС ПРОЄКТС" подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться на його банківських рахунках.

У відповідності із ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. п. 1, 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У разі вжиття заходів до забезпечення позову з ініціативи суду відповідні дії мають бути мотивовані з урахуванням, зокрема, наведеного, а також припису пункту 3 частини другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що, на думку позивача, у відповідача відсутнє будь-яке майно та враховуючи істотність суми заборгованості перед позивачем, це може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

В силу ч. 5 ст. 139 Господарського кодексу України майном визнаються кошти у складі майна суб'єктів господарювання, якими є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Джерелом формування майна суб'єктів господарювання, згідно ч. 1 ст. 140 Господарського кодексу України, зокрема, є доходи від реалізації продукції (робіт, послуг), інші джерела, не заборонені законом.

Як вбачається з доданих до апеляційної скарги оборотно-сальдових відомостей за період з 01.05.2014 року по 05.06.2014 року, у товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОВНІШАГРОТРАНС" є грошові кошти, які належать йому за взаємовідносинами з контрагентами (дебіторська заборгованість) і засновниками відповідача (поворотна фінансова допомога), що разом становить суму 562176 грн.

Втім, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2014 року накладено арешт на грошові кошти відповідача, в межах суми позовної заяви - 2168153 грн. 46 коп., які знаходяться на банківських рахунках відповідача.

Центральне Дніпропетровське відділення АТ "Таскомбанк" на запит товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОВНІШАГРОТРАНС" від 07.07.2014 року № 15 про надання довідки щодо наявних коштів на відкритих у банку рахунках листом від 11.07.2014 року № 411-2 повідомило, що у зв'язку з наявним арештом коштів поточних рахунків товариства здійснити договірне списання коштів на оплату послуг з надання довідки про наявність коштів, що обліковуються на поточних рахунках, не представляється можливим (а.с. 74).

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарським судом не наведено жодних конкретних обґрунтувань обрання відповідного заходу до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Судом першої інстанції не було досліджено та не надано оцінки доказам наявності фактичних обставин, з якими позивач пов'язував та обґрунтовував застосування забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Крім того, господарський суд зробив висновок, що враховуючи обізнаність відповідача щодо наявності заборгованості перед позивачем, підтвердженої претензією-попередженням, а також те, що відповідач не вчиняє дій щодо погашення заборгованості, це свідчить про ухилення відповідача від виконання своїх договірних зобов'язань, тому існує імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Поряд з цим, з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали вбачається висновок суду першої інстанції про те, що єдиним заходом до забезпечення позову, який спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, є арешт грошових коштів відповідача. Обираючи такий засіб забезпечення позову, суд першої інстанції не вказав на наявність конкретних фактичних обставин, з якими пов'язується застосування арешту на грошові кошти відповідача.

Відтак ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОВНІШАГРОТРАНС" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2014 року у справі № 904/3560/14 скасувати.

Головуючий суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко

Суддя В.І. Крутовських

повний текст постанови виготовлений 18.07.14р.