Постанова

від 14.07.2014 по справі 816/2089/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2089/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

представника позивача - Волосюк В.В., Дугіна М.В.,

представника відповідача - Батюти З.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профстальпроект" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

29 травня 2014 року позивач ТОВ "Профстальпроект" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ДПІ у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2014 року № 0003551501.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що встановлені актом перевірки порушення фактично не мали місця в його господарській діяльності та вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину формування податкового кредиту за вересень 2012 року на підставі податкових накладних ТОВ "ТД "Українські метали". З огляду на викладене, платник податків вважає, що податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2014 року № 0003551501 підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що первинні документи позивача містять недоліки, в зв'язку з чим вони не можуть братися до уваги, а також, діяльність контрагента позивача ТОВ "ТД "Українські метали" спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам , що підтверджується актом невиїзної позапланової перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість за операціями ТОВ "ТД "Українські метали" з ТОВ "Феріт Д" з купівлі-продажу товарів (послуг) у 2011-2012 роках.

За таких підстав, спірне податкове повідомлення-рішення в повному обсязі відповідає нормам чинного законодавства та є таким, що не підлягає скасуванню.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Профстальпроект" (код ЄДРПОУ 35295283) зареєстроване як юридична особа 27 липня 2007 року (номер запису: 1 588 102 0000 006879), є платником податку на додану вартість та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві.

Відповідно до відомостей ЄДР, основними видами господарської діяльності позивача є виробництво металообробних машин; кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук (основний); ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; установлення та монтаж машин і устаткування; будівництво житлових і нежитлових будівель.

Матеріалами справи підтверджено, що з 14 січня 2014 року по 20 січня 2014 року контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності визначення та повноти нарахування податку на додану вартість за взаємовідносинами з ТОВ "ТД "Українські метали".

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт від 25 січня 2014 року № 357/16-01-15-01/35295283 (т.1 а.с. 12-24), за висновками якого встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті за вересень 2012 року на 3102,00 грн., та завищено податковий кредит за вересень 2012 року на 3102,00 грн.

Позивач, не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки від 25 січня 2014 року № 357/16-01-15-01/35295283, направив до податкового органу заперечення на вказаний акт (т.1 а.с. 25-30), за результатами розгляду якого ДПІ у м. Полтаві підтвердила правильність викладених в акті висновків щодо порушення ТОВ "Профстальпроект" вимог податкового та цивільного законодавства (т.1 а.с. 31-36).

На підставі акта перевірки від 25 січня 2014 року № 357/16-01-15-01/35295283 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2014 року № 0003551501 (а.с. 10), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3102,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1551,00 грн.

Позивач, не погодившись із правомірністю прийняття податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2014 року № 0003551501, оскаржив останнє в порядку адміністративного узгодження (а.с. 37-41, 48-52). За результатами розгляду поданих ТОВ "Профстальпроект" скарг вищі контролюючі органи залишили скарги платника податків без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с. 42-47, 53-56).

Збільшуючи ТОВ "Профстальпроект" суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за результатами взаємовідносин з ТОВ "ТД "Українські метали", податковий орган виходив з наступного: актом невиїзної позапланової перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська встановлено, що контрагент-постачальник вказаного суб'єкта господарювання ТОВ "Феріт Д", протягом 2011-2012 року здійснював діяльність з надання податкової вигоди третім особам, податковий кредит та валові витрати зазначеного підприємства за період, охоплений перевіркою, не підтверджено та встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість за операціями з купівлі-продажу товарів (послуг) протягом 2011-2012 років. Поставлені позивачу за господарськими договорами товари ТОВ "ТД "Українські метали" надійшли останньому від ТОВ "Феріт Д", з огляду на що реальність здійснення операцій між ТОВ "Профстальпроект" та ТОВ "ТД "Українські метали" контролюючий орган вважає сумнівною.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності збільшення йому суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосуванням штрафних (фінансових) санкцій, звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2014 року № 0003551501.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За правилами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз господарських правовідносин між позивачем та ТОВ "ТД "Українські метали" дає підстави для наступних висновків.

15 березня 2011 року ТОВ "Профстальпроект" та ТОВ "ТД "Українські метали" укладено договір поставки № 03/15-11 (т. 1 а.с. 247-248).

Згідно умов вказаного Договору зобов'язується передати у обумовлений строк Покупцю у власність Продукцію, а Покупець зобов'язується її прийняти та оплатити. Продавець поставляє Покупцю Продукцію окремими партіями. На кожну партію Продукції оформлюється окрема Специфікація.

Пунктом 3.4 Договору визначено, що перевезення товару здійснюється покупцем власними силами.

Право власності на товар набувається покупцем в момент фізичного отримання продукції.

На виконання умов дослідженого судом договору ТОВ "ТД "Українські метали" покупцю виставлено рахунки-фактури. Платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 249-250, т. 2 а.с. 5-7) підтверджено факт здійснення оплати позивачем замовленого у ТОВ "ТД "Українські метали" товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

За наслідками здійснення господарської операції позивача з ТОВ "ТД "Українські метали" останнім виписано податкові накладні (т. 2 а.с. 2-3).

Дослідивши податкові накладні, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні містять адресу місцезнаходження замовника та підрядника, одиниці виміру товару, кількість товару, ціну товару.

На підтвердження отримання товару, обумовленого договором від 15 березня 2011 року № 03/15-11, позивачем надано видаткові накладні (т. 2 а.с. 1, 4), Звіти про рух ТМЦ (т. 2 а.с. 8-12).

Договором на перевезення вантажів № 3834 від 10 січня 2011 року (т. 2 а.с. 13-14), укладеним між ТОВ "Профстальпроект" та ТОВ "Транспортна компанія "САТ" підтверджується факт перевезення товару, придбаного позивачем у ТОВ "ТД "Українські метали". На підтвердження виконання умов договору позивачем надано рахунок на оплату за перевезення вантажу від 12 вересня 2012 року № ПТ0008918, акт здачі прийняття-робіт від 13 вересня 2012 року між позивачем та перевізником, платіжне доручення № 880 від 12 вересня 2012 року на підтвердження оплати послуг (т.1 а.с.64-66).

Необхідною умовою для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, є наявність ділової мети у діях платника податку, а саме, продажу придбаного товару не нижче ціни придбання, придбання послуг, використання яких має позитивний вплив на результати господарської діяльності платника податку, тобто здійснення господарської діяльності, яка направлена на реальне отримання платником податків економічної вигоди від здійснених ним господарських операцій.

З пояснень представника позивача встановлено, що ТОВ "Профстальпроект" здійснює діяльність з виробництва обладнання, яке застосовується при виготовленні виробів з тонколистового металопрокату, а саме: розмотувачі різних модифікацій, відрізні пристрої (гільйотини, лінії різки, відрізні ножиці та ін.), лінії для виготовлення профнастилу, металочерепиці, водосточної системи (жолоб, трубогиби та ін.), профілезгинальні лінії (СЮ, НС 14, С8,НК19 та ін.). Після укладення договорів ТОВ "Профстальпроект" із замовниками обладнання, позивач здійснює замовлення сировини для його виготовлення (металопрокат: листи, труби, круги, шпонка, швелер) та комплектуючих (метизи, підшипники, гума, ланцюг). Замовленню сировини та комплектуючих передує складення калькуляції її попередньої вартості.

Матеріалами справи підтверджено, що придбані у ТОВ "ТД "Українські метали" комплектуючі та сировину позивач використав у власній господарській діяльності шляхом виготовлення продукції власного виробництва (інструменту, обладнання) та реалізації її третім особам за договорами з ТОВ "Прушинскі" (т. 1 а.с. 140-141, 170-171), ФОП ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 148-149, 209-2010, 228-229), ТОВ "Будівельно-інвсестиційна група "Мега Сіті" (т. 1 а.с. 220-221, 238-239), а також з метою виконання робіт за замовленням ТОВ "Стройсистеми" з модернізації обладнання (т. 1 а.с. 185-186).

Разом із тим, наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що контрагент позивача ТОВ "Прушинські" самостійно забезпечував перевезення продукції позивача власним автомобільним транспортом. Що стосується доставки товару ФОП ОСОБА_4 (Російска Федерація) та ТОВ "Будівельно-інвсестиційна група "Мега Сіті", то транспортування забезпечувалось позивачем шляхом залучення спеціалізованих перевізників, що знаходить своє підтвердження в матеріалах справи та не суперечить умовам укладених з цими суб'єктами господарювання договорів.

Таким чином, в ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів, включено суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту за відповідний період та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість.

Суд враховує, що відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Стосовно контрагента позивача ТОВ "ТД "Українські метали", то слід зазначити, що фактів визнання недійсними або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію на момент здійснення досліджуваних господарських операцій судом не встановлено; контрагент перебуває в Єдиному державному реєстрі, а також має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (т. 1 а.с 58).

ДПІ у м. Полтаві, не визнаючи правомірність формування податкового кредиту позивача, сформованого за результатами правочинів з ТОВ "ТД "Українські метали", виходила з того, що перевіркою документів наданих ТОВ "Профстальпроект" на підтвердження взаємовідносин з ТОВ "ТД "Українські метали" встановлено, ряд невідповідностей та неточностей.

Так, видаткова накладна № РН-0000018 від 11 вересня 2012 року (т. 2 а.с. 4) не містить посади, прізвища та ініціалів особи зі сторони покупця, відповідальної за здійснення господарських операцій, що не дає змогу її ідентифікувати.

Досліджуючи наведені доводи, судом встановлено, що разом із видатковою накладною підприємством надано довіреність, де вказується посада, прізвище та ініціали особи зі сторони покупця, відповідальної за здійснення господарської операції. Копією зазначеного документа підтверджено, що видаткова накладна № РН-0000018 від 11 вересня 2012 року містить номер та дату довіреності (№ 205 від 11 вересня 2012 року (т. 1 а.с. 127). На підставі копії дослідженої довіреності та запису з книги довіреностей (т. 1 а.с. 128) можливо встановити, що товар за видатковою накладною № РН-0000018 від 11 вересня 2012 року отримано директором ТОВ "Профстальпроект" Волосюк В.В.

Крім того, ДПІ у м. Полтаві вказує на те, що у вищевказаній видатковій накладній № РН-0000018 від 11 вересня 2012 року в графі опису товару здійснено необумовлене виправлення, що є порушенням пункту 4.1 розділу 4 Положення документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіна № 88 від 24 травня 1995 року.

З матеріалів справи вбачається, що у видатковій накладній № РН-0000018 від 11 вересня 2012 року (т. 2 а.с. 4) у графі найменування товару вказано "Круг 210", а не "Круг 201", як помилково зазначає працівник контролюючого органа в акті перевірки. Правильність найменування товару "Круг 210" підтверджується також Звітом про рух ТМЦ за період з 01 вересня 2012 року по 31 березня 2013 року по рахунку 201 (т. 1 а.с. 138). Крім того, вартість та вага, вказаних у видатковій накладній № РН-0000018 від 11 вересня 2012 року відповідає критеріям вказаним у звіті.

В судовому засіданні був досліджений оригінал видаткової накладної № РН-0000018 від 11 вересня 2012 року, в якій зазначено у графі найменування товару "Круг 210 ст.20".

Стосовно припису "з врахуванням порізки", представником надані пояснення, з яких слідує, що "Круг 210" - це металевий брус, діаметр якого становить 210 мм. Стандартна довжина - металевого бруса - 6 м, вага - 1,7 т. У зв'язку з виробничою необхідністю підприємству позивача знадобилось 2 м вказаного товару, що зумовило додаткові витрати на порізку та призвело до збільшення загальної вартості. Крім того, позивач пояснив, що даний припис здійснюють з виробничих міркувань.

Щодо розбіжностей між сумами, зазначеними у видатковій накладній, податкових накладних, платіжному дорученні № 874 від 10 вересня 2012 року (т. 1 а.с. 129) та банківській виписці за 10 вересня 2012 року, позивач надав акт звірки взаєморозрахунків з контрагентом ТОВ "ТД "Українські метали" за період з 01 січня 2012 року по 11 вересня 2012 року (т. 1 а.с. 130), з якого вбачається наявність дебіторської заборгованості на початок періоду, охопленого перевіркою. Тобто, розбіжності у вищевказаних документах пояснюються раніше існуючою переплатою, що не вплинуло на податковий кредит позивача.

Посилання відповідача на наявність невідповідностей найменування товару, кількості та ціні зазначеного в податкових накладних № 3 від 10 вересня 2012 року (т. 1 а.с. 131), № 4 від 11 вересня 2012 року (т. 1 а.с. 133) відомостям видаткової накладної № РН-0000018 від 11 вересня 2012 року (т. 1 а.с. 132), спростовуються на явними у матеріалах справи копіями відповідних документів. Відповідно видаткової накладної № РН-0000019 від 19 вересня 2012 року (т.1 а.с. 164) на загальну суму 13246,50 грн., одним з найменувань придбаного позивачем у ТОВ "ТД "Українські метали" товару є "труба 60x6" в кількості 0,055 т, вартістю 591,25 грн. (без ПДВ), фактичне надходження зазначеного товару на виробничий склад позивача підтверджено регістром бухгалтерського обліку "Звіт про рух ТМЦ" по рахунку № 201, де зазначено у вересні місяці надходження на виробничий склад даного виду товару (т.1 а.с. 191).

Доставка придбаного у ТОВ "ТД "Українські метали" товару здійснювалось за рахунок позивача шляхом залучення до транспортування ТМЦ спеціалізованого підприємства-перевізника ТОВ "Транспортна компанія "САТ" (код ЄДРПОУ 35646516) на підставі договору перевезення вантажів № 3834 вантажів від 10 січня 2011 року (т.1 а.с. 62-63).

Посилання контролюючого органа на те, що ТТН № ДП 0348262 від 11 вересня 2012 року (т. 1 а.с. 135) не містить повного опису товару (у графі найменування вантажу зазначено "метал чорний"), відхиляються судом з урахуванням того, що "метал чорний" - це загальна назва сталевого металопрокату, що не суперечить суті транспортованого товару.

У ТТН №ДП 0251497 від 27 вересня 2012 року (т. 1 а.с. 166) контролюючий орган вбачає неточність у зазначені дати доставки товару (придбаний товар доставлено позивачу пізніше, ніж було виписано видаткову накладну).

Суд, вивчивши досліджуваний документ, не вбачає ознак неправомірності, оскільки умовами Договору перевезення вантажів (пункт 2) від 10 січня 2011 року № 3834 (т. 1 а.с 62-63) допускається, що строк відправки товару може бути дещо затримано на складі постачальника. Крім того, покупець уповноважений отримати товар на складі перевізника у зручний для себе час (пункт 3 Договору перевезення вантажів).

Таким чином, надані ТОВ "Профстальпроект" документи для перевірки, а саме: договір з постачальником, рахунки, видаткові, податкові накладні, документи, які підтверджують перерахування коштів, ТТН, калькуляції на списання матеріалів, а також документи, що підтверджують реалізацію придбаного у ТОВ "ТД "Українські метали" товару свідчать про реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "ТД "Українські метали".

Слід зазначити, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно пункту 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" А.Д. проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести відповідальність за невиконання контрагентом-постачальником його зобов'язань зі сплати податків. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Суд вважає, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Відповідачем не надано жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб позивача чи його контрагента. В акті перевірки податковим органом не встановлено фактів відсутності поставок товару, за результатами яких позивачем сформовано податковий кредит та не доведено фактичних обставин, які ставлять під сумнів реальність господарських операцій ТОВ "Профстальпроект".

Отже, дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності, дає суду підстави для висновку про відсутність в діях ТОВ "Профстальпроект" порушень податкового законодавства, визначених актом перевірки від 25 січня 2014 року № 357/16-01-15-01/35295283, на підставі висновків якого відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2014 року № 0003551501.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом із тим, не зважаючи на вимогу частини 2 статті 71 цього Кодексу щодо процесуального обов'язку відповідача, останній в ході судового розгляду справи не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2014 року № 0003551501, у зв'язку із чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2014 року № 0003551501 є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2014 року № 0003551501.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Як свідчить наявні у матеріалах справи квитанції від 29 травня 2014 року та від 03 червня 2014 року, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом ТОВ "Профстальпроект" сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, що становить 182,70 грн.

Підпунктом 3 частини дев'ятої Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України встановлено, що у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Отже, судовий збір в розмірі 182,70 грн, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, необхідно стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для утримання ДПІ у м.Полтаві.

В силу статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, а тому судовий збір в сумі, що становить 90 відсотків розміру ставки судового збору, з відповідача до державного бюджету не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Профстальпроект" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 14 лютого 2014 року № 0003551501.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Профстальпроект" (ідентифікаційний код 35295283) з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 21049714) витрати зі сплати судового збору в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 21 липня 2014 року.

Суддя А.О. Чеснокова