Постанова

від 03.07.2014 по справі 826/202/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/202/14 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.В.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтез ресурс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2014 року ТОВ «Сінтез ресурс» звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 27 грудня 2013 року № 0008272207, №0008282207 та № 0008292207.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2014 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивач неправомірно сформував податковий кредит по правовідносинах з ТОВ «Август», ТОВ «ВФ «Мехпромтрест», СТОВзІІ «Інтербізнесконсалтинг», ТОВ «НВП «Велдінтек», ТОВ «Дидактика», ПП «АМВ», ТОВ «Екохімпром-будпроект», ТОВ «ТД «Євротех», ТОВ «ЮКО», ТОВ «НВП «Енергоальянс», та ТОВ «УМТК».

Під час судового засідання представник позивача підтримала свою апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2014 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сінтез ресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з ТОВ «Август», СТОВ з ІІ «Інтербізнесконсалтінг», ТОВ «ВФ «Метпромтрест», ТОВ «НВП «Велдінтек», ПП «Інвестдорсервіс», ПП «АМВ», ТОВ «Екохімпром-Будпроект», ТОВ «ТД Євротех», ТОВ «ЮКО», ТОВ «НВФ «Промсільінвест», ТОВ «Крафтмар», ТОВ «НВП Енергоальянс», ТОВ «УМТК» за період з 01 листопада 2011 року по 31 грудня 2012 року, правильності формування доходу та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2013 року, про що складено акт від 13 грудня 2013 року № 2318/26-59-22-07/35647310.

На підставі вказаного акту відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 27 грудня 2013 року:

- № 0008272207, яким зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 6451394 грн. 00 коп.;

- № 0008282207, яким нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 830866 грн. 00 коп., з яких 664693 грн. 00 коп. - за основним платежем та 166173 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції;

- № 0008292207, яким нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 24590615 грн. 00 коп., з яких 16393743 грн. 00 коп. - за основним платежем та 8196872 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу, ТОВ «Сінтез ресурс» звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Сінтез ресурс» суд першої інстанції виходив з того, що нараховані відсотки за користування кредитними коштами та суми, понесені на страхування кредитних договорів були правомірно включені до складу витрат, оскільки такі кредитні кошти були використані в межах господарської діяльності.

Також суд першої інстанції послався на те, що фактичне здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Август», СТОВ з ІІ «Інтербізнесконсалтінг», ТОВ «ВФ «Метпромтрест», ТОВ «НВП «Велдінтек», ПП «Інвестдорсервіс», ПП «АМВ», ТОВ «Екохімпром-Будпроект», ТОВ «ТД Євротех», ТОВ «ЮКО», ТОВ «НВФ «Промсільінвест», ТОВ «Крафтмар», ТОВ «НВП Енергоальянс», ТОВ «УМТК» підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебував у правовідносинах з ТОВ «Август», СТОВ з ІІ «Інтербізнесконсалтінг», ТОВ «ВФ «Метпромтрест», ТОВ «НВП «Велдінтек», ПП «Інвестдорсервіс», ПП «АМВ», ТОВ «Екохімпром-Будпроект», ТОВ «ТД Євротех», ТОВ «ЮКО», ТОВ «НВФ «Промсільінвест», ТОВ «Крафтмар», ТОВ «НВП Енергоальянс», ТОВ «УМТК» та на підставі документів, складених вказаними контрагентами, сформував податковий кредит та витрати.

Під час проведення перевірки податковий орган дійшов висновку про відсутність порушень вимог податкового законодавства по правовідносинах ТОВ «Сінтез ресурс» із ТОВ «НВФ «Промсільінвест» та ТОВ «Крафтмар».

Натомість господарські операції між позивачем та ТОВ «Август», СТОВ з ІІ «Інтербізнесконсалтінг», ТОВ «ВФ «Метпромтрест», ТОВ «НВП «Велдінтек», ПП «Інвестдорсервіс», ПП «АМВ», ТОВ «Екохімпром-Будпроект», ТОВ «ТД Євротех», ТОВ «ЮКО», ТОВ «НВП Енергоальянс», ТОВ «УМТК», за висновками ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, фактично не відбувалися.

Такі висновки були зроблені на підставі відомостей про неможливість здійснення вказаними контрагентами господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу, а також відсутність трудових ресурсів, основних засобів, приміщень, транспортних засобів, складських приміщень, що викладені в актах перевірок та актах про неможливість проведення зустрічних звірок, що складені територіальними органами Міндоходів за місцем реєстрації таких товариств.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження дій податкових органів щодо складення зазначених актів перевірок та актів про неможливість проведення зустрічних звірок.

З огляду на встановлені та викладені в таких актах обставини, які свідчать про можливу фіктивну діяльність ТОВ «Август», СТОВ з ІІ «Інтербізнесконсалтінг», ТОВ «ВФ «Метпромтрест», ТОВ «НВП «Велдінтек», ПП «Інвестдорсервіс», ПП «АМВ», ТОВ «Екохімпром-Будпроект», ТОВ «ТД Євротех», ТОВ «ЮКО», ТОВ «НВП Енергоальянс», ТОВ «УМТК», колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту за операціями з ними, позивач зобов'язаний надати суду докази фактичного отримання товару та послуг від вказаних контрагентів.

Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством - не передбачено.

Надаючи правову оцінку документам первинного бухгалтерського обліку, що були надані позивачем на підтверлдення фактичного отримання товарів та послуг від ТОВ «Август», СТОВ з ІІ «Інтербізнесконсалтінг», ТОВ «ВФ «Метпромтрест», ТОВ «НВП «Велдінтек», ПП «Інвестдорсервіс», ПП «АМВ», ТОВ «Екохімпром-Будпроект», ТОВ «ТД Євротех», ТОВ «ЮКО», ТОВ «НВП Енергоальянс», ТОВ «УМТК» колегія суддів дійшла висновку, що вони є неповними, містять недоліки в оформленні та суперечності у відомостях, у зв'язку з чим не можуть бути належними доказами господарських операцій.

Так, судом встановлено, що між ТОВ «Сінтез ресурс» та ТОВ «Август» був укладений договір про постачання товару № СА 29 від 11 серпня 2011 року.

На підтвердження фактичного отримання товару за вказаним договором позивач надав суду копії специфікацій, накладну від 23 листопада 2011 року, рахунок від 11 листопада 2011 року та товарно-транспортну накладну від 23 листопада 2011 року.

Дослідивши надані позивачем специфікації колегії суддів встановила, що в частині з них отримувачем товару зазначене ПАТ «Сумихімпром», а не позивач. В іншій частині специфікацій не вказано назву отримувача, однак вказано місце поставки, яке співпадає з адресою місця поставки, що було вказане і специфікаціях для ПАТ «Сумихімпром».

Тобто, такі специфікації були надані для іншої юридичної особи, ніж ТОВ «Сінтез ресурс» та не можуть бути належним доказом узгодження асортименту товару, що є предметом договору № СА 29 від 11 серпня 2011 року.

Згідно товарно-транспортної накладної від 23 листопада 2011 року перевезення товару за замовленням ТОВ «Август» здійснювало ТОВ «Делівери». Разом з тим, у зазначені товарно-транспортній накладній відсутні відомості про марку та номер автомобіля, його державний номер, номер подорожнього листа, прізвище водія. Також вказана накладна взагалі не містить відміток про прийняття товару водієм до перевезення.

Оформлена у зазначений спосіб товарно-транспортна накладна не може бути доказом перевезення товару. Недоліки в її оформленні вказують на те, що фактичне перевезення товару за вказаною накладної не здійснювалося.

Між ТОВ «Сінтез ресурс» та ТОВ «НВП «Велдінтек» був укладений договір купівлі-продажу № СВ125 від 25 травня 2012 року.

На підтвердження фактичного отримання товару за вказаним договором позивач надав суду копії специфікацій, податкових накладних, рахунків, видаткових накладних та товарно-транспортних накладних.

Отримувачами товару у наданих суду специфікаціях зазначені ПАТ «Кримський титан», ТОВ «Валки-Ільменіт», ТОВ «Межиріченський ГЗК», ПАТ «Сумихімпром», тобто інші особи, ніж позивач у даній справі.

Товарно-транспортні накладні по операціях з ТОВ «НВП «Велдінтек» оформлені таким же чим, як по операціях з ТОВ «Август», а саме - без зазначення відомостей про марку та номер автомобіля, його державний номер, номер подорожнього листа, прізвища водія, а також без відміток водія про прийняття товару до перевезення.

Крім того до суду не були надані заявки на отримання товару, складення яких у письмові формі було передбачене п. 2.2 договору № СВ125 від 25 травня 2012 року.

Між ТОВ «Сінтез ресурс» та ТОВ «НВП «Енергоальянс» був укладений договір про постачання товару № СЕ-12/06 від 12 червня 2012 року.

На підтвердження фактичного отримання товару за вказаним договором позивач надав суду специфікації, податкові накладні, рахунки, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

Отримувачем товару у наданих суду специфікаціях зазначене ГП «ЗТМК», тобто інша особа, ніж позивач у даній справі.

Товарно-транспортні накладні по операціях з ТОВ «НВП «Енергоальянс» містять адресу місця розвантаження, що не відповідає місцю знаходження позивача, зазначеному у договорі № СЕ-12/06 від 12 червня 2012 року, а також в п. 3.2.3 акту перевірки від 13 грудня 2013 року № 2318/26-59-22-07/35647310.

Між ТОВ «Сінтез ресурс» та ТОВ «Екохімпром-Будпроект» був укладений договір № 21 від 20 червня 2012 року.

На підтвердження фактичного отримання товару за вказаним договором позивач надав суду специфікацію, податкову накладну, видаткову накладну та товарно-транспортну накладні.

Рахунок-фактура, надання якого разом із вантажем було передбачене п. 4.7 договору № 21 від 20 червня 2012 року, в матеріалах справи відсутні.

Асортимент товару сторони узгодили 20 червня 2011 року шляхом складення специфікації, натомість документи про приймання та перевезення товару були складені у 13 вересня 2012 року.

Між ТОВ «Сінтез ресурс» та ТОВ «ТД «Євротех» був укладений договір про постачання товару СЄ-183 від 11 вересня 2012 року.

На підтвердження фактичного отримання товару за вказаним договором позивач надав суду специфікації, податкові накладні, рахунки, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

Місцем призначення товару у наданих суду специфікаціях зазначені м. Суми та м. Вільногірськ.

На підтвердження перевезення товару в зазначені місця поставки позивач надав суду копії товарно-транспортних накладних від 13 грудня 2012 року. Дослідивши вказані документи колегія суддів встановила, що вони складені в один день та в них зазначені один і той же автомобіль та водій незважаючи на те, місцем доставки товару були різні міста України.

Між ТОВ «Сінтез ресурс» та ПП «Інвестдорсервіс» був укладений договір купівлі-продажу № СИ 124 від 16 квітня 2012 року.

На підтвердження фактичного отримання товару за вказаним договором позивач надав суду специфікації, податкові накладні, рахунки, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

Отримувачем товару у частині наданих суду специфікаціях зазначене ПАТ «Сумихіпром», тобто інша особа, ніж позивач у даній справі.

Товарно-транспортні накладні по операціях з ПП «Інвестдорсервіс» не містять чіткого переліку товару, що перевозився, а тому на підставі вказаних документів неможливо встановити, що відбулося саме того товару, що зазначений у видаткових накладних, а не будь-якого іншого.

Між ТОВ «Сінтез ресурс» та ТОВ «ВФ «Метпромтрест» був укладений договір про постачання товару № МК 186 від 24 листопада 2011 року.

На підтвердження фактичного отримання товару за вказаним договором позивач надав суду специфікації, податкові накладні, рахунки, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

Місцем поставки у наданих суду специфікаціях були зазначені: склад м. Іршанськ, та склад м. Вільногірськ. При цьому, до м. Вільногірськ було передбачено поставку виключно Валу повного ч.3-157261.

Товарно-транспортні накладні та відповідні їм видаткові накладні по операціях з ТОВ «ВФ «Метпромтрест» вказують на те, до Вільногірська було перевезено також товар, що підлягав поставці в м. Іршанськ, а саме - товар, передбаний видатковими накладними від 04 травня 2012 року, 27 вересня 2012 року, 19 листопада 2012 року.

Крім того, товарно-транспортні накладні по операціях з ТОВ «ВФ «Метпромтрест» також не містять чіткого переліку товару, що перевозився.

Між ТОВ «Сінтез ресурс» та ТОВ «УМТК» був укладений договір купівлі-продажу № СУ 118 від 14 травня 2012 року.

На підтвердження фактичного отримання товару за вказаним договором позивач надав суду специфікації, податкові накладні, рахунки, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

Заявки на отримання товару, складення яких у письмові формі було передбачене п. 2.2 договору № СУ 118 від 14 травня 2012 року, до суду не надані.

Місцем призначення товару у наданих суду специфікаціях зазначені м. Суми, м. Вільногірськ, м. Іршанськ та м. Армянськ.

Разом з тим, у наданих товарно-транспортних накладних місцем розвантаження товару зазначені лише м. Суми та м. Армянськ.

Крім того, товарно-транспортні накладні по операціях з ТОВ «УМТК» оформлені таким же чим, як по операціях з ТОВ «Август», а саме - без зазначення відомостей про марку та номер автомобіля, його державний номер, номер подорожнього листа, прізвища водія, а також без відміток водія про прийняття товару до перевезення.

Між ТОВ «Сінтез ресурс» та ТОВ «ЮКО» був укладений договір про постачання товару № СЮ 163 від 16 липня 2013 року.

На підтвердження фактичного отримання товару за вказаним договором позивач надав суду специфікації, податкові накладні, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

Рахунок-фактура (рахунок), надання якого було передбачене п. 4.3 договору № СЮ 163 від 16 липня 2013 року, в матеріалах справи відсутні.

Між ТОВ «Сінтез ресурс» та ТОВ «Інтербізнесконсалтінг» був укладений договір про надання послуг № 185440 від 05 травня 2011 року.

За вказаним договором ТОВ «Інтербізнесконсалтінг» зобов'язувалося здійснювати технічну та інформаційну підтримку сайту http://fin.biz.ua. та надавати доступ до нього.

Розмір абонентської плати за кожне робоче місце визначається згідно з тарифним планом. Термін дії договору, згідно п. 7.1 закінчується 31 грудня 2011 року.

На підтвердження фактичного отримання послуг за вказаним договором позивач надав суду копію податкової накладної від 22 березня 2012 року та актів виконаних робіт, складених у період з 31 березня 2012 року по 31 грудня 2012 року.

Тобто, надані суду документи складені вже після закінчення терміну дії договору № 185440 від 05 травня 2011 року.

Документи щодо перебування позивача у правовідносинах з ПП «АМВ» в матеріалах справи - відсутні.

Під час судового засідання 29 травня 2014 року представнику позивача було наголошено на вказаних недоліках в оформленні первинних документів та їх неповноту і запропоновано надати додаткові докази та пояснення щодо господарських операцій ТОВ «Сінтез ресурс» з ТОВ «Август», СТОВ з ІІ «Інтербізнесконсалтінг», ТОВ «ВФ «Метпромтрест», ТОВ «НВП «Велдінтек», ПП «Інвестдорсервіс», ПП «АМВ», ТОВ «Екохімпром-Будпроект», ТОВ «ТД Євротех», ТОВ «ЮКО», ТОВ «НВП Енергоальянс», ТОВ «УМТК», у зв'язку з цим в судовому засіданні оголошено перервку до 03 липня 2014 року.

З огляду на зазначені обставини, що були встановлені судом апеляційної інстанції при дослідженні документів, наданих суду позивачем, а також враховуючи ухилення представника позивача від надання ґрунтовних пояснень щодо таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що господарські операції ТОВ «Сінтез ресурс» із ТОВ «Август», СТОВ з ІІ «Інтербізнесконсалтінг», ТОВ «ВФ «Метпромтрест», ТОВ «НВП «Велдінтек», ПП «Інвестдорсервіс», ПП «АМВ», ТОВ «Екохімпром-Будпроект», ТОВ «ТД Євротех», ТОВ «ЮКО», ТОВ «НВП Енергоальянс», ТОВ «УМТК» є непідтвердженими, а дії позивача щодо формування податкового кредиту та витрат по зазначених операціях - протиправними.

Підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 27 грудня 2013 року № 0008272207 та № 0008292207 став також висновок податкового органу про неправомірне віднесення позивачем до складу витрат відсотків за користування кредитними коштами та сум, витрачених на страхування відповідних договорів кредитування.

Згідно пп. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 та пп. 140.1.6 п. 140.1. ст. 140 ПК України витрати на нарахування процентів та суми страхування кредитних ризиків дійсно підлягають включенню до складу витрат, однак лише у разі, якщо такі витрати пов'язані із здійсненням господарської діяльності.

Під час проведення перевірки податковим органом було встановлено, що кредитні кошти були витрачені позивачем на здійснення передплати за товар ДП «Запорізький ті тано-магнієвий комбінат», ПАТ «Кримський титан», ПАТ «Сумихімпром», які разом з позивачем входять до фінансово-промислової групи DF Group.

Крім того, податковим органом було встановлено, що умовами договорів із вказаними контрагентами були передбачено здійснення оплати товару після його відвантаження, а не шляхом внесення передплати.

Дослідивши умови договорів, укладених між позивачем та ДП «Запорізький ті тано-магнієвий комбінат» (п. 4.1 контракту № 14/51-28 від 29 квітня 2011 року), ПАТ «Кримський титан» (п. 5.1 договору № 1248-1 від 22 листопада 2012 року) колегія суддів встановила, що ТОВ «Сінтез ресурс» дійсно було зобов'язане здійснювати оплату товару після його отримання. Лише договором із ПАТ «Сумихімпром» (п. 3.2 договору купівлі-продажу № 21-325) було передбачено можливість здійснення як передплати, так і оплати товару після його фактичного отримання.

З огляду на те, що надані позивачем документи підтверджують, а не спростовують обставини, викладені в акті перевірки від 13 грудня 2013 року № 2318/26-59-22-07/35647310, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «Сінтез ресурс» та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 27 грудня 2013 року № 0008272207, №0008282207 та № 0008292207.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 18 лютого 2014 року, та є підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2014 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві - задовольнити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2014 року - скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтез ресурс» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Постанова складена в повному обсязі 08 квітня 2014 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.