Рішення

від 10.07.2014 по справі 2-159/11

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2-159/11

Номер провадження 2/522/955/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючої судді - Кравчук Т.С.

при секретарі - Антонецькому С.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ПАТ «УкрСиббанк» про розподіл майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який неодноразово уточнювався, про розподіл майна подружжя, по якому остаточно просив провести розділ майна подружжя з урахування всього обсягу набутого подружжям майна, суми боргів за кредитними договорами та коштів, які були незаконно отримані Відповідачем від продажу сумісного майна без згоди на те позивача. У зв'язку з чим необхідно збільшити обсяг майна, яке необхідно виділити позивачу на суму частини боргу за кредитними договорами, сплаченими ним особисто, та частини коштів за продане відповідачем майно. Просив виділити йому та визнати за ним право власності на:

- квартиру АДРЕСА_4

- земельну ділянку розміром 0,106 га., розташовану за адресою: АДРЕСА_5

- земельну ділянку розміром 0,104 га., розташовану за адресою: АДРЕСА_6

- автомобіль Mitsubishi Pajero 2007 року випуску, держ.номер НОМЕР_1;

- однокімнатну квартиру АДРЕСА_1;

- житловий будинок, а також земельну ділянку розміром 0,25 га, та земельну ділянку розміром 0,10 га, на яких розташований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_7

- ? частину квартири АДРЕСА_2;

Також просив визнати за ним право на майнові права шляхом внесення зміни до договору № Г2/ЧП-67 з ПП «Інвест-Прогрес» від 26 вересня 2006 року про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого, вказавши замість ОСОБА_2, тобто: особи, яка іменується «Пайовик» - ОСОБА_1.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що у період зареєстрованого з ним шлюбу на ім'я ОСОБА_2 було придбано наступне майно:

- земельна ділянку розміром 0,106 га., розташовану за адресою: АДРЕСА_5

- земельна ділянку розміром 0,104 га., розташовану за адресою: АДРЕСА_6

- житловий будинок, а також земельна ділянка розміром 0,25 га, та земельна ділянка розміром 0,10 га, на яких розташований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_7

На його ім'я було придбане наступне майно:

- однокімнатна квартира АДРЕСА_4. Кошти на придбання цієї квартири були надані Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» згідно кредитного договору № 1619-08 ОФ Н від 21 жовтня 2004 року строком з 21 жовтня 2004 року по 21 жовтня 2014 року.

- однокімнатна квартира АДРЕСА_1.

Також у період шлюбу був придбаний автомобіль Mitsubishi Pajero 2007 року випуску, держ.номер НОМЕР_1. Кошти на придбання цього автомобілю були надані Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» згідно кредитного договору № 014/1581/5/11543 від 13 березня 2008 року строком з 13 березня 2008 року до 12 березня 2015 року.

Всього було придбано майна у період шлюбу на загальну суму 2 431 080,34 грн., розраховуючи згідно ринкової вартості на час звернення до суду з уточненим позовом.

Крім того, у період шлюбу подружжям було придбано меблі та побутова техніка на загальну суму 19 970 доларів США, що є еквівалентом 237 209,092 грн.

Також у період шлюбу подружжям був укладений договір на інвестування будівництва однокімнатної квартири АДРЕСА_8 з ТОВ «Стікон» та внесено інвестиційний внесок у сумі 424200 грн., що було на той час еквівалентно 84 000 доларів США.

Крім того, за період шлюбу подружжям було укладено договір № Г2/ЧП-67 з ПП «Інвест-Прогрес» від 26 вересня 2006 року про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, згідно якого були придбані майнові права на квартиру НОМЕР_2, розташовану на 6 поверсі житлового будинку АДРЕСА_3, було внесено пайовий внесок у сумі 365881,30 грн. Для внесення пайового внеску були отримані кошти у сумі 377 235 грн, що дорівнювалось на той час еквіваленту 74 700 доларів США. Кошти були отримані згідно кредитного договору, який був укладений ОСОБА_1 з АКІБ «Укрсіббанк» за № 860-7 ДОУ 1П від 10 жовтня 2006 року.

Крім того, за період шлюбу подружжям були укладені кредитні договори, за якими були отримані кошти:

- згідно кредитного договору з фізичною особою № 014/1581/5/11543 від 13 березня 2008 року Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» були надані кошти у сумі 36 860 доларів США строком до 12 березня 2015 року на купівлю автомобіля Mitsubishi Pajero 2007 року випуску, держ.номер НОМЕР_1.

- згідно кредитного договору № 1619-08 ОФ Н (10611505000) від 21 жовтня 2004 року строком з 21 жовтня 2004 року по 21 жовтня 2014 року були надані кошти у сумі 14 000 доларів США на придбання квартири АДРЕСА_4, яка і була придбана у 2004 році.

- згідно кредитного договору № 860-7 ДОУ 1 П (10611970000) від 10 жовтня 2006 року, який був укладений ОСОБА_1 з АКІБ «Укрсиббанк» були надані кошти у сумі 74 700 доларів США строком з 10 жовтня 2006 року по 10 жовтня 2013 року.

Всього за кредитними договорами Позивачем особисто за період з 01.12.2008 р. по квітень 2014 р. включно було сплачено 114 359,82 доларів США, що еквівалентно 1 358 397,05 грн. згідно курсу НБУ на 23.06.2014 р.

При вирішенні спору про поділ майна позивач просив звернути увагу на той факт, що більшу частину коштів за кредитними договорами були сплачені після розірвання шлюбу особисто позивачем. В зв'язку з чим, просив розподіл майна подружжя здійснити з урахуванням боргу за кредитними договорами, який слід вважати спільними коштами подружжя, та які були сплачені позивачем особисто, а також коштів, які були отримані відповідачем за сумісне майно, яке було продано відповідачем без його згоди.

В судовому засіданні представник позивача остаточні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд задовольнити їх.

Відповідач та його представник позов не визнали. Представник відповідача до суду надавала двічі заперечення до позову, в якому вказувала, що відповідач позов не визнає, просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову, та просила розподілити майно наступним чином: просила виділити ОСОБА_1:

- квартиру за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 74 700 доларів США;

- автомобіль «Міцубісі-Паджеро» вартістю 36860 доларів США;

- ? частку з банківських рахунків.

ОСОБА_2 просила виділити:

- ? частку квартири АДРЕСА_2 які складають одну квартиру;

- квартиру АДРЕСА_4;

- квартиру АДРЕСА_8

- ? частку з банківських рахунків позивача.

В запереченнях, наданих до суду, відповідач обґрунтовує розподіл майна за її пропозицією тим, що 23 січня 1995 року була приватизована квартира АДРЕСА_2 в рівних частках на 4 особи. Раніше ця квартира належала її батькам. 20 жовтня 1998 року була придбана квартира АДРЕСА_1, та у зв'язку з перебудовою дві квартири складають одну. Також у шлюбі були придбані майнові права на квартиру НОМЕР_2, яка розташована на 6 поверсі житлового будинку АДРЕСА_3. За придбання цих прав було внесено пайовий внесок у сумі 74 700 доларів США, які ОСОБА_1 отримав за кредитним договором № 860-7 ДОУ 1 П від 10.10.2006 року. У 2004 році була придбана квартира АДРЕСА_4 за 14 000 доларів США, які були отримані позивачем за кредитним договором №1619-08 ОФ Н від 21.10.2004 року. Також була придбана земельна ділянка розміром 0,010 га за адресою: АДРЕСА_5 Ця земельна ділянка знаходиться під іпотекою за кредитним договором №860-7 ДОУ 1П від 10.10.2006 року. Крім того, була придбана земельна ділянка розміром 0,010 га за адресою: АДРЕСА_6 . Також була придбана дачна будівля у АДРЕСА_7, розташована на земельної ділянці розміром 0,035 га. У період шлюбу також був придбаний автомобіль «Мицубісі-Паджеро» 2007 року випуску, держномер НОМЕР_1, який був придбан за кредитним споживчим договором № 014/1581/5/11543 від 13.03.2008 року у сумі 36 860 доларів США. Компьтер у 2005 році та барабанна установка у 2008 році були придбані сином подружжя. Що стосується перелічених позивачем меблів та побутової техніки, то відповідач у своїх письмових запереченнях пояснила, що меблі та побутова техніка придбались в 1995 році та вартість визначена позивачем неправильно. Відповідач у письмових запереченнях визнає, що все майно, яке вказано позивачем у своєму позові за виключенням будівлі №29 по вулиці Рассвета у м. Одесі, придбано подружжям у період шлюбу.

Свою позицію представник третьої особи - ПАТ «Укрсіббанк» висловила уписьмових поясненнях, згідно яким просила суд при розподілі майна подружжя врахувати законні інтереси Банка як кредитора, не допустити порушення прав останнього, задовольнити позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 у частині, що стосується нерухомого майна - квартири АДРЕСА_4 у повному обсязі.

До судового засідання відповідач жодного разу не з'явилась, повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Суд зобов'язав відповідача надати правовстановлюючі документи на майно, яке було придбане подружжям у період шлюбу. Відповідач до суду не надала жодного документа, чим ускладнила процес розгляду справи у зв'язку з тим, що суд тривалий час встановлював обсяг набутого подружжям майна та витребував правовстановлюючі документи за це майно.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, доводи, викладені в запереченнях відповідача та поясненнях представника третьої особи, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 21 грудня 1985 року був укладений шлюб, який був зареєстрований у Палаці урочистих подій м. Одеси та зроблено актовий запис за № 2446 від 21 грудня 1985 року. Від цього шлюбу неповнолітніх дітей не має, є син - 1988 року народження. На підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26.10.2010 року шлюб між сторонами було розірвано.

Фактичні шлюбні стосунки між подружжям були припинені з листопаду 2008 року, що встановлено судом в ході судового розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя.

Судом було встановлено, що за час шлюбу подружжям було придбане наступне майно:

- Однокімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1

Дана квартира була придбана на підставі Договору купівлі-продажу від 20.10.1998 року на ім'я ОСОБА_1, зареєстрованого на Одеській товарній біржі. Ринкова вартість на теперішній час складає 356 348,16 грн., що еквівалентно 30 000 доларів США;

- Однокімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_4 Дана квартира була придбана на ім'я ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 21.10.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, реєстровий номер 2124. Кошти за дану квартиру були сплачені за рахунок кредитних коштів, одержаних ОСОБА_1 на підставі Договору кредиту № 1619-08 ОФ Н від 21 жовтня 2004 року строком з 21 жовтня 2004 року по 21 жовтня 2014 року з Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» . Ця квартира знаходиться під заставою. Ринкова вартість цієї квартири складає 391982,98 грн., що еквівалентно 33 000 доларів США;

- ? частина домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_9. Дана частина домоволодіння була придбана на ім'я ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу від 29 червня 1990 року, зареєстрованого на Одеській товарній біржі.

- Земельна ділянка розміром 0,106 га, розташована за адресою: АДРЕСА_5 (державний акт серії ОД № 078151, зареєстрований за № 010452900051; кадастровий номер: 5123781300:03:001:0264). Земельна ділянка за вищевказаною адресою була придбана у період шлюбу на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3 від 17.02.2004 р. за реєстровим № 723 на ім'я ОСОБА_2 Ринкова вартість земельної ділянки на теперішній час складає 356 348,16 грн., що еквівалентно 30 000 доларів США;

- Земельна ділянка розміром 0,104 га., розташована за адресою: АДРЕСА_6 (державний акт серії ОД № 078150, зареєстрований за № 010452900050; кадастровий номер:5123781300:03:001:0099). Земельна ділянка за вищевказаною адресою була придбана у період шлюбу на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3 від 25.02.2004 р. за реєстровим № 972 на ім'я ОСОБА_2 Ринкова вартість земельної ділянки на теперішній час складає 296 956,8 грн., що еквівалентно 25 000 доларів США;

- Житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_7 який знаходиться на земельній ділянці розміром 0,035 га (договір купівлі-продажу житлового будинку від 10.11.2004 року; договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,25 га від 10.11,2004 року; договір купівлі-продажу земельної ділянки від 10.11.2004 року; всі договори посвідчені приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4М.). Ринкова вартість житлового будинку та земельних ділянок на теперішній час складає 356 348,16 грн., що еквівалентно 30 000 доларів США;

- Автомобіль Mitsubishi Pajero 2007 року випуску, держ.номер НОМЕР_1, який був придбаний у 2008 році. Кошти на придбання цього автомобілю були надані Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» згідно кредитного договору № 014/1581/5/11543 від 13 березня 2008 року. Ринкова вартість на теперішній час складає 261 322 грн., що еквівалентно 22 000 доларів США;

Суд вважає вище визначене майно сумісною власністю подружжя. Суд відноситься критично до пояснень відповідача щодо ? частини будинку за адресою: АДРЕСА_9 як майна, яке є особистою власністю відповідача. Відповідачем не було надано доказів на підтвердження пояснень ОСОБА_2 В матеріалах справи є договір купівлі-продажу цього будинку, який був здійснений у період шлюбу.

Судом також було встановлено, що за період шлюбу подружжям були укладені кредитні договорі, а саме:

- Між фізичною особою ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» був укладений кредитний договір № 014/1581/5/11543 від 13 березня 2008 року. Згідно цього договору були надані кошти у сумі 36 860 доларів США строком до 12 березня 2015 року на купівлю автомобіля Mitsubishi Pajero 2007 року випуску, держ.номер НОМЕР_1. Також був укладений договір поруки № 014/1581/5/11543/2 між Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Поручитель ОСОБА_2 згідно цього договору зобов'язується перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання Позичальником (ОСОБА_1.) зобов'язань, що випливають з укладеного між Кредитором та Позичальником Кредитного договору № 014/1581/5/11543 від 13 березня 2008 року.

- Між фізичною особою ОСОБА_1 та АКІБ «Укрсиббанк» був укладений кредитний договір № 1619-08 ОФ Н (10611505000) від 21 жовтня 2004 року строком з 21 жовтня 2004 року по 21 жовтня 2014 року. Згідно цього договору були надані кошти у сумі 14 000 доларів США на придбання квартири АДРЕСА_4.

- Між фізичною особою ОСОБА_1 та АКІБ «Укрсиббанк» був укладений кредитний договір № 860-7 ДОУ 1 П (10611970000) від 10 жовтня 2006 року. Згідно цього договору були надані кошти у сумі 74 700 доларів США строком з 10 жовтня 2006 року по 10 жовтня 2013 року для внесення пайового внеску за об'єкт нерухомого майна - квартиру 3, розташовану на 6 поверсі житлового будинку АДРЕСА_3.

Оскільки кошти за кредитними договорами були отримані ОСОБА_1 зі згодою ОСОБА_2 та були використані в інтересах сім'ї, суд приходить до висновку, що ці кошти є спільним майном подружжя. Оскільки ОСОБА_2 дала згоду на отримання кредиту, то у неї виник солідарний обов'язок перед Банком щодо його погашення.

Відповідно до квитанцій, наданих до суду позивачем, а також довідки та графіку погашення кредиту, наданих представником ПАТ «Укрсіббанк», та ВАТ «Ерсте Банк» у період з грудня 2008 року, тобто з часу припинення шлюбних відносин по теперішній час позивачем особисто було сплачено:

- за кредитним договором № 1619-08 ОФ Н (10611505000) від 21 жовтня 2004 року, укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 - 7356,49 доларів США по тілу кредиту, 2562,29 процентами та комісії. Залишок станом на 02.07.2014 року складає 320,36 доларів США за основним боргом, та 3,20 доларів США - відсотки.

- за кредитним договором за № 860-7 ДОУ 1 П (10611970000) від 10 жовтня 2006 року, укладеним між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 по тілу кредиту 48029,68 доларів США, процентами у сумі - 13325,34 доларів США. На теперішній час кошти за цим кредитним договором сплачені повністю.

- за кредитним договором № 014/1581/5/11543 від 13 березня 2008 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 по тілу кредиту 31563,74 доларів США, процентами у сумі 11179,76 доларів США. На теперішній час кошти за цим кредитним договором сплачені повністю.

Таким чином, кредитні кошти були отримані та використані подружжям під час шлюбу, а зобов'язання виконав особисто позивач, тому су враховує це при поділі.

В судовому засіданні також було встановлено, що у період шлюбу подружжям були укладені договори інвестування будівництва:

09 грудня 2005 року ОСОБА_2 був укладений договір про інвестування будівництва однокімнатної квартири АДРЕСА_8 з ТОВ «Стікон». Згідно довідки, наданої до суду ТОВ «Стікон» ОСОБА_2 було внесено інвестиційний внесок у сумі 424200 грн., що дорівнювалось на час укладення договору 84 000 доларів США.

Суд приймає до уваги пояснення позивача, що кошти за цим договором були сплачені подружжям за рахунок спільних коштів. Останній платіж у розмірі 50 297 грн. ОСОБА_2 внесла у травні 2011 року після розірвання шлюбу, однак цю суму ОСОБА_1 перерахував в банк на особистий рахунок дружини у листопаді 2008 року. Це підтверджується випискою з банківського рахунку ОСОБА_2

26 вересня 2006 року подружжям було укладено договір про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна № Г2/ЧП-67 з ПП «Інвест-Прогрес». Подружжям були придбані майнові права на квартиру НОМЕР_2 розташовану на 6 поверсі житлового будинку АДРЕСА_3, та внесено пайовий внесок у сумі 365881,30 грн. Для внесення пайового внеску були отримані кошти у сумі 377 235 грн, що дорівнювалось на той час еквіваленту 74 700 доларів США згідно кредитного договору, який був укладений ОСОБА_1 з АКІБ «Укрсіббанк» за № 860-7 ДОУ 1П від 10 жовтня 2006 року.

Поділ майна, а також майнових прав та обов'язків, набутих за інвестиційними договорами здійснюються за загальними правилами розподілу майна подружжя.

У випадку, якщо такий договір було укладено у шлюбі і на момент розгляду справи про поділ спільного майна подружжя будівництво будинку (квартири) ще не закінчилося, предметом поділу у такому разі можуть бути майнові права та обов'язки, які виникають з інвестиційного договору. Поділ цих прав та обов'язків може бути здійснено шляхом внесення відповідних змін до інвестиційного договору.

Судом встановлено, що у період розгляду справи про розподіл майна подружжя ОСОБА_2 звернулась до ТОВ «Стікон» з заявою про переуступку прав згідно з договором інвестування будівництва № Фб -22-ф від 09.12.2005 року. В заяві, поданої до ТОВ «Стікон» було вказано, що спорів згідно даної квартири немає. Між сторонами: ТОВ «Стікон» та ОСОБА_2 23 травня 2011 року було укладено додаткову угоду до договору інвестування будівництва № Фб -22-ф від 09.12.2005 року, згідно якого ОСОБА_2 переуступила права на квартиру № 103 в житловому будинку за адресою АДРЕСА_8) ОСОБА_5 У подальшому право власності на цю квартиру було зареєстровано за ОСОБА_5

Відповідач ОСОБА_2 розпорядилась майновими правами подружжя без згоди колишнього чоловіка у період розгляду судом справи про розподіл майна подружжя.

Суд погоджується з позовними вимогами позивача щодо предмету поділу у зв'язку з переуступкою прав на квартиру АДРЕСА_8 Предметом поділу є грошові кошти, тобто інвестиційний внесок у розмірі 84 000 доларів США, що є еквівалентом 997 774,85 грн. за курсом НБУ на 23.06.2014 року.

Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача та її представника про те, що вона не отримала інвестиційний внесок у розмірі 84 000 доларів США від переуступки прав на вищевказану квартиру.

Судом також встановлено, що у період розгляду справи ОСОБА_2 без згоди колишнього чоловіка продала ? частину житлового будинку з надвірними спорудами під АДРЕСА_9 написавши нотаріусу заяву, що це майно є її особистою власністю. Договір купівлі-продажу між нею та покупцем був оформлений 16.03.2013 року та посвідчений нотаріусом Другої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 Продаж було здійснено за 233 600 грн.

На підставі законодавства, яке регулює стосунки подружжя, у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя, таке майно, або його вартість враховується при поділі.

Судом було встановлено, що житловий будинок та земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_7, після придбання подружжям не було зареєстроване в органах БТІ та Головном управлінні держземагентства в Одеській області. Згідно довідки з Овідіопольського БТІ житловий будинок за вказаною адресою зареєстрований за ОСОБА_7 - тобто не було зареєстровано в органах БТІ договір купівлі-продажу від 10.11.2004 року за новим власником.

Згідно ч.3 ст.334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення. Договори купівлі-продажу житлового будинку та двох земельних ділянок загальною площею 0,25 га та 0,10 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_7 від 10.11.2004 року були посвідчені нотаріально. Право власності на об'єкт спільного майна у подружжя виникло з моменту нотаріального посвідчення. У зв'язку з набранням чинності Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Закону України «Про державний земельний кадастр» право власності на нерухоме майно з 01.01.2013 року оформлюється відповідно до цього Закону.

Цивільний Кодекс України та Сімейний Кодекс України співвідносяться у питанні правового регулювання спільної сумісної власності як акти загальний та спеціальний. Норми СК України щодо здійснення права спільної сумісної власності подружжя деталізують відповідні загальні положення ЦК України. З цього випливає, що не ЦК України, а СК України є основним нормативним актом, який регулює порядок здійснення права розпорядження спільною сумісною власністю подружжя після розірвання шлюбу, а за наявності суперечностей між цими кодексами підлягають застосуванню саме норми СК України.

Таким чином, правовідносини між сторонами по справі є сімейно-правовими та урегульовані положеннями СК України, зокрема Главою 8 - Право спільної сумісної власності подружжя.

Ст. 69 Сімейного кодексу України передбачено право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права їх спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Сімейного кодексу об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

За Цивільним кодексом України (ч. 1 ст. 190) майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Таким чином, у разі поділу спільного майна подружжя підлягають поділу не тільки речі, але й майнові права та обов'язки, що є об'єктом права їх спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 Сімейного кодексу України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Отже, грошові кошти, отримані одним з подружжя за кредитним договором, укладеним в інтересах сім'ї, слід вважати спільними коштами подружжя. Відповідно, квартира або інше майно, придбане за такі кошти, також є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Тому вимога про поділ придбаної у шлюбі за кредитні кошти квартири (іншого майна) підлягає задоволенню також і у випадку, коли покупцем квартири формально є лише один з подружжя.

При цьому перебування такого майна у заставі та наявність боргових зобов'язань з повернення кредиту не є перешкодою для його поділу.

Обов'язок з повернення суми кредиту так само, як і інші майнові права та обов'язки у разі поділу спільного майна подружжя також може бути поділений між ними.

ОСОБА_1 в судовому засіданні просив включити до переліку майна, яке є спільним майном подружжя, також боргові зобов'язання, зокрема, з повернення кредиту.

Такий підхід співпадає з позицією Верховного Суду України, відображеною у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11, де вказано, що при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК України).

При розгляді даного спору суд визначив загальний обсяг майна подружжя. Пленум Верховного Суду вказав, що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело та час його придбання. При цьому вартість майна визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України).

При цьому враховуються (у разі їх наявності) спільні борги подружжя, що виникли при укладенні подружжям договорів в інтересах сім'ї (обов'язок повернути кредит та сплатити проценти банку, обов'язок повернути гроші за договором позики тощо). Якщо подружжю належать майнові права (наприклад, право вимагати від третіх осіб повернення сум за договором позики), то вони також враховуються при розподілі між сторонами речей.

Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Згідно з ст.70 Сімейного кодексу України та ст.372 Цивільного кодексу України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності, частки майна є рівними.

Згідно з ст.71 Сімейного кодексу України, майно, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Вирішуючи питання щодо розподілу сумісно набутого майна подружжя з урахуванням боргу за кредитними договорами, який слід вважати спільними коштами подружжя, та які були сплачені позивачем особисто після припинення шлюбних стосунків, а також кошти, які були отримані відповідачем від продажу сумісного майна подружжя без згоди позивача, суд приходить до висновку, що позивачем надані належні докази виконання боргових зобов'язань та сплати боргових коштів за кредитними договорами після припинення шлюбних стосунків з відповідачем. Суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача в цієї частині та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 СКУ, яка визначає, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Водночас згідно зі ст. 65 СКУ договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї. Це означає, що дружина та чоловік незалежно від припинення шлюбу мають рівні права та обов'язки щодо спільно нажитого у шлюбі майна, адже розірвання шлюбу не звільняє подружжя від зобов'язань за кредитом. Та частка коштів за кредитними договорами, які були сплачені позивачем після розлучення за рахунок його особистих коштів, є приватною власністю позивача і не підлягає розподілу між подружжям.

Суд вважає, що сплата коштів за кредитними договорами позивачем за рахунок його особистих коштів, а також продаж відповідачем без згоди позивача сумісного майна подружжя є ще одним чинником, який впливає на спосіб поділу спільного майна подружжя.

Що стосується розподілу меблів та побутової техніки. Як вбачається з позову ОСОБА_1 за період шлюбу ним сумісно з ОСОБА_2 були придбані меблі та побутова техніка на загальну суму 19 970 доларів США, що є еквівалентом 237 209 грн. згідно курсу НБУ на 23.06.2014 року. Проти придбання меблі та побутової техніки не заперечувала і відповідач. Однак, в письмових запереченнях проти позову, вона вказувала, що вартість меблів та побутової техніки визначена позивачем неправильно та значно завищена.

Суд приходить до висновку, що вимоги про розподіл майна подружжя в частині розподілу побутової техніки та меблів підлягають задоволенню, але за цінами значно нижчих з урахуванням зносу. Оскільки позивачем вказана вартість меблів та побутової техніки на час придбання, з урахуванням того, що меблі та побутова техніка купувалась більш ніж 10 років тому, то відсоток зносу може бути 50%. Враховуючи викладене, вартість меблів та побутової техніки, яка підлягає розподілу згідно вимогам позивача, складає 9 985 доларів США, що згідно курсу НБУ на 23.06.2014 року є еквівалентом 118 604,5 грн.

Що стосується розподілу квартири 45 в будинку 8 корпус 6 по пр. Шевченко у м. Одесі, то вимоги позивача щодо виділу та визнання права власності за ним та відповідачем по ? частині цієї квартири, задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

До вимог про поділ спільного майна позивач включив вимоги щодо приватизованого житла. При розгляді таких вимог необхідно дотримуватися правил, встановлених приватизаційним законодавством.

Згідно свідоцтва про право власності на житло за № 0110 від 23 січня 1995 року ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 приватизували квартиру за адресою: АДРЕСА_2 на праві спільної часткової або спільної сумісної власності на підставі п. 5 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15 вересня 1992 р.) . З цього вбачається, що приватизоване житло не є майном, спільно нажитим у період шлюбу, тобто спільною сумісною власністю, на яку має поширюватися сімейне законодавство.

Суд погоджується з позивачем у питанні, щодо вартості майна подружжя, яку він дорівнює до долару США. Кредитні зобов'язання щодо сплати кредитних коштів, позивач виконував у доларах США.

Таким чином, виходячи з обсягу майна, вартості майна, ідеальної долі кожного з подружжя, боргових зобов'язань, розпорядження майном одним з подружжя без згоди іншого, суд вважає за можливе розділити спільно нажите майно з урахуванням вимог ОСОБА_1

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності.

Таким чином, суд не тільки розподіляє майно подружжя, а і визнає за ними право власності на те майно, яке їм виділено внаслідок поділу майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 65,69,70,71 СК України, ст.ст.10,58,60,88,131,212-215,218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа: ПАТ «Укрсіббанк» про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на наступне майно:

- квартиру АДРЕСА_4

- земельну ділянку розміром 0,106 га., розташовану за адресою: АДРЕСА_5

- земельну ділянку розміром 0,104 га., розташовану за адресою: АДРЕСА_6

- автомобіль Mitsubishi Pajero 2007 року випуску, держ.номер НОМЕР_1;

- однокімнатну квартиру АДРЕСА_1;

- житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_7, а також земельну ділянку розміром 0,25 га, та земельну ділянку розміром 0,10 га. за адресою: АДРЕСА_7;

- визнати майнові права на об'єкт нерухомого майна згідно договору про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна № Г2/ЧП-67 з ПП «Інвест-Прогрес» від 26 вересня 2006 року шляхом внесення зміни до договору № Г2/ЧП-67 з ПП «Інвест-Прогрес» від 26 вересня 2006 року про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого, вказавши замість ОСОБА_2, тобто: особи, яка іменується «Пайовик» - ОСОБА_1.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на наступне майно:

- кошти у сумі 84 000 доларів США, що згідно курсу НБУ є еквівалентом 997 774,8 грн., які були отримані від переуступки майнових прав на квартиру 103 в будинку 22 корпус 1 по Французському бульвару в місті Одесі згідно з договором інвестування будівництва № Фб -22-ф від 09.12.2005 року;

- кошти у сумі 233 600 грн., які були отримані від продажу згідно договору купівлі-продажу від 16.03.2013 року, посвідченого нотаріусом Другої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 ? частини житлового будинку з надвірними спорудами під АДРЕСА_9 що є спільним майном подружжя,

- кухонні меблі;

- кухонна витяжка;

- кухонна плита та духова шафа;

- кухонний стіл та 6 стільців ;

- холодильник SAMSUNG;

- м'який меблевий куточок;

- ЖК телевізор PHILLIPS 42 д із задньою під світкою

- Телевізійна тумба;

- Акустична система домашній кінотеатр;

- Журнальний стіл;

- Плетені м'які меблі (стіл та 2 стільця);

- Штучне дерево ;

- Вбудоване ліжко 1.60 х 2.00 м. з висувними ящиками та приліжковими тумбочками;

- Вбудований письмовий стіл з тумбою;

- Вбудована двостворчата шафа-купе (2 стулки);

- Телевізор SONY 21д.;

- Вбудована шафа-купе (прихожа);

- Комп'ютер та монітор;

- Меблевий спальний гарнітур (ліжко, 2 тумбочки, двотумбовий стіл, дзеркало), виробництва Італія;

- Вбудована трьохсекційна дзеркальна шафа;

- Телевізор SONY 29д.;

- кутова ванна з гідромасажем і підсвічуванням;

- душова кабіна;

пральна машина ELEKTROLUX;

- меблі для ванної кімнати;

- телевізор SAMSUNG 21д.;

- м'які меблі - куточок виробництва Україна.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається сторонами протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Одеській області через Приморський районний суд м. Одеси.

Суддя 10.07.2014